Постанова

від 10.04.2024 по справі 757/12077/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 757/12077/22-ц

провадження № 61-13179 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ;

суб`єкт оскарження - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

заінтересована особа, - державне підприємство «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа - державне підприємство «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Скарга обґрунтована тим, що з 26 травня 2021 року в провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходяться виконавчі провадження: ВП № НОМЕР_2 про стягнення з ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 23 951, 14 грн, та ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 41 080, 10 грн, які відкриті на підставі виконавчих листів № 706/1172/20, виданих 06 травня 2021 року Христинівським районним судом Черкаської області.

Вказував, що державний виконавець не вживав передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, не здійснював виконавчі дії, в результаті чого судові рішення до цього часу не виконані і грошові кошти йому не виплачені.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині невиконання постанов ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_1 від 26 травня 2021 року; зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про державну виконавчу службу» щодо виконання судового рішення про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку; зобов`язати боржника ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» виконати постанови ВП НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_1 від 26 травня 2021 року та перерахувати заборгованість на рахунок.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щопозивачем не доведено та судом не встановлено бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішень у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_1, які входять до складу зведеного виконавчого провадження ВП № 57535956. Державним виконавцем вчиняються передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії з виконання виконавчого провадження, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Суд також зауважив, що вимога скаржника про зобов`язання боржника виконати постанови ВП НОМЕР_2 та ВП НОМЕР_1 від 26 травня 2021 року та перерахувати заборгованість на рахунок скаржника перебуває поза межами повноважень суду, передбачених статтею 451 ЦПК України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апелянт не виконав вимоги ухвали Черкаського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не додав до апеляційної скарги її копії відповідно до кількості учасників справи, а тому відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику як неподана.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного судового рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року касаційне провадження за відкрито, витребувано цивільну справу № 757/12077/22 із Христинівського районного суду Черкаської області.

У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він не отримував копію ухвали Черкаського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, тому апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу, чим обмежив його у доступі до правосуддя.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому зазначено, що підстав для скасування ухвали Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скарги на це судове рішення.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року залишено без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України.

Відповідно до частин другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду в установлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року залишено без руху, оскільки у порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не було додано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зокрема, для учасників справи - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» додано лише одну копію апеляційної скарги. Судом надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Оскільки заявник вказані недоліки апеляційної скарги не усунув, суд ухвалою від 05 червня 2023 року визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року.

Разом з тим, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначений перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої вказаної статті до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Серед додатків до апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначено копію апеляційної скарги.

Розділом VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, визначено порядок формування і оформлення судових справ.

Згідно з пунктом 8 вказаного Розділу документи, зазначені в додатку до позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги або в іншому супровідному документі, в описі не перелічуються, але обов`язково зазначається про їх наявність згідно з переліком у додатку.

Документ, що підтверджує відсутність додатка до позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги, долучається до справи.

Враховуючи, що серед додатків до апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка викладена на одній сторінці, зазначено копію апеляційної скарги та в матеріалах справи відсутній документ, що підтверджує відсутність зазначеного додатка відповідно до кількості учасників справи, то Верховний Суд вважає, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 337/3179/20 (провадження № 61-15641св20).

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначила, що «обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи. Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов`язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновити порушені права і свободи особи та максимально запобігти негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції».

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що Міністерство юстиції України зареєструвало електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 03 листопада 2021 року.

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

На зазначене апеляційний суд увагу не звернув, повертаючи апеляційну скаргу заявнику на підставі статті 185 ЦПК України, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович