ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 628/2137/21 Номер провадження 22-ц/814/62/24Головуючий у 1-й інстанції Гетьман Л.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М.,
секретар Стеценко В.С.,
з участю прокурора Пальонної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Куп`янської сільської ради Куп`янського району Харківської області
на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2021 року, постановлене суддею Гетьман Л.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності,
в с т а н о в и в:
17.06.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним. В обґрунтування підстав позову зазначає, що із 14.05.2006 по час звернення в суд із цим позовом, відкрито та безперервно володіє виробничим будинком критий ток, літера «А», а також виробничим будинком склад, літера «Б», розташованих за адресою: селище Піщане, Куп`янського району, Харківської області, підтримує їх в належному стані, виконує поточний ремонт. На такі об`єкти нерухомості не претендують інші особи, хоча раніше вони могли належати підсобному господарству «Піщане» Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Проте у документах архівного фонду КСП «Дружба» відсутніми є відомості про перебування на балансі КСП спірного нерухомого майна або його продаж, рішення про розпорядження вказаними будівлями на зберігання не надходили, інформація про реєстрацію права власності на спірні будівлі в КП Куп`янське БТІ відсутня.
Отже спірні будівлі не мають титульного власника, тоді як він, позивач, не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності, хоча не приховував факт знаходження майна в його володінні. Із підстав викладеного, просить визнати за ним в порядку набувальної давності право особистої приватної власності в цілому на виробничий будинок критий ток, літера «А» та на виробничий будинок склад, літера «Б», розташовані за адресою:селище Піщане, Куп`янського району, Харківської області.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 25.08.2021 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності в цілому на виробничий будинок критий ток, літера «А», розташований за адресою: критий ток, літера «А», АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності відповідно дост.344 ЦК України.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності в цілому на виробничий будинок склад, літера «Б», розташований за адресою: склад, літера «Б», селище Піщане, Куп`янського району, Харківська область, в порядку набувальної давності відповідно дост.344 ЦК України.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивач відкрито, добросовісно та безперервно більше 10 років володіє спірними будівлями, які не мають титульного власника. Тоді як позивач не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності, хоча не приховував факт знаходження майна у його володінні, що є підставою застосування статті 344 ЦК України.
Рішення в апеляційному порядку оскаржив керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Куп`янської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вважає відсутніми підстави для застосування статті 344 ЦК України, оскільки при заволодінні чужим майном позивач знав, що спірні будівлі належали підсобному господарству «Піщане», у подальшому перейменованому у КСП «Дружба» та КПС ім.Тельмана, а отже, вступивши у володіння ним, знав про відсутність у нього підстав для набуття права власності, що виключає добросовісність володіння.
Зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірного користування земельною ділянкою, на якій розташоване приміщення та не доведено добросовісного заволодіння та користування вказаними об`єктами та доказів, щодо безперервного володіння спірними об`єктами нерухомості протягом останніх 10 років. Відповідно до вимог закону, вважає, що спірне нерухоме майно повинно бути визнане безхазяйною річчю та за рішенням суду передано до комунальної власності. Оскільки представник органу місцевого самоврядування-сільський голова, у дані справі діяв усупереч інтересам місцевого самоврядування, у дотриманні яких має інтерес держава, та є їх гарантом, у органів прокуратури виник обов`язок захистити інтереси територіальної громади шляхом звернення до суду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У суді апеляційної інстанції прокурор доводи апеляційної скарги підтримала, наполягаючи на її задоволенні.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установленота підтверджуєтьсяматеріалами справи,що згідноданихтехнічного паспорту на виробничий критий ток, літера А, розташований в селищі Піщане Куп`янського району Харківської області, інвентаризаційна справа №24/03/21/02-82а, складеного 26.03.2021 ФО-П ОСОБА_2 , об`єкт має характеристики: критий ток літера «А», фундамент бетон, стіни шлакоблок, обкладений цеглою, покрівля шифер, перекриття дерево, підлога бетон, висота 3,40 м., площа основи (забудови) 287,7 м.2, об`єм 1318 м3, загальна площа приміщень підрахована за формулами розрахунку площ 253,6 кв.м., у тому числі основна 219, 4 кв.4., допоміжна (підсобна) 34,2 кв.м./а.с.10-12/.
Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок склад, літера Б, розташований в селищі Піщане Куп`янського району Харківської області, інвентаризаційна справа №24/03/21/02-826, складеного 26.03.2021 ФО-П ОСОБА_2 , указана виробнича будівля має наступні характеристики: склад літера «Б», фундамент цегла, стіни цегла, покрівля шифер, перекриття дерево, підлога дерево, висота 3,6 м., площа основи (забудови) 303,8 м2, об`єм 1094; галок літера «б» цегляний з козирком, загальна площа приміщень, підрахована за формулами розрахунку площ 253,2 кв.м., у тому числі основна 185,2 кв.м., допоміжна (підсобна) 68,0 кв.м./а.с.17-19/.
05.04.2021 виконавчим комітетом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області складено та видано за місцем вимоги довідки №390 та №402 у тім, що ОСОБА_1 відкрито з 14.05.2006 по теперішній час володіє виробничим будинком критий ток, літера «А», а також склад, літера «Б», розташованим за адресою: селище Піщане, Куп`янського району Харківської області./а.с.13, 15/
Рішеннями виконавчого комітету Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області №26 та №27 від 07.05.2021 присвоєно адреси: критому току, літера «А», загальною площею 253,6 кв.м., а також складу, літера «Б», загальною площею 253,2 кв.м., які знаходяться в селі Піщаному Куп`янського району Харківської області, а саме: «критий ток, літера «А», селище Піщане, Куп`янського району, Харківська область»; «склад, літера «Б», селище Піщане, Куп`янського району, Харківська область»./а.с.14,16/.
За змістом листа КП Петропавлівської сільської ради «Трудовий архів» від 04.06.2021 №01-19/251, у документах архівного фонду КСП «Дружба» Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відомостей про перебування на балансі КСП «Дружба» Курилівської сільської рали Куп`янського району Харківської області будівель: склад літера «Б» та критий ток літера «А» та відомостей про продаж (відчуження) цих будівель не знайдено. Протоколи загальних зборів пайщиків КСП «Дружба» Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, в яких приймалось рішення про розпорядження вказаними будівлями на зберігання не надходили./а.с.20/.
Відповідно до історичної довідки, виданої КП Петропавлівської сільської ради «Трудовий архів» за рішенням загальних зборів працівників підсобного господарства «Піщане» від 21.03.1992 прийнятий Статут колгоспу «Дружба». Таким чином, підсобне господарство «Піщане» змінило свою назву на колгосп «Дружба». Місцезнаходження не змінювалось. Колгосп «Дружба» існував до 06.04.1993. За рішенням загальних зборів колгосп «Дружба» реорганізовано в КСП «Дружба». Документи з особового складу за період з 1943 року по 1993 рік були передані до архіву КСП ім. Тельмана без описів, без історичної довідки. Акт передачі документів відсутній./а.с.21/.
За змістом історичної довідки КСП «Дружба», виданої КП Петропавлівської сільської ради «Трудовий архів», за рішенням загальних зборів від 07.02.1993 колгосп «Дружба» реорганізовано в КСП «Дружба». Місцезнаходження: підгосп «Піщане», Курилівської сільської ради, Куп`янського району Харківської області. КСП «Дружба» існувало до 23.05.1996. За рішенням загальних зборів членів КСП «Дружба», протокол №2 від 23.05.1996, КСП «Дружба» реорганізовано шляхом приєднання до КСП ім. Тельмана з передачею товарно-матеріальних цінностей всього майна. Документи з особового складу за період з 1994 року по травень 1996 року були передані до архіву КСП ім. Тельмана без описів, без історичної довідки. Акт передачі відсутній./а.с.22/.
Відповідно до листа Архівного відділу Куп`янської РДА від 04.06.2021 №01-64/55 Харківської області документи по КСП «Дружба» с.Піщане Куп`янського району Харківської області до архівного відділу на зберігання не надходили./а.с.23/.
Згідно листа КП Куп`янське БТІ від 08.06.2021 №229 інформація про реєстрацію права власності на спірні будівлі в КП Куп`янське БТІ відсутня./а.с.29/.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про КСП ім. Тельміна, що підтверджується відомостями з вказаного реєстрі https://usr.miniust.gov.ua/content/free-search./а.с.31/.
Відповідно до інформаційної довідки від 02.06.2021 №259658621 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутні будь-які відомості щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомості в Харківська обл., Куп`янський р., сел. Піщане./а.с.30/.
Задовольняючи вимоги позову, районний суд виходив із підстав доведеності, що позивач відкрито, добросовісно та безперервно більше 10 років, володіє спірними будівлями, які не мають титульного власника, а позивач не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності, хоча не приховував факт знаходження майна в його володінні. Відтак, за позивачем може бути визнано право власності на ці будівлі в порядку набувальної давності за правилами статті 344 ЦК України, тим самим задовольнивши позовні вимоги.
Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.
Ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, визначені у статті 344 ЦК України.
Так, згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
У постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц сформовано висновок, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Наведене також відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17.
Отже, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Тоді як позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2022 року у справі № 293/1061/21.
Із огляду на викладені норми матеріального права, установивши, що позивач не набув права власності на спірне майно, натомість, за час роботи КСП ім. Тельміна, яке на теперішній час припинило своє існування,набув право користування спірними будівлями
і це право ніким не оспорюється, та приймаючи до уваги, що сам по собі факт користування позивачем таким майном не є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю, суд першої інстанції, дійшов не обґрунтованого висновку, що у позивача наявні підстави для набуття права власності на вказане майно з підстав, передбачених статтею 344 ЦК України, та відповідно, не правильно задовольнив позовні вимоги.
При постановленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов помилкового висновку про те, що позивачем доведено існування усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки давність володіння могла вважатись добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав на набуття права власності, а також у разі доведення безперервного відкритого використання нерухомого майна понад 10 років. Проте доказів на підтвердження викладеного позивачем не надано, а наявні у справі докази підтверджують зацікавленість позивача у набутті права власності на спірні будівлі починаючи з травня 2021 року, коли він звернувся із заявами до виконавчого комітету сільської ради для присвоєння адрес спірними будівлями. Натомість складені сільським головою довідки від 05.04.2021 про підтвердження відкритого з 14.05.2006 по теперішній час володіння позивачем спірними будинками не є належними та допустимими доказами на підтвердження викладених обставин, та суперечать інтересам територіальної громади.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду скасуванню, із постановленням нового про відмову в задоволені позову.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2823,00 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Куп`янської сільської ради Куп`янського району Харківської області - задовольнити.
Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 25 серпня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у розмірі 2823,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18.04.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
В.М. Триголов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118476358 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Пилипчук Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні