Постанова

від 10.04.2024 по справі 607/8287/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8287/23Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/297/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря - Іванюта О.М.

та представника відповідача - адвоката

Дембіцького П.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/8287/23 за апеляційними скаргами представника Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «АДРЕСА_1» адвоката Лукашової Ольги Євгеніївни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого виготовлено 14 грудня 2023 року та представника ОСОБА_1 адвоката Дембіцького Павла Дмитровича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 січня 2024 року, постановлену суддею Позняком В.М., у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » до ОСОБА_1 , треті особи - Тернопільська міська рада, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про усунення перешкод в користуванні, скасування реєстрації та припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

у травні 2023 року Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить, з урахуванням заяви про зміну підстави позову: зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні квартирами будинку по АДРЕСА_1 шляхом повного демонтажу об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 »;

- скасувати рішення державного реєстратора Мельничук Іванни Ігорівни Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: 67575884 від 12.05.2023 на нежитлове приміщення, магазин промтоварів та стоматкабінети, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- припинити право власності шляхом скасування державної реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 50250176) на нежитлове приміщення, а саме: магазин промтоварів та стоматкабінети, за реєстраційним номером: 2733608761040 розташований у АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Об`єднання співвласників 5-го квартирного будинку « АДРЕСА_1 » створене 13.07.2005 засновниками та власниками квартир, якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також, ОСББ по АДРЕСА_1 є належним користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:12:001:0072, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 99547100. Так, 14 лютого 2023 року ОСОБА_4 виявив, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 завершено будівництво «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 », замовником якого є ОСОБА_1 . Внаслідок неправильного та протизаконного будівництва надбудови на другому поверсі, дахом будівлі №7 перекрито комин, що унеможливлює подальше користування квартири АДРЕСА_5 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та яка належить до об`єднання співвласників 5- го квартирного будинку по АДРЕСА_1 . Порушення вбачається в тому, що Відповідачем, при реконструкції квартири АДРЕСА_2 , було здійснено надбудову в один додатковий поверх, без дотримання вимог та правил містобудівної діяльності. Жодних погоджень з Об`єднанням співвласників квартир 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » відповідачем у передбаченому законодавством порядку не здійснено. Також нею не отримано жодного дозволу на здійснення будівництва на прибудинковій території від окремих жителів даного будинку. Відповідачем не було здійснено дій з отримання погоджень на будівництво від інших співвласників квартир за адресою АДРЕСА_4 , тому такими діями відповідач не лише знехтувала правила добросусідства, а створила перешкоди у користуванні майном та спровокувала неможливість нормального проживання у квартирах по АДРЕСА_1 , оскільки існує загроза безпечного перебування мешканців у власних домівках. Димохідна труба повинна мати достатню висоту щоб ефективно відводити всі продукти горіння. Її найвища точка повинна знаходитися на безпечній відстані від покрівлі, і не повинна бути закрита/перегороджена, однак дахова покрівля реконструйованої квартири АДРЕСА_2 перекрила такий димовий прохід, внаслідок чого він перестав виконувати свою функцію та перебуває в аварійному стані. Через такі дії Відповідача, грубо нехтуючи усіма чинними нормами містобудівної діяльності, дотримання правил забудови, відстаней до меж ділянок, протипожежних норм власники квартир бояться знаходитись в власному домі, оскільки продукт згорання опалювальної системи перетворюється в чадний газ.

31 березня 2023 року, позивачем було отримано Технічний висновок (звіт) за результатами проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту 5-ти квартирного будинку по АДРЕСА_1 . В процесі проведення експертизи були оглянуті і детально досліджені всі несучі, самонесучі і огороджувальні конструкції, включаючи інженерне забезпечення, експертом було встановлено, що при здійсненні реконструкції квартири АДРЕСА_5 під магазин промтовари та стоматкабінет із влаштуванням надбудови (інформація надана Замовником), що знаходиться на АДРЕСА_6 проігноровано та знехтувано дотримання положень п.6.8.11 та п.6.8.13 ДБН В.2.5-67:2013 - «Опалення, вентиляція та кондиціонування», а саме: комин (димохід) при реконструкції даної будівлі повністю перекритті карнизом (виступом) реконструйованого даху будівлі по АДРЕСА_7 , що являється грубим порушенням пожежної безпеки та безпечного проживання людей в будинку по АДРЕСА_1 . Стверджує, що відповідачем виконувались роботи, які охоплюються поняттям "будівництво". Такі роботи виконувались на вказаному об`єкті не тільки у належній відповідачу на праві приватної власності квартирі, а й включали роботи, пов`язані з втручанням в огороджувальні елементи будинку, зміною зовнішньої конфігурації квартири за рахунок влаштуванням надбудови ще одного поверху та мансарди. Дані обставини щодо того, що в даному випадку відбулася реконструкція квартири із змінами геометричних параметрів об`єкта (тобто збільшення площі) підтверджується тим, що згідно із витягу з Державного реєстру, кватира 4 по АДРЕСА_7 загальна площа становить 46,6 кв.м., а після реєстрації права власності після реконструкції площа нежитлового приміщення, магазин промтоварів та стоматкабмнетів становить 150,9 кв.м.

Вважає, що таке будівництво відповідач могла виконувати лише після отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, за наявності розробленої у встановленому законом порядку і затвердженої проектної та науково-проєктної документації та згоди співвласників будинку на проведення таких робіт. Разом з тим, відповідач здійснювала будівництво за відсутності вихідних даних у вигляді містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що у розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України є ознаками самочинного будівництва.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року в задоволенні позову Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » до ОСОБА_1 , треті особи - Тернопільська міська рада, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про усунення перешкод в користуванні, скасування реєстрації та припинення права власності - відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову у справі, які встановлені ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2023 року, а саме заборони центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питанні державного архітектурно будівельного контролю та нагляду (Державна інспекція архітектури та містобудування України) та її структурним органам Державного архітектурно будівельного контролю (Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо об`єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » та введення їх в експлуатацію.

Також, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року у прийнятті додаткового рішення за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - Дембіцького Павла Дмитровича - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » - адвокат Лукашова О.Є. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року у справі № 607/10353/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що дане рішення ухвалене з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що висновок суду, що реконструкція квартири АДРЕСА_2 , яка належить відповідачці на праві особистої власності проводилася без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані та не є самочинним будівництвом є необґрунтований, виходячи з наступного.

Відповідачем виконувались роботи, які мають ознаки реконструкції та капітального ремонту, а отже охоплюються поняттям "будівництво". Такі роботи виконувались на вказаному об`єкті не тільки у належній відповідачці на праві приватної власності квартирі, а й включали роботи, пов`язані з втручанням в огороджувальні елементи будинку, зміною зовнішньої конфігурації квартири за рахунок влаштуванням надбудови ще одного поверху та мансарди. Дані обставини щодо того, що в даному випадку відбулася реконструкція квартири із змінами геометричних параметрів об`єкта (тобто збільшення площі) підтверджується тим, що згідно із витягу з Державного реєстру, квартира АДРЕСА_2 , загальна площа становить 46,6 кв.м., а після реєстрації права власності після реконструкції площа нежитлового приміщення, магазин промтоварів та стоматкабінетів становить 150,9 кв.м. Вважає, що таке будівництво відповідач могла виконувати лише після отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, за наявності розробленої у встановленому законом порядку і затвердженої проєктної та науково-проєктної документації та згоди співвласників будинку на проведення таких робіт. Разом з тим, остання здійснювала будівництво за відсутності вихідних даних у вигляді містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що у розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України є ознаками самочинного будівництва.

Дані обставини підтверджуються матеріалами реєстраційної справи про об`єкт нерухомого майна, а саме згідно відомостями про об`єкт, такі відомості про містобудівні умови та обмеження не містяться, крім цього відсутній документ на земельну ділянку, підстава: реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, проте такі факти не відповідають дійсності, оскільки відбулася реконструкція із зміною площі та поверхності будинку. Враховуючи те, що даний об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, відповідачка в силу закону не набула права власності на нього, та у останньої відсутні правові підстави для розпорядження даним об`єктом, оскільки право розпоряджатись майном є складовою частиною права власності.

Подальша реєстрація права власності на об`єкт самочинного будівництва не змінює його правової природи, не породжує права власності на останній та не перешкоджає його знесенню за правилами ст. 376 ЦК України.

Отже, відповідач без отримання дозвільних документів, самовільно провела будівельні роботи - реконструкцію квартири, внаслідок чого приєднала до належної їй квартири частину спільного майна багатоквартирного будинку - технічного поверху, та здійснила державну реєстрацію права власності на реконструйовану квартиру, з порушенням норм чинного законодавства, а саме: будівельні роботи проводились з порушенням державних будівельних норм та не враховано законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови, що є ознакою самочинного будівництва.

Від представника відповідача - адвоката Дембіцького П.Д. до Тернопільського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року залишити без змін. Зазначає, що права позивача жодним чином не порушені, докази цього відсутні.

Також вказує на безпідставність вимог Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » та відсутність належних, достатніх доказів, що є підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги, оскільки позивач, представник позивача не надали суду на підтвердження зазначених обставин повноважень голови правління об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 », а в матеріалах справи, ці повноваження відсутні.

Від третьої особи Тернопільської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначають, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з огляду на таке.

Шляхом перевірки відомостей, які містяться в ЄДЕССБ та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ за критерієм пошуку «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови», замовник - ОСОБА_1 , виявлено наступну інформацію: Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 11.08.2014 за №ТП082142230683 замовнику ОСОБА_7 ; відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було зареєстровано повідомлення про внесення змін щодо відповідального за технічний нагляд від 06.09.2022 за №ТП082142230683-1 замовнику ОСОБА_1 ; відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було повернуто на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 від 24.03.2023 за №ТГІ10123031385 замовнику ОСОБА_1 ; відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було повернуто на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 від 12.04.2023 за №ТП 101230331818 замовнику ОСОБА_1 .

Згідно поданих до відділу ДАБК ТМР документів 09.05.2023 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта №ТП 1101230509201 від 11.05.2023 «Реконструкція квартири з влаштуванням надбудови під магазин промтоварів та стоматкабінети» за адресою АДРЕСА_3 .

З метою належного розгляду звернення голови об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку « АДРЕСА_1 » ОСОБА_4 , комісія відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради вийшла на місце для огляду за адресою АДРЕСА_7 . Під час виїзду на об`єкт, комісією здійснено візуальний огляд за адресою АДРЕСА_7 та встановлено, що будівельні роботи проводились з порушенням державних будівельних норм та не враховано законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови. ОСОБА_1 листом повідомила відділ ДАБК про усунення виявлених комісією порушень на підтвердження чого надала технічний висновок виконання будівельних робіт по надбудові даху за адресою АДРЕСА_7 , складеного експертом Пуцентело Є.Я. кваліфікаційний сертифікат АБ№001355.

Згідно висновку технічний стан спірного об`єкта будівництва являється нормальним і не несе ніякої загрози для проживання мешканців 5-й квартир за адресою АДРЕСА_1 . Роботи по надбудові даху та нарощуванню вентканалів виконані з дотриманням будівельних норм і правил та відповідають можливості надійної та безпечної експлуатації.

В апеляційній скарзі на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року про відмову у прийнятті додаткового рішення, представник ОСОБА_1 адвокат Дембіцький П.Д. просить її скасувати та стягнути з Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » на користь ОСОБА_1 витрати на оплату експертного дослідження будівлі на предмет реконструкції у розмірі 37 000, 00 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 174 000,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_1 адвокат Дембіцький П.Д. посилається на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що із змісту Ухвали від 04.01.2024 вбачається, що підставою для її постановлення є порушення Відповідачем порядку подання такої заяви, яке полягало в тому, що відповідачем не було зроблено заяви про те, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення та докази понесення судових витрат подані із пропуском п`ятиденного строку.

Заявник не погоджується з таким висновком суду, оскільки саме лише незазначення відповідачем того, що докази будуть подані саме протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення, не може свідчити про те, що така заява зроблена не була, адже формулювання «подам додатково у встановлений законом термін» з урахуванням фактичних обставин справи дають підстави для висновку про те, що така заява зроблена, а в частині питання «додаткового строку», відповідач покликається на те, що такий строк «встановлений законом».

При оцінці такої заяви суду першої інстанції слід було керуватися принципом «jura novit curia» («суд знає закони»), суть якого полягає в тому, що суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши заяву, незалежно від посилань заявника.

Разом з тим, судом не було застосовано цього принципу, а до оцінки заяв відповідача суд підійшов з надмірним формалізмом, який очевидно перешкоджає реалізації права відповідача на звернення до суду.

Також Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області вказав на те, що докази подано з порушенням визначеного законом п`ятиденного строку та без клопотання про його поновлення. Вважає, що така позиція суду першої інстанції свідчить про порушення судом норм процесуального права.

З урахуванням дати ухвалення Рішення від 11.12.2023 р. та норми абз. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України закінчення строку на подання Відповідачем доказів на підтвердження понесених судових витрат припадало на 16.12.2023, який був вихідним днем.

Частиною 3 ст. 124 ЦПК України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

А, тому враховуючи дані норми ч.3 с.124 ЦПК України, останнім днем процесуального строку на подання доказів понесення судових витрат було саме 18.12.2023 р., коли і до суду надійшла відповідна заява Відповідача.

Зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу абсолютно обґрунтованим та співмірним із тими показниками, які зазначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а розмір витрат на проведення експертного дослідження будівлі підтверджено належними і допустимими доказами.

Представник відповідача - адвокат Дембіцький П.Д. у судовому засіданні заперечив щодо апеляційної скарги представника позивача, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а подану ним апеляційну скаргу на ухвалу суду від 04.01.2024 підтримав у повному обсязі, зіславшись на доводи викладені у ній.

У судове засідання представник позивача - адвокат Чудопалов Ю.Ю. не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Представники третіх осіб - Тернопільської міської ради, відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України cудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «АДРЕСА_1» - адвоката Лукашової О.Є слід залишити без задоволення, та апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дембіцького П.Д., слід задовольнити частково, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржене рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року відповідає, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » створене 13.07.2005, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи серії 330125.

Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » є користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:12:001:0072, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 99547100 від 06.10.2017.

Згідно технічного висновку ФОП ОСОБА_9 від 31 березня 2023 року експерта з технічного обстеження будівель та споруд (а.с.20-42), житловий будинок по АДРЕСА_4 тимчасово непридатний для безпечного проживання та подальшої надійної експлуатації будівлі у зв`язку із грубо порушеними державними будівельними нормами та правилами при реконструкції будівлі по АДРЕСА_7 . Зокрема, виявлено, що при здійсненні реконструкції квартири АДРЕСА_5 під магазин промтовари та стоматкабінет із влаштуванням надбудови (інформація надана Замовником), що знаходиться на АДРЕСА_6 проігноровано та знехтуване дотримання положень п.6.8.11 та п.6.8.13 ДБН В.2.5-67:2013 - «Опалення, вентиляція та кондиціонування», а саме: комин (димохід) при реконструкції даної будівлі повністю перекритті карнизом (виступом) реконструйованого даху будівлі по АДРЕСА_7 , що являється грубим порушенням пожежної безпеки та безпечного проживання людей в будинку по АДРЕСА_1 .

13 квітня 2023 року Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » звернулося із заявами про вказані порушення до Тернопільського міського голови та начальника ДАБК ТМР (а.с. 44-49).

На вказані заяви позивача, виконавчим комітетом Тернопільської міської ради була надана відповідь, відповідно до якої при перевірці відомостей що містяться в ЄДСЕБЕ встановлено, що та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ за критерієм пошуку «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови», замовник - ОСОБА_1 , виявлено наступну інформацію: Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 11.08.2014 за №ТП082142230683 замовнику ОСОБА_7 ; відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було зареєстровано повідомлення про внесення змін щодо відповідального за технічний нагляд від 06.09.2022 за №ТП082142230683-1 замовнику ОСОБА_1 ; відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було повернуто на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 від 24.03.2023 за №ТП10123031385 1 замовнику ОСОБА_1 ; відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було повернуто на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 від 12.04.2023 за №ТП 101230331818 замовнику ОСОБА_1 . Згідно з п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 №461 «Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації».

Як вбачається із технічного висновку виконання будівельних робіт по надбудові даху за адресою АДРЕСА_7 від 05.05.2023, складеного кваліфікаційним експертом ФОП Пуцентело Є.Я. , було проведено технічне обстеження об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 з метою усунення невідповідності існуючого корінника, що примикає до проектної стіни будівлі по АДРЕСА_7 . Дане обстеження має оглядовий та інформаційний характер для підтвердження виконаних робіт по нарощуванню існуючого корінника будівельним нормам. Станом на 02.05.2023 відповідно до проектної документації та фото фіксації, роботи виконано шляхом часткової надбудови корінників вентканалів, а також нарощування їх азбестовими трубами ф150 мм, що дає можливість подальшої експлуатації. Даний технічний стан являється нормальним і не несе ніякої загрози для проживання мешканців 5-ти квартир за адресою АДРЕСА_1 . Роботи по надбудові даху та нарощуванню вентканалів виконані з дотриманням будівельних норм і правил та відповідають можливості надійної та безпечної експлуатації (т.1 а.с.100).

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 11.05.2023 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № ТП101230509201 від 09.05.2023 «Реконструкція квартири з влаштуванням надбудови під магазин промтоварів та стоматкабінети» за адресою АДРЕСА_3 . Загальна площа -142,9 кв.м. (т.1 а.с.121-125).

Із рішення про державну реєстрацію прав № 67575884 від 12 травня 2023 року (т.1 а.с. 167) витягу та Витягу з Державного реєстру речових прав від 12.05.2023 № 332134161 (т.1 а.с. 168), право власності на нежитлове приміщення, магазин промтоварів та стоматкабінети загальною площею 150,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2733608761040 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав позивача чи прав членів ОСББ відповідачем під час здійснення будівництва «Реконструкції квартири АДРЕСА_5 під магазин промтоварів та стоматкабінетів з влаштуванням надбудови».

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки суд вірно встановив обставини справи і правильно застосовано норми матеріального права, врахувавши всі обставини справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивач на момент його звернення до суду.

Відповідно до статті першої Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

З урахуванням мети створення, ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже і права на звернення до суду із самостійним позовом. Окрім того, реальний захист прав співвласників будинку (членів ОСББ) у певних випадках потребує звернення до суду. Відтак, невизнання за ОСББ самостійного права на звернення до суду в інтересах членів, призвело б до неможливості забезпечення і захисту прав співвласників будинку і стало б невиправданою перешкодою для досягнення мети об`єднання. (подібні висновки викладені у Постанові ВС від 14 березня 2018 року у справі №815/219/17.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені в пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Таким чином, при розгляді даної справи підлягає доказуванню та обставина, що саме діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується право власності чи законного володіння позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ звернулося в інтересах своїх членів, які є власниками квартири АДРЕСА_8 , покликаючись на те, що їм чиняться перешкоди в користуванні квартирою, у зв`язку із тим, що покрівлею даху будинку АДРЕСА_7 , комину (димоходу), що виходить із квартири АДРЕСА_8 , було грубо порушено п.6.8.11 та п.6.8.13 ДБН В.2.5-67:2013 - «Опалення, вентиляція та кондиціонування» та правила протипожежної безпеки. Зокрема, димохідна труба повинна мати достатню висоту щоб ефективно відводити всі продукти горіння. Її найвища точка повинна знаходитися на безпечній відстані від покрівлі, і не повинна бути закрита/перегороджена, однак дахова покрівля реконструйованої квартири АДРЕСА_2 перекрила такий димовий прохід, внаслідок чого він перестав виконувати свою функцію та перебуває в аварійному стані.

Даний факт підтверджувався технічним висновком (звітом) за результатами проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту 5-ти квартирного будинку по АДРЕСА_4 від 31 березня 2023 року.

Однак, вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивач на момент його звернення до суду.

Як видно з технічного висновку виконання будівельних робіт по надбудові даху за адресою АДРЕСА_7 від 05.05.2023, складеного експертом ФОП Пуцентело Є.Я. на час звернення позивача до суду, що станом на 02.05.2023 відповідно до проектної документації та фото фіксації роботи виконано шляхом часткової надбудови корінників вентканалів, а також нарощування їх азбестовими трубами ф150 мм, що дає можливість подальшої експлуатації. Даний технічний стан являється нормальним і не несе ніякої загрози для проживання мешканців 5-ти квартир за адресою АДРЕСА_1 . Роботи по надбудові даху та нарощуванню вентканалів виконані з дотриманням будівельних норм і правил та відповідають можливості надійної та безпечної експлуатації (т.1 а.с.100).

Позивачем не надано суду інших доказів, які б містили, що будівництво, а саме реконструкція квартири АДРЕСА_2 порушує його права чи членів об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » щодо користування квартирами будинку на час звернення до суду.

Також не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що здійснення відповідачем реконструкції квартири є самочинним будівництвом з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 369/8792/16-ц (провадження № 61-21385св18) зроблено висновок, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

Верховний Суд зазначає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в Управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 11.08.2014 за №ТП082142230683.

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 11.05.2023 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № ТП101230509201 від 09.05.2023 «Реконструкція квартири з влаштуванням надбудови під магазин промтоварів та стоматкабінети» за адресою АДРЕСА_3 . Загальна площа -142,9 кв.м.(т.1 а.с. 121-126).

З декларації вбачається, що реконструкція існуючої квартири, яка належить відповідачці на праві особистої власності проводилася без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані. Проектна документація реєстраційний номер PD01-0479-6950-2992-9660 виготовлена проектною організацією «Тернопільське колективне творчо-виробниче підприємство «Тернопільархпроект», затверджена 31.07.2014 року.

Експертиза проекту проведена сертифікованим експертом ТОВ «Українська-будівельно-технічна експертиза» Чубик В.Ф. 06.06.2014, висновок позитивний. Авторський нагляд здійснював Дирявко С.І. , технічний нагляд - Озерянський Б.П. , технічну інвентаризацію - Пуцентело Є.Я .

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження факту, що спірна реконструкція є самочинним будівництвом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час розгляду справи позивач не довів, а судом не встановлено порушень прав позивача, проведеною відповідачем реконструкцією квартири з влаштуванням надбудови під магазин промтоварів та стоматкабінети» за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно з п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведне, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника представника Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «АДРЕСА_1» адвоката Лукашової Ольги Євгеніївни - слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2023 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Щодо оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року, слід виходити з такого.

Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи до закінчення судових дебатів відповідач та її представник не робили заяв про те, що докази понесення судових витрат вони нададуть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як і не надали таких доказів до закінчення судових дебатів. А, в наданих представником відповідача заяві від 10 грудня 2023 року та у відзиві від 21 липня 2023 не вказано про те, що докази понесення відповідачкою судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, з огляду на таке.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Так, дійсно частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Проте сам по собі факт не зазначення відповідачкою про те, що докази понесення нею судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Судом апеляційної інстанції, встановлено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дембіцький П.Д., вказав, що вартість послуг наданих по справі з урахуванням оплати експертного дослідження будівлі на предмет реконструкції за адресою АДРЕСА_3 та інших витрат пов`язаних із розглядом вказаної справи орієнтовно складає 70 000, 00 грн. Про що додатково буде надано розрахунок (т.1 а.с. 133-139) .

Також у заяві від 10.12.2023 представником відповідача було зазначено про те, що розрахунок витрат на правову допомогу буде подано додатково у встановлений законом термін (т.2 а.с. 131-157).

17.12.2023 року, яка була зареєстрована судом 18.12.2023, тобто в перший робочий день після вихідного, представником відповідача через систему «Електронний Суд» було подано до Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області заяву про ухвалення додаткового рішення суду, де просив стягнути з позивача в користь ОСОБА_1 174 000,00 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу та витрат на оплату експертного дослідження будівлі на предмет реконструкції в розмірі 37 000, 00 грн в суді першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що заявником не був пропущений п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення, оскільки відповідно до ч.3 ст.124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після цього робочий день, як в даному випадку останній день подання заяви припав на вихідний, тому 18.12.2028 є останнім днем строку.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу,а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу адвокатом Дембіцьким П.Д. надано такі докази:

- ордер на надання правничої правової допомоги, який видано на підставі Договору №1/ЮД від 03.01.2023.

- копію Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД, укладеного 03.01.2023 між Клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Дембіцьким П.Д., відповідно до умов якого адвокат бере на себе обов`язок здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати за цим договором.

- акт виконаних робіт від 15.12.2023, підписаного замовником ОСОБА_1 та адвокатом Дембіцьким П.Д., в якому зазначено перелік наданих послуг на суму 211 000, 00 гривень (т.2 а.с.211-214).

У вказаному звіті зазначено перелік, об`єм та вартість наданих послуг, а саме: здійснення консультації з вивчення документів, матеріалів цивільної справи; здійснення правового аналізу наданих Замовнику документів; підготовка та подання відзиву на позовну заяву; підготовка та подання клопотання про витребування та приєднання доказів у справі; підготовка та подання запитів у справі; участь у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій; ознайомлення з матеріалами цивільної справи у суді першої та апеляційній інстанцій.

Таким чином, витрати відповідача в суді першої інстанції на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим, враховуючи клопотання представника позивача - адвоката Лукашової О.Є. про зменшення розміру витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю та завищеністю, проаналізувавши наведені підстави у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Колегія суддів зазначає, що акт виконаних робіт від 15.12.2023 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони.

Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На думку апеляційного суду, наведені в акті виконаних робіт послуги щодо здійснення консультації з вивчення документів, матеріалів цивільної справи; здійснення правового аналізу наданих документів; підготовки та подання відзиву на позовну заяву; підготовки та подання клопотання про витребування та приєднання доказів у справі; підготовки та подання запитів у справі; участь у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій; ознайомлення з матеріалами цивільної справи у суді першої та апеляційній інстанцій, на переконання апеляційного суду, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірним зі складністю справи.

Колегія суддів враховує, що правова позиція сторін у справі не змінювалась у суді першої та апеляційної інстанцій, у представника відповідача не було необхідності у вивченні додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими сторона позивача обґрунтовувала свої вимоги, у суді першої та апеляційної інстанцій є ідентичними. Тобто, правова позиція була сталою та не змінювалась протягом розгляду спору у суді першої та апеляційної інстанції, адвокат Дембіцький П.Д. надавав правову допомогу відповідачу в обох інстанціях, тому, відповідно, остання була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та виконані роботи (надані послуги), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені представником ОСОБА_1 - адвокатом Дембіцьким П.Д. витрати на правничу допомогу в сумі 211 000,00 грн до відшкодування у повному обсязі не підлягають, оскільки, на думку суду, є надмірно завищеними.

Колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » в користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, тому клопотання представника відповідача - адвоката Дембіцького П.Д. про стягнення судових витрат підлягає до часткового задоволення.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази оплати (квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) про понесені відповідачем судові витрати на оплату експертного дослідження будівлі на предмет реконструкції, а відтак вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення суду в частині витрат на оплату експертного дослідження будівлі на предмет реконструкції в розмірі 37000, 00 грн не підлягають до задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дембіцького Павла Дмитровича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 січня 2024 року задовольнити частково. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_1 » в користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000 гривень.

Керуючись ст. ст.35, 259, 374, 375, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника представника Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку «АДРЕСА_1» - адвоката Лукашової Ольги Євгеніївни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2023 року - залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дембіцького Павла Дмитровича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 січня 2024 року - задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Об`єднання співвласників 5-ти квартирного будинку « АДРЕСА_9 , код ЄРДПОУ 33680246) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 квітня 2024 року.

Головуючий Н. М. Храпак

Судді: Б. О. Гірський

М.В. Хома