Ухвала

від 14.05.2024 по справі 420/10134/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10134/24

У Х В А Л А

14 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 днів невикористаної відпустки в році звільнення (2023 рік); зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 23 дні відпустки в році звільнення (2023 рік), включивши до розміру та складових грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористані 23 дні відпустки надбавку за специфічні умови проходження служби (25%) в сумі 16207,35 гривень та щомісячну премію (30%) в сумі 13873,20 гривень; визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2021-2022 роки в загальній кількості 59 календарних днів; зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2021-2022 роки в загальній кількості 59 календарних днів; визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2018-2022 роки в загальній кількості 70 календарних днів; зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022 роки в загальній кількості 70 календарних днів.

Ухвалою судді від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.05.2024 від представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, необхідність з`ясування всіх обставин тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5-8 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк