Справа № 420/36799/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Дубровної В.А.,
при секретарі: Самсоновій М.А.
за участю представників
позивача Нартової І.О.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Юна-2019 про припинення права на виконання будівельних робіт
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулось Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі позивач, Управління ДАБК Одеської міської ради) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-2019» (далі відповідач, ТОВ «Юна-2019»), у якому, просить припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорту «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А», яке зареєстроване Управлінням від 02.06.2023.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що 02.06.2023 р. Управлінням ДАБК Одеської міської ради зареєстровано повідомлення № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А», на земельній ділянці кадастровий номер 5110136900:43:007:0027, площею 0,0303га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, замовником будівництва є ТОВ «Юна-2019». 27.09.2023 відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 № 135, проведено комісійне обстеження вищезазначеного будівництва щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якого складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеса, яким встановлено порушення відповідачем вимог державних будівельних норм, а саме площа земельної ділянки позивача з кадастровим номером 51110136900:43:007:0027 становить 0,0303 га, тобто її площа є меншою ніж це передбачено нормами ДБН Б.2.2-12:2019, які дозволяють здійснювати забудову земельної ділянки. Відповідно до ч. 9 ст.34 Закону №3038-УІ право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим Управління ДАБК Одеської міської ради звернулось до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні 11.04.2024 року представник позивача підтримав вказані вимоги та їх обґрунтування, просив позов задовольнити.
09.01.2024 р. відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи на відсутність порушення з боку Відповідача та відсутність у Позивача підстав для подання даного позову. Зокрема, вказує, що основним видом діяльності ТОВ «Юна-2019» є будівництво та продаж індивідуальний житлових будинків. У спірній ситуації відповідач здійснює будівництво житлового будинку садибного типу на підставі дозвільних документів, а саме: схема забудови реєстраційний номер NB01:5043-0715-7886-7391 від 31.05.2023 року та повідомлення про початок виконання будівельних робіт ОД 051230602876, яке зареєстровано Позивачем - 06.06.2023 року. Щодо встановлених позивачем порушень вимог норм ДБН Б.2.2-12:2019 при здійсненні вказаного будівництва, то відповідач покликаючись на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 14.12.2022 року вих. № 7/14.4.1/13703-22 -11/22/1 щодо застосування положень пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі - ДБН Б.2.2-12:2019) при оформленні будівельних паспортів забудови земельних ділянок, розташованих на вул. Саксаганського, 2-А у м. Одесі, вказує, що вказана норма ДБН не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки вказані пунктом ДБН Б.2.2-12:2019 обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, стосується, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок. Таким чином, Відповідач здійснює будівництва житлового будинку із дотриманням цільового призначення ділянки, у відповідності до місцевої містобудівної документації, державних будівельних норм і правил та на підстав дозвільних документів, які зареєстровані позивачем. Щодо підстав звернення позивача до суду з даним позовом, то відповідач вказує на їх відсутність згідно статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому вказаний позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 11.04.2024 року представник відповідача підтримав вказані заперечення та їх обґрунтування, просив відмовити у задоволені позову.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін , призначено судове засідання на 23.01.2024 р.
Протокольною ухвалою суду від 23.01.2024 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вирішено перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання та підготовче засідання, підготовчі дії розпочато спочатку. Цією протокольною ухвалою відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, відмовлено у задоволені клопотань представника відповідача про витребування доказів, задоволено клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.02.2024 р.
Протокольною ухвалою суду від 27.02.2024 року закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті на 19.03.2024 року, викликані в судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; зобов`язано представника позивача вручити свідкам повістки та надати суду докази їх вручення.
Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні у зв`язку з наданням часу для надання фотодоказу, призначено наступне судове засідання на 11.04.2024 року.
В судовому засіданні 11.04.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ТОВ «ЮНА-2019» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.05.2021 року за №1005561070003077628, ідентифікаційний код юридичної особи: 44371102, місцезнаходження юридичної особи: 65035, м. Одеса, вул. Саксаганського, буд. 2-а. Видами економічної діяльності за КВЕД є: 41.10 Організація будівництва будівель (основний); 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 64.92 інші види кредитування; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 81.22 інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів.
Відповідач з 22.07.2021 року є власником земельної ділянки площею 0,0303 га. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 51110136900:43:007:0027, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 22.12.2023 року цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). ( а.с. 14-16)
02.06.2023 Управлінням ДАБК Одеської міської ради було зареєстроване та внесено до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Повідомлення № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 », за яким замовником будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019», код ЄДРПОУ 44371102; відомості про земельну ділянку кадастровий номер: 5110136900:43:007:0027, вид документа - інший, номер документа - 07/06, дата видачі 07.06.2021, площа 0,0303 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.; схема забудови, реєстраційний номер: NB01 ::5043-0715-7886-7391, виданий ОСОБА_4 АР 015918 від 31.05.2023; підрядник - господарський метод будівництва. ( а.с. 17-20)
27.09.2023 року відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської раді № 135 від 29.03.2018 р. (далі - Порядок №135), головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР ОСОБА_5 , головним спеціалістом КРА ОМР Гайдука С.С., головного спеціаліста ДЗР ОМР ОСОБА_6 , головного спеціаліста ДАМ ОМР ОСОБА_2 проведено обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, за результатами якого встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 303 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0027 за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», що підтверджується фотофіксацією, про що складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси. ( а.с. 25)
Вважаючи, що площа земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, не відповідає пунктам 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», позивач з посиланням на частину 9 статтю 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» звернувся із цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
За положеннями підпункту 1 пункту "б" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР до делегованих повноважень належать, зокрема, надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), яким передбачено, зокрема
- до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України. ( частина третя статті 6 Закону № 3038-VI);
- управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації, надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів): виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів. ( пункт 6, абз. перший другий пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI);
- замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI);
- зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. ( частина 2 статті 34 Закону № 3038-VI);
- право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. У разі якщо у складі об`єкта будівництва є майбутні об`єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. ( частина 1 статті 36 Закону № 3038-VI);
- виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається. (частина 2 статті 36 Закону №3038-I);
- право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили. ( частина сьома статті 36 Закону № 3038-VI);
- замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення. ( частина восьма статті 36 Закону № 3038-VI);
- у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності. ( частина 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI);
Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) передбачено, зокрема,
- цей Порядок визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час дії воєнного стану набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану. ( пункт 1 Порядку № 466 в редакції Постанови КМ № 722 від 24.06.2022).
- надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. ( абзац перший пункту 3 Порядку № 466)
- будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта ( абзаци 1 та 2 пункту 5 Порядку № 466);
- контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю. ( пункт 8 Порядку № 466)
- у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт. ( абзаци 8-10 пункту 15 Порядку № 466)
- право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили. ( абзац 14 пункту 15 Порядку № 466)
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану, зокрема, установлено, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України Про охорону культурної спадщини, може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт визначаються у договорі за домовленістю сторін.
При цьому під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовник зазначає реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки в Електронній системі ( абзаци 1- 5 підпункту 1 пункту цієї Постанови).
VI. Оцінка суду.
Аналіз вищенаведених приписів чинного законодавства, свідчать про те, що відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт у разі виявлення ним факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Недостовірними даними, наведеними у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, визнаються, зокрема:
- якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
- якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
- якщо він збудований або будується чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
За положеннями частини першої ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Тобто, до переліку вищевказаних ознак недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, вказана стаття 376 ЦК України додає випадок - якщо він збудований або будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.06.2023 Управлінням ДАБК Одеської міської ради було зареєстровано - замовнику будівництва - ТОВ «ЮНА-2019» повідомлення № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 » згідно схеми забудови, реєстраційний номер: NB01:5043-0715-7886-7391, виданий ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 31.05.2023 р., на земельній ділянці площею 0,0303га, з кадастровим номером 51110136900:43:007:0027, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ТОВ «ЮНА-2019» на праві власності .
На підставі листа Київської окружної прокуратури міста Одеси від 21.09.2023 року вх. №01-6/268-ПР та відповідно до приписів Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, у новій редакції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 135 від 29.03.2018 р. (далі - Порядок №135) представником інспекційного відділу № 1 УДАБК Одеської міської ради, із залученням представників Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, Департаменту архітетектури та містобудування Одеської міської ради було проведено обстеження будівництва житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, за результатами якого встановлено, що на ділянці влаштовано монолітний стрічковий фундамент та встановлено, що площа земельної ділянки 0,0303 га, є меншою ніж, це передбачено нормами ДБН Б.2.2-12:2019, які дозволяють здійснювати забудову земельної ділянки, а відтак будівництво здійснюється з порушеннями вимог пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», про що складено Акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 27.09.2023 р. ( далі Акт обстеження).
Тобто підставою звернення до суду з вимогою про припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, є вказаний акт обстеження.
Надаючи правову оцінку законності підстав звернення позивача до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Зі змісту акту обстеження вбачається, що порушення вимог державних будівельних норм при будівництві вказаного об`єкту будівництва було встановлено під час виїзду на місце з візуального огляду та за результатами розгляду інформації, яка містилась у відповідних державних реєстрах, зокрема, реєстру будівельної діяльності щодо реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_1 02.06.2023 повідомлення № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, щодо земельної ділянки.
При цьому, вказаним Актом обстеження підтверджено, що дозвільним документом на вказане будівництво є схема намірів забудови земельної ділянки від 31.05.2023 реєстраційний номер N1301:5043-0715-7886-7391, виготовлена архітектором ОСОБА_4 з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. При цьому, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався.
Судом були допитані в якості свідків головний спеціаліст Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_5 , яка на питання - Яким чином під час обстеження об`єкта містобудування були встановлені порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» повідомила суд, що огляд об`єкта будівництва був візуальним, оскільки доступ до земельної ділянки був обмежений через огорожу; заміри площі земельної ділянки не здійснювались, а порушення в частині граничного розміру площі ділянки у порівнянні з нормами ДБН встановлено на підставі наявних реєстраційних документів замовника будівництва.
На питання чи проводилась перевірка, свідок ОСОБА_5 повідомила, що позапланова перевірка не проводилась, оскільки з початку воєнного стану припинено проведення перевірок, а обстеження будівництва проведено згідно Порядку № 315, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради.
На питання щодо достовірності даних у повідомленні № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт, свідок ОСОБА_5 повідомила, що дані вказані ТОВ «ЮНА-2019» є достовірними.
Допитаний в судовому засіданні свідок спеціаліст Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_2 на питання - Яким чином під час обстеження об`єкта містобудування були встановлені порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій повідомив, що обстеження будівництва здійснювалось візуально, оскільки територія будівництва огороджена та була закрита, фактична площа земельної ділянки встановлювалась на підставі реєстраційних документів.
З огляду на встановлені судом обставини, відповідач участі у обстеженні об`єкту будівництва не брав, відомості щодо його повідомлення про проведення обстеження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського,|2а (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:007:0027) суду не надано.
Як зазначалось вище, в якості підстави звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт позивач вказує на встановлені порушення будівельних норм і правил, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом згідно частини 1 ст. 376 ЦК України.
Поряд з цим, закон визначає, що відповідний орган в передбачений законом спосіб має виявити вказаний факт (порушення), який своєю чергою і є підставою для звернення до суду.
Так, положеннями статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
З наведеного можна дійти висновку, що органи державного архітектурно-будівельного контролю саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта.
В судовому засіданні позивач не заперечував, що в межах даних спірних правовідносин УДАБК не було призначено позапланової перевірки, оскільки постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 від 13.03.2022 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, а тому єдиним механізмом реагування на факти порушень вимог містобудівного законодавства та виявлення порушень є проведення обстежень відповідно до приписів Порядку № 135.
Як вбачається з положень Порядку № 135, то цей Порядок затверджений відповідно до статей 31, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю», з метою підвищення ефективності взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних з виявленням самочинного будівництва та здійсненням на території міста Одеси державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог чинного законодавства України.
Порядок визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти. ( пункт 1 Порядку № 135).
При цьому, за положеннями пункту 4 цього Порядку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Тобто, вказаними положеннями Порядку № 135 передбачено проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства, за результатами якої складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Крім того, суд зауважує, що вказані положення Порядку № 135 узгоджуються з нормами пункту 15 Порядку № 466 в частині видання відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю припису про зупинення підготовчих або будівельних робіт та лише після закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у такому приписі, набуває права на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Поряд з цим, позивачем не спростовано ніякими доказами факт не дотримання вказаних положень Порядку № 135.
Щодо підстав обстеження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2а (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:007:0027) на підставі листа Київської окружної прокуратури міста Одеси від 21.09.2023 року вх. №01-6/268-ПР, то суд не ототожнює за правовими наслідками, передбачене пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За сталою судовою практикою такої інформації достатньо для певних рішень органу контролю лише у випадках очевидних порушень, у тому числі (…), встановлених фактів іншими органами контролю.
Суд також звертає увагу, що за приписами пункту 5 Порядку № 135 за необхідності районна адміністрація Одеської міської ради спільно з представником відповідного комунального підприємства житлово-комунального сервісу Одеської міської ради та, за можливістю, із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, проводить обстеження об`єкта будівництва, про що складає акт (за формою, що додається) та здійснює фотофіксацію.
Разом з тим, Акт обстеження від 27.09.2023 р. складений головним спеціалістом Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_5 , із залученням головного спеціаліста КРА ОМР Гайдука С.С., головного спеціаліста ДЗР ОМР Мальцева О.Ю., головного спеціаліста ДАМ ОМР ОСОБА_2 , що не відповідає вищевказаному пункту 5 Порядку № 135.
Отже, вищевказаними нормами чинного законодавства регламентовано чітку процедуру проведення органами архітектурно-будівельного контролю перевірок у сфері містобудівної діяльності та підстави для вжиття заходів реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом у разі виявлення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Неухильне виконання вказаної процедури контролюючими органами є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав суб`єктів, інтересів яких стосуються результати її проведення.
Водночас, недотримання контролюючим органом означеної процедури нівелює наслідки перевірки та, відповідно, виключає правові підстави для застосування до підконтрольного суб`єкта містобудування заходів реагування.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 826/2076/15 та від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17.
В постанові від 13 квітня 2022 року справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справа № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа № 826/15946/17, від 27 червня 2023 року у справі № 320/9108/21, від 27 лютого 2024 року у справі № 160/20027/21.
Водночас суд наголошує, що недотримання позивачем вимог проведення та оформлення перевірки не позбавляє контролюючий орган права виконати покладені на нього обов`язки щодо перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та перевірки наявності або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта та належного оформлення результатів перевірки.
Доказом тому є посилання позивача на Постанову КМУ від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», якою дійсно припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.
Поряд з цим, пунктом 2 вказаної постанови визначено, що протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, можливе виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було вчинено жодних належних дій з урахуванням актуального законодавства з метою здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю стосовно відповідача, вчинення яких (дій) дозволило б позивачу провести позапланову перевірку відповідно до діючого законодавства.
Вищенаведені обставини свідчать про відсутність факту проведення позивачем заходу державного архітектурно-будівельного контролю в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та Порядку № 135 та є підставою для висновку про не набуття позивачем права на звернення до суду з даним позовом відповідно до вимог Порядку № 466.
При цьому, слід звернути увагу, що під час розгляду справи, судом не встановлено та матеріали справи не містять фактів того, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.
Як вбачається з Акту обстеження про порушення відповідачем пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», то даний висновок вмотивований тим, що ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19 травня 2021 року було взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5642га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 була раніше надана іншій фізичні особі. В подальшому, 07.06.2021 вищевказана земельна ділянка, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009 була розподілена на 17 окремих земельних ділянок ( 16 ділянок під будівництво житлових будинків, 1-ділянка- для улаштування проїзду), як ново сформовані з присвоєнням окремих кадастрових номерів, в тому числі земельна ділянка 511013690043:007:0027, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру.
Тобто, за позицією позивача формування нової земельної ділянки з кадастровим номером 511013690043:007:0027 здійснена без урахування вимог діючих будівельних норм БН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудову територій», які набрали чинності 01 жовтня 2019 року, у т.ч. в частині граничного розміру площі ділянки.
Так, згідно пунктів 1.1.- 1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, ці державні будівельні норми поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та між населених територій на державному, регіональному та місцевому рівні.
Відповідно до п. 3.56 ДБН садибний будинок (індивідуальний будинок) Житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства.
Пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. Примітка 1. До площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель. Примітка 2 При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20 % за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
Відповідач в свою чергу покликаючись на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 14.12.2022 року вих. № 7/14.4.1/13703-22 -11/22/1 стверджує, що вказана норма ДБН не стосується спірних правовідносин, оскільки вона передбачає граничні розмірі земельної ділянки для нового будівництва саме на земельні ділянки, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, а ТОВ «ЮНА-2019» в свою чергу, вказану земельну ділянку придбав у власність, що є зовсім іншим поняттям.
Відповідно до наявного у справі листа Міністерства розвитку громад та територій України від 14.12.2022 року вих. № 7/14.4.1/13703-22 -11/22/1, адресованого ТОВ «ЮНА-2019» на його звернення від 07.11.2022 року вих..№07-11/22/1 щодо застосування положень пункту 6.1.32. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» при оформлені будівельних паспортів забудови земельних ділянок, розташованих на вул. Саксаганського у м. Одесі, директорат просторового планування територій та архітектури роз`яснило, що виходячи зі змісту нормативних положень ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок це процедура, яка здійснюється в інтересах осіб, зацікавлених в одержані у користування земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, і реалізується рішеннями відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування стосовно розроблення та затвердження проектів землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок. Отже, обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розповсюджується, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок. Застосування цієї норми при здійснені забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя. Застосування цієї норми при здійсненні забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя. Разом з тим, зазначає, що при містобудівному освоєнні таких земельних ділянок, у тому числі на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, необхідно забезпечувати інші нормативні вимоги до садибної забудови, встановлені ДБН Б.2.2-12:2019, зокрема, червоні лінії…. санітарні норми … пожежні вимоги …. Суміжність ділянок… тощо ( а.с. 72-74).
Тобто, приписи пунктів 6.1.32 ДБH 5.2.2-12:2019 в частині мінімальних площ земельних ділянок застосовуються на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.
Між тим, суд зауважує, що незгода Управління ДАБК Одеської міської ради з реєстраційними діями реєстратора щодо внесення до Державного земельного кадастру всупереч діючим будівельним нормам в частині граничних розмірів новосформованої земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру 511013690043:007:0027 не свідчить про факт подання недостовірних даних відповідачем у повідомленні.
За положеннями абз. другого частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Тобто, вказана норма Закону не містить посилань на граничні розміри земельної ділянки на якій планується вказана забудова.
В межах даних спірних правовідносин позивач не заперечує, що Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався.
Як зазначалось вище, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану на період дії воєнного стану в Україні будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, проте на підставі схеми намірів забудови земельної ділянки, створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
У повідомленні № ОД 051230602876 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 » ТОВ Юна-2019 зазначило реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки виготовлена архітектором ОСОБА_4 схема намірів забудови земельної ділянки від 31.05.2023 реєстраційний номер N1301:5043-0715-7886-7391 на нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 511036900:43:007:0027), передбачає наміри забудови - двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199,69 кв.м. габаритними розмірами 8.50 м х 3.4. м., що відповідає вищевказаним положенням Закону.
Отже, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо спірного об`єкта Відповідачем були зазначені відомості про об`єкт, зокрема щодо його загальної площі та геометричних розмірів, згідно з схемою намірів забудови земельної ділянки.
Суд також відзначає й те, що оскаржувані позивачем будівельні роботи були проведені Відповідачем з дотриманням дозвільного принципу, регламентованого спеціальним Законом № 3038-VI, та відповідної процедури, а саме після подання до компетентного органу, яким є сам же Позивач, реєстрації відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
За приписами ст. 376 ЦК України законодавець визначає чіткі критерії для визнання об`єкта будівництва самочинним.
Втім, наявності жодної з вказаних підстав позивачем у порядку, чітко визначеному законодавством, не доведено і належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів суду не надано.
Крім того, недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Тож, з огляду на вищевикладене, позивачем не доведено наявності означених правових підстав за ст. 39-1 Закону № 3038-VI.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справі «Беслер проти Італії» у рішенні від 05.01.2000, в якому ЄСПЛ зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» ЄСПЛ наголошено, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами, воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
У рішенні ЄСПЛ «Єтретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» від 24.06.2003 зазначено: «особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що ними під час виконання своїх повноважень допущено помилки».
У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях від 23.09.1982 по справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», та від 01.06.2006 по справі «Федоренко проти України», ЄСПЛ наголошено на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними шляхом забезпечення пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження підстав звернення до суду з даним позовом, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VІІI. Розподіл судових витрат.
У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволені позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6, ЄДРПОУ 3152418874) до Товариства з обмеженою відповідальністю Юна-2019 ( 65038, м. Одеса, вул. Саксаганського, б. 2-А, ЄДРПОУ 44371102) про припинення права на виконання будівельних робіт - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення підписаний судом 22 квітня 2024 року.
Суддя В.А. Дубровна
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 24.04.2024 |
Номер документу | 118526645 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні