Постанова

від 17.04.2024 по справі 344/4955/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/4955/24

Провадження № 22-ц/4808/617/24

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря Кочубей І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чечелюка Олега Юрійовича на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2024 року, постановлену в складі судді Антоняка Т.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Радехівська міська рада Львівської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

15.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення - що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною тіткою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтовано тим, що внаслідок смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а також право власності на земельну ділянку (пай) в розмірі 2,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату серії ЛВ №038678 від 01.08.1996 року. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла племіннику ОСОБА_4 . Саме він був єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Єдиними спадкоємцями є його донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які проживали з ним на момент його смерті. Заповіту ОСОБА_4 не залишав.

ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька. Відтак єдиним спадкоємцем є заявник ОСОБА_1

Бажаючи прийняти спадщину після смерті батька вона звернулася до нотаріуса з приводу оформлення права на спадщину за законом. Однак, незважаючи на подання відповідей на адвокатський запит, що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , приватний нотаріус Червоноградського районного нотаріального округу Юрченко О.В. прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зазначивши, що спадкоємець не подала нотаріусу документів, що підтверджують такий факт родинних відносин, а в реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні відомості щодо актового запису про родинні відносини.

Тому заявник просить встановити факт, що ОСОБА_3 була рідною тіткою її батька ОСОБА_4 .

Зазначає, що жодних спорів з іншими спадкоємцями не має.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник заявник - адвокат Чечелюк О.Ю. подав апеляційну скаргу. Вважає таку ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт родинних відносин між ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки в цьому випадку існує спір про право на спадкування, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Однак вважає, що суд не встановив, хто є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 чи після смерті ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ЦК України, який би оспорював факт родинних відносин та право ОСОБА_1 на прийняття спадщини. Суд не встановив коло спадкоємців, а також між ким існує спір, адже існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Зазначає, що необхідність встановлення факту родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана суто з неможливістю встановлення факту родинних відносин з відповідних державних реєстрів.

Отже, вважає, що висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.

Посилається на правові висновки Верховного Суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19, від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі №759/12740/21, від 07 лютого 2024 року у справі №545/844/23, від 15 квітня 2020 року у справі №302/991/19, від 14 грудня 2022 року у справі №180/2132/21, від 20 грудня 2023 року у справі №761/16555/23, від 31.05.2023 року у справі №357/11366/22.

Вказує, що Івано-Франківський апеляційний суд також підтримує подібну правову позицію щодо застосування норм права, зокрема, у справі №345/581/24 від 05.03.2024 року.

За таких обставин вважає, що відмова суду у відкритті провадження у справі окремого провадження створює заявнику перешкоди у реалізації права на судовий захист.

Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заінтересовані особи: Радехівська міська рада Львівської області та ОСОБА_2 правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник заявник - адвокат Чечелюк О.Ю. доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Заінтересовані особи в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча були повідомлені про дату, час та місце слухання справи належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, строків розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду, що оскаржується, зазначеним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно копій Метричної книги греко-католицької парафії м-ка Стоянів, повіт Радехів Тернопільського воєводства із записами про народження за 1877-1943р.р., архівних довідок Центрального державного історичного архіву України, м. Львів №Ч-44 та №Ч-44/1 від 14.09.2023 року ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ; їхніми батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (дівоче прізвище - ОСОБА_8 ) (а.с. 25-28).

Згідно копії відповіді на адвокатський запит Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Радехівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області №81/33.16-02-17 від 14.02.2024 року відповідно до актового запису про народження №24 від 16.04.1958 року, складеного виконавчим комітетом Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 ; його батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Місце проживання батьків - с. Стоянів Радехівського району. Актового запису про народження ОСОБА_12 15.03.1933 року по відділу ДРАЦС не виявлено. Церковні книги про народження по с. Стоянів Радехівського району за 1877-1945 р.р. здано до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 29).

За змістом копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №038678 від 01.08.1996 року, Витягу із книги реєстрації сертифікатів, реєстраційний номер 2164 від 01.08.1996 року ОСОБА_3 належало право на земельну ділянку (пай) розміром 2,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 20-21).

20.02.1996 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Стоянівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №4, відповідного до якого все своє майно заповіла своєму племіннику ОСОБА_4 (а.с. 17, 18).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.10.2017 року (а.с. 13).

Згідно копії Інформаційної довідки за Спадкового реєстру №70841526 від 07.12.2022 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_6 , про що свідчить копія Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.01.2002 року (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 29.06.2007 року (а.с. 15).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70841488 від 07.12.2022 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_4 (а.с. 22).

За змістом копії Довідки старости сіл Збоївська, Стоянів Радехівської міської ради №545 від 19.09.2023 року ОСОБА_4 1958 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 . На день смерті разом з ним були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 - син 1990 р.н. та ОСОБА_1 - дочка 1984 р.н. (а.с. 30).

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 . Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , про що свідчить копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.08.1984 року (а.с. 23). Відповідно до копії Витягу з реєстру територіальної громади від 12.09.2023 року з 04.08.2023 року вона проживає в АДРЕСА_3 (а.с. 12).

Згідно копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.2011 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Стоянівської сільської ради №41 від 05.07.2011 року (а.с. 19).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №217/02-14 від 11.11.2023 року приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Юрченко О.В. відмовлено спадкоємцю ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину як спадкоємцю відповідно до ст. 1261 ЦК України, оскільки нею не було подано жодних документів, що підтверджують факт родинних відносин ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 31).

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , з ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , не можуть розглядатись в окремому провадженні, оскільки вбачається спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Однак апеляційний суд не може погодитися із таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 травня 2021 року у справі №523/19129/19 (провадження №61-10712св20) та від 17 листопада 2021 року у справі №214/1816/20 (провадження 61-6397св21), ухвалі від 2 травня 2022 року у справі №944/2326/21 (провадження №61-3761ск22).

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21).

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Факти родинних відносин та смерті особи встановлюються у судовому порядку, якщо від їх встановлення залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Заявником у справі можуть, зокрема бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для них у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (діти, батьки, один із подружжя, що пережив, брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і за заповітом).

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19 (провадження №61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20 (провадження №61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі №759/12740/21 (провадження №61-126св22)).

У своїй заяві про встановлення факту ОСОБА_1 зазначила, що встановлення факту родинних відносин її батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , з ОСОБА_3 (його тіткою), що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , має юридичне значення для реалізації її спадкового права після смерті батька; заінтересованими особами вона визначила свого брата ОСОБА_2 та Радехівську міську раду Львівської області (а.с. 1-7).

Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , оскільки нею не було подано документів, що підтверджують факт родинних відносин ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_3 (а.с. 31).

Доказів звернення інших осіб із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Однак суд не перевірив вказані доводи, не встановив і в своєму рішенні не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював який би оспорював вказаний факт родинних відносин та право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановив коло спадкоємців, а також між ким існує спір щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Також суд не звернув уваги на причини відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, не з`ясував позицію ОСОБА_2 та Радехівської міської ради, які залучені до участі у справі, наявність у них претензій щодо спадкового майна.

Необхідність встановлення факту родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана суто з неможливістю встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та спадкодавцем ОСОБА_3 з відповідних державних реєстрів.

Отже, висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений.

Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 21 лютого 2024 року у справі №278/304/23 (провадження №61-8713св23), від 07 лютого 2024 року у справі №545/844/23 (провадження №61-15775св23), від 31 травня 2023 року у справі №357/11366/22 (провадження №61-3393св23), від 15 квітня 2020 року у справі №302/991/19, від 14 грудня 2022 року у справі №180/2132/21, від 31 травня 2023 року у справі №357/11366/22 та від 07 лютого 2024 року у справі №545/844/23.

З урахуванням викладеного ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чечелюка Олега Юрійовича задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева

Повний текст постанови складено 19 квітня 2024 року.