Ухвала

від 18.04.2024 по справі 757/17093/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17093/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа: приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки. Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові суми або майно, що належить відповідачеві, в межах ціни позову.

Відповідно до ч.1ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову заявник не навела обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, не зазначила чому саме виконання рішення у майбутньому може бути утруднене та не навела обставини, які це підтверджують. У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно яке належить відповідачу, без конкретизації.

Позивач звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову покликається на припущення, не навівши жодної конкретної обґрунтованої обставини, яка б давала підстави вважати, що є загроза порушення прав позивача, а відтак загроза для утруднення виконання судового рішення, оскільки сама по собі можливість розпорядження майном, грошовими коштами, що знаходяться на балансі відповідача та перебуває у власності можливого відповідача, не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та позивачем не конкретизовано майно на яке необхідно накласти арешт та яке перебуває у власності відповідачів, на які рахунки.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 ЦПК, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (п.9 ст. 153 цього Кодексу). За таких обставин, заява позивач про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику для усунення вказаних недоліків. При цьому, заявниця не позбавлена можливості, усунувши вказані недоліки, повторно звернутись до суду з заявою про забезпечення позову. Повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника чи його представника повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову. Враховуючи те, що заяву подано без додержання вимогст.151 ЦПК України, заяву слід повернути позивачу. Керуючись ст.ст. 150, 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути завнику. Повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника чи його представника повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову. Ухвала не підлягає оскарженню. Суддя Т.В.Остапчук