Рішення
від 19.04.2024 по справі 902/1565/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р. Cправа № 902/1565/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс", 22000, Вінницька область, місто Хмільник, вулиця Івана Богуна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 33625929

до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, 22422, Вінницька область, Калинівський район, село Уладівське, вулиця Семполовського, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 00497638

про стягнення 2 633 511,88 гривень

за участю представників:

від позивача - адвокат Липень С.В., згідно ордеру

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 21.12.2023 надійшла позовна заява № б/н від 15.12.2023 (вх. № 1598/23 від 21.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 163 від 03.11.2017 року у розмірі 2 633 511,88 гривень основного боргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 26.12.2023 судом постановлено позовну заяву б/н від 15.12.2023 (вх. № 1598/23 від 21.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

08.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 10.01.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі 902/1565/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.02.2024 року об 11:00 год.

Ухвалою від 08.02.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1565/23 та призначено її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 07.03.2024 о 10:00.

За наслідком судового засідання 07.03.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11:00 04.04.2024.

02.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 02.04.2024 (вх. № 01-34/3510/24) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.04.2024 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1565/23 по суті на 12:00 год. 19.04.2024.

19.04.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 19.04.2024 (вх. № 01-34/4202/24).

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 05.04.2024, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена відповідачу 17.04.2024, про що свідчить трекінг поштового відправлення.

Також ухвала суду від 05.04.2024 була направлена відповідачу на електронну адресу зазначену у клопотанні від 02.04.2024 року та відповідно до довідки про доставку електронного листа доставлена до електронної скриньки відповідача 08.04.2024 року.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 19.04.2024 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 163 від 03.11.2017 року у розмірі 2 633 511,88 гривень основного боргу.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 163 від 03.11.2017 року в частині здійснення оплати за отриманий товар.

Позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки позивачем було здійснено поставку відповідачу нафтопродуктів на суму 3 110 380,74 гривень, проте відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 476 868,85 гривень, решта заборгованості в сумі 2 633 511,88 гривень сплачена не була.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 2 633 511,88 гривень основного боргу у примусовому порядку.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

3 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" (далі - постачальник, позивач) та Уладово-Люлинецькою дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 163 (далі - договір), згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити нафтопродукти (надалі "товар") (т.1. а.с. 9).

Відповідно до пунктів 3.1.-3.4 договору поставка товару здійснюється на умовах "франко-завод". Постачальник представляє товар в розпорядження покупцю по місцю знаходження товару на складі постачальника. Доставка товару здійснюється будь-яким зручним для покупця способом, що не протирічить чинному законодавству. В разі поставки транспортом постачальника, він несе відповідальність за відвантаження і доставку товару з оптового складу. Прийомка товару по кількості та якості відбувається згідно Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" (затвердженої наказом від 20.05.2008 №281/171/578/155) у відповідності з умовами даного договору.

Умовами пунктів 4.1, 4.2. договору сторони погодили, що поставка кожної партії товару в рамках цього договору узгоджується сторонами шляхом виписки рахунків-фактури, в яких сторони обумовлюють найменування, асортимент, ціну, кількість та походження товару, інші дані, які вважають за доцільне зазначити.

Покупець оплачує товар попередньою оплатою, або на протязі 3-х календарних днів з моменту його поставки, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника згідно накладної.

Згідно пункту 5.1. договору покупець зобов`язаний прийняти товар по накладній і перевірити його кількість та якість; нести ризик і витрати по погрузці, розгрузці, доставці товару до місця призначення та розвантаженню (при отриманні товару на складі постачальника) та оплатити отриманий товар в терміни вказані в пункті 4.2. даного договору.

За змістом пункту 7.1. договору даний договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє на протязі одного року з моменту підписання. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в один рік кожен, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону письмово за тридцять днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

На підставі накладної №1544 від 22.10.2021 р. на суму 206 115,30 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 456 від 22.10.2021 року, накладної №1643 від 05.11.2021 р. на суму 410 948,00 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 485 від 05.11.2021; накладної № 1724 від 18.11.2021 р. на суму 186 811,75 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 519 від 18.11.2021 року; накладної № 1816 від 02.12.2021 р. на суму 196 125,80 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 542 від 02.12.2021 року; накладної № 876 від 29.07.2022 р. на суму 478 679,55 грн., товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 395, № 396 від 29.07.2022 року; накладної № 1020 від 24.08.2022 р. на суму 349 212,34 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 455 від 24.08.2022 року; накладної №1034 від 26.08.2022 р. на суму 350 466,84 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 464 від 26.08.2022 року; накладної №1095 від 02.09.2022 р. на суму 320 329,70 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 495 від 02.09.2022 року; накладної № 1155 від 09.09.2022 р. на суму 107 507,52 грн, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 527 від 09.09.2022 року; накладної № 1162 від 12.09.2022 р. на суму 118 183,93 грн; накладної №1340 від 07.10.2022 р. на суму 366 800,00 грн. товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 580 від 07.10.2022, накладної № 1345 від 10.10.2022 року на суму 19 200,01 грн. позивачем передано, а відповідачем прийнято нафтопродукти (за асортиментом та кількістю зазначених у них) на загальну суму 3 110 380,74 гривень (т.1 а.с. 10-46). Накладні підписані уповноваженими представниками сторін.

Судом установлено, що відповідачем на користь позивача згідно платіжних інструкцій № 4439 від 31.08.2022 року, № 3702 від 23.11.2022 сплачено за ПММ 476 868,85 гривень (т.1 а.с. 47-48).

У зв`язку із невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 2 633 511,88 гривень у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором поставки нафтопродуктів № 163 від 03.11.2017 року заборгованості у розмірі 2 633 511,88 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Приписами пункту 2 частини 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (статті 632 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положеннями пункту 4.2. сторони погодили, що покупець оплачує товар попередньою оплатою, або на протязі 3-х календарних днів з моменту його поставки, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника згідно накладної.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що відповідно до накладних та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) позивачем передано, а відповідачем прийнято товар - нафтопродукти (за асортиментом та кількістю зазначених у них) на загальну суму 3 110 380,74 гривень, оплата за який відповідачем здійснена частково на суму 476 868,85 гривень.

Доказів сплати решти заборгованості в сумі 2 633 511,88 гривень матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати поставленого товару у сумі 2 633 511,88 гривень, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу у розмірі 2 633 511,88 гривень.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу за договором, судом установлено, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2 633 511,88 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 2461 від 15.12.2023 сплачено судовий збір у розмірі 39 502,68 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 39 502,68 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (22422, Вінницька область, Калинівський район, село Уладівське, вулиця Семполовського, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 00497638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" (22000, Вінницька область, місто Хмільник, вулиця Івана Богуна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 33625929) 2 633 511,88 гривень (два мільйони шістсот тридцять три тисячі п`ятсот одинадцять гривень 88 копійок) заборгованості та 39 502,68 гривень (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дві гривні, 68 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронного кабінету у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

3- відповідачу, 22422, Вінницька область, Калинівський район, село Уладівське, вулиця Семполовського, будинок 15; selekstanciya@gmail.com.

Дата ухвалення рішення19.04.2024
Оприлюднено24.04.2024
Номер документу118516719
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —902/1565/23

Судовий наказ від 20.05.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Рішення від 19.04.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Ухвала від 05.04.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Ухвала від 07.03.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Ухвала від 08.02.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Ухвала від 10.01.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Ухвала від 26.12.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні