Рішення

від 19.12.2024 по справі 757/17093/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17093/24-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В.,

секретар судового засідання - Медведєвій М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа: приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа: приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа: приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки залишено без розгляду.

07 серпня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» звернувся до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, адреса реєстрації: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 500,00 гривень.

Вказав, що постановляючи 06 серпня 2024 року ухвалу про залишення позову без розгляду, суд не вирішив питання про відшкодування відповідачу судових витрат, у розмірі 31 500 грн. Тому, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України просить компенсувати здійснені ним витрати, пов`язані з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника відповідача про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа: приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки залишено без розгляду. Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Між Відповідачем та Адвокатським бюро «Остащенко» укладено Договір №16 від 15.06.2020 про надання правової допомоги. Згідно Додаткової угоди №44 від 29.04.2024р., розмір гонорару адвоката адвокатського бюро, склав 3000,00 гривень за годину надання правової допомоги та - 3 000,00 гривень - участь адвоката в одному судовому засіданні. Станом на дату подачі відзиву Відповідачу надана наступна правова допомога адвоката: первинна консультація - 30 хв. - 1 500,00 грн.; аналіз позовної заяви - 2 години - 6 000,00 грн.; аналіз норм законодавства, що регулює спірні відносини та висновків Верховного Суду з підстав позову - 3 години - 9 000,00 грн.; підготовка/написання відзиву на позовну заяву - 3 годин - 9 000,00 грн., всього витрачено 8 годин 30 хв., що складає 25 500,00 гривень. Таким чином витрати ТОВ «ФК Гефест» на професійну правничу допомогу в справі №757/17093/24-ц, склали 25 500,00 гривень. Згідно положень Додаткової угоди №44 від 29.04.2024р. до Договору №16 від 15.06.2020р. про надання правової допомоги, оплата гонорару адвоката АБ «Остащенко» здійснюється ТОВ «ФК Гефест» після набрання законної сили рішення по справі №757/17093/24-ц. Згідно Акту виконаних робіт від 07.05.2024р., правова допомога Адвокатським бюро надана ТОВ «ФК «Гефест» в повному обсязі, заперечень немає. Сторонами також погоджено участь адвоката в трьох судових засіданнях в справі №757/17093/24-ц, без складання додаткового акту, гонорар за які склав 9 000,00 гривень. З урахуванням того, що представник ТОВ "ФК "Гефест" приймав участь в 2 судових засіданнях, стягненню підлягають кошти в розмірі 6 000,00 гривень (2*3000). Таким чином витрати ТОВ «ФК Гефест» на професійну правничу допомогу в справі №757/17093/24-ц, в суді першої інстанції, склали 31 500,00 гривень. Докази витрат Відповідача, надавались до суду разом з Відзивом, який завчасно був направлений всім учасникам справи

Питання щодо розподілу судових витрат, в разі залишення позову без розгляду, може бути вирішено судом шляхом постановлення ухвали в порядку та на підставах, передбачених ст. 142 ЦПК України з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.6 ст.142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення такої ухвали, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

З викладеного убачається, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідач повинен підтвердити наявність витрат, які він поніс у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишеним без розгляду, а також, довести необґрунтованість дій позивача, пов`язаних із розглядом справи.

Разом з тим, Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що стало підставою для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.

Вирішуючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 березня 2023 року у справі №712/15541/18, зазначив, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань про призначення судової експертизи; подальше залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача після розгляду справи судом протягом 3, 5 років свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 грудня 2022 року у справі № 910/12184/20, зазначив, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку з цим наявні підстави для вирішення питання щодо покладення відповідних судових витрат на позивача; неявка повноважного представника позивача, належно повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані дії у розумінні частини п`ятої статті 130 ГПК України. При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Верховний Суд врахував, що, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції у цій справі зазначив, що заяву про залишення позову без розгляду позивач подав після закінчення підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, а тому немає підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України. Водночас відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, оскільки позивач у судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходили. Тож підставою залишення позову без розгляду стала повторна неявка позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. У цій частині ухвала суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалася, а отже, позивач погодився з підставами залишення позову без розгляду.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню наведений правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 грудня 2022 року у справі № 910/12184/20 щодо покладення на позивача обов`язку доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій. ЦПК України містить тотожні норми права, а тому згаданий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку позивача, яка проявилася у відсутності інтересу до ініційованого судового розгляду, вчинення відповідачем дій з метою захисту своїх прав, зокрема у зв`язку з призначенням у справі експертизи та її оплати.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву представника відповідача про розподіл судових витрат задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, адреса реєстрації: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 500,00 гривень. Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Згідно ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що при постановленні ухвали від 06 серпня 2024 року, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Таким чином, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 133, 137, 142, 260, 270, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа: приватний виконавець Корольов Михайло Андрійович про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, адреса реєстрації: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 500,00 гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: Т.В.Остапчук