Ухвала

від 18.04.2024 по справі 494/693/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 494/693/23

провадження № 61-5563ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Приватного підприємства «ВЕРЕСЕНЬ» - адвоката Кондракова Віталія Вячеславовича, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВЕРЕСЕНЬ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та Приватним підприємством «ВЕРЕСЕНЬ» (далі - ПП «ВЕРЕСЕНЬ»).

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, позов задоволено.

Припинено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5.4932 га, кадастровий номер 5121281200:01:001:0035, яка розташована на території Гуляївської сільської ради (нині Березівська сільська рада) Березівського району, Одеської області, укладений 09 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ПП «ВЕРЕСЕНЬ», шляхом його розірвання.

Здійснено розподіл судових витрат.

У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ПП «ВЕРЕСЕНЬ» - адвоката Кондракова В. В., на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову в цій справі є: розірвання договору оренди земельної ділянки, орендна плата на рік, відповідно до пункту 4.1 спірного договору з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становила 1 538,02 грн.

Отже ціна позову за вимогою про розірвання договору оренди складає 4 614,06 грн (1 538,02 х 3), яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).

Враховуючи зазначене вище, рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанова Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Судом враховано, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для заявника.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник, посилаючись на необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики, водночас посилається на наявність відповідної практики Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що виключає потребу формування єдиної правозастосовчої практики.

Серед іншого, наведений довід стосується встановлення судами фактичних обставин справи щодо належного виконання (дотримання) умов договору оренди земельної ділянки як орендодавцем, так і орендарем, що свідчить про перегляд оскаржуваних судових рішень з метою переоцінки досліджених судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Приватного підприємства «ВЕРЕСЕНЬ» - адвоката Кондракова Віталія Вячеславовича, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 16 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВЕРЕСЕНЬ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян