Ухвала від 18.04.2024 по справі 753/4458/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4458/24

провадження № 2/753/4506/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., вивчивши позовну заяву у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 до Дарницького районного суду міста Києва від представника позивача - адвоката Веремійчука Кіма Олександровича надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач-1, ОСОБА_2 ), громадської організації «Національна асоціація медіа» (далі - Відповідач-2, ГО «Національна асоціація медіа») про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 року цивільну справу № 753/4458/24 передано судді Лужецькій О.Р.

Ухвалою судді від 06.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.04.2024 до суду від представника відповідача-2 ГО «Національна асоціація медіа» Юзефовича Артема Олексійовича надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке мотивоване тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін; спір по справі виник між особами, які мають певний рівень публічності, а тому процес його розгляду і вирішення має суспільне значення; просить здійснити огляд електронних доказів в судовому засіданні; бажає скористатись правами, передбаченими п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України, зокрема брати участь в судових засіданнях, дати усні пояснення; вважає, що проведення саме відкритого судового засідання має значення для підтримання авторитету судової влади.

Вивчивши матеріали справи та вказаного клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 6 ст. 279 визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частинами 2, 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

За приписами частинами 1, 3 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Оскільки спірні правовідносини є незначної складності, дана справа віднесена до категорії малозначних справ та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження без повідомлення сторін, як і спрощене провадження з повідомленням сторін спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням та розглядом всіх заяв та клопотань сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої пояснення, доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на підтвердження своїх вимог чи спростування вимог іншої сторони у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.

Представник відповідача-2, обґрунтовуючи свою заяву, посилається на те, що сторони є публічними особами, діяльність яких становить істотний суспільний інтерес, а тому розгляд даної справи має відбуватись в судовому засіданні з повідомленням сторін.

При цьому, представник відповідача не посилається на обставини, які свідчать про значний інтерес суспільства до розгляду даної справи.

Отже, представник відповідача-2, заявляючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, не довів підстав, які б перешкоджали розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, а також необхідність призначення справи в судове засідання з повідомленням сторін.

Посилання на публічність сторін даного судового процесу не є правовою підставою для призначення у справі судового засідання, оскільки суспільний інтерес до даного спору не залежить від процесуального порядку розгляду справи, а ухвалені судом процесуальні рішення є загальнодоступними.

Вивченням поданих сторонами клопотань по суті справи, судом встановлено, що заявлений позов немайновий, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного розгляду справи.

Таким чином, з огляду на предмет спору, що виник між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та з урахуванням змісту поданих сторонами заяв по суті справи та категорії доказів, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін залишити без задоволення.

Керуючись статтями 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача-2 громадської організації «Національна асоціація медіа» Юзефовича Артема Олексійовича про розгляд в судовому засіданні з повідомленням сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА