Ухвала

від 24.12.2024 по справі 750/6682/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 750/6682/23

провадження № 61-16252ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіта

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради (далі - КМ «АТП-2528» ЧМР) про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

У червні 2023 року КП «АТП-2528» ЧМР звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 537,12 грн заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами.

14 листопада 2023 року рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов КП «АТП-2528» ЧМР задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «АТП-2528» ЧМР 537,12 грн заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в справі, в якій він просив ухвалити додаткове рішення щодо вимоги про зобов`язання відповідача укласти між ним та КП «АТП-2528» ЧМР належний договір про надання послуг, оскільки суд не ухвалив рішення стосовно вимоги про укладення між ним і відповідачем договору.

03 липня 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

21 листопада 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2024 року залишено без змін.

06 грудня 2024 року ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом

випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною першою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пунктом 20 статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення.

За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та

пункту 20 частини 1 статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

У Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Конституційний Суд України виснував, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ

від 12 липня 2001 року в справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 27 жовтня 2020 року в справі

№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

В ухвалах від 07 листопада 2024 року в справі № 569/17594/22 (провадження

№ 61-14194ск24), від 28 листопада 2024 року в справі № 219/6822/18 (провадження № 61-15566ск24), від 29 листопада 2024 року в справі

№ 310/1626/20 (провадження № 61-15372ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження в справі з огляду на те, що судові рішення щодо відмови ухвалити додаткове рішення (пункт 20 частини першої статті 353 ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити.

Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389,

пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня

2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада

2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівідмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська