Постанова

від 16.04.2024 по справі 440/14180/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 р.Справа № 440/14180/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 19.12.23 року у справі №440/14180/23

за позовом Приватного підприємства «Арсенал 2009»

до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "АРСЕНАЛ 2009" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області , Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови № 022239 від 29 серпня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14180/23. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Арсенал 2009" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправної та скасування постанови відмовлено.

Полтавським окружним адміністративним судом 19.12.2023 року винесено окрему ухвалу на ім`я керівника Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області. Про вжиті заходи необхідно було повідомити Полтавський окружний адміністративний суд у місячний строк з дня отримання ухвали.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), не погодившись з окремою ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року у справі №440/14180/23.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права. З огляду на положення статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) вважає, що наявні підстави для скасування вказаної ухвали. Вказує, що прийняття окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, який розглядав справу, та учасники справи не наділені повноваженнями ініціювати питання щодо винесення окремої ухвали. Зазначає, що КАС України передбачено чіткий та вичерпний перелік підстав для постановлення окремої ухвали, а саме: 1) виявлення порушення закону під час розгляду справи (частина 1 статті 249 КАС України; 2) наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2 статті 249 КАС України; 3) зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежне виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або інше порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина 3 статті 249 КАС України). При цьому, відповідно частини 4 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Проте, зі змісту окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі №440/14180/23 не вбачається, з яких саме підстав та відповідно до якої саме частини статті 249 (1-3) КАС України суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність винесення окремої ухвали. Окрім того, зазначає, що за змістом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №440/14180/23 та наявних матеріалів справи питання щодо застосування до відповідача, визначених КАС України заходів процесуального примусу, пов`язаних з неподанням відзиву на позовну заяву одним з відповідачів чи несвоєчасним поданням відзиву другим відповідачем не порушувався судом під час розгляду справи. Вважає, що окрема ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №440/14180/23 прийнята з порушенням норм процесуального права та не відповідає завданням адміністративного судочинства, а тому підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши окрему ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи встановлення факту невиконання у строки встановлені судом ухвали суду, суд вирішив винести дану ухвалу, якою повідомити керівника Державної служби України з безпеки на транспорті про наведені в цій ухвалі факти з метою усунення причин та умов, що призвели до допущення виявлених порушень.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній окремій ухвалі суду, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1-3 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Відповідно до ч.5 ст.249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Згідно ч.6 ст.249 КАС України окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Отже, зміст приписів статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені судом саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом суду.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено зі змісту винесеної окремої ухвали суду першої інстанції на ім`я керівника Державної служби України з безпеки на транспорті щодо вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області, суд виходив зі встановлення факту невиконання Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області у строки встановлені судом ухвали суду про витребування доказів та надання відзиву.

Надаючи оцінку правомірності прийняття вказаної окремої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Отже, підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення.

Аналізуючи викладене вище, слід дійти висновку, що обов`язковими умовами для винесення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування у чому саме полягає таке порушення.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 240/32482/21

Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Водночас, аналізуючи зміст оскаржуваної окремої ухвали, колегія суддів звертає увагу на наступне.

В даному випадку оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції не містить вказівки на конкретне порушення Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області (його посадових осіб) закону або нормативно-правового акту, із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування, у чому саме полягає таке порушення.

При цьому, фактично вказана ухвала містить висновок суду першої інстанції, який свідчить про оцінку процесуальних дій Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області і сумніви в їх правомірності, що з огляду на приписи норми ст.249 КАС України, не може слугувати правовою підставою для винесення окремої ухвали щодо останнього.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст норма ч.1 ст.249 КАС України передбачає, що виявивши саме під час розгляду справи порушення закону, суд може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Тобто, даною нормою чітко встановлено часові межі розгляду питання щодо винесення окремої ухвали, а саме - під час розгляду справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01 лютого 2023 року у справі №140/506/22, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення.

Так, 24.11.2023 Полтавським окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства "Арсенал 2009" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправної та скасування постанови відмовлено.

Зі змісту вказаного рішення не встановлено посилань суду на порушення відповідачем (Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області) норм чинного законодавства, у т.ч. норм процесуального права в діях останнього.

Отже, з прийняттям рішення 24.11.2023 розгляд цієї справи у суді першої інстанції закінчився.

Натомість, 19.12.2023, після спливу майже одного місяця з моменту винесення вказаного рішення, судом першої інстанції було прийнято оскаржувану окрему ухвалу суду, що не узгоджується із приписами вже згаданої вище норми ч.1 ст.249 КАС України.

Також, колегія суддів звертає увагу, що приписами ч.6 ст.162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, наслідком ненадання або несвоєчасного надання відповідачем відзиву на позовну заяву може бути розгляд справи за наявними матеріалами, і відповідно неврахуванням його доводів.

При цьому, відповідно до частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1-3 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст.145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Колегія суддів звертає увагу, що нормами КАС України передбачено вичерпний перелік заходів процесуального примусу, що можуть бути застосовані судом до відповідних осіб, у т.ч. учасників справи, у разі порушення ними процесуальних обов`язків.

При цьому, винесення окремої ухвали не належить до вказаних заходів, оскільки є окремим видом реагування суду на порушення законодавства, що, водночас, не пов`язані з порушенням процесуальних обов`язків.

Згідно матеріалів даної справи встановлено, що питання щодо застосування до відповідача, визначених КАС України заходів процесуального примусу, не порушувалося судом першої інстанції під час розгляду даної справи.

Фактично судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної окремої ухвали було допущено помилкове тлумачення норм КАС України та безпідставно ототожено підстави застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали, незважаючи на різну правову природу таких способів реагування суду.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що, враховуючи встановлення факту невиконання у строки встановлені судом ухвали суду, суд вирішив винести дану ухвалу, якою повідомити керівника Державної служби України з безпеки на транспорті про наведені в цій ухвалі факти з метою усунення причин та умов, що призвели до допущення виявлених порушень, є необґрунтованими та такими, що суперечать вже наведеному вище.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо помилковості висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, а відтак у зв`язку з цим відсутності у суду першої інстанції правових підстав, в розумінні приписів ст.249 КАС України для прийняття окремої ухвали, допустивши тим самим порушення норм матеріального права.

Інші доводи у справі не впливають на її вирішення та на правильність висновків суду апеляційної інстанції у даній справі.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) підлягає задоволенню, а оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.

Окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року у справі №440/14180/23 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 19.04.2024 року