Постанова

від 10.09.2024 по справі 947/21779/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2736/24

Справа № 947/21779/20

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Губар Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Калініченко Л.В. 14 вересня 2023 року у м. Одесі, -

встановила:

У серпні 2020 року ТОВ «Вознесенський коньячний завод» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 1-2).

В обґрунтування позову ТОВ «Вознесенський коньячний завод» посилалося на те, що 03.07.2018 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №1-03, за умовами якої ТОВ, як позикодавець, зобов`язалось передати, а відповідач, як позичальник, зобов`язався повернути грошові кошти в сумі 950000,00 грн., які були надані позичальнику частинами, та підлягали поверненню у строк до 03.10.2018 року.

Представник позивача стверджував, що на виконання умов вказаного договору, позивачем було передано відповідачеві грошові кошти в сумі 500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №131 від 03.07.2018 року.

Однак, у визначений договором строк відповідач грошові кошти не повернув, що стало підставою для скерування позивачем на адресу ОСОБА_1 письмової претензії від 20.11.2018 року за вих. №35/11.

Незважаючи на вижиті заходи, відповідачем не були виконані умови договору про надання поворотної фінансової допомоги №1-03 від 03.07.2018 року в частині повернення в обумовлений термін вищевказаної суми грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси 30.08.2023 року позов ТОВ «Вознесенський коньячний завод» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вознесенський коньячний завод» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1/03 від 03.07.2018 року в сумі 500000 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 7500 грн. (т. 2 а.с. 213-219).

Представником ТОВ «Вознесенський коньячний завод» в судовому засіданні 30.08.2023 року, до закінчення судових дебатів у справі, було заявлено про пред`явлення до суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси 14.09.2023 року у задоволенні вимоги ТОВ «Вознесенський коньячний завод» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64000 грн. було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Вознесенський коньячний завод» просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Сторони про розгляд справи на 10.09.2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з`явилась представник ТОВ «Вознесенський коньячний завод». ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , який своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Вознесенський коньячний завод» підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Одеси 30.08.2023 року позов ТОВ «Вознесенський коньячний завод» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вознесенський коньячний завод» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1/03 від 03.07.2018 року в сумі 500000 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 7500 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02.04.2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси 30.08.2023 року - залишено без змін.

30.08.2023 року представником ТОВ «Вознесенський коньячний завод» у судовому засіданні, до закінчення судових дебатів у справі, було заявлено про пред`явлення до суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси 14.09.2023 року про відмову у задоволенні вимоги ТОВ «Вознесенський коньячний завод» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64000 грн., суд першої інстанції виходив із невиконання стороною позивача обов`язків з подання суду інформації про суму витрат, які позивач поніс чи очікує понести на професійну правничу допомогу, у орієнтовному розрахунку судових витрат, під час перебування справи у провадженні суду у період з 18.02.2021 року по 30.08.2023 року, без поважних причин.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а у ч. 2 ст. 133 цього Кодексу визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.06.2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що за загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 року у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 року у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20), від 07.03.2023 року у справі № 922/3289/21, від 14.07.2021 року у справі № 761/15741/17, від 26.07.2023 року у справі № 754/4352/21, від 24.01.2024 року у справі № 752/1058/23.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ «Вознесенський коньячний завод» у судовому засіданні 30.08.2023 року, тобто до закінчення судових дебатів у справі, було заявлено про пред`явлення до суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що докази на підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

05.09.2023 року до суду першої інстанції в електронній формі, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява від представника ТОВ «Вознесенський коньячний завод» про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі в частині вирішення питання про розподіл витрат з професійної правничої допомоги в сумі 64000,00 грн., яка була направлена до суду 04.09.2023 року, тобто у п`ятиденний термін після ухвалення судового рішення по справі згідно положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У додатках до вказаної заяви представником позивача було подано: Договір про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №19 від 10.02.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №19 від 15.02.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №20 від 10.02.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №20 від 25.02.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №22 від 10.06.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №22 від 30.06.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №24 від 05.08.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №24 від 30.08.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №26 від 12.12.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №26 від 15.12.2022 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №27 від 07.02.2023 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №27 від 10.02.2023 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, Додаткову угоду №30 від 01.09.2023 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №30 від 05.09.2023 року до Договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року, виписку про рух коштів на рахунку, яка підтверджує перерахування ТОВ «Вознесенський коньячний завод» грошових коштів за договором про надання правової допомоги на користь адвоката Забуги А.І.

Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог ТОВ «Вознесенський коньячний завод», приймаючи до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, складності справи, заперечення сторони відповідача щодо розміру відповідних витрат, колегія суддів доходить висновку, що заявлений до стягнення стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із ціною позову, відповідає складності справи, а також є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв`язку із чим заява ТОВ «Вознесенський коньячний завод» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64000 грн. підлягає задоволенню.

Також колегія суддів приймає до уваги, що згідно положень ст. 270 ЦПК України, суд, за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, може або прийняти додаткове рішення , або постановити ухвалу про відмову у прийнятті додаткового рішення.

Однак, у даному випадку, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимоги ТОВ «Вознесенський коньячний завод» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення, що не передбачено діючим процесуальним законодавством.

При вищевказаних обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, у зв`язку із чим додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси 14.09.2023 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви представника ТОВ «Вознесенський коньячний завод» про ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» - задовольнити.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2023 року - скасувати.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» (56541, Миколаївська область, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 2, код ЄДРПОУ 40404385) понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 64000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 20 вересня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе