Ухвала

від 22.04.2024 по справі 420/10134/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10134/24

У Х В А Л А

22 квітня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 89 (69005, м. Запоріжжя, а/с 621); ЄДРПОУ 42348993) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 днів невикористаної відпустки в році звільнення (2023 рік); зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 23 дні відпустки в році звільнення (2023 рік), включивши до розміру та складових грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористані 23 дні відпустки надбавку за специфічні умови проходження служби (25%) в сумі 16207,35 гривень та щомісячну премію (30%) в сумі 13873,20 гривень; визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2021-2022 роки в загальній кількості 59 календарних днів; зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2021-2022 роки в загальній кількості 59 календарних днів; визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2018-2022 роки в загальній кількості 70 календарних днів; зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022 роки в загальній кількості 70 календарних днів.

Ухвалою судді від 05.04.2024 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 122, 123 КАС України.

Зокрема, суддею враховано, що ОСОБА_1 з 27.11.2018 по 01.03.2021 проходив службу на посаді державного службовця слідчого другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіальногоуправління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі. З 18.03.2021 по 31.03.2023 ОСОБА_1 проходив службу на посаді особи рядового та начальницького складу та з 31.03.2023 ОСОБА_1 було звільнено з посади за угодою сторін.

З огляду на норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України, позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду з даним позовом, який розпочав відлік з наступного дня після завершення дії карантину, тобто з 01.07.2023, та завершився 01.10.2023, а позивач звернувся до суду 01.04.2024.

Представником позивача 17.04.2024 надано до суду клопотання, в якому останній просить поновити позивачу строк на звернення до суду із даним позовом.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 31.03.2023 ОСОБА_1 було звільнено з посади в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі за угодою сторін. Наказом від 20.05.2023 № 140 ОСОБА_1 відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом у зв`язку з військовою агресією проти України призначено на посадо до ВЧ НОМЕР_2 . З 20.05.2023 ОСОБА_1 проходить службу по мобілізації та виконує бойові завдання в зоні ведення активних бойових дій, за відсутності будь якого зв`язку, в обстановці перебування на лінії зіткнення без засобів зв`язку. Такі обставини продовжують існувати з 20.05.2023 по теперішній час. У зв`язку з викладеним, у позивача існували обставини (призов на військову службу по мобілізації, проходження служби на лінії розмежування, виконання бойових завдань в місці активних бойових дій та відсутність зв`язку), які об`єктивно перешкоджали йому звернутися до суду у строк із позовними вимогами. Позивач ОСОБА_1 був впевнений у добросовісності дій органу за місцем проходження попередньої служби (відповідача у справі) та вважав, що після звільнення з ним проведений повний розрахунок. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 раніше не є спеціалістом у області нарахування виплат при звільненні, що входить до обов`язків працівників бухгалтерії та кадрів, у Позивача були відсутні відомості про те, що виплати йому здійснені не в повному обсязі. Після отримання відповідей від 04.03.2024, 11.03.2024, 14.03.2024 щодо проведених розрахунків, в тому числі з деталізацією та роз`ясненням складових проведених виплат та відпусток за минулі роки які не були використані позивачем, ОСОБА_1 дізнався, що розрахунок за невикористані дні відпустки за 2018-2022 роки не був проведений, а також про те, що не зі всіх складових, які входили до його щомісячного грошового забезпечення, був здійснений розрахунок та ним отримана грошова компенсацію за невикористану в 2023 році відпустку. З цих причин представник позивача просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання позову.

Вирішуючи порушене стороною позивача питання щодо поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами, суд виходить з наступного.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Отже, строк на звернення до суду позивача із даними вимогами, з урахуванням сукупності повідомлених позивачем обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Інакший судовий розсуд призвів би до порушення базового права людини на доступ до правосуддя, гарантований як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, у зв`язку із чим справа може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Керуючись ст.ст. 171, 248, 257, 260, 261, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз`яснивши право позивача подати до суду протягом п`яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив, відповідача право на подання заперечення протягом п`яти днів із дня отримання відповіді на відзив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Роз`яснити сторонам, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам; відповідачу також копію позову із додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк