Ухвала

від 25.06.2021 по справі 753/2499/13

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2499/13

провадження № 1-кп/753/2/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2021 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі колегії:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора- ОСОБА_5 ,

заявника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_6 "Про зняття арешту" у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012000000000042 від 29.11.2012 р. за звинуваченням ОСОБА_9 за ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 за ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та у кримінальному провадженні №220012000000000011 від 21.11.2012 р. за звинуваченням ОСОБА_8 за ч.4 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Солум» звернувся з клопотанням про зняття арешту з майна. В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що 21.06.2012 ТОВ «Солум» придбало з прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки) об`єкт нерухомості, що складається з приміщення з № 1 по № 19, з № 21 по № 25, № 35, з № 37 по № 45, № 47 (групи приміщень № 1), № 1 (групи приміщень № 2), № 1 (групи приміщень № 3), з № 1 по № 13, з № 15 по № 19, з № 21 по № 30 (групи приміщень № 7), №№ 10, 40, 41, 43, 44, 46, 48, 49 (групи приміщень № 9), №№ 4, 18, 28, 28а, з № 29 по № 40, № 44, 46, з № 63 по 66 (групи приміщень № 15) загальною площею 3 501,30 кв.м, що становить 154/1000 від нежитлової будівлі площею 22 754,30 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9, літера «111 А» (далі об`єкт нерухомості), що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 21.06.2012 № 26-0065/12.

18.12.2012 ТОВ «Солум» отримане Свідоцтво, видане приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстроване у реєстрі за № 6934, яке підтверджує право власності ТОВ «Солум» на придбаний об`єкт нерухомості.

16.11.2016 зареєстроване право власності ТОВ «Солум» на об`єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Таким чином,ТОВ «СОЛУМ»набуло правовласності наоб`єкт нерухомостіправомірно.На сьогодні право власності на об`єкт нерухомості зареєстроване належним чином за ТОВ «СОЛУМ» та відсутні будь-які судові спори у будь-яких юрисдикціях з приводу визнання недійсними прилюдних торгів (наслідки яких оформлені протоколом № 26 0065/12 від 21.06.2012) та/або Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18.12.2012 № 6934 та/або щодо права власності ТОВ «Солум» на об`єкт нерухомості. Отже, право власності ТОВ «Солум» на об`єкт нерухомості ніхто не заперечує та не оспорює.

03.10.2012(післяпридбання ТОВ«Солум» об`єктунерухомості зприлюдних торгів)постановою старшогослідчого 2відділення 2відділу 1управління Головногослідчого управлінняСБ України ОСОБА_12 в рамкахкримінальної справи№ 724на об`єктнерухомості №1091428780000(середіншого)накладеноарешт \том8а.с.172-173\.Відомості про кримінальне правопорушення, яке було предметом розслідування кримінальної справи № 724, проте, вже без епізоду щодо об`єкту нерухомості, внесені 30.11.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012000000000042, після чого обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений до Дарницького районного суду м. Києва (справа № 753/2499/13-к).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомості накладені обтяження постановою Головного слідчого управління СБ України від 03.10.2012, в рамках кримінальної справи. Особою, майно/права якої обтяжуються є Закрите акціонерне товариство "Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат "Раделс", код ЄДРПОУ: 33779630, адреса: Україна, 86145, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Кулабухова, буд. 1, корп. А, що перебуває з 13.02.2013 в стані припинення на підставі судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 5006/27/48б/2012 від 07.02.2013.

Проте, до моменту арешту, ТОВ «Солум» вже придбало об`єкт нерухомості з прилюдних торгів, але видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та державна реєстрація права власності ТОВ «Солум» були проведені після накладення арешту.

Отже, у застосуванні арешту на об`єкт нерухомості завідомо відпала потреба, оскільки арештоване майно вже не належить Закритому акціонерному товариству "Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат «Раделс», а належить іншій особі ТОВ «СОЛУМ», яке не має жодного відношення до даної кримінальної справи, а його майно не може забезпечувати у ній цивільного позову та/або можливої конфіскації майна.

Також, об`єкт нерухомості не є предметом, засобом або знаряддям вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Так, при здійсненні досудового слідства за нормами КПК 1960р. у 2012 році, предметом розслідування (у кримінальній справі № 724) були два «епізоди» заволодіння нерухомим майном ВАТ «ПІСІБІ-Радіозавод»:

а) заволодіння частиною приміщень корпусу № 111, площею 3 501,30кв.м (об`єкт нерухомості) шляхом внесення цього майна до статутного капіталу ТОВ «Раделс» із подальшим наданням його в іпотеку «Піреус Банку», зверненням стягнення на предмет іпотеки;

б) заволодіння частиною приміщень корпусу № 111, площею (17,3 тис. кв.м) і корпусом № 113 (4,9 тис. кв.м) шляхом внесення цього майна до статутного капіталу ТОВ «Укрінтерресурс» із подальшим наданням його в іпотеку Банку «Таврика», зверненням стягнення на предмет іпотеки, відчуження на користь КЮЗ.

Вказане вбачається із постанови про порушення кримінальної справи від 25.09.2012 (кримінальне провадження № 22012000000000042,том 1 а.с. 4-7) та саме в силу цих обставин на об`єкт нерухомості також було накладено арешт постановою старшого слідчого 2 відділення 2 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_12 від 03.10.2012, як вбачається з мотивувальної частини вказаної постанови (кримінальне провадження № 22012000000000042,том 8 а.с. 172-173).

Отже, арешт на об`єкт нерухомості було накладено з тих причин, що у 2012 році орган досудового слідства розглядав вказане майно як предмет злочину.

Проте, у подальшому епізод із об`єктом нерухомості та ТОВ «Раделс» не підтвердився.

Щодо нього не проводилася судово- економічна експертиза, його не інкримінували підозрюваним, його вартість не вказана у цивільному позові.

Як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22012000000000042, досудовим розслідуванням встановлено, що створення ТОВ «Раделс» із внесенням до його статутного капіталу нерухомого майна (об`єкту нерухомості) було передбачено Планом проведення приватизації ВАТ «ПІСІБІ-Радіозавод», його створення та подальше відчуження об`єкту нерухомості відбувалося із дотриманням норм законодавства та за наявності всіх необхідних дозволів і погоджень.Стверджувана стороною обвинувачення протиправність дій обвинувачених в цій частині стосувалося лише того, що у власність ЗАТ «Раделс» було передане майно, не придатне для здійснення профільної діяльності підприємства по виготовленню друкованих плат (судовий том № 2 а.с. 4, 10, 16). На думку сторони обвинувачення, це було потрібно для того, щоб заволодіти іншим майном ВАТ «ПІСІБІ-Радіозавод`шляхом внесення його до статутного капіталу ТОВ «Укрінтерресурс» (що не було передбачено планом приватизації і здійснювалося без відповідних дозволів і погоджень).

Фактично вже із внесенням відомостей до ЄРДР епізод щодо об`єкту нерухомості, внесеного до статутного капіталу ТОВ «Раделс», вже не був предметом розслідування, жодних слідчих дій у цьому напрямку не здійснювалося, цей епізод не інкриміновано обвинуваченим, як вбачається із повідомлень про підозру: ОСОБА_8 від 01.07.2013 та від 09.08.2013 (кримінальне провадження № 22012000000000042,том 2 а.с. 4-11, 32-39), ОСОБА_10 від 01.07.2013 та від 09.08.2013 (кримінальне провадження № 22012000000000042,том 2 а.с. 42-49, 72-79), ОСОБА_9 від 01.07.2013 (кримінальне провадження № 22012000000000042,том 2 а.с. 95-102), а також із обвинувального акту щодо вказаних осіб від 30.08.2013 (судовий том № 2 а.с. 1-20).

Службові особи ТОВ «Раделс» та саме вказане підприємство не є учасником цього кримінального провадження.

При описанні злочинного плану (службових осіб «ПІСІБІ-Радіозавод» та ТОВ «Укрінтерресурс») у обвинувальному акті вказано, що спрямованість умислу стосувалася заволодіння майном шляхом створення ТОВ «Укрінтерресурс», передання до його статутного капіталу найбільш інвестиційно привабливих площ ВАТ «ПІСІБІ-Радіозавод», а в подальшому передати ці виробничі приміщення в заставу АБ «Таврика» (судовий том № 2 а.с. 3, 9 -10, 14).

Наступним етапом обвинувальний акт описує реалізацію саме цього злочинного плану заволодіння майном, предметом якого виступає виключно: приміщення корпусу № 111, площею (17 154,50 кв.м 17 392,99кв.м) і корпусу № 113 (4 968,40 кв.м), загальною вартістю 40 730 000,00 грн, які були внесені до статутного капіталу ТОВ «Укрінтерресурс» і у подальшому надані в іпотеку АБ «Таврика» (судовий том № 2 а.с. 8, 14, 19).

Встановлена прокурором завдана державі шкода визначена лише в сумі 40 730 000,00 грн (судовий том № 2 а.с. 20).

Аналогічно, і цивільний позов заявлено виключно на суму 40 730 000,00 грн, як компенсація вартості предмету злочину, наведеного вище (судовий том № 2 а.с. 21-30).

Отже, предметом інкримінованих злочинів є виключно інше нерухоме майно, яке за описанням, розташуванням, площею та вартістю чітко відмежовується від об`єкту нерухомості.

Наведене свідчить, що вже на цій стадії провадження зрозуміло, що накладений арешт жодним чином не забезпечує потреби кримінальної процедури у цій кримінальній справі. За таких обставин втручання арешту у право власності фактично набуває свавільного характеру, оскільки втрачається легітимна мета арешту майна як обмеження конвенційного права особи на мирне володіння ним збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

У зв`язку із існуванням вказаного обтяження (арешту), ТОВ «СОЛУМ» позбавлене можливості реалізовувати право володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Отже, наявний арешт безпідставно порушує права ТОВ «СОЛУМ», як власника майна. Таким чином, заявник в судовому засіданні просив скасувати накладений слідчим арешт на вищевказане майно.

Заявник в судовому засіданні підтримав викладені в клопотанні про скасування арешту майна доводи в обґрунтування необхідності скасування цього арешту.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту майна з мотивів необгрунтованості та безпідставності заявленого клопотання.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання про скасування арешту майна з підстав, зазначених заявником ОСОБА_6 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 41 Конституції України гарантується захист права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порядок накладення арешту регулювався ст. 126 КПК 1960р., відповідно до якої забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 21.11.2018 у справі № 461/1054/17-ц та від 07.11.2018 у справі № 296/8586/16-ц, а також Касаційного цивільного суду ВС у постановах від 06.03.2019 у справі № 212/3438/13-ц та від 26.02.2020 у справі № 461/7665/16-ц:«оскільки нормами КПК 1960р. не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року».

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

На підставі дослідження матеріалів справи суд встановив, що обставин, які викладені вище та на які посилався заявник на обґрунтування необхідності скасування арешту на вищезазначене майно, є підтвердженими, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання заявника в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Скасувати арешт, накладений постановою Головного слідчого управління СБ України від 03.10.2012 на підставі ст. 126 КПК 1960р., на об`єкт нерухомості № 1091428780000, що складається з приміщення з № 1 по № 19, з № 21 по № 25, № 35, з № 37 по № 45, № 47 (групи приміщень № 1), № 1 (групи приміщень № 2), № 1 (групи приміщень № 3), з № 1 по № 13, з № 15 по № 19, з № 21 по № 30 (групи приміщень № 7), №№ 10, 40, 41, 43, 44, 46, 48, 49 (групи приміщень № 9), №№ 4, 18, 28, 28а, з № 29 по № 40, № 44, 46, з № 63 по 66 (групи приміщень № 15) загальною площею 3 501,30 кв.м, що становить 154/1000 від нежитлової будівлі площею 22 754,30 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9, літера «111 А».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3