Постанова

від 16.04.2024 по справі 750/6682/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 квітня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/6682/23

Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/557/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Комунальне підприємство "АТП-2528" Чернігівської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктур України, Чернігівська міська рада, Чернігівська обласна прокуратура,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2024 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.02.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу районного суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заявник вважає необґрунтованою відмову суду у роз`ясненні судового рішення від 14.11.2023, яким, на його думку, зобов`язано не тільки здійснювати оплату послуг КП «АТП-2528», а і зобов`язано підприємство надавати йому належні послуги.

Просить роз`яснити порядок виконання судового рішення, а саме договірний порядок вивозу його побутових КП «АТП-2528», а також порядок вивозу його побутових відходів у разі порушення договірного порядку надання йому послуг або за відсутності такого.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати оскаржувану ухвалу, представника відповідача КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради адвоката Мороза М.М. та прокурора ОСОБА_2 які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У справі встановлено, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «АТП-2528», в якому просив:

- зобов`язати відповідача негайно, у залі суду, підготувати і укласти з ним Типовий договір;

- визнати порушення відповідачем права на захист персональних даних позивача, передбачене Законом України «Про захист персональних даних» та зобов`язати відповідача негайно знищити дані особового рахунку позивача;

- зобов`язати відповідача утриматися від ведення нечесної агресивної підприємницької практики, протягом двох місяців з моменту ухвалення рішення, змінити маршрут руху сміттєвозу відповідача в об`їзд його помешкання поза учасників вулиці і провулку Григоренка примикаючих до будівлі позивача;

- зобов`язати відповідача щомісяця сплачувати позивачу відшкодування завданих збитків з усуненням недоліків наданої послуги своїми силами чи залученням третьої особи. Розмір сплати призначити відповідно розрахунку відповідача вартості необхідних робіт - у розмірі тарифу надання послуг з поводження з побутовими відходами в обсязі 4,785 м3;

- визнати, що відповідач обманом привласнив кошти позивача у розмірі 143,73 грн та стягнути з відповідача на користь позивача 287,46 грн, а також штраф відповідно до п. 28 одностороннього договору відповідача у сумі з розрахунку 0,01 відсотка від 93 копійок середньодобової вартості споживання послуги (143,73 грн/153 діб) за кожен день періоду з 12.06.2021 до моменту отримання штрафу;

- визнати порушеним право позивача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальну послугу з поводження з побутовими відходами згідно із законодавством і умовами укладених договорів внаслідок дій і бездіяльності працівників відповідача, які призвели до утворення обставин передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- визнати право позивача на грошове відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків наданої послуги своїми силами чи із залученням третьої особи у розмірі відповідному розрахунку відповідача вартості необхідних робіт тарифу надання послуг з поводження з побутовими відходами в обсязі 4,785 м3, рахуючи з 22.06.2021 до дня ухвалення рішення;

- визнати право позивача на грошове відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав, у сумі 754 680 грн.

Позов обґрунтовував тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, відмовляється укладати з ним Типовий договір з узгодженням графіку надання послуг згідно з Правилами надання послуг з поводження з побутовими відходами, виходячи з індивідуальних потреб позивача, норм надання і якості послуг, виправдовуючи своє протиправне поводження посиланням на невідповідність вимог чинних правил і норм затвердженим рішеннями міської ради розміру тарифу надання послуг, Схемі санітарного очищення м. Чернігів і Графіку надання послуг. Уважав, що неправомірними діями відповідача йому завдано крім матеріальної, також моральну шкоду, яку він оцінив у 754 680 грн.

08.06.2023 Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради звернулось до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 537,12 грн заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами, обгрунтовуючи вимоги тим, що позивачем за зустрічним позовом з травня 2021 року щомісячно надаються відповідачу послуги з поводження з побутовими відходами, але останній здійснював їх оплату частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 537,12 грн (том 1, а.с. 230-236)

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2023, яке набрало законної сили 19.12.2023, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Зустрічну позовну заяву КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради 537,12 грн заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами та 2 684 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору (том 2, а.с. 122-124).

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення судового рішення від 14.11.2023 у справі № 750/6682/23, в якій просив відповісти на практичні питання з його виконання, та роз`яснити:

1. Чи має право виконавець послуг отримувати від заявника додаткову плату за додаткові послуги, такі як адресний вивіз відходів, завантаження його відходів виконавцем, якщо робота відповідача з вивозу відходів без цих додаткових послуг не призводить до дійсного вивозу його відходів з його вини (заявник не можу отримати послуги)?

2. Чи має право (обов`язок) виконавець послуг відмовитись від додаткової плати за надання додаткових послуг, натомість вимагати плату за виконану ним роботу, яка, без додаткових послуг не призводить до дійсного вивозу його відходів з його вини (заявник не можу отримати послуги)?

3. Якщо питання коректне: чи несе КП «АТП-2528», яке по суду витребувало з нього плату за послуги (зобов`язалось вивозити його відходи) відповідальність передбачену ст. 1210 ч. 2 ЦК, за наслідками невивозу його відходів з його вини (залишення ним відходів просто неба), за умови відмови, або неспроможності виконавця послуг усунути його вину (надати додаткові послуги за його додатковий кошт)?

4. Чи дійсно є його вина в тому, що він не може отримати послуги за наявних умов надання послуг, приведених зі Схеми санітарної очистки м. Чернігів і наскільки взагалі наявні у місті умови надання послуг відповідають вимогам чинних правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 р. № 835 «Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами», умовам затвердженого Типового договору з індивідуальним споживачем?

5. Якщо відповідь на друге і четверте питання "Так", то чи тепер він назавжди має по суду сплачувати, "подать" виконавцю послуг, за непотрібні, якими він не може скористатися, послуги, натомість поводитись з відходами так як він зможе (на часі залишає відходи просто неба), чи, за наявних обставин, йому треба звернутися до суду про перегляд законного судового рішення і про укладання належного договору про послуги, який би враховував, згідно з законодавством, і його потреби, і підприємницький інтерес виконавця послуг (який, на його погляд, поки що полягає лише у шахрайському взиманні з нього данини за фіктивний, впроваджений в нечинний спосіб, вивіз його відходів), або притягнення підприємства до відповідальності за позбавлення його законного права на послуги, про що він позивався до суду у первісному позові?

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 та постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив того, що заявник посилався на те, що йому є незрозумілою мотивувальна частина рішення від 14.11.2023, тоді як законодавець визначає, що роз`ясненню підлягає лише резолютивна частина судового рішення у разі утруднення його виконання.

Ураховуючи, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про його роз`яснення.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз`яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, судове рішення може бути роз`яснено лише у разі, якщо без такого роз`яснення його неможливо виконати. При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає примусовому виконанню.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалене Деснянським районним судом м. Чернігова 14.11.2023 рішення, яке набрало законної сили 19.12.2023, в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалося, є чітким та зрозумілим, а питання позивача полягають в тому, що суд має надати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, що є недопустимим.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає примусовому виконанню.

Також відсутні підстави для роз`яснення рішення суду в частині вирішення позовних вимог КП «АТП-2528» шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства 537,12 грн заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами, будь яких суперечок щодо розуміння рішення та різних варіантів тлумачення у вказаній частині не вбачається.

Суд не має правових підстав для доповнення чи зміни резолютивної частини рішення, а вносити зміни у суть рішення є недопустимим, оскільки це є порушенням вимог процесуального закону.

Ураховуючи, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення.

За викладених обставин, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.02.2024 без змін, оскільки вона постановлена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст складено 19 квітня 2024 року.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді Н.В. Висоцька

О.І. Онищенко