Постанова

від 09.04.2024 по справі 873/225/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 873/225/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

позивача (ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО") - адвокат Бонтлаб В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024

у складі судді Руденко М. А.

у справі № 873/225/23

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023

у третейській справі № 36/23 (третейський суддя Білоконь Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ"; 2. ОСОБА_1

про стягнення боргу солідарно

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" звернулося в Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" та ОСОБА_1 про стягнення боргу солідарно.

2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023 у третейській справі № 36/23 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача часткову заборгованість за Договором купівлі-продажу № 2/20/113 від 07.04.2020 у загальній сумі 488 065, 62 грн.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 873/225/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено та видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023 у третейській справі №36/23.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду

5. 01.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 873/225/23, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 873/225/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 873/225/23 залишено без руху.

8. ОСОБА_1 на виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду направив заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази направлення апеляційної скарги учасникам справи.

9. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/225/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024; призначено розгляд апеляційної скарги на 09.04.2024 о 10:15 год.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнений виклад позиції учасників у справі щодо поданої апеляційної скарги.

10. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій останній просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви про видачу наказу.

11. Апеляційну скаргу мотивовано наступним.

11.1 Судом не враховано, що у третейського суду була відсутня інформація про отримання скаржником ухвали про відкриття провадження у справі, а також про його належне повідомлення про розгляд справи, у зв`язку із чим третейський суд вирішив питання про його права та обов`язки, за обставин коли він не міг брати участі у справі, що є підставою для відмови у видачі наказу відповідно до пункту 9 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.

12. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" подано відзив на апеляційну скаргу в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Розгляд клопотань Верховним Судом

13. Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю представника в досудовому розслідуванні кримінального провадження.

14. Представником ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю представника в досудовому розслідуванні кримінального провадження.

15. Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2024 заперечив проти вказаних клопотань.

16. Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

16.1 Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла наступних висновків.

16.2 Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

16.3 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

16.4 Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

16.5 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

16.6 Всупереч наведеному, до вказаних клопотань не додано доказів на підтвердження обставин, викладених у них.

16.7 Окрім того, відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

16.8 Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

16.9 Провадження за вказаною апеляційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 12.03.2024.

16.10 З наведеного убачається, що ОСОБА_1 та ТОВ "СК СВІТОЧ" мали достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

16.11 При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді касаційної інстанції.

16.12 Також, із місту ухвали Суду від 12.03.2024, якою було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

16.13 Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

16.14 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

16.15 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

16.16 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

16.17 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

16.18 З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 09.04.2024 за відсутності уповноважених представників ОСОБА_1 та ТОВ "СК СВІТОЧ". Відсутність представників ОСОБА_1 та ТОВ "СК СВІТОЧ" в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи № 873/225/23 та третейської справи № 36/23 та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена ним як судом першої інстанції за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документу (наказу) на примусове виконання рішення третейського суду від 12.05.2023 у третейській справі №36/23.

20. Відповідно до частини другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

21. Згідно частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

22. Відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду, що також кореспондується зі змістом частини першої статті 55 названого Закону, відповідно до якої рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

23. Стаття 57 Закону України "Про третейські суди" передбачає, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

24. Згідно частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом, що також узгоджується з частиною першою статті 56 Закону України "Про третейські суди".

25. Відповідно до частини третьої статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

26. Згідно статті 355 Господарського процесуального кодексу України та статті 56 Закону України "Про третейські суди", суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

27. Частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" визначено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

28. З урахуванням зазначених положень чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених положеннями статей 56 Закону України "Про третейські суди" та 355 Господарського процесуального кодексу України (зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).

29. Eхвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023 у третейській справі № 36/23 за позовом ТОВ "НОР-ЕСТ АРГО" до ТОВ "СК СВІТОЧ", ОСОБА_1 про стягнення боргу солідарно відмовлено. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023 у третейській справі № 36/23 залишено без змін. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2023 прийнято відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 873/286/23. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 873/286/23.

30. Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023 у третейській справі № 36/23 не скасовано компетентним судом; ця справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачою виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

31. Відносно аргументів скаржника (пункт 11.1 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.

32. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

33. Склад учасників третейського розгляду визначено статтею 34 Закону України "Про третейські суди", відповідно до частини першої якої учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

34. Стаття 2 Закону України "Про третейські суди" визначає, що сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред`явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред`явлено позовні вимоги.

35. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 був стороною (відповідачем) у третейській справі № 36/23, а тому положення пункту 9 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України в цьому випадку не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

36. ОСОБА_1 не доведено тієї обставини, що третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, оскільки положення пункту 9 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України стосуються кола осіб, які не є учасниками справи, але рішення третейського суду стосується їх прав, інтересів та обов`язків або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цих осіб у відповідних правовідносинах.

37. У цьому випадку третейським судом розглянуто й вирішено спір у правовідносинах, безпосереднім учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення третейським судом виступав ОСОБА_1 , як сторона договорів, з яких виник спір, та третейського застереження. Відтак скаржник помилково кваліфікує свій статус у третейському спорі як особи, яка не брала участі у справі, тоді як третейський суд вирішив питання про її права та обов`язки, а не як сторони (відповідача) у третейській справі № 36/23.

38. Наведеним спростовуються аргументи ОСОБА_1 про наявність підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.

39. Щодо повідомлення ОСОБА_1 . третейським судом про розгляд справи № 36/23 колегія суддів зазначає таке.

40. Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

41. Згідно частин першої, другої статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

42. Відповідно до частини другої статті 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

43. Згідно статті 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

44. Як убачається із матеріалів третейської справи, представництво інтересів ТОВ "СК СВІТОЧ" у третейському суд у справі № 36/23 здійснював адвокат Кузьмін Д.Л. на підставі довіреності від 08.09.2022 (аркуш 119 третейської справи).

45. Вказана довіреність видана Товариством з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" в особі директора ОСОБА_1 , який є співвідповідачем ТОВ "СК СВІТОЧ" у вказаній третейській справі.

46. З огляду на викладене, ОСОБА_1 , будучи співвідповідачем ТОВ "СК СВІТОЧ" у третейській справі № 36/23 та перебуваючи на посаді директора ТОВ "СК СВІТОЧ", в цьому випадку не міг бути необізнаним із відкриттям провадження у вказаній третейській справі.

47. Згідно частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

48. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

49. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

50. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

51. Враховуючи наведене, реалізація своїх процесуальних прав, в цьому випадку, залежала виключно від волі самого скаржника.

52. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.05.2023 у третейській справі № 36/23.

53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

54. З огляду на викладене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції.

55. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

56. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

58. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

59. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

60. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваної ухвали були дотримані.

61. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. 25, 240, ч. 2 ст. 253, 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 873/225/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 873/225/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк