Постанова

від 09.04.2024 по справі 925/1331/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1331/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Тищенка Ю. П. (адвоката, в режимі відеоконференції), Шимановського А. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

прокуратури - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Водяницької сільської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (колегія суддів: Станік С. Р. - головуючий, Тищенко О. В., Гончаров С. А.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 (суддя Чевгуз О. В.) у справі

за позовом Водяницької сільської ради

до ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерського господарства "Гідра",

за участю першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Водяницької сільської ради,

про повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Водяницька сільська рада Звенигородського району Черкаської області (далі - Водяницька сільська рада) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з урахуванням заяви від 22.03.2023 про зміну предмета позову про зобов`язання відповідача як орендаря за договором оренди землі від 28.12.2012 повернути Водяницькій сільській раді земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Шубиноставської сільської ради, з кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0650, 7122888400:03:001:0652, загальною площею 180 га, які були передані в користування для створення фермерського господарства.

1.2. Позовні вимоги первісної позовної заяви Водяницької сільської ради обґрунтовані тим, що після створення 26.11.2013 Фермерського господарства "Гідра" (далі - ФГ "Гідра") відповідач повинен був зареєструвати за ФГ "Гідра" земельні ділянки, передані ОСОБА_1 за договором оренди землі від 28.12.2012. Проте відповідач не зареєстрував за ФГ "Гідра" земельні ділянки, тому порушив істотну умову договору оренди землі від 28.12.2012. У заяві від 22.03.2023 про зміну предмета позову Водяницька сільська рада посилалася на те, що договір оренди землі від 28.12.2012 укладено на 10 років, відтак строк дії цього договору закінчився. Тому відповідач повинен повернути надані в оренду земельні ділянки.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 у справі № 925/1331/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023, у задоволенні позову Водяницької сільської ради відмовлено повністю.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі підписаний 28.12.2012, строк дії договору - 10 років, цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації. Тому суд першої інстанції зазначив, що момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Оскільки договір оренди землі від 28.12.2012 зареєстрований 16.10.2013, то суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано вказано, що строк договору закінчиться 16.10.2023. З огляду на встановлені фактичні обставини суд зазначив про те, що позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

2.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди землі від 28.12.2012, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції зазначив, що момент початку перебігу строку оренди сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору оренди землі від 28.12.2012, а, враховуючи зміни у законодавстві, відповідач здійснив відповідну державну реєстрацію свого права оренди 16.10.2013, тому право відповідача на оренду земельних ділянок є таким, що припиниться 16.10.2023. Суд апеляційної інстанції зауважив, що оскільки вимоги позивача (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про повернення Водяницькій сільській раді земельних ділянок обґрунтовуються саме припиненням права оренди на земельні ділянки, проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, станом на момент звернення позивача із цим позовом такий строк не настав, тому наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Водяницькою сільською радою не було доведено обґрунтованість заявлених нею позовних вимог належними та допустимими доказами, тому вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_1 як орендаря за договором оренди землі від 28.12.2012 повернути Водяницькій сільській раді земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Шубиноставської сільської ради, з кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0650, 7122888400:03:001:0652, загальною площею 180 га, які були передані йому в користування для створення фермерського господарства, задоволенню не підлягають за наведених позивачем доводів, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Водяницька сільська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 925/1331/22; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю: зобов`язати ОСОБА_1 як орендаря за договором оренди землі від 28.12.2012 повернути Водяницькій сільській раді земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Шубиноставської сільської ради з кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0650, 7122888400:03:001:0652, загальною площею 180 га, які були передані в користування для створення фермерського господарства.

3.2. Водяницька сільська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норми права, зокрема, статті 18 Закону України "Про оренду землі", викладені в постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18.

3.3. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 925/1331/22 без змін, а касаційну скаргу Водяницької сільської ради - без задоволення. ОСОБА_1 вважає, що скаржник не довів обґрунтованості заявлених позовних вимог, доводи скаржника не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.12.2012 між Лисянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі.

4.2. Відповідно цього договору оренди землі від 28.12.2012:

- орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для створення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Шубиноставської сільської ради. Площа земельної ділянки становить 180 га (пункт 1 договору оренди землі від 28.12.2012);

- строк дії договору складає 10 років (пункт 8 договору оренди землі від 28.12.2012);

- умовою використання земельної ділянки є те, що вона передається ОСОБА_1 для створення фермерського господарства (пункт 15 договору оренди землі від 28.12.2012);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється у день державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 20 договору оренди землі від 28.12.2012);

- орендар повертає земельну ділянку після припинення дії договору (пункт 21 договору оренди землі від 28.12.2012);

- договір набирає чинність після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору оренди землі від 28.12.2012).

4.3. Державну реєстрацію договору оренди землі було здійснено 16.10.2013.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна 16.10.2013 державним реєстратором Шпиця В. О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 6871445 було зареєстровано право оренди відповідача на земельні ділянки згідно з договором оренди землі від 28.12.2012 загальною площею 180 га, що знаходяться в адміністративних межах Шубиноставської сільської ради, з кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655 (площа - 0,9224 га), 7122888400:03:001:0657 (площа - 2,8174 га), 7122888400:03:001:0651 (площа - 5,0963 га), 7122888400:03:001:0654 (площа - 86,9701 га), 7122888400:03:001:0650 (площа - 7,1768 га), 7122888400:03:001:0652 (площа - 10,356 га).

4.4. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 728-р до складу Водяницької сільської об`єднаної територіальної громади включена Шубиноставська сільська рада Лисянського району.

4.5. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що Водяницька сільська рада 21.02.2023 прийняла рішення № 23-11/VIII "Про відмову від укладення договору оренди землі на новий строк та припинення користування земельною ділянкою", яким вирішила припинити право оренди між ОСОБА_1 та Водяницькою сільською радою на земельні ділянки загальною площею 180,0 га з кадастровими номерами: 7122888400:03:001:0656, 7122888400:03:001:0655, 7122888400:03:001:0657, 7122888400:03:001:0651, 7122888400:03:001:0654, 7122888400:03:001:0650, 7122888400:03:001:0652.

4.6. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач не повернув земельні ділянки позивачу, тому позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням зміни предмета позову) про повернення земельних ділянок, оскільки вважав такі дії відповідача неправомірними.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з мотивів, викладених у цій постанові, з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Водяницької сільської ради до ОСОБА_1 про повернення земельних ділянок у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 28.12.2012.

5.4. Колегія суддів зазначає, що згідно із загальними (універсальними) висновками Верховного Суду, які послідовно викладалися у постановах Верховного Суду, позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

5.5. За змістом статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 зі справи № 910/17792/17.

5.6. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 917/623/22, від 12.03.2024 у справі № 918/7/23.

5.7. Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Щоб визнати відповідача неналежним суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 927/84/19, від 14.07.2022 у справі № 904/6902/20.

5.8. Як установили суди попередніх інстанцій у справі № 925/1331/22, що розглядається, між Лисянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі від 28.12.2012, відповідно до якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 180 га для створення фермерського господарства.

5.9. Колегія суддів зазначає, що у первісній позовній заяві Водяницька сільська рада, обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 28.12.2012, вказувала на те, що, отримавши в оренду земельну ділянку, 26.11.2013 ОСОБА_1 зареєстрував ФГ "Гідра". Тому позивач просив залучити ФГ "Гідра" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

5.10. Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу від 26.12.2022 у справі № 925/1331/22, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ФГ "Гідра".

5.11. У подальшому Водяницька сільська рада змінила позовні вимоги, а саме, позивач просив суд зобов`язати саме ОСОБА_1 повернути позивачу земельні ділянки, які були передані ОСОБА_1 за договором оренди землі від 28.12.2012 для створення фермерського господарства.

5.12. Колегія суддів зазначає, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

5.13. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Так, відповідно до статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/538/19).

5.14. За змістом положень статті 12 Закону "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

5.15. З комплексного аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після укладення договору оренди землі, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу користувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/538/19).

5.16. Отже, після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19, а також Верховним Судом у постановах від 16.01.2024 у справі № 912/2688/21, від 07.02.2024 у справі № 906/1312/21.

5.17. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство як юридична особа (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 927/79/19).

5.18. Колегія суддів зазначає, що оскільки після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації, тому після реєстрації ФГ "Гідра" саме до нього перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки за договором оренди землі від 28.12.2012 у справі № 925/1331/22, що розглядається. Тому у спірних правовідносинах належним відповідачем є ФГ "Гідра", а не ОСОБА_1 , оскільки саме за рахунок ФГ "Гідра" можливо задовольнити позовні вимоги про повернення земельних ділянок.

Оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, без необхідності встановлення судами обґрунтованості позовних вимог, то Верховний Суд не оцінює висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності чи відсутності правових підстав для повернення земельних ділянок.

5.19. Таким чином, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильних висновків про відмову у задоволенні позову Водяницькій сільській раді, але допустили помилки при мотивуванні своїх рішень, оскільки у задоволенні позову необхідно було відмовити саме у зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача.

5.20. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц та від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 щодо застосування статті 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній до 01.01.2013.

5.21. Проте доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній до 01.01.2013, колегією суддів не розглядаються, оскільки у цій справі позов про повернення земельних ділянок пред`явлено до неналежного відповідача - ОСОБА_1 , що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

5.22. Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішеннях "Sutyazhnik v. Russia" від 29.07.2009, "Esertas v. Lithuania" від 31.05.2012 зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто, не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

5.23. З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій належить залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Оскільки невірне мотивування оскаржених судових рішень не призвело до ухвалення незаконного по суті судового рішення, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Водяницької сільської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 і рішення Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 у справі № 925/1331/22 залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак