Постанова

від 02.04.2024 по справі 917/239/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/239/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

відповідача - Пузь Ю.А. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп"

на рішення Господарського суду Полтавської області

(суддя - Тимощенко О.М.)

від 11.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Россолов В.В., судді - Терещенко О.І., Тихий П.В.)

від 13.12.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп", в інтересах якого виступають: 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення збитків,

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Полтавської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" (далі - Товариство) з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 1 669 272,31 грн збитків, з яких 200 300,97 грн вартість невикористаної упаковки згідно з заявкою на упаковку № 10 додатку № 3 до договору поставки № 10 від 26.04.2019, 43 500,00 грн дебіторська заборгованість, 17 837,46 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 7 855,84 грн пені в розмірі 10 % річних, 24 413,94 грн пені в розмірі 24 % річних, 1 375 364,10 грн економічні збитки. Також позивач просив стягнути з відповідача на користь Товариства витрати на отримання правничої допомоги в розмірі 63 000,00 грн, проведення економічної експертизи в розмірі 78 000,00 грн та судовий збір.

2. Позов обґрунтований тим, що через непрофесійні, неправомірні та протиправні дії директора ОСОБА_3 Товариству було завдано матеріальної шкоди та збитків у вигляді неотриманого прибутку. Позивач зазначає таке:

- аналіз господарські операції з продажу готової продукції за договором поставки № 10 від 26.04.2019 (далі - договір) вказує, що обсяги невикористаної упаковки згідно із заявками станом на 21.02.2022 складають 200 300, 97 грн, що є матеріальною шкодою Товариства;

- у ТОВ "Грінко-Груп" наявна дебіторська заборгованість перед Товариством в розмірі 43 500 грн, а також ТОВ "Грінко-Груп" здійснювало розрахунки з пропуском строку і не використало законтрактовану упаковку, що є підставою для нарахування штрафних санкцій - 17 837,46 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 7 855,84 грн пені в розмірі 10 % річних, 24 413,94 грн пені в розмірі 24 % річних, що також є збитками Товариства;

- відповідач завдав Товариству економічні збитки у вигляді неодержаного прибутку (втрачена вигода) у розмірі 1 375 364,10 грн, про що зазначено у висновку експерта.

3. Відповідач заперечував проти позову з таких підстав:

- несплачена вартість частини продукції за договорами поставки є наслідком невиконання зобов`язань за договорами та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм ЦК України і відповідно, не є реальними збитками;

- об`єм продукції не був погоджений сторонами договору, а сама плівка купувалась про запас, щоб процес виробництва в разі надходження заявок був безперервним та швидким;

- у висновку експерта при розрахунках упущеної вигоди не враховано брак плівки під час виробництва (упаковування). В жодному разі не можна стверджувати, що кожна пачка продукції буде упакована бездоганно без браку;

- обраховуючи упущену вигоду, експерт помилково брав до уваги собівартість продукції з ПДВ, а це суперечить затвердженим стандартам бухгалтерського обліку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Загальні збори учасників Товариства рішенням від 24.01.2018 призначили на посаду директора ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом від 24.01.2018 №2018/1, наказом від 25.01.2018 №11-к та трудовим контрактом з директором від 25.01.2018.

5. Згідно з пунктом 1.1. контракту директор Товариства зобов`язується безпосередньо і через сформований апарат здійснювати поточне управління (керівництво) Товариством, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження майна, а загальні збори учасників зобов`язуються створювати належні умови для роботи директора.

6. 26.04.2019 Товариство (постачальник) та ТОВ "Грінко-Груп" (покупець) уклали договір поставки. Підписантом вказаного договору від Товариства був ОСОБА_3 , який на момент підписання договору був директором Товариства.

7. Згідно з пунктом 2.1. договору асортимент та ціна товару визначається згідно зі специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього договору. Кількість та вартість товару визначається згідно з видатковими та/або товаро-транспортними накладними.

8. Відповідно до пункту 5.1. договору товар, що виготовляється і поставляється за цим договором, пакується в упаковку, дизайн якої (розмір, форма, зображення, колірна гамма, зміст написів та ін.) вказано в додатку № 3 до цього договору.

9. У разі дострокового розірвання цього договору, або невикористання упаковки згідно із замовленням по додатку № 3 до цього договору, покупець компенсує постачальнику вартість упаковки (етикетки) товару, що залишилася у постачальника, та була виготовлена для поставки товару покупцеві (пункт 8.8. договору).

10. Відповідно до пункту 8.9. договору у випадку не використання постачальником замовленої покупцем упаковки (етикетки) згідно з додатком № 3 до цього договору більше 90 днів з моменту поставки упаковки постачальнику, покупець зобов`язується сплачувати пеню в розмірі 24 % річних за кожен день не використання упаковки, починаючи з 91 дня з моменту поставки упаковки постачальнику. Пеня вираховується від вартості упаковки (етикетки), яка залишилася невикористаною.

11. Сплата стороною визначених цим договором та (або) чинним законодавством України штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі (пункт 8.10. договору).

12. Товариство та ТОВ "Грінко-Груп" уклали додаток № 3 до договору, в якому зроблено заявку на упаковку (етикетку) № 10.

13. Директор Товариства, з метою виконання договору, а саме для поставки упаковки, замовив у Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія Парус" (далі - ТОВ "Типографія Парус") плівку, що підтверджується видатковими накладними № 543 від 21.06.2019 та №551 від 24.06.2019. Загальна вартість придбаної Товариством упаковки (етикетки) складає 191 661, 60 грн.

14. Товариство здійснило поставку товару ТОВ "Грінко-Груп", а саме: насіння підсолене обсмажене TM "GRINKO", а також арахіс обсмажений TM "GRINKO", що підтверджується специфікацією № 1 від 26.04.2019 до договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

15. Господарський суд Полтавської області рішенням від 11.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, у задоволенні позову відмовив, стягнув з Товариства на користь відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

16. Судові рішення мотивовані таким:

- усі невикористані ТОВ "Грінко-Груп" обсяги плівки на суму 200 300,97 грн залишилися у власності позивача і він не вказує, чому зазначені обсяги плівки не можуть бути використані ним у відносинах із ТОВ "Грінко-Груп" або з іншими контрагентами. Якщо обсяги плівки залишилися невикористаними з вини ТОВ "Грінко-Груп", то позивач має право на застосування пунктів 8.8. - 8.10. договору щодо компенсації вартості плівки. Тому позивач не довів, що 200 300,97 грн є збитками, як і вину та протиправну поведінку відповідача;

- вимоги в частині простроченої дебіторської заборгованості та пені є необґрунтованими, оскільки вказані суми є заборгованістю ТОВ "Грінко-Груп" та штрафними санкціями за прострочення виконання зобов`язання. Доказів звернення з вимогою про стягнення заборгованості і неможливістю стягнення такої після звільнення відповідача з посади директора, не надано. Вина відповідача і наявність збитків не доведена;

- питання неправомірності поведінки особи, вини, причинного зв`язку (як складових елементів збитків) належить до компетенції суду і не може входити до компетенції експерта, оскільки виходить за межі спеціальних знань. Тому вказаний висновок визнано неналежним доказом на підтвердження факту понесення Товариством збитків (упущеної вигоди);

- доказів того, що позивач міг і повинен був отримати дохід у розмірі 1 375 364,10 грн (упущена вигода) і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток, позивач не надав. Значну частину поданих експерту документів (451 аркуш) позивач не надав суду, а тому неможливо їх дослідити та надати їм оцінку;

- позивач не довів існування усіх складових елементів для стягнення збитків, передбачених статтями 22, 1166 ЦК України.

17. Суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання та прийняття нових доказів (наказ Товариства № 01/08-2022 від 01.08.2022 щодо створення комісії для проведення перевірки стосовно наявності збитків та акт службового розслідування від 06.09.2023 щодо збитків) з огляду на те, що:

- у клопотанні не наведено вагомих підстав для повернення на стадію підготовчого провадження;

- причин неподання та неможливості подання доказів у строк, передбачений частинами другою, восьмою статті 80 ГПК України, заявник не навів. При цьому, звертаючись з позовом, позивачу було відомо про призначене ним службове розслідування, однак заявник не вважав такий доказ необхідним та важливим;

- строк проведення службового розслідування, яке розпочато у серпні 2022 року, залежав від Товариства, яке подало позов у лютому 2023 року.

18. Суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у задоволенні клопотання про долучення нових доказів (наказ Товариства № 01/08-2022 від 01.08.2022 щодо створення комісії для проведення перевірки стосовно наявності збитків та акт службового розслідування від 06.09.2023) та визнання причин неподання їх поважними, оскільки заявник не довів існування поважних причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, що виключає можливість їх врахування у справі на стадії апеляційного перегляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

19. У січня 2024 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.

20. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

21. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та розгляду клопотання про долучення доказів, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про прийняття додаткових доказів та посилається на порушення судами норм статей 80, 236 та 269 ГПК України (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України). Скаржник вважає, що зазначене процесуальне порушення призвело до постановлення незаконного судового рішення, що суттєво вплинуло на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме встановлення обставин, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог щодо неправомірності поведінки відповідача, наявності заподіяної шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

22. Суд першої інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

23. 01.04.2024 відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги.

24. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований таким:

- позивач звернувся з позовом 13.02.2023 (у 2022 році зазначений позов двічі повертався без розгляду), а рішення у справі було прийнято 11.10.2023, тобто у позивача було вісім місяців щоб повідомити суд про існування службового розслідування відповідно обґрунтувавши, що буде подано новий доказ. Представник позивача жодного разу не вказував про існування такого розслідування. Наведе вказує про недотримання порядку подання доказів або зазначення про неможливість їх подання, передбаченого статтею 80 ГПК України;

- висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, на який посилається скаржник, не підлягає врахуванню у цій справі, оскільки позивач не навів жодних вагомих (особливих) обставин неможливості подання доказів або хоча б доведення до відому суду про їх існування;

- на момент звернення з позовом позивачу було відомо про створену комісію, однак він не вважав за необхідне дочекатися результатів її роботи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

25. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.

26. Однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 ГПК України).

27. Після закриття підготовчого провадження суд призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 185 ГПК України).

28. Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії розгляду справи по суті.

29. Суд касаційної інстанції у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, на яку посилається скаржник, зазначив, що відповідно до практики Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19) суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У справі № 910/7103/21 Верховний Суд розглядав можливість заявлення клопотання про залишення позову без розгляду на стадії розгляду справи по суті та зазначив, що у такому випадку наявні правові підстави для застосування статей 118, 119 та 207 ГПК України (вирішення питання щодо поважності пропуску строку звернення з клопотанням).

30. Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити, чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими.

31. Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

32. Згідно з частиною другою статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

33. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 80 ГПК України).

34. Відповідно до частини восьмої статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

35. У справі, що переглядається, суд першої інстанції не встановив вагомих обставин неподання позивачем доказів в строк, встановлений частиною другою статті 80 ГПК України з огляду на те, що (І) строк проведення службового розслідування залежав від самого позивача, яке на момент звернення з позовом (лютий 2023 року) тривало з серпня 2022 року (більше шести місяців на момент звернення з позовом); (ІІ) звернення з позовом без отримання результатів розслідування вказує, що позивач не вважав за необхідне подавати відповідні докази.

36. При цьому позивач, звертаючись з позовом, не зазначив про неможливість подати вказані докази у строк, встановлений законом з об`єктивних причин, в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 80 ГПК України.

37. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи клопотання про визнання поважними причин пропуску строку подання доказів, також не встановив обставин поважності пропуску строку подання доказів, оскільки заявник вмотивовано не обґрунтував неможливості подання самостійно таких доказів до суду першої інстанції.

38. Скаржник не спростував наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, не навів обставин неможливості подачі доказів у строк, встановлений частиною другою статті 80 ГПК України, не обґрунтував значного строку проведення службового розслідування, яке тривало понад рік (наказ від 01.08.2022, акт від 06.09.2023) та не зазначив про неможливість подання доказу у позові. Тобто скаржник не навів вагомих обставин, які перешкоджали подати докази до суду першої інстанції вчасно, що виключає можливість повернення до стадії підготовчого засідання, адже це нівелює стадії підготовчого провадження та розгляду справи по суті.

39. Отже, доводи скаржника щодо наявності підстав для скасування судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України не підтвердились.

40. Висновки судів у цій справі не суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, на яку посилається скаржник. Постанову у справі № 910/7103/21 ухвалено за інших фактичних обставин справи (досліджувалось питання розгляду заяви про залишення позову без розгляду на стадії розгляду справи по суті).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

42. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

44. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 11.10.2023 у справі № 917/239/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко