Ухвала

від 18.04.2024 по справі 168/128/17

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/128/17

Провадження № 6/168/1/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюти А.В.,

секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Стара Вижівка заяву голови Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про видачу дубліката виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2024 року голова Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області Ростислав Шиманський звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа на підставі вироку від 14 квітня 2017 року Старовижівського районного суду Волинської області (справа 168/128/17) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сереховичівської сільської ради Старовижівського (тепер Ковельського ) району Волинської області відшкодування майнової шкоди у сумі 29396.59 грн.

Заява мотивована тим, що на підставі вироку від 14 квітня 2017 року Старовижівського районного суду Волинської області судом видано виконавчий лист від 15 травня 2017 року № 78/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сереховичівської сільської ради Старовижівського (тепер Ковельського ) району Волинської області відшкодування майнової шкоди у сумі 29396,59 грн. Збитки боржник ОСОБА_1 не відшкодував.

Під час реорганізації Сереховичівської сільської ради було втрачено вищевказаний виконавчий лист. Тому просив суд видати дублікат виконавчого листа.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про причини неявки не повідомили. Про розгляд справи повідомлялися належним чином. Будь-яких заяв та клопотань суду не надали.

Тому суд вважає, що сторонам відомо про розгляд даної справи у суді.

Відповідно до частини 3статті 433 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, та видачу дублікату виконавчого документа.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК Українищодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не встановлено.

У відповідності до вимог частини 2статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи 168/128/17, приходить до такого висновку.

Рішенням від 04 квітня 2017 рокуСтаровижівського районного суду у цивільній справі за позовомзаступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Старовижівське лісове господарство», Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, позов задоволено повністю.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь держави в особіДержавного підприємства «Старовижівське лісове господарство», Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу, в розмірі 29396,58 грн. та зараховано на розрахунковий рахунок Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області №33112331700390 в ГУДКСУ у Волинській області; МФО 803014, ЄДРПОУ 37626821.

Доказів реорганізації Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області та заміни сторони правонаступником матеріали справи та додатки до заяви голови Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про видачу дубліката виконавчого листа не містять. Разом з тим матеріали справи містять ухвалу від 04 липня 2023 року Старовижівського районного суду Волинської області за заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ковельське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про заміну сторони правонаступником.

Відповідно до вказаної ухвали Старовижівський районний суд постановив про те, що заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ковельське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про заміну сторони правонаступником залишити без розгляду.

Окрім того, матеріали справи не містять заяви голови Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі №1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (даліКонвенція), та практику Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява №40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі №2-1053/10 (провадження №61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, ані копії заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 235/570/16-ц, ані копії виконавчого листа, за відкритим виконавчими провадженнями заявником суду не надано, що позбавляє суд можливості перевірити чи в межах встановленого законом строку для пред`явлення вказаних виконавчих листів остання звернулася із цією заявою до суду.

Крім того, заявником не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів втрати виконавчого листа, інформації про виконавче провадження з ЄБД.

Згідно правил частини 1статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставами для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата та звернення до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду виключно до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 1 частини першоїстатті 21 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент видачі виконавчих листів.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIIIвід 19 листопада 2022 рокувиконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до пунктів 5, 7Прикінцевих та перехідних положень цього Законувиконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цьогоЗакону.

Аналіз наведених норм Закону дає підстави дійти висновку про те, що виконавчий лист, виданий судом до набрання чинності цим законом, може бути повторно пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його повернення.

Проте, суд звертає увагу на той факт, що судом було винесено рішення 04 квітня 2017 року, а стягувачем (заявником) запит до органу ДВС щодо надання інформації про хід виконання виконавчого листа взагалі не направлявся.

Зазначене свідчить про те, щозаявник - голова Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області не цікавився ходом виконання судового рішення.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник суду не надав.

Заявник, Сереховичівська сільська рада Ковельського району Волинської області в особі її голови, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні.

ПоложенняЗакону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.

Протягом цього строку заявник (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред`явлення його до примусового виконання. Чого не зробив.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

А тому суд висновує, що у задоволенні заяви голови Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити. Що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19),який є обов`язковим для суду першої інстанції.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 81, 89, 141, 258-260, 354,431, 433 пунктом 17.4. Перехідних положеньЦПК України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви голови Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі 18 квітня 2024 року.

Суддя А. В. Малюта