Постанова

від 03.04.2024 по справі 927/192/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 927/192/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Шульга В.С. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Маленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Тронова Владислава Вадимовича про прийняття додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу від 06.06.2023

за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2022 (суддя Шморгун В.В.)

у справі № 927/192/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпоток»

до Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича

про стягнення 1 531 413,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінпоток» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича про стягнення 1 531 413,82 грн, з яких позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 1 527 008,88грн та 7404,94 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2022 позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №927/192/22 (колегією суддів у складі: Пашкіної С.А. - головуючий суддя, суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.) скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2022 та ухвалено нове рішення про відмову у позові.

При цьому, судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 34 524,32 грн.

25.11.2022 відповідачем подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 152 701,00 грн, яку ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 повернуто без розгляду відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України, оскільки її не було надіслано іншим учасникам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 (колегією суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.) повернуто Фізичній особі-підприємцю Тронову Владиславу Вадимовичу заяву №01-25/11/22 від 25.11.2022 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №927/192/22 без розгляду на підставі відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, оскільки її не було направлено іншій стороні.

16.06.2023 відповідач повторно подав до Північного апеляційного господарського суду заяву, в якій він просив суд стягнути витрати відповідача на професійну правничу допомогу 152 701,00 грн.

Також, відповідач просив поновити процесуальний строк на повторне звернення із цією заявою.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 (колегією суддів у складі: Тищенко О.В. - головуючий суддя, суддів Шаптали Є.Ю., Станіка С.Р.):

- поновлено Фізичній особі-підприємцю Тронову Владиславу Вадимовичу процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткової постанови у справі №927/192/22;

- заяву Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича про прийняття додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №927/192/22 задоволено;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" на користь Фізичної особи-підприємця Тронова Владислава Вадимовича 152 701,00 грн витрат на правничу допомогу.

23.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення - зменшити розмір заявлених витрат до 3 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2023:

- касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" задоволено частково;

- додаткову Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №927/192/22 скасовано;

- в скасованій частині справу № 927/192/22 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

21.12.2023 матеріали справи № 927/192/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Тронова Владислава Вадимовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/192/22 на 12.02.2024. Запропоновано позивачу у найкоротший строк подати до суду свої заперечення чи пояснення щодо поданої відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення № 01-14/06/23 від 16.06.2023 у справі № 927/192/22 з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 05.12.2023, в письмовій формі до 05.02.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд заяви неодноразово відкладався, зокрема на 03.04.2024.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

Позивач у письмових запереченнях від 13.01.2024 просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення - зменшити розмір заявлених витрат до 3 000,00 грн.

Зокрема, позивач посилається на те, що:

- сума витрат на правничу допомогу у розмірі 152 701,00 грн не відповідає критерію співмірності та розумності;

- незначна тривалість та інтенсивність судових засідань, з яких представник відповідача був присутній лише на одному судовому засіданні 16.11.2022;

- немає належних доказів, які б надавали детальний опис та підтверджували надання відповідних послуг;

- з огляду на складність справи позивач вважає обґрунтованою сумою судових витрат у розмірі 3 000,00 грн.

18.01.2024 позивач також подав письмові заперечення щодо заяви відповідача та додав, що при повторному зверненню із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу відповідачем не надано жодних документів, які б мали детальний опис саме наданих послуг, акту приймання-передачі наданих послуг, які б вказували саме на вже надані послуги у розмірі 152 701,00 грн.

02.04.2024 позивач, після ознайомлення з матеріалами справи, подав доповнення до заперечень від 13.01.2024, в яких наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази та розрахунки щодо підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача. Зокрема, позивач зазначив, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного суду від 06.12.2023 у справі №370/463/21, від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2024 повністю підтримав свої письмові заперечення та просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення - зменшити розмір заявлених витрат до 3 000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.04.2024 підтримав свою заяву про стягнення витрат на правничу професійну допомогу та просить її задовольнити.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Тронова Владислава Вадимовича про поновлення процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткової постанови та про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №927/192/22 з доданими до неї документами, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вказує відповідач, у зв`язку з розглядом справи №927/192/22 у суді, ним були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 152 701 грн.

Відповідні докази разом із заявою про прийняття додаткової постанови були надані суду в п`ятиденний строк після прийняття постанови судом апеляційної інстанції. Однак, ухвалою суду від 03.05.2023 заява про ухвалення додаткової постанови була залишена без розгляду у зв`язку з тим, що заявник не надав суду докази направлення такої заяви іншим учасникам справи. Вказану ухвалу суду відповідач не отримував та про її існування дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень. Враховуючи зазначене, відповідач просив поновити процесуальний строк на звернення із заявою про ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2022 прийнято постанову суду апеляційної інстанції.

25.11.2022 відповідач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач звернувся, тобто у строк встановлений законом.

Ухвалою суду від 03.05.2023 зазначену заяву було повернуто відповідачу.

16.06.2023 відповідач повторно звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу суду про повернення первісно поданої заяви від 25.11.2022 відповідач отримав 19.06.2023. (а.с. 105, т. 2).

Тобто, відповідач повторно звернувся із вказаною вище заявою в найкоротший строк з дня, як йому стало відомо про повернення його заяви від 25.11.2022.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за можливе поновити відповідачу процесуальний строк на звернення із заявою про ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 152 701,00 грн, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи. (а.с. 228-237, т. 1).

До заяви №01-14/06/23 від 14.06.2023 про приєднання доказів на професійну правничу допомогу та прийняття додаткового рішення відповідачем додано наступні документи:

- копію Договору про надання правничої допомоги №01-14/06/22 від 14.06.2023;

- копію Акта приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 31.12.2022;

- копію завдання клієнта №1 від 14.06.2022

- копії доказів надсилання цієї заяви позивачу. (а.с. 108-114, т. 2).

Дослідивши подані докази колегія суддів встановила наступне.

14.06.2022 між Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Інтерлегум» (Адвокатське об`єднання) та Фізичною особою - підприємцем Троновим Владиславом Вадимовичем (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №01-14/06/22, за змістом якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити представництво клієнта.

В п. 4.1. Договору сторони передбачили, що надання правової допомоги в межах цього договору відбувається за завданням клієнта, з врахуванням положень та сутності самого договору, яке письмово погоджується сторонами в додатку до даного договору.

Після надання клієнту правової допомоги адвокатське об`єднання готує про це двосторонній Акт приймання-передачі наданої правової допомоги в двох примірниках, по одному для кожної сторони. Акт приймання-передачі наданої правової допомоги підписується повноваженим представником адвокатського об`єднання та надсилається/вручається клієнту, який має його підписати та надіслати примірник Акта приймання-передачі надане правової допомоги адвокатському об`єднання протягом 5 календарних днів з моменту отримання клієнтом такого Акта приймання-передачі наданої правової допомоги. Для цілей цього договору сторони домовились, що у випадку не підписання клієнтом Акта приймання-передачі наданої правової допомоги протягом 10 календарних днів з дня надсилання (передання) такого Акту, відповідний Акт приймання-передачі наданої правової допомоги вважається підписаним з боку клієнта без зауважень (п. 4.8 Договору).

В п. 4.9. Договору сторони домовились, що моментом виконання адвокатським об`єднанням обов`язків по даному договору та надання належним чином правової допомоги згідно Завдання клієнта, є момент підписання сторонами Акта приймання-передачі наданої правової допомоги.

Сторони в п. 4.13 Договору погодили, що вартість правової допомоги адвокатського об`єднання, згідно умов даного договору обумовлюється сторонами у Завданні Клієнта.

Вказана вартість правової допомоги не включає зборів, обов`язкових платежів, поштових та інших витрат, які понесені адвокатським об`єднанням у зв`язку з виконанням запитів. Завдання клієнта за цим договором та/або додатковою угодою до нього і підлягає сплаті клієнтом окремо за умови, що такі витрати документально підтверджені згідно із існуючою в Україні практикою чи попередньо узгоджені з клієнтом. У випадку відрядження за Завданням клієнта, клієнт авансовано сплачує витрати на відрядження адвоката адвокатського об`єднання (добові, транспорт, проживання тощо) в розмірі узгодженому сторонами. При цьому розміри витрат на відрядження не можуть бути меншими передбачених чинним законодавством України.

В п. 4.15 Договору визначено, що оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату наданої правової допомоги.

У Завданнях клієнта від 14.06.2022 сторони визначили, що гонорар адвокатського об`єднання за надання правової допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги №01-14/06/22 від 14.06.2022 становить 152 701,00 грн, що є 10% від ціни позову у справі №927/192/22. (п. 3 Завдання).

Згідно п. 1 Акта приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 31.12.2022 на підставі Договору про надання правової допомоги, адвокатське об`єднання за Завданням №1 Клієнта у період з 14 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року надало правову допомогу, деталізація якої вказана у п. 2 цього Акту, на загальну суму: 152 701,00 грн.

В п. 2 Акта наведено деталізацію наданої правової допомоги:

- підготовка процесуального документа: клопотання про відкладення судового розгляду справи - 14.06.2022;

- підготовка процесуального документа: заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 17.06.2022;

- процесуальна дія: ознайомлення з матеріалами справи - 20.06.2022;

- процесуальна дія: аналіз матеріалів господарської справи №927/192/22 та формування правової позиції відповідача по справі - 20-22.06.2022;

- підготовка процесуального документа: клопотання про відкладення судового розгляду справи та поновлення процесуальних строків - 23.06.2022;

- підготовка процесуального документа: заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 23.06.2022;

- процесуальна дія: аналіз рішення Господарського суду Чернігівської області від 05 липня 2022 року по господарській справі №927/192/22 - 20.08.2022;

- підготовка процесуального документа: апеляційна скарга на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05 липня 2022 року по господарській справі №927/192/22 - 23.06.2022 - 24-25.08.2022;

- підготовка процесуального документа: супровідний лист на адресу суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги - 20.09.2022;

- процесуальна дія: участь в судовому засіданні - 16.11.2022;

- процесуальна дія: участь в судовому засіданні - 23.11.2022;

- підготовка процесуального документа: заява про ухвалення додаткового рішення.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Розглянувши надані відповідачем докази та подані позивачем заперечення колегія зазначає наступне.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19).

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Колегія враховує, що подані акти наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як було зазначено вище, у поданих запереченнях позивач просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку задоволення - зменшити розмір заявлених витрат до 3 000,00 грн.

Зокрема, позивач зазначив про те, що:

- сума витрат на правничу допомогу у розмірі 152 701,00 грн не відповідає критерію співмірності та розумності;

- незначна тривалість та інтенсивність судових засідань, з яких представник відповідача був присутній лише на одному судовому засіданні 16.11.2022;

- немає належних доказів, які б надавали детальний опис та підтверджували надання відповідних послуг;

- з огляду на складність справи позивач вважає обґрунтованою сумою судових витрат у розмірі 3 000,00 грн.

Колегія суддів приймає до уваги заперечення позивача в частині того, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 152 701,00 грн не відповідає критерію співмірності та розумності, що є підставою для часткового зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів враховує, що:

- адвокат відповідача, який брав участь в якості його представника був обізнаний зі спірними правовідносинами та позицією учасників у справі;

- ця справа під час її розгляду на стадії апеляційного розгляду за характером спору не містить великої кількості документів, що підлягали дослідженню;

- в суді апеляційної інстанції не досліджувались нові обставини, а сторони підтримували свої правові позиції, які вони висловлювали при розгляді справи в суді першої інстанції

- позиція відповідача по суті спору не змінювалася протягом розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 152 701,00 грн не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не є пропорційним до предмета спору.

Дослідивши заяву відповідача та заперечення іншої сторони (позивача у справі), а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 30 000,00 грн від попередньо заявленої суми (152 701,00 грн).

Щодо посилань позивача про відсутність доказів оплати наданих послуг відповідачем, чим не доведено реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Наведеним спростовуються заперечення позивача про наявність підстав відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з відсутністю доказів оплати наданих послуг.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу внаслідок того, що представником відповідача не було долучено детальний опис робіт із зазначеним витраченим часом, то колегія суддів звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Так, оцінюючи зміст приписів частини третьої статті 126 ГПК, Велика Палата Верховного Суду вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

А відтак Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, заперечення позивача щодо відсутності належних доказів, які б надавали детальний опис та підтверджували надання відповідних послуг колегія суддів відхиляє.

Крім того, позивач посилається на те, що тривалість та інтенсивність судових засідань у цій справі є незначна, з яких представник відповідача був присутній лише на одному судовому засіданні 16.11.2022.

З наведеними твердженнями позивача колегія суддів не погоджується, оскільки розгляд цієї справи здійснювався тривалий час, у справі було декілька судових засідань, у яких представник відповідача був присутній. А тому, наведені позивачем обставини не є підтвердженими та спростовуються матеріалами справи.

При цьому, колегія враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц, на яку обґрунтовано посилається позивачка у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, а також у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21, від 18 травня 2022 року у справі №910/4268/21.

Отже, недоречними є аргументи скаржника про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 3 000 грн.

Щодо посилання позивача на постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №370/463/21, від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 про те, що відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що в кожній з цих справ розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснювався з урахуванням наданих доказів, доведеності/недоведеності цих витрат, тобто за фактичних обставин, встановлених судом у кожній зі цих справ.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Фізичній особі-підприємцю Тронову Владиславу Вадимовичу процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткової постанови у справі №927/192/22.

Заяву Фізичної особи-підприємця Тронова Владислава Вадимовича про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №927/192/22 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпоток» (код ЄДРПОУ 44448557, вул. Алексеєнко Надії, 21, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006) на користь Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 17.04.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова