Рішення

від 15.04.2024 по справі 557/2019/23

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/56/2024

Справа 557/2019/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,

номер справи 557/2019/23,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Гощанської селищної ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Гощанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

за участю представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У листопаді 2023 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Гощанської селищної ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_5 . Крім позивача, у його матері є ще троє неповнолітніх дітей від шлюбу з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник позивача вказуючи на те, що відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, ніяким чином не піклується про дітей, не приймає участі у їх вихованні та забезпеченні, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти, вважає, що створились умови, які шкодять інтересам дітей.

Окремо представник звертає увагу на те, що діти на даний час знаходяться на повному утриманні позивача та саме він вирішує всі питання щодо їх виховання, при цьому його неодноразові намагання вплинути на матір задля виправлення та зміни її поведінки і способу життя не дали позитивних результатів.

Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, стороною позивача розцінюються як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, у зв`язку з чим представник позивача просить відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надала.

Під час розгляду справи по суті представник позивача у своєму вступному слові позовні вимоги підтримав та вказав на те, що відповідач не приймає участі у житті дітей, не займається їх виховання та не забезпечує матеріально, зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, про що свідчать численні постанови, опікувався дітьми фактично позивач, який є їх старшим братом зі сторони матері та має стабільні доходи, діти його люблять і поважають. Як ствердив представник, позивач періодично проживав у с. Жаврів разом з дітьми, а періодично в с-щі ОСОБА_10 , де проживає його дружина з дитиною, на даний час останній проходить військову службу в межах області та встановлення опіки над дітьми буде підставою для його звільнення. Окремо представник звернув увагу на те, що відповідач була позбавлена в свій час батьківських прав відносно позивача, однак на шлях виправлення не стала, відношення до своїх менших дітей не змінила, а тому, на переконання сторони позивача, наявні всі відстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідач у вступному слові позов визнала та просила позбавити її батьківських прав відносно трьох її дітей, бажає, щоб саме її син ОСОБА_1 був опікуном дітей, тому що вона не справляється зі своєю поведінкою, так як випиває. Відповідаючи на питання, відповідач пояснила, що на обліку у лікаря нарколога не стоїть, діти проживають разом з нею та її батьком на АДРЕСА_1 , вона забезпечує їх базові потреби, зокрема готує їм їсти, пере одяг, створює умови для їх проживання, отримувану пенсію по втраті годувальника використовує на утримання дітей, яких дуже любить. Вказала на те, що дівчата ОСОБА_11 та ОСОБА_12 навчаються у школі в м. Острог та приїжджають до дому лише на вихідні, вона підтримує контакт з вчителями, відвідує батьківські збори, шкільним приладдям діти забезпечені. Окремо відповідач вказала на те, що син ОСОБА_13 не має бажання навчатися та на даний час працює, отримує заробітну плату, що є його добровільною ініціативою, а дівчата допомагають їй по господарству з власної ініціативи і вона цим задоволена, відгукуються на її прохання, а в разі виникнення конфліктних ситуацій між нею та дітьми, таких ситуацій вона намагається уникнути. Що стосується вживання відповідачем алкогольних напоїв, то остання пояснила, що раз на півроку заходить в «запой», з якого виходить самостійно протягом кількох днів та не убачає потреби у зверненні з даного приводу до лікарів, зауважила, що в цей час спроможна вести та веде домашнє господарство.

Представник третьої особи у вступному слові під час розгляду справи по суті вказала на безпідставність заявлених вимог. Обґрунтовуючи таку позицію остання зазначила, що на сьогоднішній день діти проживають разом саме з матір`ю, яка забезпечує їх базові потреби, що безпосередньо нею було підтверджено у судовому засіданні, за результатом виїзду служби у справах дітей спільно з працівниками поліції за місцем проживання сім`ї відповідача встановлені задовільні умови проживання, в ході проведених бесід з дітьми, такі повідомили про те, що мама забезпечує їх базові потреби, зокрема пере, готує їсти, дає кошти на проїзд. Сім`я відповідача перебуває на обліку сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах у зв`язку із неналежним виконанням батьківських обов`язків, та основною проблемою є вживання відповідачем алкогольних напоїв, у зв`язку з чим з сім`єю проводиться профілактична робота, підстави того, що умови загрожують життю та здоров`ю дітей, відсутні.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року позовна заява буда залишена без руху.

05 грудня 2023 року ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено орган опіки та піклування Гощанської селищної ради, який зобов`язано надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача відносно її дітей.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 16 січня 2024 року вирішено питання про заслуховування думки неповнолітніх дітей, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12 березня 2024 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволені клопотання представника позивача про виклик та допит свідка ОСОБА_14 , приєднання до матеріалів справи доказів.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Із свідоцтв про народження, виданих 23 травня 2007 року, 15 липня 2008 року, 04 листопада 2009 року, судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк. спр. 10, 11, 12).

Батько неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що стверджується даними свідоцтва про смерть, виданого 28 грудня 2016 року (арк. спр. 13).

Окрім того, судом установлено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказані обставини стверджуються даними: свідоцтва про народження ОСОБА_1 (арк. спр. 9), паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (арк. спр. 7), витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання за №5610-977252-2018 (арк. спр. 8), характеристики голови Демидівської селищної ради від 08 листопада 2023 року за №03-27/163 (арк. спр. 16), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00042464356, сформованого 15 листопада 2023 року (арк. спр. 35).

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем, що стверджується даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 14), згідно даних витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» станом на 13 вересня 2023 року незнятої чи непогашеної судимості позивач не має (арк. спр. 15).

Даними довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 26 листопада 2023 року за №2871 установлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 (арк. спр. 73).

З даних акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 19 грудня 2023 року (арк. спр. 51), довідки-характеристики на ОСОБА_2 від 12 січня 2024 року за №13/20-25 (арк. спр. 60) судом установлено, що ОСОБА_2 проживає у будинку на АДРЕСА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та батьком ОСОБА_15 , в будинку діти мають місце для сну, відпочинку та навчання, одяг та взуття відповідають віку та сезону, санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні, в будинку тепло та чисто, опалення пічне та є запас дров, будинок достатньо облаштований меблями, є побутова техніка, сім`я забезпечена продуктами харчування, утримує підсобне господарство, стосунки та традиції сім`ї звичні (арк. спр. 51).

З наданої директором КЗ «Територіальний центр соціальних послуг» Гощанської селищної ради 21 грудня 2023 року за №01-11/692 інформації, судом установлено, що сім`я ОСОБА_2 , де виховується троє дітей, перебуває в складних життєвих обставинах з проблемою неналежного виконання батьківських обов`язків, остання є вдовою та отримує пенсію по втраті годувальника, офіційно не працює, має підробітки. З квітня 2021 року ОСОБА_2 надавались соціальні послуги: консультування, соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Соціальна робота з відповідачкою приносила проміжний позитивний результат на короткотривалий термін. ОСОБА_2 має схильність до зловживання алкогольними напоями, не приділяє достатньої уваги вихованню та утриманню дітей, водночас в сім`ї на час обстеження були наявні продукти харчування та діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку (арк. спр. 52).

ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу дитині померлого, що стверджується даними довідки №240 від 18 грудня 2023 року, розмір отриманої допомоги за період з липня 2023 року по грудень 2023 року склав 18243 грн (арк. спр. 62).

Із наявних у матеріалах справи довідок за №02 та №03 від 03 січня 2024 року та характеристик із Спеціальної школи в м. Острог Рівненської обласної ради, довідки від 20 грудня 2023 року та характеристики з ВСП «Рівненських технічний фаховий коледж НУВГП» судом установлено, що:

- неповнолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навчаються у Спеціальній школі в м. Острог Рівненської обласної ради та не перебувають на повному державному утриманні, характеризуються з позитивної сторони, мама не завжди цікавиться успішністю дітей (арк. спр. 53-56);

- неповнолітній ОСОБА_7 навчається у ВСП «Рівненських технічний фаховий коледж НУВГП» за професією «газозварювальник» з 01 вересня 2022 року, де характеризується як учень, який часто допускає пропуски без поважних причин занять, не має дружніх стосунків з однолітками, не бере участі в громадському житті, категорично відмовляється відвідувати заняття, мати ОСОБА_2 двічі відвідувала коледж, впливу на сина не має, такий соромиться її через зловживання нею алкогольними напоями (арк. спр. 57-58).

За повідомленням ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема 05 червня та 07 липня 2023 року за ст. 183 КУпАП, 12 липня 2023 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 25 липня 2023 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постановами Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, а саме: 14 лютого 2019 року, 21 грудня 2021 року, 19 вересня 2023 року - у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа №557/184/19, №557/1902/21, 557/1504/23); 11 вересня 2019 року, 20 листопада 2019 року, 03 червня 2020 року та 11 червня 2021 року - у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, (справи №557/1095/19, №557/1651/19, № 557/657/20, №557/660/21) (арк. спр. 18-24).

Допитаний усудовому засіданні свідок ОСОБА_14 , який є рідним братом позивача та сином відповідача, вказав на те, що ОСОБА_2 не справляється з виконанням батьківських обов`язків, так як вживає алкогольні напої, некоректно ставиться до дітей в підтвердження чого відтворив відеозапис розмови дітей з матір`ю ОСОБА_2 , який ним був отриманий 17 лютого 2024 року, зазначив, що в основному утриманням дітей займається його брат ОСОБА_1 , вважає, що саме останній може забезпечити належні умови проживання для дітей. Свідок навідує матір та дітей рідко, так як проживає в м. Рівне та зайнятий на роботі, дітям в основному допомагає брат ОСОБА_1 , оскільки має більші можливості. Безпосереднім свідком описаних подій ОСОБА_14 не був, такі події йому відомі зі слів дітей.

Під час судового розгляду судом було заслухано неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за участі психолога ОСОБА_16 , які повідомили про те, що проживають разом з мамою ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 , де також проживають дід та дядько, ствердили про те, що мама вживає алкогольні напої, курить, не утримує їх матеріально, їх вихованням та утриманням займається брат ОСОБА_1 , з яким діти бажають проживати, і висловили думку з приводу доцільності позбавлення матері відносно них батьківських прав.

16 січня 2024 року органом опіки та піклування Гощанської селищної ради прийнято висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 .Із вказаного висновку також убачається, що на засіданні комісії ОСОБА_2 повідомила про те, що в міру своїх можливостей здійснює батьківські обов`язки: готує їсти, пере одяг, матеріально підтримує дітей, однак не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дітей, хоча не змогла пояснити своє рішення (арк. спр. 48-50).

Зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання обов`язків по вихованню та утриманню дітей, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Застосовані норми права

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці ( ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Положеннями ч. 7 ст. 7 СК України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України,Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 1 ст. 152СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною четвертоюстатті 155 СК Українипередбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавленнябатьківських правпередбачені ч.1ст.164СК України.Зокрема,п.2 ч.1ст. 164 СК Українивизначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення п.2ч.1ст. 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зіст. 166 СК Українипозбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі №462/4705/19.

Таким чином, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Отже, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключнийі надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі №306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі №562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі №461/7447/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі за заявою«MAMCHUR v. UKRAINE»,№ 10383/09, § 100).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення від 18 грудня 2008 року у справі за заявою «Saviny v. Ukraine», № 39948/06, § 50).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі за заявою«HANT v. UKRAINЕ»,№ 31111/04, § 54).

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви та висновки суду

Заслухавши представника позивача, відповідача та представників третьої особи, показання свідка ОСОБА_14 , думку дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Досліджені судом докази підтверджують обставини належних умов проживання та розвитку дітей ОСОБА_2 , а також обставини схильності останньої до вживання алкогольних напоїв, що дає суду підстави вважати, що відповідачу певній мірі не виконує батьківські обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Водночас позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а також те, що факти ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків мають абсолютний та незворотній характер. Не доведено позивачем і обставник того, що саме він займається вихованням дітей і такі знаходяться на повному його утриманні.

Таких висновків суду не спростовують показання допитаного судом свідка ОСОБА_14 . Показання останнього, який не проживає разом з відповідачем та її дітьми, а повідомив про обставини, які йому відомі зі слів дітей, не спонукають суд до висновку про умисне, свідоме невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей.

Що стосується оглянутого судом відеозапису розмови дітей з матір`ю ОСОБА_2 , який був отриманий свідком ОСОБА_14 17 лютого 2024 року, то такий судом оцінюється критично, так як розмова, яка відбувалася цілеспрямовано записувалася вже в ході розгляду даної справи судом.

Як установлено судом з пояснень самої ОСОБА_2 в ході надання нею відповідей на поставлені їй питання, остання любить своїх дітей, в міру можливостей забезпечує їх матеріально, при цьому готує їсти, пере дітям одяг та утримує підсобне господарство, у чому їй допомагають як син ОСОБА_13 , який на даний час з власної ініціативи вже працює, так і доньки, які навчаються та приїздять до дому на вихідні.

Відповідач зазначила, що має схильність до вживання алкоголю, однак потреба у лікуванні у неї відсутня, оскільки з вказаною проблемою вона справляється самостійно. При цьому, суд зауважує, що даних про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря нарколога матеріали справи не містять.

Позивачем також не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до них батьківських прав.

Суд переконаний, що позбавлення батьківських прав відповідача стосовно своїх неповнолітніх дітей не буде сприяти захисту інтересів останніх, як і не буде стимулювати матір до належного виконання своїх обов`язків.

Висловлене дітьми у судовому засіданні бажання проживати зі старшим братом ОСОБА_1 , на переконання суду, є невмотивованим.

Що стосується визнання відповідачем позову та прохання позбавити її батьківських прав, про що остання неодноразово наголошувала в ході розгляду справи, то суд зазначає наступне.

У ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК Українипередбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, в розумінні приписівст. 206 ЦПК Українисуд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

З огляду на викладені норми права, суд приходить висновку про те, що визнання позивачем позову про позбавлення її батьківських прав,про що було заявлено в усній формі, та прохання позбавити батьківських прав, без відповідної аргументації підстав для прийняття такого рішення, не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дітей є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дітей.

Аналогічні висновки сформульовані Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22), де окрім того зазначено, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання інших доказів на підтвердження існування обставин, передбачених частиною першоюстатті 164 СК Українидля позбавлення батьківських прав.

Отже, судом не встановлено таких обставин, які б на даний час беззаперечно свідчили про неможливість перегляду ОСОБА_2 своїх життєвих цінностей, зміни ставлення до покладених на неї обов`язків по вихованню дітей.

При цьому, суд в розрізі встановлених обставин даної справи приймає до уваги висновок органу опіки та піклування від 16 січня 2024 року про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказам.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків (п. 18постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Таким чином, беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачем, які б свідчили про злісне ухилення нею від виховання своєї дитини і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, як було зазначено вище, відповідач дійсно у певній мірі не виконувала свої батьківські обов`язки відносно неповнолітніх дітей, що пов`язано зі схильністю останньої до вживання алкогольних напоїв, однак враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, суд приходить висновку про передчасність прийняття такого рішення та недоцільність позбавляти відповідача батьківських прав, однак слід попередити її про необхідність зміни свого ставлення до обов`язку по вихованню дітей, та покласти на орган опіки та піклування Гощанської селищної ради контроль за виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків.

На думку суду, таке рішення буде в інтересах дітей, адже позбавлення матері на будь-який зв`язок з дітьми, а останніх - права на материнське піклування та виховання, є крайнім, тобто останнім зі всіх можливих заходом, який не може бути виправдано виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї. Таке рішення надасть можливість відповідачу змінити свою поведінку, яка перешкоджає належному забезпеченню та вихованню дітей, а дітям - зберегти свої родинні зв`язки, реалізувати природне право на батьківське піклування та підтримку.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Гощанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Покласти на орган опіки та піклування Гощанської селищної ради контроль за виконанням ОСОБА_17 своїх батьківських обов`язків у відношенні до сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , місце фвктичного проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Гощанської селищної ради, місцезнаходження: 35400, с-ще Гоща, вул. Незалежності, буд. 72, ЄДРПОУ 04385416.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Суддя Ю.В. Оленич