Рішення

від 10.04.2024 по справі 927/1592/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1592/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., розглянув матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

за позовом: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1

АДРЕСА_1 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД", код 40326255,

вул. Голосіївська, 13А, кв.240, м. Київ, 03039;

про стягнення компенсації 20000000 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Нефьодов С. М., адвокат;

від відповідача: Ілюк А. І., адвокат.

Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД" про стягнення компенсації у розмірі 20000000,00 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.11.2023 позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2023, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У судовому засіданні 20.12.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024.

У судовому засіданні 07.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання до 21.02.2024.

У судовому засіданні 21.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 13.03.2024.

Судове засідання, призначене на 13.03.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони повідомлені листом № 927/1592/23/391/24 від 11.03.2024.

Ухвалою суду від 02.04.2024 сторони повідомлені про те, що судове засідання відбудеться 10.04.2024.

У судовому засіданні 10.04.2024 судом, у присутності представників сторін, оглянуто речовий доказ - оригінал скріншоту електронного листа.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, розписками - повідомленнями.

У судовому засіданні 10.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Заяви та клопотання сторін.

У відповіді на відзив представником позивачки заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналу електронного доказу - видрук скріншоту, доданого до відзиву на позов.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 судом, з урахуванням положень ст. 81 ГПК України, клопотання представника позивачки задоволено та витребувано у відповідача оригінал електронного доказу, а саме електронного листа від 05.10.2022, скріншот відправлення якого додано останнім до відзиву на позов.

29.01.2024 представником позивачки подано клопотання про повернення без розгляду відзиву на позов.

Своє клопотання представник обґрунтовує тим, що відзив на позов поданий та підписаний адвокатом Ілюком А.І. без додання довіреності або іншого документа, що підтверджує повноваження останнього, оскільки ордер не містить підпису адвоката.

У підготовчому засіданні 21.02.2024 суд протокольно постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відзив на позов надійшов до Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний суд». До поданого відзиву додано ордер на надання правничої допомоги серії АР № 1141190 від 19.09.2023. Судом встановлено, що ордер підписано за допомогою електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Суд наголошує, що електронний підпис фізичної особи - адвоката не потребує додаткового підтвердження статусу адвоката, оскільки на підтвердження своїх повноважень адвокат надає ордер, у якому вже зазначається такий правовий статус; ордер (поданий без фізичного письмового підпису адвоката), підписаний за допомогою електронного підпису, є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.2018 між ОСОБА_1 (далі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД" (далі - Сторона-2) укладено корпоративний договір учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Агро" (далі - Корпоративний договір), у преамбулі якого зазначено, що сторони володіють спільним бізнесом у сфері сільськогосподарського товарного виробництва, який ведеться (здійснюється) ними через ТОВ "Іст Агро Сервіс" (далі - Товариство); сторони володіють частками статутного капіталу Товариства, кожній належить частка розміром 50% статутного капіталу Товариства.

Відповідно до 4.6 Корпоративного договору Сторона-2 взяла на себе зобов`язання письмово повідомляти Сторону-1 про зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників) не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої зміни складу учасників (засновників) Сторони-2. У разі такого неповідомлення Сторони - 1 про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони - 2 у порядку та в строки, встановлені цим пунктом Договору, Сторона-2 зобов`язується у строк до 7 календарних днів з дати одержання відповідної вимоги від Сторони-1 сплатити на користь Сторони-1 компенсацію у розмірі 20 000 000,00 грн.

21-21 листопада 2022 року відповідачем здійснено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, а саме: зміну учасників (засновників) та зміну кінцевого бенефіціарного власника (контролера), шляхом виключення з переліку учасників Відповідача - ОСОБА_2 . Проте всупереч вимогам п. 4.6 Корпоративного договору відповідач не повідомив позивача про таку зміну, а тому зобов`язаний сплатити позивачу компенсацію у розмірі 20 000 000,00 грн. Позивач направив відповідачу 31.05.2023 вимогу про сплату такої компенсації, яка була проігнорована відповідачем, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

12.12.2023 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позову заперечив.

Так, відповідач посилається на наступне:

- на виконання зобов`язань за Корпоративним договором відповідач у визначений Договором спосіб письмово повідомив позивачку про майбутню зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників), а саме: шляхом направлення листа за адресою: АДРЕСА_2 (доказом є опис вкладення); шляхом направлення електронного листа на адресу istagros@gmail.com (доказом є завірений видрук скриншота);

- права та законні інтереси позивачки не могли бути порушені перерозподілом часток від моніторингового учасника (засновника) ОСОБА_2 на користь мажоритарного - ОСОБА_3 , оскільки такий перерозподіл не має результатом отримання корпоративних прав третіми особами, які приймають та/або можуть приймати управлінські рішення відносно Відповідача та спільного бізнеса відповідно;

- жодних доказів, що відповідач отримав вимогу, направлену йому позивачем про сплату 20000000грн. матеріали справи не містять.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

18.12.2023 позивачкою подана відповідь на відзив, відповідно до якої остання проти доводів відповідача заперечує та посилається на наступне:

- опис вкладення в цінний лист, наданий відповідачем та видрук скріншоту не є належними та допустимими доказами, а, отже, не підтверджують виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором;

- неповідомлення відповідачем про зміну його складу учасників унеможливило його участь у придбанні частки співзасновника Товариства і, як наслідок, порушило корпоративні права позивачки, безумовно обумовлені Корпоративним договором;

- направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

21.02.2024 відповідачем подані додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній зазначає, що вихідна електронна кореспонденція підприємства періодично видаляється відповідно до вимог внутрішніх розпорядчих документів, зокрема, відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять комерційну інформацію ТОВ «Корнфілд ЛТД» від 05.06.2020, затверджена Наказом № 2 від 05.06.2020.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

06.03.2018 між ОСОБА_1 (далі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД" (далі - Сторона-2) було укладено корпоративний договір учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Агро" (далі - Корпоративний договір).

У преамбулі Корпоративного договору зазначено, що сторони володіють спільним бізнесом у сфері сільськогосподарського товарного виробництва, який ведеться (здійснюється) ними через ТОВ "Іст Агро" (далі - Товариство) (пункт "А"); сторони володіють частками, які у своїй сукупності складають 100% статутного капіталу Товариства (пункт "С"); кожній Стороні належить частка розміром 50% статутного капіталу Товариства (пункти "D", "Е").

Відповідно до п. 4.6 Корпоративного договору Сторона-2 взяла на себе зобов`язання письмово повідомляти Сторону-1 про зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників) не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої зміни складу учасників (засновників) Сторони-2.

У разі неповідомлення Сторони-1 про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони-2 у порядку та строки, встановлені цим пунктом Договору, Сторона-2 зобов`язалась у строк до 7 календарних днів з дати одержання відповідної вимоги від Сторони-1 сплатити на користь Сторони-1 компенсацію у розмірі 20000000,00 грн. Такий розмір компенсації відповідно до домовленості Сторін є справедливим і не підлягає зменшенню.

За умовами п. 4.7 Корпоративного договору після одержання від Сторони-2 відповідного письмового повідомлення про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони-2, Сторона-1 (особисто або через представника) вступає в переговори з діючими учасниками (засновниками) Сторони-2 щодо подальшої долі їх спільного бізнесу у сфері сільськогосподарського товарного виробництва, а також щодо викупу Стороною-1 у діючих учасників (засновників) Сторони-2 належних їм часток у статутному капіталі Сторони-2.

У п. 4.8 Корпоративного договору Сторони домовилися про те, що у разі неповідомлення Сторони-1 про зміну (можливу зміну) складу учасників (засновників) Сторони-2 у порядку та строки, встановлені пунктом 4.6 цього Договору, виникає також безвихідна ситуація у значенні, яке наведене у пункті 8.1 цього Договору.

У пп. "b", "с" п. 5.2 Корпоративного договору сторони розділили між собою частину повноважень з управління Товариством.

Так, загальне оперативне управління Товариством належить до сфери відповідальності Сторони-1. З урахуванням цього, на посаду одноособового виконавчого органу або керівника колегіального виконавчого органу Товариства має бути призначена особа, рекомендована Стороною-1.

У свою чергу, управління фінансовою діяльністю Товариства належить до сфери відповідальності Сторони-2. Враховуючи це, на посаду керівника фінансового підрозділу (фінансового директора) Товариства має бути призначена особа, рекомендована Стороною-2.

Згідно з п. 8.1 Корпоративного договору у разі неможливості Сторін досягти згоди щодо будь-якого питання з управління Товариством, Сторони зобов`язуються докласти всіх можливих зусиль для вирішення такої безвихідної ситуації у строк до одного місяця. Під безвихідною ситуацією Сторони домовилися розуміти ситуацію, коли те чи інше питання, яке потребує обов`язкового вирішення Загальними зборами учасників Товариства, не може бути вирішене Загальними зборами учасників Товариства через недостачу голосів у кожної із Сторін для прийняття відповідного рішення із цього питання Загальними зборами учасників Товариства, а Сторони у строк до одного місяця не можуть дійти до згоди щодо можливого варіанту виходу із такої ситуації та прийняття відповідного рішення, що створює загрозу господарській, виробничій, операційній діяльності Товариства та виконанню виробничого плану Товариства, а також ситуацію, визначену пунктом 4.8. цього Договору.

Відповідно до п. 8.2 Корпоративного договору у випадку виникнення безвихідної ситуації Сторони домовилися вирішувати її наступним чином:

8.2.1. Будь-яка із Сторін (Сторона-ініціатор) має право відправити іншій Стороні свій варіант вирішення безвихідної ситуації, а інша Сторона зобов`язується протягом 5 робочих днів розглянути пропозицію Сторони-ініціатора або прийняти пропозицію Сторони-ініціатора, або запропонувати альтернативний варіант вирішення безвихідної ситуації;

8.2.2. У разі відсутності від іншої Сторони повідомлення про прийняте рішення протягом 5 робочих днів, варіант вирішення безвихідної ситуації, запропонований Стороною-ініціатором, вважається прийнятим іншою Стороною;

8.2.3. У разі, якщо Сторони і таким чином не дійшли до узгодженого рішення про вихід із безвихідної ситуації, будь-яка із Сторін вправі надіслати іншій Стороні письмову вимогу з такими двома пропозиціями:

а) викупу належної іншій Стороні частки у статутному капіталі Товариства за певною ціною;

b) продажу своєї частки у статутному капіталі Товариства іншій Стороні за тією ж ціною.

8.2.4. Інша Сторона, одержавши таку письмову вимогу від Сторони-ініціатора вимоги про викуп, повинна протягом 5 робочих днів прийняти на свій вибір одну з таких пропозицій Сторони-ініціатора вимоги про викуп, тобто або викупити у Сторони-ініціатора вимоги про викуп її частку у статутному капіталі Товариства за вказаною нею ціною, або ж продати Стороні-ініціатору вимоги про викуп свою частку у статутному капіталі Товариства за цією ж ціною з укладанням відповідного договору купівлі-продажу. При цьому, за домовленістю Сторін у такому разі строк оплати ціни (вартості) частки у статутному капіталі Товариства не може перевищувати 30 календарних днів з моменту укладання відповідного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства.

Згідно з п. 9.1. Корпоративного договору всі повідомлення та інше листування Сторін за цим Договором повинні бути оформлені українською та/або російською мовами (за винятком повідомлень, листування або документів, які виходять від або надаються третьою особою), в письмовій формі і повинні бути направлені іншій стороні одним із наступних способів:

а) цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення або кур`єром за наступними адресами:

Сторона-1: АДРЕСА_2 ;

Сторона-2: зареєстрована у встановленому законом порядку адреса місцезнаходження Сторони-2;

b) шляхом особистого вручення Стороні;

c) шляхом направлення електронного листа на наступні електронні адреси Сторін:

Сторона-1: istagros@gmail.com;

Сторона-2: cornfield.llc@gmail.com.

Цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до моменту повного припинення участі у Товаристві однієї та/або обох Сторін (окрім випадків переходу частки у статутному капіталі Товариства до правонаступника(ів) Сторін) у порядку, визначеному цим Договором, та повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань за цим Договором (п. 10.5 Корпоративного договору).

Корпоративний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А. та зареєстрований в реєстрі за №91.

Станом на дату укладення Корпоративного договору (06.03.2018) до складу учасників ТОВ "Корнфілд ЛТД" входили Ясакова О. І. та ОСОБА_2 , які також є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

21.11.2022 та 22.11.2022 приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "Корнфілд ЛТД", а саме: зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміна установчих документів.

Відповідно до витягів з ЄДР станом на 22.11.2022 та станом на 11.08.2023 єдиним засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Корнфілд ЛТД" є Ясакова О. І.

Як зазначає позивач, відповідач всупереч вимогам п. 4.6 Корпоративного договору не повідомив позивача про зміну учасників (засновників) товариства, у зв`язку з чим 06.06.2023 направив на адресу відповідача вимогу від 31.05.2023 про сплату у семиденний строк з дня отримання вимоги компенсації у розмірі 20000000,00 грн.

Вказана вимога не була отримана відповідачем.

Доказів сплати відповідачем позивачу компенсації у розмірі 20000000,00 грн матеріали справи не містять.

Несплата відповідачем компенсації стала підставою звернення позивачки до суду за захистом своїх прав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, яка була чинною на момент укладення Корпоративного договору, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Як убачається із частини 1 статті 96-1 ЦК України (у редакції, чинній з 01.01.2023), права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Як слідує із частини другої цієї статті, корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Згідно із частиною 6 цієї норми права корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

За визначенням, викладеним в ч. 1 ст. 7 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", корпоративним договором є договір, за яким учасники товариства зобов`язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.

У справі, що розглядається, спір виник між позивачем та відповідачем як учасниками юридичної особи - ТОВ "Іст Агро" щодо невиконання ТОВ "Корнфілд ЛТД" своїх зобов`язань за Корпоративним договором в частині повідомлення про зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників), тобто спір у цій справі виник з корпоративних відносин.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1-3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції, чинній на момент укладення Корпоративного договору) корпоративний договір є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов`язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов`язок виникає.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановив суд, між позивачем та відповідачем був укладений Корпоративний договір, за умовами п. 4.6 якого відповідач зобов`язався повідомити позивача про зміну (можливу) зміну складу своїх учасників (засновників) не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати такої зміни, при цьому сторони встановили відповідальність за невиконання відповідачем такого обов`язку у вигляді сплати компенсації позивачу у розмірі 20000000,00 грн, який сторони вважають справедливим та таким, що не підлягає зменшенню.

Тобто, підписуючи договір, відповідач мав усвідомлювати негативні наслідки нездійснення ним дій, визначених сторонами у п. 4.6 Корпоративного договору, та погодився з розміром компенсації, що підлягає сплаті у разі порушення взятих на себе зобов`язань.

Разом з тим, 21.11.2022 та 22.11.2022 було проведено державну реєстрацію змін щодо складу учасників відповідача та бенефіціарних власників, внаслідок яких виключено зі складу учасників ТОВ "Корнфілд ЛТД" Мельник О. В., а єдиним засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником стала ОСОБА_3 .

Проте в порушення приписів п. 4.6 Корпоративного договору відповідач не повідомив позивача у встановлений у п. 4.6 цього договору строк про таку зміну складу учасників, що за змістом п. 4.7, 4.8 Корпоративного договору порушило права позивача на вступ в переговори з діючим учасником (засновником) відповідача щодо подальшої долі їх спільного бізнесу у сфері сільськогосподарського товарного виробництва та щодо викупу у діючого учасника (засновника) відповідача належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Корнфілд ЛТД", а також призвело до виникнення безвихідної ситуації у значенні, яке наведене у пункті 8.1 цього Договору.

Оцінюючи умови Корпоративного договору, розподілення повноважень в управлінні Товариством (пп. "b", "с" п. 5.2 Корпоративного договору) тощо, суд доходить висновку, що спірні умови п. 4.6 Корпоративного договору носять не просто інформативний та формальний характер, а викликані саме наявністю певної конкуренції та взаємоконтролю між сторонами у їх спільній діяльності (в усіх спільних проектах), а відтак і необхідністю певного контролю та виключним ставленням з боку позивача до складу засновників відповідача, саме як учасника ТОВ "Іст Агро", тобто об`єкта їх спільних корпоративних прав.

Щодо повідомлення позивача про зміну складу своїх учасників суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 9.1. Корпоративного договору всі повідомлення та інше листування Сторін за цим Договором повинні бути направлені іншій стороні одним із наступних способів, зокрема:

а) цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення або кур`єром за наступними адресами:

Сторона-1: АДРЕСА_2 ;

Сторона-2: зареєстрована у встановленому законом порядку адреса місцезнаходження Сторони-2;

c) шляхом направлення електронного листа на наступні електронні адреси Сторін:

Сторона-1: istagros@gmail.com;

Сторона-2: cornfield.llc@gmail.com.

Відповідачем до відзиву на позов додано копію скріншоту електронного листа, направленого 05.10.2022 об 11 год.47хв. на електронну адресу ТОВ «Корнфілд ЛТД», а також копію опису вкладення до цінного листа від 04.10.2022 (номер поштового відправлення 0401013444164).

Щодо копії опису вкладення суд зазначає наступне.

Згідно з Правилами поштового зв`язку (п.61, 62, 68), затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 (в редакції станом на 04.10.2022 - день оформлення опису вкладення) у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Як убачається з умов Корпоративного договору, у разі повідомлення іншої сторони засобами поштового зв`язку, останнє повинно бути направлено цінним листом з описом вкладення і повідомленням.

Повідомлення про вручення рекомендованого листа та розрахункового документа відповідачем не надано.

Відповідачем також не надано і самого листа, який зазначений в описі як Повідомлення від 04.10.2022 про майбутню зміну (можливу зміну) складу своїх учасників (засновників) ТОВ «Корнфілд ЛТД», що унеможливлює оцінку змісту даного повідомлення.

Відтак, Відповідачем не надано належних та допустимих доказів відповідно до умов Корпоративного Договору, що останнім направлено повідомлення на адресу Позивачки цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення або кур`єром.

Додатково суд звертає увагу на наступне.

Під час оцінки доказів, зокрема опису вкладення, представник Позивача зауважив, що Відповідачем не надано оригіналу опису вкладення.

Представник Відповідача вказав на те, що оригінал опису вкладення міститься у іншій справі, і є тим самим доказом по справах №927/1124/23 та №927/1593/23.

Щодо направлення електронного листа суд зазначає наступне.

В якості доказу направлення повідомлення відповідач надає копію скріншоту електронного листа.

Скріншот як знімок екрану - зображення візуального пристрою виведення. Тобто це інформація з електронного джерела, яка може бути копією електронного доказу в суді.

Відповідно до статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20 на підставі аналізу статей 73, 77, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, сформульовано правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Судом витребовувався у відповідача оригінал електронного доказу, а саме електронного листа від 05.10.2022, скріншот відправлення якого додано відповідачем до відзиву на позов.

У судовому засіданні 10.04.2024 відповідачем зазначено, що ним може бути надано для огляду тільки оригінал скріншоту, безпосередньо електронний лист не може бути надано у зв`язку з тим, що вихідна електронна кореспонденція видалена.

Крім того, у додаткових поясненнях від 20.02.2024 відповідачем зазначено, що відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять комерційну інформацію ТОВ «Корнфілд ЛТД» від 05.06.2020, затверджена Наказом № 2 від 05.06.2020, документи, створені в електронному вигляді підлягають знищенню, якщо термін створення перевищує 6 місяців, електронні листи та повідомлення, термін створення яких перевищує вказаний термін, видаляються без погодження з директором.

У судовому засіданні 10.04.2024 здійснено огляд файлу - оригіналу скріншоту, а також оглянуто властивості файла, де зазначено, що лист створено 09.01.2024 о 15:25:39 год., змінено 06.10.2023 о 09:20:38, відкрито повторно 10.04.2024.

З урахуванням наданих представником відповідача пояснень, судом у судовому засіданні 10.04.2024 зазначено про відсутність доступу до електронної системи з якої відправлявся електронний лист.

Суд критично відноситься до наданого доказу (оригіналу скріншоту), оскільки зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

Отже, з огляду на вищевикладене, оскільки відсутній доступ до електронної системи з якої відправлявся електронний лист, відповідачем не надано оригінал останнього, а також те, що позивач ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) до оригіналу, такий доказ не приймається судом до уваги.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не повідомив належним чином Позивачку про зміну складу учасників товариства.

У цих взаємовідносинах прослідковується причинно-наслідковий зв`язок між зміною складу учасників відповідача та зміною корпоративної політики ТОВ "Корнфілд ЛТД" в управлінні ТОВ "Іст Агро", зокрема, з чим і пов`язується необхідність спірного інформування позивача для можливості подальшого придбання ним частки відповідача, що планується (-лась) до відчуження, а як наслідок і можливості збільшити свій вплив в корпоративному управлінні Товариством через участь в управлінні його співзасновника.

Таким чином, неповідомлення відповідачем про зміну його складу учасників унеможливило його участь в придбанні частки співзасновника Товариства, та як наслідок порушило корпоративні права позивача, безпосередньо обумовлені Корпоративним договором.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу, у якій просив у семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги, що узгоджується з приписами п. 4.6 Корпоративного договору, сплатити компенсацію у розмірі 20 000 000,00 грн, проте ця вимога не була вручена відповідачу та повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання". Днем проставлення вказаної відмітки є 21.06.2023.

Проте сам по собі факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надіслав на офіційну адресу відповідача, вказану в ЄДР, не може вважатися поважною причиною невиконання дій, обумовлених таким поштовим відправленням, оскільки викликаний не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, семиденний строк для сплати відповідачем компенсації відліковується з дня проставлення відділенням поштового зв`язку відмітки про невручення (повернення) вказаної вимоги від 31.05.2023.

Отже, останнім днем для виконання відповідачем свого зобов`язання щодо сплати позивачу компенсації є 28.06.2023.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив позивачу компенсації у встановлений у Корпоративному договорі строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 20000000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами як, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір в сумі 240000 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД", код 40326255 про стягнення 20000000 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнфілд ЛТД" (код ЄДРПОУ 40326255, вул. Голосіївська, 13А, кв. 240, м. Київ, 03039) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 20 000 000,00 грн компенсації та 240 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2024.

Суддя М.П.Ноувен