Ухвала

від 18.04.2024 по справі 753/2499/13

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2499/13

провадження № 1-кп/753/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 22012000000000042 від 29.11.2012 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Охтирка Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Донецький Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 (в редакції від 01.09.2001 року) КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Часів Яр Артемівського району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_8 ,

захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_6 ,

встановив:

У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 (в редакції від 01.09.2001) КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_7 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, відповідно до протоколу № 21 Загальних зборів учасників від 27.12.2005, зареєстрованого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.01.2006 за № 10671050005001285, ОСОБА_5 , разом зі своєю дружиною - ОСОБА_12 , з метою ведення підприємницької діяльності для одержання прибутку, заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» (код ЄДРПОУ 21651641, юридична адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, фактична адреса: м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35).

При цьому, з метою реалізації мети щодо самостійного керівництва діяльністю ТОВ «Укрконтракт», ОСОБА_5 наказом ТОВ «Укрконтракт» № 24-а від 01.11.2015 призначив на посаду генерального директора цього підприємства підконтрольну йому особу - ОСОБА_13 , а пізніше ОСОБА_14 .

Таким чином, не зважаючи на наявність офіційно призначених в ТОВ «Укрконтракт» директорів, ОСОБА_5 одноособово, фактично виконував функції керівника вказаної юридичної особи, у тому числі щодо забезпечення господарського використання майна; представлення у відносинах з усіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами; укладання угод та контрактів; здійснення прийому та звільнення працівників підприємства; видачі наказів, розпоряджень і вказівок, обов`язкових для всіх працівників підприємств.

Крім того, згідно п. 8.1. статуту ТОВ «Укрконтракт», як засновник вказаного товариства, він мав право: брати участь в управлінні справами товариства; розподіляти прибуток товариства та одержувати його частину; здійснювати відчуження часток у статутному капіталі тощо.

Забезпечивши собі можливість, шляхом призначення підконтрольних йому осіб директорами підприємства, власником якого був саме він, безперешкодно вчиняти кримінально-карані діяння, ОСОБА_5 у березні 2006 року, переслідуючи корисливі мотиви, розробив план заволодіння чужим майном - виробничими площами ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» (код ЄДРПОУ 30263079, м. Київ, вул. Бориспільська, 6.9) та вступив з цією метою у злочинну змову зі службовою особою ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» - головою правління особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та працівником ТОВ «Укрконтракт» ОСОБА_7 .

Так, згідно з протоколом № 1 загальних установчих зборів ЗАТ «Укрінтересурс» від 22.03.2006 ОСОБА_7 було призначено генеральним директором вказаного товариства з правом підпису всіх документів щодо діяльності ЗАТ «Укрінтерресурс», визначених статутом.

Відповідно до п. 7.4.6 статуту ЗАТ «Укрінтерресурс» він мав право представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії, розпоряджатися коштами та майном товариства, відкривати рахунки в банківських установах, підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства тощо.

Таким чином, ОСОБА_7 займаючи посаду генерального директора ЗАТ «Укрінтерресурс», обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто був службовою особою.

Незважаючи на вищевикладені службові обов`язки, упродовж березня 2006-жовтня 2008 років ОСОБА_7 , свої службові повноваження генерального директора ЗАТ «Укрінтерресурс використав у злочинних цілях всупереч інтересам служби, спричинивши державні збитки в особливо великих розмірах.

У березні 2006 року, переслідуючи корисливі мотиви, з метою заволодіння чужим майном - виробничими площами ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», ОСОБА_7 вступив у злочинну змову із службовою особою ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» - головою правління особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та засновником ТОВ «Укрконтракт» ОСОБА_5 .

В межах розробленого ОСОБА_5 плану злочинної діяльності, він, будучи засновником ТОВ «Укрконтракт», повинен був створити разом з головою правління ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) закрите акціонерне товариство «Укрінтерресурс» призначивши генеральним директором товариства ОСОБА_7 . У подальшому, особа (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) повинен був передати до статутного фонду новоствореного товариства найбільш інвестиційно привабливі виробничі площі ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» та надати можливість фактичного розпорядження вказаним нерухомим майном ОСОБА_5 , передавши ТОВ «Укрконтракт» контрольний пакет акцій ЗАТ «Укрінтерресурс».

В свою чергу, ОСОБА_7 , на виконання спільного з ОСОБА_5 та особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) злочинного плану, повинен був укласти з АБ «Таврика» договори щодо отримання кредитів, передавши у заставу виробничі площі ВАТ ПіСіБі-Радіозавод», та за рахунок отриманих кредитних коштів завершити будівництво офісного центру « БЦ Віноградар » ( м. Київ, вул. Світлицького, 35 ), що належить ТОВ «Укрконтракт», з метою власного збагачення, не маючи при цьому наміру повертати отриманий кредит.

Крім того, у разі необхідності, при реалізації розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, вони повинні були залучати інших осіб, що були не обізнані зі злочинним характером їх дій.

Встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 № 755 «Про завершення формування статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» створене ВАТ «ПіСіБі- Радіозавод» шляхом перетворення державного підприємства «ПіСіБі-Радіозавод». Відповідно до п. 4.1 статуту підприємства засновником ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» є держава в особі Національного космічного агентства України (далі - НКАУ).

Спільним наказом Фонду державного майна України та НКАУ від 18.03.2005 № 534/74 «Про проведення передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», з метою підвищення інвестиційної привабливості даного товариства, передбачено проведення його передприватизаційної підготовки та затверджено відповідний план-графік.

17.06.2005 НКАУ наказом № 154 затверджено проект передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод».

Відповідно до п. 2 графіку виконання заходів передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» та проекту передприватизаційної підготовки, передбачалось створення підприємства по виробництву друкованих плат - закритого акціонерного товариства «Українське науково-виробниче об`єднання по виробництву друкованих плат «Раделс» (код ЄДРПОУ 33779630, м. Київ, вул. Бориспільська, 9 ) для забезпечення розвитку основного виробництва друкованих плат, модернізації матеріально-технічної бази та впровадження сучасних технологій.

В якості внеску до статутного фонду ЗАТ «Раделс» передбачено передачу майна ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» та виробничих приміщень корпусу № 111 загальною площею 5314,34 м2 згідно із переліком, зазначеним у додатку 4.1 до вказаного проекту.

07.07.2006 Національним космічним агентством України, листом №3144/10- 6 та рішенням № б/н, підписаними заступником генерального директора НКАУ ОСОБА_15 , надано дозвіл здійснити передачу до статутного фонду ЗАТ «Раделс» частини майна ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод», в тому числі виробничих приміщень корпусу № 111 площею 3877 м2.

03.10.2006 особа (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), діючи умисно, на виконання спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 злочинного плану, в рахунок уплати акцій передав за актом № 2 у власність ЗАТ «Раделс» майно та частину виробничих приміщень корпусу № 111 ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», не придатних для здійснення профільної діяльності підприємства по виготовленню друкованих плат.

При цьому, в порушення вимог п.п. 5 та 16 Положення про передприватизаційну підготовку підприємств, затвердженого постановою КМУ від 17.08.1998, та всупереч умовам проекту, новоствореному підприємству ЗАТ Раделс» особа (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), діючи умисно та всупереч інтересів служби, не передав виробничі приміщення, які передбачались картою розподілу основних засобів ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» та додатком 4.1 проекту.

Створення інших господарських товариств з передачею до їх статутних фондів майна - виробничих площ ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» проектом передприватизаційної підготовки не передбачалось.

Разом з тим, наказом НКАУ від 20.03.2006 № 81 «Про створення господарського товариства» ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» доручено виступити засновником закритого акціонерного товариства за участю ТОВ «Укрконтракт».

22.03.2006 у ході проведення загальних установчих зборів, головою правління ВАТ «ПіСіБі-Радоізавод» особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та секретарем установчих зборів - генеральним директором ТОВ «Укрконтракт» ОСОБА_13 , якій не був обізнаний у злочинних намірах щодо заволодіння майном ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», згідно протоколу № 1 цих зборів, затверджено рішення про створення ЗАТ «Укрінтерресурс».

Цього ж дня, особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) підписано договір про заснування даного товариства та статут. Згідно із договором про заснування, частка ВАТ «ПіСіБі- Радіозвод» у новоствореному товаристві становила 50%+1 акція. Дана частка в подальшому була сформована за рахунок внесення до статутного фонду частини найбільш інвестиційно привабливих приміщень корпусу № 111 площею 17 392,99 м2 та приміщень корпусу № 113, площею 4 968,4 м2, тобто загальною площею 22 361,39 м2.

10.04.2006 проведено державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ «Укрінтерресурс».

14.06.2006 за вих. № 1406/1 головою правління ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) на адресу НКАУ направлено лист щодо погодження передачі майна до статутного фонду ЗАТ «Укрінтерресурс».

07.06.2006 заступником генерального директора НКАУ ОСОБА_15 видано рішення б/н, яким доручено ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» передати до статутного фонду ЗАТ «Укрінтерресурс» основні засоби, а саме: частину приміщень корпусу № 111, площею 17 392,99 м2, та приміщення корпусу № 113, площею 4968,40 м2, тобто загальною площею 22 361,39 м2. При цьому, в порушення Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-ХІІ та п. 12 «Положення про передприватизаційну підготовку підприємств», затвердженого Постановою КМУ від 17.08.1998 № 1301, погодження на передачу державного майна з Фонду державного майна України отримано не було.

Актами № 1-а від 11.08.2006 та № 1-б від 02.10.2006, підписаними особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», в рахунок оплати акцій, передало у власність ЗАТ «Укрінтерресурс» приміщення корпусів № 113 площею 4 968,4 м2 та № 111 площею 17 154,5 м2.

07.12.2006 генеральний директор ЗАТ «Укрінтерресурс» ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль у злочинному плані ОСОБА_5 , уклав з АБ «Таврика» (МФО 300788) договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 78-06-KJI, нібито, з метою поповнення обігових коштів підприємства для здійснення господарської діяльності згідно статуту та ремонту виробничих приміщень.

Того ж дня ОСОБА_7 уклав з АБ «Таврика» договір іпотеки, предметом якого були виробничі приміщення корпусу № 113 площею 4 968,4 м2, яким забезпечив виконання ЗАТ «Укрінтерресурс» зобов`язань з повернення коштів у сумі 5 000 000 грн., отриманих при відкритті кредитної лінії.

Всього на рахунок ЗАТ «Укрінтерресурс» за вказаним договором банком було перераховано 5 000 000 грн.

Разом з тим, в подальшому, отримані згідно договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №78-06-КЛ від 07.12.2006 грошові кошти ВАТ «Укрінтерресурс» ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного плану та безпосередньо вказівок ОСОБА_5 , без мети здійснення господарської діяльності та ремонту приміщень товариства, в порушення статуту та цільового призначення кредиту, перерахував на рахунки підконтрольних ОСОБА_5 підприємств: ТОВ «Укрконтракт» та ПП «Антарія-Буд-Інвест».

Крім того, 20.02.2007, генеральним директором ТОВ «Укрконтракт» ОСОБА_13 , не обізнаним зі злочинними намірами щодо заволодіння майном ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», за вказівкою ОСОБА_5 , укладено договір про надання ТОВ «Укрконтракт» відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03-07-KЛ з АБ «Таврика» з лімітом в сумі 10 000 000 грн. Відповідно до додаткової угоди № 6 від 17.01.2008 даний кредитний ліміт було збільшено до 30 500 000 грн. Всього на рахунок ТОВ «Укрконтракт» за вказаним договором банком було перераховано 30 497 880 гривень.

05.07.2007 в ході проведення загальних зборів ЗАТ «Укрінтерресурс», в порушення ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу до сфери управління НКАУ державних підприємств, що становлять основу економічної галузі» від 25.03.1999 № 236-р, без погодження з НКАУ, головою правління ВАТ «ПіСіБі- Радоізавод» особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та генеральним директором ТОВ «Укрконтракт» ОСОБА_14 , який не був обізнаний у злочинних намірах щодо заволодіння майном ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», згідно протоколу № 6 цих зборів, прийнято рішення уповноважити генерального директора ЗАТ «Укрінтерресурс» ОСОБА_7 підписати від імені товариства договір застави (іпотеки) та інші документи, пов`язані з отриманням кредиту згідно договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03-07-KЛ від 20.02.2007.

10.07.2007 особа (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) нотаріально засвідченою заявою повідомив АБ «Таврика», що ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», як співвласник, не заперечує проти передачі в іпотеку в забезпечення зобов`язань по кредитному договору перед даним банком частини нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 .

11.07.2007 року генеральний директор ЗАТ «Укрінтерресурс» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), та виконуючи свою роль у розробленому злочинному плані, уклав договір іпотеки з АБ «Таврика», згідно якого ЗАТ «Укрінтерресурс» виступило поручителем ТОВ «Укрконтракт» перед АБ «Таврика» при відкритті останньому кредитної лінії на суму 10 000 000 грн.

Згідно умов договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03-07-KЛ від 20.02.2007, забезпеченням своєчасного повернення кредиту стала нерухомість ТОВ «Укрконтракт»: об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, б. 35 та нерухомість майнового поручителя - ЗАТ «Укрінтерресурс»: нежиле приміщення загальною площею 17 154,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 111 .

Таким чином, реалізовуючи злочинний план, ОСОБА_5 разом з особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) та ОСОБА_7 було передано для забезпечення повернення кредиту приватним підприємством державне майно загальною площею 22 361,39 м2, розташоване в корпусах № 111 та № 113 по вул. Бориспільській, 9, в м. Києві .

При цьому, на виконання спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 здійснили уявні операції щодо внесення ТОВ «Укрконтракт» грошових коштів до статутного фонду ЗАТ «Укрінтересурс» та оплати за цінні папери (прості іменні акції товариства).

Зокрема, в період з 21.02.2007 по 30.10.2007 ТОВ «Укрконтракт», отримуючи у АБ « Таврика» черговий транш кредитних коштів для будівництва офісного центру -БЦ Віноградар » за договором № 03-07-KЛ від 20.02.2007, перераховував їх по декілька разів протягом одного банківського дня на рахунок ЗАТ «Укрінтерресурс» у якості внеску до статутного фонду даного підприємства. В свою чергу ЗАТ «Укрінтерресурс» по декілька разів протягом того ж банківського дня, на підставі договору пайової участі у фінансуванні будівництва офісного центру «БЦ Віноградар» № 58/Укс від 12.05.2006, повертав зазначені кошти на рахунок ТОВ «Укрконтракт». Таким чином створювалось уявне враження наповнення статутного фонду даного товариства.

Всього у зазначений період, у якості внеску до статутного фонду ЗАТ «Укрінтерресурс», було перераховано 11 887 472,8 грн., з яких 11 517 500 грн. того ж або наступного банківського дня були повернуті на рахунок ТОВ «Укрконтракт».

24.11.2007 продовжуючи свою злочинну діяльність, особа (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) разом з генеральним директором ТОВ «Укрконтракт» ОСОБА_14 , що діяв за вказівкою ОСОБА_5 та не був обізнаний зі злочинними намірами щодо заволодіння майном ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», на загальних зборах акціонерів ЗАТ «Укрінтерресурс», в порушення ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу до сфери управління НКАУ державних підприємств, що становлять основу економічної галузі» від 25.03.1999 № 236-р, без погодження з НКАУ, прийняли рішення про внесення змін до статуту товариства, в зв`язку із збільшенням розміру статутного фонду шляхом випуску простих іменних акцій.

Тоді ж ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) за рахунок кредитних коштів АБ « Таврика », здійснили операції щодо оплати ТОВ «Укрконтракт» за цінні папери додаткової емісії (прості іменні акції) ЗАТ «Укрінтерресурс», на загальну суму 5 945 100 грн.

При цьому, вказані грошові в день їх перерахування були повернуті на рахунок ТОВ «Укрконтракт» у якості оплати за пайову участь у будівництві офісного центру « БЦ Віноградар », що призвело до зменшення кількості акцій ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод» в статутному фонді ЗАТ «Укрінтерресурс» з 50%+1 акція до 39,9% на користь ТОВ «Укрконтракт».

10.10.2008 після невиконання ТОВ «Укрконтракт» умов кредитного договору з АБ «Таврика», ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, на виконання спільного злочинного плану та безпосередньо вказівок ОСОБА_5 , підписав з даним банком договори про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов яких стягнення має бути звернуто не на заставне майно кредитоотримувача - ТОВ «Укрконтракт» - об`єкт незавершеного будівництва «БЦ Віноградар», за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 35, а на нерухоме майно поручителя - ЗАТ «Укрінтерресурс», зазначивши при цьому в договорах з банком, що майно не знаходиться у спільній власності та не є часткою у статутному фонді підприємств.

Того ж дня, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, та безпосередньо за вказівкою ОСОБА_5 , підписав з АБ «Таврика» два договори без номеру про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.10.2008, згідно яких стягнення було звернуто на майно ЗАТ «Укрінтерресурс» - виробничі площі ВАТ ПіСіБі-Радіозавод» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус № 111 , площею 17 154,50 м2 та корпус № 113, площею 4968,40 м2, загальною вартістю 40 730 000 грн.

Означені дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 направили до суду клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки наявні всі підстави, передбачені ст. 49 КК України.

Захисник ОСОБА_10 підтримав клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , просив їх задовольнити.

Адвокат ОСОБА_9 підтримав клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти заявлених клопотань.

Прокурор не заперечувала щодо задоволення заявлених клопотань, вказала, що наявні всі підстави для звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зазначивши, що суть обвинувачення та нереабілітуючі підстави звільнення від кримінальної відповідальності їм зрозумілі, свою винуватість вони не визнають, але просять клопотання задовольнити, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Суд заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, подані сторонами документи, роз`яснивши обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 суть пред`явленого обвинувачення та нереабілітуючі підстави звільнення від кримінальної відповідальності, приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

На підставі чого, встановивши наявність передбачених законом, зокрема ст. 49 КК України, підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд зобов`язаний прийняти таке рішення, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України а ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке, згідно з ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Вказане кримінальне правопорушення, згідно висунутого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обвинувачення, було вчинено 10 жовтня 2008 року.

Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, положень ч. 2 ст. 12, п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 19 квітня 2024 року сплинув строк 15 років та закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності.

Одночасно, відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Так, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.

Враховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а саме 10 жовтня 2008 року, минуло більше п`ятнадцяти років, при цьому, перебіг давності не зупинявся і не переривався, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вперше притягуються до кримінальної відповідальності та від слідства і суду не ухилялися, закриття провадження з цих нереабілітуючих підстав є обов`язковим, тому вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно них підлягає закриттю.

Також, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує позицію Верховного Суду колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к, в якій вказано, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого відкримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Крім цього, постановою Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к зауважено, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд враховує наведені тлумачення норм закону Верховним Судом та не пов`язує звільнення від кримінальної відповідальності із фактом визнання обвинуваченим своєї винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, або ж за фактом його відсутності.

Щодо заявленого Генеральною прокуратурою України цивільного позову. Приписами ч. 1 ст. 129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З урахуванням наведеного, а також прийняття рішення про закриття кримінального провадження, цивільний позов належить залишити без розгляду.

При цьому, суд роз`яснює, що залишення цивільного позову у кримінальному провадженні без розгляду не перешкоджає потерпілому звернутися з цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання стягнення процесуальних витрат, суд виходить з такого.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 12.09.2022 у справі справа № 203/241/17 провадження № 51-4251кмо21 сформульовано правовий висновок, згідно з яким: «Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту».

Таким чином, процесуальні витрати на залучення експерта, у зв`язку з проведенням експертизи, слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49 КК України, ст. 284, 286, 350, 369-372 КК України,

постановив:

Клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - задовольнити.

ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22012000000000042 від 29.11.2012 року відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_7 у зв`язку з їх звільненням від кримінальної відповідальності - закрити.

Цивільний позов Генеральної прокуратури України в частині позовних вимог до ОСОБА_16 та ОСОБА_7 залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на проведення експертиз, які підлягали стягненню з ОСОБА_16 та ОСОБА_7 - віднести на рахунок держави.

Виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 (в редакції від 01.09.2001 року) КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Дарницький районний суд м. Києва, протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3