Ухвала

від 18.04.2024 по справі 754/944/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/1957/24

Справа № 754/944/24

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у прийнятті заяви про збільшення зустрічних позовних вимог

18 квітня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б.з участю секретаря представника позивача відповідача представника відповідачаРябенка В.О. ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про збільшення зустрічних позовних вимог, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

В підготовчому судовому засіданні відповідачем ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву про визнання майна особистою приватною власністю.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

На адресу суду 03 квітня 2024 року надійшла письмова заява представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про збільшення позовних вимог в порядку ч.ч.2-3 ст.49 ЦПК України.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що збільшені позовні вимоги полягають в тому, що заявлені додаткові вимоги про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1/2 частини вартості автомобіля марки "Рено Меган", 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 в розмірі 121 907, 50 грн.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 заперечував щодо прийняття заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, про що надано письмові заперечення, зазначаючи про те, що заява подана в порушення вимог цивільного процесуаотного законодавства, зокрема не сплачено судовий збір за другу майнову вимогу, при цьому відповідно до зустрічного позову було визначено предметом позову - однокімнатна квартира, підставою - вказана квартира є особистою власністю, яка придбана за власні кошти. В подальшому збільшуються позовні вимоги та додатково заявляється предмет позову - 1/2 вартсоті автомобіля, підстава позову - оскільки авто придбано у шлюбф і відчужено, має право на окмпенсацію 1/2 вартсоті автомобіля. Крім того, зазначає, що подана заява про збільшення вимог суперечит праву, яке регламентованенормами ЦПК України, адже подана заява міститьнову позовну вимогу та нове правове обгрунтування підстав для її задоволення, які не були заявлені позивачем під час первісного звернення до суду з позовною заявою. Зазначає про те, що здійснюється одночасна зміна предмету і підстав позову.

Дослідивши матеріали поданої заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Судом встановлено, що подана до суду заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою не може розцінюватися як така, оскільки містить самостійні позовні вимоги, а не збільшення вимог за уже прийнятим судом позовом.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 274/1625/23 з посиланням на позицію Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначає:

"позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складаєтся із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову ставнолять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щоло захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача."

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року по справі № 5015/118/11 заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально- правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обгрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В силу ст. ст. 43,49 ЦПК позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Зміна підстав позову можлива у такі способи:

1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими;

2) доповнення фактичних чи правових підстав новими;

3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Зміна предмету позову можлива у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином бажання ОСОБА_3 , викладені у заяві про збільшення вимог, суперечать праву, яке регламентовано нормами ЦПК України,адже подана ним заява міститть нову позовну вимогу та нове правове обгрунтування підстав для її задоволення, які не були заявлені позивачем під час первісного звернення до суду з позовною заявою.

Можливість обєднання декілької позовних вимог шляхом подання заяви про зміни, доповнення чи уточнення позовних вимог до вже поданого позову процесуальним законодавством не передбачено.

Збільшення позовної вимоги з приводу визнання особистою приватною власністю квартири, заявленням до неі ще однієї вимоги про стягнення компенсації 1/2 вартості автомобіля, відповідно до вищевказаних позицій Верховного Суду, суперечить п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивач додає нові матеріально - правові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову. Фактично позивач доповнила позовну заяву новими вимогами, що є недопустимим і не є збільшенням розміру позовних вимог

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545 сво21)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити представнику позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у прийнятті заяви про збільшення про збільшення зустрічних позовних вимог, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 19 квітня 2024 року.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б.