Ухвала

від 19.04.2024 по справі 924/564/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/564/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Малого підприємства "Горинь" (вх. № 2377/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024

у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Крейбух О.Г., Юрчук М.І.

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023,

на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023

у складі судді Гладія С.В.

та на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024

у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Крейбух О.Г., Юрчук М.І.

у справі № 924/564/23

за позовом Малого підприємства "Горинь"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про визнання неправомірними дій АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж об`єктів позивача; зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" відновити становище, яке існувало до порушення прав; зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" не вчиняти дії щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання внутрішніх та зовнішніх газових мереж біля об`єктів позивача, -

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство "Горинь" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про

- визнання неправомірними дій АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж об`єктів позивача, які розташовані за адресами: Хмельницька область, смт. Білогір`я, Шепетівського району, вул. Залізнична, 27 - база "Горинь"; вул. Залізнична, 37 - магазин продуктів; вул. Шевченка, 31 - готель;

- зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача, а саме: з`єднати від`єднані механічним способом внутрішні та зовнішні газові мережі біля об`єктів за адресами: Хмельницька область, смт. Білогір`я, Шепетівського району, вул. Залізнична,27 - база "Горинь"; вул. Залізнична,37 - магазин продуктів; вул. Шевченка,31 - готель, та припинити газопостачання (розподіл природного газу) до вказаних об`єктів шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарних заглушок та їх опломбування;

- зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" не вчиняти дії щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання внутрішніх та зовнішніх газових мереж біля об`єктів за адресами: Хмельницька область, смт. Білогір`я, вул.Котовського,3А - магазин "Будмайстер", вул. Котовського, 10А - торговий дім.

14.09.2023 рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/564/23 у задоволенні позову відмовлено.

02.10.2023 додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/564/23 заяву в АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про розподіл судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з Малого підприємства "Горинь" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

22.02.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 04.03.2024) рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 у справі № 924/564/23 - залишено без змін.

15.03.2024 додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/564/23 заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/564/23 щодо розподілу судових витрат задоволено. Стягнуто з Малого підприємства "Горинь" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

02.04.2024 (через систему "Електронний суд") Мале підприємство "Горинь" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 у справі № 924/564/23; справу передати на новий розгляд.

02.04.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 924/564/23 складено 04.03.2024. Таким чином, останнім днем встановленого статтею 288 ГПК України строку на подання касаційної скарги було 25.03.2024 (24.03.2024 - вихідний день).

Колегією суддів встановлено, що касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №924/564/23 Малим підприємством "Горинь" було подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.04.2024, тобто з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження.

При цьому скаржник у касаційній скарзі зазначає, що постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 924/564/23 ним отримано 13.03.2024, проте не надає доказів на підтвердження вказаних доводів і не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження у відповідності до вимог статті 288 ГПК України.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу обґрунтуванням та вимогами, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу як змагальність і диспозитивність.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом позову у справі № 924/564/23 є вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу); зобов`язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та зобов`язання відповідача не вчиняти дії щодо припинення газопостачання (розподілу природного газу) біля об`єктів позивача, тобто три вимоги немайнового характеру. Позов подано у 2023 році.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2 684 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 у справі №924/564/23, скаржнику належало сплатити судовий збір (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки) у розмірі 12 883,20 грн (2 684 х 3) х 200%) х 0,8).

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас у матеріалах касаційної скарги Малого підприємства "Горинь", які надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд", не виявилось вказаних у додатку до касаційної скарги доказів сплати судового збору, про що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду складено Акт № 32.1-13/205 від 02.04.2024.

Таким чином, касаційна скарга Малого підприємства "Горинь" оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Оскільки додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта є його невід`ємною складовою, і інший порядок оскарження додаткового судового рішення ГПК України не визначений, касаційне оскарження додаткового рішення здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для основного рішення.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Всупереч наведеному Малим підприємством "Горинь" у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 у справі № 924/564/23, а також на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 924/564/23.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Малого підприємства "Горинь" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

1) подати Суду заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023 та додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 у справі № 924/564/23 з належним обґрунтуванням причин пропуску цього строку;

2) надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 12 883,20 грн;

3) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 у справі №924/564/23 та на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у цій справі, з відповідним їх обґрунтуванням.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Малого підприємства "Горинь" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2023 та на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 924/564/23 - залишити без руху.

2. Надати Малому підприємству "Горинь" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков