Рішення

від 22.04.2024 по справі 944/5195/21

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/5195/21

Провадження №2/944/155/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 про скасування рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області,

в с т а н о в и в:

Адвокат Савка Т.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яворівської районної ради Львівської області та ОСОБА_3 , в якому просить скасувати рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25.07.2014 року №2/1559 «Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 ».

В обґрунтуванняпозовної заявипокликається нате,що вквітні2021року наадресу проживанняпозивача таїї чоловіка ОСОБА_2 , надійшло рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09.04.2021 в цивільній справі № 460/2822/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Яворівська міська рада про скасування розпорядження та свідоцтва про право власності на майно. Згідно вказаного рішення Яворівського районного суду Львівської області, суд вирішив задовольнити позов ОСОБА_3 до Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Яворівська міська рада про скасування розпорядження та свідоцтва про право власності на майно, та скасованорішення Немирівської селищної ради від 25.11.1993 №75 про передачу квартир (будинків) у власність громадян в частині передачі в приватну власність ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,2 кв.м. Скасовано свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) видане Немирівською селищною радою 16.12.1993 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вказаною вище адресою. Скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. 11.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1622.

Із вказаного судового рішення, позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_3 обґрунтовувала свій позов в цивільній справі № 460/2822/14-ц тим, що житловий будинок по АДРЕСА_2 , в якому позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 проживає з 2013 року, та який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності раніше належав на праві приватної власності батькові ОСОБА_3 ОСОБА_7 , проте 09.09.1950 за рішенням особливої наради при МДБ СРСР її, її батька ОСОБА_7 , її матір ОСОБА_8 та сестру ОСОБА_9 було виселено на спец поселення в Іркутську область, з якого були звільнені в січні 1957 року. Протягом цього часу житловий будинок, в якому вони проживали був конфіскований. Довідкою інформаційного центру Управління внутрішніх справ Львівської області від 02.11.1992 року №4/5-10020с підтверджено, що її сім`я на підставі закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» реабілітовані з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Після конфіскації житловий будинок було передано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (дід та баба чоловіка Позивачки). 05.10.2001 комісією з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради було прийнято рішення №23/1400, яким вирішено виплатити їй вартість незаконно конфіскованого майна і будівель в смт Немирів у вересні 1950 року в розмірі 80 мінімальних заробітних плат із застосуванням коефіцієнту. Яворівському районному фінансовому управлінню виплатити належну суму грошей в порядку і строки, визначені «Положенням про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям». Враховуючи те, що сума грошової компенсації в розмірі 600 грн не відповідала вартості конфіскованого майна, тому не погоджувалась з рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради. 25.07.2014 комісією з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради винесено рішення № 2/1559, яким вирішено повернути їй, як спадкоємиці першої черги реабілітованого та померлого ОСОБА_7 , конфіскований будинок в цілому, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 , рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 05.10.2001 №23/1400 вважати таким, що втратило чинність.

Таким чином, із вище наведеного вбачається той факт, що житловий будинок в АДРЕСА_2 , в якому проживає позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , та який останньому належить на праві приватної власності, на підставі рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25 липня 2014 року № 2/1559 «Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 вирішено фактично вилучити з власності чоловіка позивачки ОСОБА_2 , та повернути ОСОБА_3 як спадкоємиці реабілітованого ОСОБА_7 на підставі закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», оскільки такий начебто не був зайнятим.

Слід зазначити про те, що про наявність рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25 липня 2014 року № 2/1559 позивачка дізналася лише в квітні 2021 року, після отримання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09.04.2021 в цивільній справі № 460/2822/14-ц, оскільки її чоловік ОСОБА_2 не повідомляв про наявність судової справи в Яворівському районному суді Львівської області, а вона в свою чергу не була учасником вище вказаної цивільної справи, більше того вона тривалий час працювала та працює за межами України, відтак не завжди перебуває по місцю проживання, що свідчить про те, що позивачка за вказаних обставин не могла раніше дізнатися про наявність вище вказаного рішення комісії.

Проте, рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25 липня 2014 року № 2/1559 вважає протиправним, прийнятим всупереч закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, таким, що порушує права позивачки як члена сім`ї ОСОБА_2 , оскільки вказаним оскаржуваним рішенням позивачку фактично позбавлено місця постійного проживання (зважаючи на те, що остання проживає разом зі своїм чоловіком в будинку по АДРЕСА_2 з 2013 року, та була вселена до вказаного будинку на законних підставах як член сім`ї власника будинку), порушено її право власності, так як нею разом з чоловіком вкладено спільні сумісні кошти в ремонт, перебудову вказаного житлового будинку, а на земельній ділянці, на якій розташований спірний житловий будинок нею разом з чоловіком зводиться ще один житловий будинок, а відтак рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25 липня 2014 року № 2/1559 підлягає скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_3 , яка є відповідачем №2 у даній справі разом із батьком ОСОБА_7 , 1889 року народження, матір`ю ОСОБА_8 , 1889 року народження, сестрою ОСОБА_9 , 1933 року народження, 09.09.1950 із м. Немирів Яворівського району Львівської області за рішення Особливої Наради при МДБ СРСР від 28.10.1950 виселена на спец поселення з конфіскацією майна в Іркутську область по політичних мотивах, з якого звільнені в січні 1957 року.

З приводу обставин набуття чоловіком позивачки права власності на спірний житловий будинок слід зазначити про те, що згідно з рішення Немирівської селищної ради народних депутатів №75 від 25.11.1993 «Про передачу квартир (будинків) у власність громадян» на підставі заяв громадян про передачу їм у власність квартир в будинках державного житлового фонду, в яких вони проживають на умовах найму та матеріали справи, виготовлені товариством «Профіт» і керуючисьЗаконом України «Про приватизацію державного житлового фонду»таПостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передано у приватну власність громадян в смт Немирів діду чоловіка позивачки ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 55,2 кв.м, відновною вартістю 27600 крб. безоплатно.

Згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 16.12.1993 одноквартирний будинок по АДРЕСА_2 належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 , які на теперішній час померли. Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.08.2014 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області Коцюмбасом С.Й. чоловік позивачки ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 .

Також, слід зазначити про те, що зі змісту оскаржуваного рішення, не вбачається, чи досліджувала комісія факт зайняття будинку, чи встановлювала наявність спадкоємців ОСОБА_5 , чи досліджувала факт набуття права власності на спірний будинок з боку батька ОСОБА_10 , що свідчить про необґрунтованість такого рішення, яке оскаржується.

Все вище наведене, свідчить про те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки спірний будинок хоча і зберігся проте, був зайнятий спадкоємцями ОСОБА_5 , а відтак станом на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні підстави передбачені ч.2 ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» для повернення вказаного будинку ОСОБА_3 , просить позов задоволити та скасувати рішення.

21.09.2021 справа поступила у провадження судді Яворівського районного суду Львівської області Білецької М.О.

23.03.2023до суду від представника відповідача Яворівської районноїради Львівськоїобластінадійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю. На обґрунтування відзиву зазначив, що 25.07.2014 Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної Львівської області розглянувши особисту заяву та відповідні документи ОСОБА_4 встановила, що у вересні 1950 року сім?я ОСОБА_7 зазнала політичних репресій, в результаті, яких у неї було незаконно конфісковано майно, та житловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 . Власником даного житлового будинку на час виселення був ОСОБА_7 . На даний час спадкоємцем його майна являється його дочка ОСОБА_3 . На даний момент сім?я ОСОБА_7 повністю реабілітована з поверненням конфіскованого майна. На підставі зібраних документів, враховуючи, що конфіскований житловий будинок не зайнятий у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , який проживав в будинку до січня 2014 прийняла рішення №2/1559 «Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 ». Будь-які підстави для скасування рішення відсутні, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

У зв`язку із настанням обставин, які унеможливлюють здійснення повноважень суддею Яворівського районного суду Львівської області Білецькою М.О., а саме довготривалою непрацездатністю у зв`язку з вагітністю та пологами, відповідно до розпорядження керівника апарату №182 від 22.12.2022 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» справу було повторно розподілено між суддями, справа передана для розгляду судді Матвіїву І.М.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 11.01.2023 матеріали цивільної справи прийняті до розгляду та призначено у даній справі підготовче судове засідання.

08.05.2023 на адресу суду від представника відповідача Яворівської районноїради Львівськоїобластінадійшла зава, про те що Яворівською районною радою прийнято рішення «Про припинення діяльності комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради» №517 від 26 липня 2019 року, яким припинено діяльність комісії з питань поновлення прав реабілітованих, створеної рішенням районної ради від 15 грудня 2015 року № 23. Виходячи з вище наведеного, оскільки у Яворівській районній раді відсутня інформація, щодо підстав, котрі вплинули на прийняття оспорюваного рішення просить розглядати справу на підставі наявних документів.

05.12.2023 на адресу суду надійшла відповідь з Коломийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідно до якої вбачається, що актовий запис про смерть №1368 від 09.09.2021 відносно ОСОБА_3 складений Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оскільки остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 92 роки.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 21.12.2023 провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної ради Львівської області та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 про скасування рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області відносно відповідачки ОСОБА_3 закрито.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 21.12.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач по справі не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача адвокат Савка Т.В. надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Яворівської районної ради Львівської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про проведення засідання за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документах.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.04.2024, є дата складення повного судового рішення 22.04.2024.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема у ст.82 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 та 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а також, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 25.07.2014 Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області розглянувши особисту заяву та відповідні документи ОСОБА_4 встановила, що у вересні 1950 року сім`я ОСОБА_7 зазнала політичних репресій, в результаті яких у неї було незаконно конфісковано майно та житловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 . Власником даного житлового будинку на час виселення був ОСОБА_7 . На даний час спадкоємцем його майна являється його дочка ОСОБА_3 . На даний момент сім`я ОСОБА_7 повністю реабілітована з поверненням конфіскованого майна (довідка про реабілітацію від 02.11.1992 №4/5-10020с). На підставі зібраних документів, враховуючи те, що конфіскований житловий будинок зберігся, і на даний час не зайнятий у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , що проживав у ньому до січня 2014 року, відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991, постанови КМУ від 18.02.1993 №112, комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області вирішила повернути ОСОБА_4 як спадкоємиці першої черги реабілітованого та померлого ОСОБА_7 , конфіскований житловий будинок в цілому, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 реалізувати свої право власності на вказаний житловий будинок в порядку, передбаченому чинним законодавством. Вважати таким, що втратило чинність рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 05.10.2001 №23/1400. (рішення №2/1559 від 25.07.2014 «Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 », протокол засідання комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради від 25.07.2014).

Відповідно до вимог ч.2ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок не зайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.

Пунктом 9 Постанови Верховної ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24 грудня 1993 року № 3812-ХІІ роз`яснено, що реабілітовані згідно із статтями 1 та 3 цього Закону особи (їх спадкоємці першої черги) мають право на повернення (відшкодування вартості) вилучених у них будинків, майна (стаття 5).

Можливість повернення реабілітованому будинку (його частинами) в натурі вирішується з урахуванням конкретних обставин: правомочного проживання там громадян, більшого порівняно з його вартістю розміру затрат на перебудову, потреби у продовженні його використання для соціальних потреб (дитячих закладів, лікарень тощо).

Не можуть бути повернені жилі будівлі, будинки реабілітованому (його спадкоємцям першої черги), якщо первинному набувачу вони були передані правомірно і знаходяться у його власності або перебудовані у нежилі будівлі чи суттєво перебудовані.

Згідно з рішенням Немирівської селищної ради народних депутатів №75 від 25.11.1993 «Про передачу квартир (будинків) у власність громадян» на підставі заяв громадян про передачу їм у власність квартир в будинках державного житлового фонду, в яких вони проживають на умовах найму та матеріали справи, виготовлені товариством «Профіт» і керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передано у приватну власність громадян в смт Немирів ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 АДРЕСА_1 загальною площею 55,2 кв.м, відновною вартістю 27600 крб. безоплатно.

26.02.1959року у Рава-Руському ЗАГС Львівській області, було зареєстрованошлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , про що зроблено відповідний актовий запис №1,що підтверджуєтьсяСвідоцтвом проукладення шлюбусерії НОМЕР_1 . Післяреєстрації шлюбудружині присвоєнопрізвище " ОСОБА_12 ".

Відповідно досвідоцтва просмерть серії НОМЕР_2 ,виданоговиконавчим комітетомНемирівської селищноїради Яворівськогорайону Львівськійобласті вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Немирів Яворівського району Львівської області у віці 76 років помер ОСОБА_5 .

Відповідно досвідоцтва просмерть серії НОМЕР_3 ,виданогоНемирівською селищноюрадою Яворівськогорайону Львівськійобласті вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Немирів Яворівського району Львівської області у віці 68 років померла ОСОБА_6 .

Згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) від 16.12.1993 одноквартирний будинок по АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 .

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.08.2014 державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області Бафанюк П.М. є спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 .

Судом встановлено,що08.09.2009у Завадівській сільській раді Яворівського району Львівській області, було зареєстрованошлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , про що зроблено відповідний актовий запис №9, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , Завадівською сільськоюрадою Яворівськогорайону Львівськійобласті.Після реєстраціїшлюбу дружиніприсвоєно прізвище" ОСОБА_12 ".

Згідно акту від 14.05.2021 про встановлення місця проживання - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 незареєстрована, але проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області за №2/1559 від 25.07.2014 року Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 , як спадкоємиці першої черги реабілітованого та померлого ОСОБА_7 , конфіскований житловий будинок в цілому, розміщений за адресою АДРЕСА_2 , вищевказаних вимог закону не дотрималася, оскільки під час прийняття оспорюваного рішення ОСОБА_1 як члена сім`ї ОСОБА_2 , постійного проживання разом зі своїм чоловіком в будинку за адресою: АДРЕСА_2 з 2013 року, та була вселена до вказаного будинку на законних підставах як член сім`ї власника будинку, ОСОБА_1 разом з чоловіком вкладено спільні сумісні кошти в ремонт, перебудову вказаного житлового будинку, а на земельній ділянці, на якій розташований спірний житловий будинок нею разом з чоловіком зводиться ще один житловий будинок.

На підставі рішення Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області №28 від 11.12.215 року передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0800 га кадастровий №4625855900:12:001:0345 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорта даного будинку, який складено 14.05.2014 року будинок відповідає технічним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що оскільки рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25.07.2014 року №2/1559 «Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 ». прийнято з порушенням вимогЗакону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»та Постанови Верховної ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24 грудня 1993 року № 3812-ХІІ, то воно підлягає скасуванню як незаконне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, згідно клопотання позивача судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, відповідно дост.5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», Постанови Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24 грудня 1993 року № 3812-ХІІ, ст. ст.21,261 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 141, 223, 264, 265, 268, 274-275, 279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Яворівської районної ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 про скасування рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області від 25.07.2014 року № 2/1559 «Про повернення конфіскованого житлового будинку ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач Яворівська районна рада Львівської області, юридична адреса: вул.Франка,8 м.Яворів Львівської області. Код ЄДРПОУ 25552781.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя І.М.Матвіїв