Ухвала

від 19.04.2024 по справі 910/4661/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.04.2024Справа № 910/4661/24

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України»

до Приватного підприємства «Магнетто»

про стягнення 52 200,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Магнетто» (далі - відповідач) про стягнення 52 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 13.02.2023 року між ним та відповідачем було укладено договір про закупівлю товару № 70, на виконання умов якого Приватне підприємство «Магнетто» поставило позивачу двері протипожежні металеві глухі ДМП Е160-1-2000х900 «антипаніка» (далі - товар), а також зобов`язалось безоплатно усунути недоліки та замінити неякісний товар на товар належної якості.

При експлуатації товару позивач виявив дефекти, тоді як відповідач добровільно не здійснив гарантійний ремонт та не здійснив заміну товару. З урахуванням наведених підстав Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» звернулась до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вартості неякісного товару та штрафу.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

У поданій позовній заяві позивач вказує, що відповідач поставив останньому товар неналежної якості, проте у позовній заяві відсутні посилання на докази, що підтверджують поставку товару.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявляються вимоги про стягнення з відповідача 43 500,00 грн. вартості неякісного товару та 8 700,00 грн. штрафу.

Разом з тим, такі суми не знайшли свого відображення у прохальній частині позовної заяви. Так, позивач у прохальній частині позову зазначив тільки загальну суму 52 200,00 грн., заявлену до стягнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками позивач долучив до заяви фіскальний чек, накладну та опис вкладення у цінний лист.

Згідно з інформацією, що зазначена у описі вкладення у цінний лист, відповідачу було скеровано одне найменування предметів «позовна заява з додатками» без зазначення переліку таких додатків. З урахуванням наведеного, суд позбавлений можливості перевірити які саме та чи всі додатки до позовної заяви були скеровані на адресу відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою не дотримався окремих вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:

- заяви з зазначенням доказів, що підтверджують обставини поставки товару;

- подання заяви з уточненням прохальної частини позовної заяви відповідно до її змісту;

- подання доказів надіслання відповідачу усіх додатків до позову.

4. Роз`яснити Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака