Ухвала

від 18.04.2024 по справі 927/1408/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1408/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: керівника Корюківської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 98,, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

e-mail: korykivka.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

позивача: Відділу культури і туризму Сновської міської ради Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 41196356, вул. Незалежності, 4, м. Сновськ, Корюківський район,

Чернігівська область, 15200

e-mail: schors.cool@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ"

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013

e-mail: info@cn.enera.ua,

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 55 857,65 грн

за участю учасників справи:

від прокуратури: не прибув.

від позивача: не прибув

від відповідача: Якимчук Ю.В.

Керівником Корюківської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Відділу культури і туризму Сновської міської ради Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" про:

- визнання недійсними додаткових угод №3 від 26.08.2022, №4 від 12.09.2022, №5 від 26.09.2022, №6 від 27.09.2022 щодо внесення змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу №300613ВЦ від 13.01.2022, укладених між Відділом культури і туризму Сновської міської ради Чернігівській області (код ЄДРПОУ 41196356) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області коштів у сумі 55 857,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь позивача 55 857,65 грн надлишково сплачених позивачем коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

02.11.2023 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву та заяву щодо заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розгляд справи № 927/1408/23 проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.11.2023 задоволено заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.11.2023.

17.11.2023 від Корюківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

22.11.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення долучено судом до матеріалів справи.

Крім того, 20.11.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/2321/22.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2023 провадження у справі №927/1408/23 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22.

12.02.2023, на виконання ухвали суду від 22.11.2023, від відповідача надійшла заява, в якій відповідач повідомив суд, що 24.01.2023 Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу №922/2321/22 та винесено постанову, якою касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 922/2321/23 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури задоволено. До заяви додано копію вищевказаної постанови.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2024 поновлено провадження у справі № 927/1408/23, підготовче засідання призначено на 20.03.2024.

Ухвала суду направлена 23.02.2024 до електронних кабінетів прокурора та відповідача в системі «Електронний суд» та на електронну адресу позивача.

06.03.2024 прокурором подано заяву про зміну підстав позову.

08.03.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" подано заперечення на заяву про зміну підстав позову.

Розглянувши у підготовчому засіданні 20.03.2024 заяву прокурора про зміну підстав позову, суд встановив наступне.

Заява обґрунтована тим, що спірні додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними. Таким чином, грошові кошти в сумі 55857,65 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України. Наведена нормативно-правова кваліфікація спірних відносин узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (що є подібною).

Згідно з частинами 3, 5 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. В разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 ГПК України, суд приймає зміну підстав позову, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2024, про що повідомив прокурора та відповідача під розписки від 20.03.2024, а позивача ухвалою суду від 20.03.2024.

У судове засідання 18.04.2024 повноважний прокурор не прибув. Заяв та клопотань від прокурора до початку судового засідання до суду не надходило.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.

Судом встановлено, що прокурор у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак не з`явився у призначене судове засідання, не повідомив суд про поважні причини своєї неявки в судове засідання та не надав належним чином оформленої заяви про розгляд справи за його відсутності.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме прокурором не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у прокурора права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку прокурора у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду.

Згідно з вимогами частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, у якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв`язку із неявкою у судове засідання прокурора та ненадання останнім заяви про розгляд справи за його відсутності, судові витрати зі сплати судового збору залишаються за прокуратурою.

Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. п.4 ч.1 ст. 226, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу культури і туризму Сновської міської ради Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 55 857,65 грн, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор