Рішення

від 17.04.2024 по справі 275/1503/23

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/1503/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

з участю прокурора - Ліньова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області поданої в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

31.10.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачка, будучи громадянкою російської федерації, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.2021 № 61/62-н/61-2021-3-241, набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040 площею 4,9755 га, яка знаходяться на території Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Строк відчуження указаної земельної ділянки сплив 17.01.2023, а в добровільному порядку відповідачка ОСОБА_1 будучи іноземцем не виконала свій обов`язок по відчуженню ділянки. Позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку здійснити відчуження земельної ділянки протягом року з дня набуття права власності, що має наслідком застосування положеньст. 145 ЗК України. Крім того, зазначили, що 02.08.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040 для сільськогосподарських потреб від 16.06.2016 між ОСОБА_2 (від якого ОСОБА_1 успадкувала спірну земельну ділянку) та ТОВ «Нива», строк дії указаного договору до 21.12.2027. На підставі викладеного позивач просив припинити право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку шляхом її конфіскації, та стягнути сплачений судовий збір.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 02.11.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.11.2023 постановлено витребувати у приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Отрищенка О.І. належним чином завірену копію нотаріальної справи в межах якої ОСОБА_1 14.01.2022 було зареєстровано право власності на земельну ділянку №1820982000:02:000:0040. На виконання указаної ухвали 30.11.2023 надійшли витребувані докази.

11.12.2023 від представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області пояснення мотивовані тим, що ОСОБА_1 будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, добровільно її не відчужила, є підстави для її примусового відчуження. В зв?язку з тим, що строк відчуження сплив, проте відповідачка як громадянка рф у добровільному порядку не виконала вимоги чинного законодавства, необхідно конфіскувати земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,9755 га, кадастровий номер 1820982000:02:000:0040 рішенням суду з метою подальшого продажу на земельних торгах.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.01.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подано заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги просив задовольнити.

Про місце і час розгляду справи відповідачка вважається повідомленою належним чином згідно з вимогами ст.128,131 ЦПК України, шляхом розміщенням оголошення на сайті суду в мережі Інтернет. Відповідачка своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки не повідомила. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З урахуванням положень ч. 1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини встановлені судом

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно відповіді Коростишівського відділу УДМС України в Житомирській області № 53/2-2413-23 від 06.09.2023 на запит Коростишівської окружної прокуратури повідомлено, що інформація щодо фактів документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 , національний паспорт іноземця НОМЕР_1 виданий 26.04.2011, видавник 610-002 відсутня (а.с. 16, 17).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку площею 4, 9755 га з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040 належить ОСОБА_1 і зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 62878244 від 17.01.2022 приватним нотаріусом Отрищенком О.І. (а.с. 18-20).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.09.2023 № 10-6-0.6-3333/2/23 на запит Коростишівської окружної прокуратури повідомлено, що у зв?язку із обмеженим фінансуванням коштів на сплату судового збору, та враховуючи зазначені обставини, Головне управління не заперечує щодо звернення Коростишівською окружною прокуратурою з відповідним позовом в інтересах держави в особі Головного управління про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040 яка належить на праві приватної власності громадянці іншої держави ОСОБА_1 (а.с. 21-24).

Згідно відповіді Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 13.09.2023 № 04-18/1624/23 на запит Коростишівської окружної прокуратури повідомлено, що інформація щодо родичів та особи, яка представляла її інтереси за дорученням у даній справі в Брусилівській селищній раді відсутня (а.с. 25-27).

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 12.09.2023 земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9755 га, що розташована на території Карабачинської сільської ради колишнього Брусилівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820982000:02:000:0040 на праві власності належить ОСОБА_1 , нормативно грошова оцінка якої становить 129389, 72 грн. орендарем якої значиться ТОВ «Нива» (а.с. 29-30).

Згідно витребуваних у приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Отрищенка О.І. документів встановлено, що право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9755 га, що розташована на території Карабачинської сільської ради колишнього Брусилівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820982000:02:000:0040 було зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що видається для підтвердження права на спадщину, що знаходиться за межами російської федерації за яким указану земельну ділянку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, - успадкувала від свого батька ОСОБА_2 (а.с. 53-62).

Згідно відповіді відділу ЦНАП Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 18.03.2024 № 589 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області не зареєстрована (а.с. 109).

Згідно відповіді Коростишівського відділу УМС України в Житомирській області № 275/1503/23/1735/24 від 15.03.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за обліками відомчої системи ДМС не значиться.

Оцінка доводів сторін, мотиви застосування норм права та висновки суду по суті спору

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами статей 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 164 від 24.02.2023) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно п. 8 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603, Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Житомирської області.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Пунктом 2 частини першоїстатті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частинами третьою, четвертоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести, крім наведеного, підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі, прокурор зазначав, що підставою для представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру є те, що ОСОБА_1 будучи іноземним громадянином та набувши у власність в порядку спадкування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, порушила визначену статтями13,14,41 Конституції Україниі статтями80,81,145 ЗК Українипроцедуру використання спірної земельної ділянки, не відчуживши її упродовж року після набуття права власності.

Враховуючи викладене, наявні підстави, що визначені частиною третьоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»для пред`явлення цього позову Коростишівською окружною прокуратурою.

Щодо суті спору

Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації (зміст свідоцтва від 13.08.2021, а.с.60, заяви , а.с.57). Також безсумнівно вбачається, що ОСОБА_1 в січні 2022 року набула у власність порядку спадкування земельну ділянку з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040, площею 4,9755 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Брусилівської селищної ради Житомирського району, Житомирської області (рішення від 17.01.2022, а.с.58, витяг з Реєстру (а.с.62). На даний час власник даної ділянки не змінився, ОСОБА_1 є єдиною власницею даної ділянки (а.с18).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.38, ч. 1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним Кодексом України.

Частиною 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

За змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до вимог п.п. «д, е» ч. 1 ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до п.п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).

В силу ч. 4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст. 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 23.01.2018 у справі № 513/444/15-ц, якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.Статтею 153 ЗК Українипередбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвесад проти Болгарії від 22 січня2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92 цс 13).

Піддаючи аналізу пропорційність втручання з дотриманням основоположних принципів ст. 1 Першого протоколу Конвенції у справі «Хамер проти Бельгії», ЄСПЛ вперше зазначив, що навколишнє середовище, не будучи безпосередньо зазначеним у Конвенції, тим не менш являє собою цінність, в збереженні якої зацікавлені як суспільство, так і публічна влада і економічні імперативи та навіть деякі основні права не повинні превалювати над екологічними міркуваннями, особливо якщо держава прийняла законодавство з цього питання.

Вказана позиція відображена у правових висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та у справі № 488/6211/14-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що в зв`язку з набуттям відповідачкою, яка є громадянкою російської федерації, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040, площею 4,9755 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не відчуженням відповідачкою земельної ділянки протягом року, наявні підстави для конфіскації земельної ділянки шляхом її продажу на земельних торгах. При цьому таке втручання в право власності відповідачки відбувається згідно з законом, відповідає вимогам пропорційності, є законним та виправданим.

Розподіл судових витрат

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 2684 грн. При цьому, враховуючи систему органів прокуратура та порядок їх фінансування, судові витрати підлягають стягненню саме на користь Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 38, 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 81, 145 ЗК України, ст.ст. 346,354 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 89, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1820982000:02:000:0040, площею 4,9755 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Брусилівської селищної ради Житомирського району, Житомирської області, шляхом її конфіскації у власністьдержави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури Житомирської області (код ЄДРПОУ: 02909950, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, UA5901720343110001000011049) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Брусилівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне судове рішення складене судом 22.04.2024.

Сторони по справі:

Прокурор Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області: ЄДРПОУ 02909950, 12501,Житомирськаобласть,м.Коростишів,вул.Шевченка,5, .

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області: ЄДРПОУ 39765513, адреса: 10002, м.Житомир, вул.Довженко, 45.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий Відділом УФМС Росії по Росторвській області у м. Новочеркаську 26.04.2011, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА": ЄДРПОУ 03568014, адреса: 12622, Житомирська область, Житомирський район, с. Карабачин.

Суддя П.В. Миколайчук