Постанова

від 19.04.2024 по справі 357/403/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 357/403/20

провадження № 61-18400св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євко Володимир Володимирович,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (далі - ТОВ Агрофірма «Матюші») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (далі - ТДВ «Шамраївський цукровий завод»), державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка В. В. про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2021 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод» задоволено.

Визнано недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н від 05 січня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 4,2392 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0033, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування зазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та припинено його право користування земельною ділянкою.

У задоволенні вимог до державного реєстратора Євка В. В. відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» по 6 988,50 грн судового збору з кожного.

Повернуто ТОВ Агрофірма «Матюші» з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5 414,00 грн.

У жовтні 2023 року ТОВ Агрофірма «Матюші» подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просило стягнути на свою користь судові витрати, що були понесені ним у зв`язку з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а саме судовий збір у сумі 19 391,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 61 586,20 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року заяву ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» по 20 528,73 грн з кожного в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про стягнення судового збору вирішено постановою від 11 жовтня 2023 року, тому в цій частині заяви немає підстав для ухвалення додаткового рішення.

Водночас заява в частині розподілу витрат на правничу допомогу обґрунтована, факт понесення ТОВ Агрофірма «Матюші» цих витрат під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій доведений.

У зв`язку з частковим задоволенням позову витрати на правничу допомогу покладаються на ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ТОВ «Агрофірма «Матюші» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року й ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» по 30 793,10 грн витрат на правничу допомогу.

Підставами касаційного оскарження зазначають неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, від 14 квітня 2022 року в справі № 755/18750/20, від 03 серпня 2022 року в справі № 487/4983/20.

Касаційна скарга мотивована тим, суд апеляційної інстанції не мав підстав зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачі такого клопотання не заявляли.

Оскільки позовні вимоги по суті були задоволені, витрати на правничу допомогу підлягали відшкодуванні в повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

12 лютого 2024 року справа № 357/403/20 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апеляційний суд установив, що заява про розподіл судових витрат та докази їх понесення подані позивачем з дотриманням вимог статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу.

Відповідачі з касаційною скаргою на додаткову постанову апеляційного суду не зверталися, а касаційна скарга ТОВ Агрофірма «Матюші» не містить доводів на спростування цього висновку, а також висновку щодо відмови в стягненні судового збору, тому Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, такі висновки не перевіряє.

Водночас наведені в касаційній скарзі доводи щодо необґрунтованого зменшення судом апеляційної інстанції розміру витрат на правничу допомогу колегія суддів відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Агрофірма «Матюші» пред`явило позов про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно до трьох відповідачів: ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та державного реєстратора Євка В. В.

За результатом розгляду справи, постановою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року позов задоволено частково: задоволено вимоги до ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод», а в задоволенні вимог до державного реєстратора Євка В. В. відмовлено.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову ТОВ Агрофірма «Матюші», суд апеляційної інстанції правильно поклав на відповідачів ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» понесені позивачем витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених до них позовних вимог.

При цьому при частковому задоволенні позову здійснення розподілу судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог є обов`язком суду, який не залежить від того, чи заявлено іншою стороною відповідне клопотання про зменшення розміру судових витрат, тому доводи касаційної скарги про відсутність такого клопотання на увагу не заслуговують.

Інших доводів, які б впливали на законність оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга не містить.

Висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» залишити без задоволення.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко