Постанова

від 17.04.2024 по справі 755/11242/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/11242/20 Головуючий у суді І інстанції Гаврилова О.В.

Провадження № 22-ц/824/1485/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, про визнання шлюбу та заповіту недійсними,

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С., про визнання шлюбу та заповіту недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року за клопотанням сторони позивача в даній справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.

28 грудня 2022 року з Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» надійшли матеріали цивільної справи разом з висновком судово-психіатричного експерта № 798 від 13 грудня 2022 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 січня 2023 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року за клопотанням сторони відповідача призначено в даній справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» у іншому складі експертів, які не входили до складу експертів з проведення первинної посмертної судово-психіатричної експертизи № 798 від 13 грудня 2022 року та не складали висновок фахівця № 2 від 08 лютого 2023 року, а саме за виключенням експертів Шум С.С. , Ктітарєва О.М. та Каніщева А.В . Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

12 липня 2023 року з Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» надійшли матеріали цивільної справи разом з висновком судово-психіатричного експерта № 604 від 14 червня 2023 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

16 листопада 2023 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити Вінницькій Філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», посилаючись на те, що в матеріалах справи містяться два висновки експертів, які повністю протирічать один одному і які складені фахівцями однієї й тієї ж установи. Тому, на думку позивача, в даній справі необхідно провести повторну експертизу, проведення якої доручити фахівцям іншої установи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи задоволено частково.

Призначено в даній справі комісійну повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи страждав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на психічне захворювання чи інший психічний розлад здоров`я на момент складання та підписання ним заповіту 23 липня 2019 року?

- Чи усвідомлював ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання та підписання ним заповіту 23 липня 2019 року, значення своїх дій та/або чи міг керувати ними?

- Чи страждав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент реєстрації шлюбу 18 червня 2014 року, тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій та/або не міг керувати ними?

Проведення комісійної повторної посмертної судово-психіатричної експертизи доручено експертам Вінницької Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 109) у складі не менш як трьох експертів одного напряму знань.

Попереджено експертів Вінницької Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, за статтями 384, 385 КК України.

Оплату за проведення комісійної повторної посмертної судово-психіатричної експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 .

В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 755/11242/20 в шістьох томах та інші матеріали медичного характеру щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач в особі представника - адвоката Роспотнюка В.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи й порушення норм процесуального права, та відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при призначенні комісійної повторної судово-психіатричної експертизи не враховано тієї обставини, що первинною експертизою встановлено неможливість розуміння підекспертним значення своїх дій у спірний період, однак судом встановлено необґрунтованість такого висновку у зв`язку із чим була призначена повторна посмертна судово-психіатрична експертиза від 21 лютого 2023 року, зокрема, і для усунення ряду встановлених судом недоліків первинної експертизи від 22 грудня 2022 року № 798.

Таким чином, висновок експерта з проведення посмертної судово-психіатричної експертизи № 604 від 14 червня 2023 року не може вважатися доказом, який суперечить іншим матеріалам справи, а саме висновку експерта № 798 від 22 грудня 2022 року, оскільки перший висновок усунув недоліки другого та з урахуванням діючого законодавства, а також матеріалів справи вирішив питання поставлені перед експертом ухвалою суду від 21 лютого 2023 року. Як убачається зі змісту висновку судово-психіатричного експерта № 604 від 14 червня 2023 року, експертами надані вичерпні відповіді у відповідності до ухвали суду про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено підстав для призначення комісійної повторної судово-психіатричної експертизи, а саме чи є підстави для визнання експертного висновку необґрунтованим або таким, що викликає сумніви в його правильності.

Разом із тим, в обґрунтування заявленого клопотання позивачем не зазначено у чому саме полягає необґрунтованість висновку судово-психіатричного експерта № 604 від 14 червня 2023 року, що саме у цьому висновку суперечить іншим матеріалам справи, а також що саме викликає сумніви в його правильності. Загалом, як такий, висновок судового експерта №604 від 14 червня 2023 року місцевим судом фактично не досліджувався, оскільки останнім не зазначено будь-якого його недоліку.

За викладених обставин, місцевим судом не встановлено обов`язкових передумов для призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, у зв`язку із чим останній дійшов помилкового висновку про призначення цього виду експертизи, а відтак така ухвала підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване судове рішення залишити в силі, посилаючись на його законність та обґрунтованість і дотримання судом першої інстанції норм процесуального права.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до висновку експерта № 798 від 13 грудня 2022 року померлий ОСОБА_6 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними як на момент реєстрації шлюбу 18 червня 2014 року, так і на момент складання та підписання ним заповіту 23 липня 2019 року.

Не погодившись з вищезазначеними висновками представник відповідача звернувся до незалежного судового експерта Каніщева А.В. для встановлення відповідності вимогам законодавства України висновку № 798 від 13 грудня 2022 року. Єдиними недоліками цього висновку, які виявив експерт Каніщев А.В. є наступне: не перевірені дані щодо психологічного та наркотичного обліку, не досліджувалися пояснення інспектора РАЦС та нотаріуса. Встановленні експертами діагнози не відповідають чинній Міжнародній кваліфікації хвороб 10-го перегляду. У зв`язку з цим відповідач у своєму клопотанні зробила висновок, що вказані недоліки мають істотний характер і з медичної точки зору позбавляють експертний висновок доказової цінності.

В свою чергу позивач доводив, що наявність чи відсутність даних щодо психологічного та наркотичного обліку, дослідження пояснень інспектора РАЦС та нотаріуса не впливають на правильність висновку експерта. Тим більше, що в матеріалах справи є підтвердження, що відповідачем заявлялося клопотання щодо допиту працівника РАЦСу, в задоволенні якого було відмовлено, оскільки в ньому не зазначалося прізвище, ім`я по-батькові даного працівника. Приватний нотаріус Рильска Л.С. також просила розглядати справу за її відсутністю, отже своїх пояснень по справі не надавала. Таким чином, недоліки першого висновку експертизи неможливо було усунути судом першої інстанції з об`єктивних причин.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року по даній справі була призначена повторна посмертна судово-психіатрична експертиза, на вирішення якої були поставлені ті ж самі питання. Проведення зазначеної експертизи було доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» у іншому складі експертів.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 604 від 14 червня 2023 року померлий ОСОБА_6 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними як на момент реєстрації шлюбу 18 червня 2014 року, так і на момент складання та підписання ним заповіту 23 липня 2019 року.

Висновки, що в першій, що в другій експертизі зроблені судовими експертами вищого класу з великим стажем експертної роботи, тобто обидві судові експертизи у цій справі проведені атестованими судовими експертами, які мають відповідну освіту та стаж, необхідні для проведення таких експертиз. Отже, в матеріалах справи містяться два висновки експертів, які повністю протирічать один одному при дослідженні одних і тих же матеріалів, і які складені фахівцями однієї і тієї ж установи.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого рішення в оскаржуваній ухвалі щодо наявності визначених законом підстав для призначення комісійної повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, на розв`язання якої поставив ті самі питання, що й при призначенні первинної та повторної експертиз, проведення якої доручив експертам іншої експертної установи, у складі не менш як трьох експертів одного напряму знань.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Роспотнюк В.О. підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її вимоги.

ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кучерявенко О.М. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С. надіслала клопотання про розгляд апеляційної скарги за її відсутності на підставі наявних у справі даних.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що починаючи з 25 серпня 2020 року на розгляді Дніпровського районного суду м. Києва у порядку загального позовного провадження перебуває позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С., про визнання шлюбу та заповіту недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року за клопотанням сторони позивача в даній справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

28 грудня 2022 року з Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» надійшли матеріали цивільної справи разом з висновком судово-психіатричного експерта № 798 від 13 грудня 2022 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року за клопотанням сторони відповідача призначено в даній справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» у іншому складі експертів, які не входили до складу експертів з проведення первинної посмертної судово-психіатричної експертизи № 798 від 13 грудня 2022 року та не складали висновок фахівця № 2 від 08 лютого 2023 року, а саме за виключенням експертів Шум С.С. , Ктітарєва О.М. та Каніщева А.В.

12 липня 2023 року з Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» надійшли матеріали цивільної справи разом з висновком судово-психіатричного експерта № 604 від 14 червня 2023 року.

16 листопада 2023 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити Вінницькій Філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», посилаючись на те, що в матеріалах справи містяться два висновки експертів, які повністю протирічать один одному і які складені фахівцями однієї й тієї ж установи, тому в даній справі необхідно провести повторну експертизу, проведення якої доручити фахівцям іншої установи.

Суд першої інстанції, розглянувши дане клопотання, дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для призначення комісійної повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, на розв`язання якої слід поставити ті самі питання, що й при призначенні первинної та повторної експертиз, проведення якої доручити експертам іншої експертної установи, запропонованої позивачем, у складі не менш як трьох експертів одного напряму знань.

Однак із такими висновками суду колегія суддів повністю погодитися не може з наступних підстав.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі(рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції» «Федіна проти України»від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.

Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, оскільки в її мотивувальній чистині не наведено достатніх підстав та обґрунтованих мотивів для висновку про необхідність призначення у цій справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи за наявності в матеріалах справи висновку експерта ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» № 798 від 13 грудня 2022 року, складеного за результатами проведення первинної судово-психіатричної експертизи, та висновку експерта цієї ж державної установи № 604 від 14 червня 2023 року, складеного за результатами проведення повторноїсудово-психіатричної експертизи.

Суд першої інстанції не врахував, що у клопотанні позивача не було зазначено в чому саме полягає його сумнів у правильності висновку експерта № 604 від 14 червня 2023 року за результатами уже проведеної повторноїсудово-психіатричної експертизи в справі, у зв`язку з чим необґрунтовано задовольнив це клопотання, призначивши комісійну повторну посмертну судово-психіатричну експертизу.

Колегія суддів відмічає, що наявність в матеріалах справи двох взаємовиключних експертиз не є підставою для призначення ще однієї повторної експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, обидві судові експертизи проведені атестованими судовими експертами, які мають відповідну освіту, необхідну для проведення такого виду експертиз. Останній висновок посмертної судово-психіатричної експертизи № 604 від 14 червня 2023 року відповідає вимогам чинного законодавства, не містить недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зробленого висновку.

При цьому заявлене позивачем клопотання про призначення повторної експертизи не містить належних доводів щодо неповноти, неясності чи необґрунтованості висновку експерта № 604 від 14 червня 2023 року.

ОСОБА_2 не надав належного обґрунтування і тому, що висновок експертизи виготовлений з порушенням норм законодавства, що не дає підстав для призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи. Не містить клопотання про призначення експертизи також обґрунтування того, яким саме доказам у справі суперечить висновок експертизи.

Задовольняючи зазначене клопотання, всупереч положенням частини першої статті 104 та частини другої 113 ЦПК України районний суд теж не зазначив обставин, які викликають сумніви щодо правильності висновку судових експертів.

Обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи у зв`язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення попередньої повторної судової експертизи, яка була призначена та проведена в обраній сторонами експертній державній установі, оскаржуване судове рішення не містить і належні докази того, що висновок експертів є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні, а тому висновок суду першої інстанції про призначення повторної експертизи у справі є передчасним.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, не встановивши всіх обставини справи та не дослідивши форму і зміст наявних висновків експертів, дійшов необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення клопотання позивача та призначення в даній справі комісійної повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а висновок суду щодо призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року про призначення комісійної повторної посмертної судово-психіатричної експертизи скасувати, справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, про визнання шлюбу та заповіту недійсними направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній