Рішення

від 22.04.2024 по справі 520/28031/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 квітня 2024 року справа №520/28031/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ОПТА ЛТД»

до Полтавська митниця Державної Митної Служби України

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТА ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ « ОПТА ЛТД») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної Митної Служби України (далі по тексту - Полтавська митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення Полтавської митниці Державної Митної Служби України про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000113/2 від 20.09.2023 та зобов`язати Полтавську митницю Державної Митної Служби України повернути ТОВ «ОПТА ЛТД» надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 518 675,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подані ним документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару та спростовують необґрунтовані припущення відповідача про наявність розбіжностей, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів, не надано необхідний пакет документів.

У період з 15.07.2023 по 06.08.2023, 12.10.2023 та з 15.11.2023 по 03.12.2023, з 01.01.2024 по 13.01.2024, 05.04.2024 по 06.04.2024 та з 08.04.2024 по 17.04.2024 суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.10.202 між ТОВ «ОПТА ЛТД», як Покупцем, та NPP Power (VIETNAM) CO. LTD, як Продавцем, було укладено Контракт №01/10/22 (далі за текстом Договір).

Відповідно до п. 1.1 наведного Договору, Продавець продає, а Покупець купує товар (свинцево-кислотні акумулятори) в асортименті, за ціною та у кількості відповідно до Специфікацій, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.2 наведеного Договору, вартість зазначена валюті долар США.

Відповідно до п. 7.1 наведеного Договору, оплата за товар здійснюється відповідно до умов, зазначених у Специфікації.

Відповідно до Специфікації № 2 від 02.03.2023 та рахунку на оплату вартість поставки становить 59 334,90 доларів США.

Відповідно до Інвойсу від 11.07.2023 (Commercial Invoce № ЕЕ023111), вартість поставки товару становить 59 334,90 доларів США.

Наведена поставка була сплачена Позивачем в повному обсязі на суму 59 334,90 доларів США, що підтверджується Платіжними інструкціями в іноземній валюті № №54 від 08.03.2023; №56 від 25.05.2023; №55 від 28.04.2023; №58 від 03.07.2023; №57 від 12.06.2023.

Перевезення товару вчинялось ТОВ «ОУШН БРІДЖ» на підставі попередньо укладеного з Позивачем Договору № ОВ02092021Y від 02.09.2021 та Заявки №603 від 12.07.2023 року.

Вартість перевезення товару, що вчинялося із порту Ho Chi Mihn (Вєтнам) до митного кордону Краківець (Україна) складає 163 779,21 грн, в тому числі вантажно - розвантажувальні роботи за межами України.

Транспортні витрати складаються з:

1) Послуга з організації морського перевезення та локальні витрати (перевалка вантажу, НРР, рампа) за межами території України - 118 189,76 грн. без ПДВ;

2) послуга з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: м. Гданськ (Польща) - м/п Краківець (Україна) (900 км) 45 589,45 грн з ПДВ 0%.

Вантаж прямував морем в контейнері OOLU0248777 згідно коносамента SZX2307102965 за маршрутом порт HO CHI MINH (В`єтнам) - порт GDANSK (Польща), та до України прибуває в автомобілі з державними знаками НОМЕР_1 /ВС2672ХМ, CMR №603 від 14/09/23.

Транспортно-експедиторські послуги за межами території України не надавалися.

Страхування вантажу проводилося і складає 4 269,00 грн. без ПДВ.

13.09.2023 року вантажний транспортний засіб з придбаним майном Позивача заїхав до Відділ Митного оформлення № 1 Митного поста «Полтава» з метою розмитнення товару та подав документи через представника ФОП ОСОБА_1 (Договір доручення № 19/10-21 від 19.10.2021), а саме:

1.Пакувальний лист (Packing list) б/н від 11.07.2023.

2.Рахунок-проформа (Proforma invoice) EE023111 від 02.03.2023 року

3.Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №EE023111 від 11.07.2023.

4.Коносамент (Bill of lading) SZX2307102965 від 20.07.2023.

5.Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 603 від 14.09.2023.

6.Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №23PL322080NU65BZE5 від 13.09.2023;

7.Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 2310076273 від 21.07.2023.

8.Банківський платіжний документ, що стосується товару №54 від 08.03.2023;

9.Банківський платіжний документ, що стосується товару №55 від 28.04.2023;

10.Банківський платіжний документ, що стосується товару №56 від 25.05.2023;

11.Банківський платіжний документ, що стосується товару № 57 від 12.06.2023;

12.Банківський платіжний документ, що стосується товару № 58 від 03.07.2023;

13.Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №230841 від 28.08.2023;

14.Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 230906 від 14.09.2023;

15.Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 8925 від 28.08.2023 року;

16.Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 8997 від 15.09.2023 року;

17.Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 603 від 14.09.2023;

18.Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.03.2023;

19.Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою;

20.експертною організацією ДЗІ №113/668 від 08.09.2023;

21.Страховий поліс № 81-17241-11 від 20.07.2023;

22.Страховий поліс б/н від 14.09.2023;

23.Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. №2 від 02.03.2023;

24.Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник

25.товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується

26.поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/10/22 від 01.10.2022;

27.Договір про надання послуг митного брокера 19/10-21 від 19.10.2021;

28.Договір (контракт) про перевезення AUOB-26052023 від 26.05.2023;

29.Договір (контракт) про перевезення OB02092021Y від 02.09.2021;

30.Інші некласифіковані документи Заявка № 603 від 12.07.2023;

31.Інші некласифіковані документи Каталог № 2023 від 18.09.2023 року;

32.Інші некласифіковані документи Комерційна пропозиція від 01.03.2023;

33.Інші некласифіковані документи Лист №15/09 від 15.09.2023;

34.Інші некласифіковані документи Переклади документів від 18.09.2023;

35.Інші некласифіковані документи Тех.документація від 18.09.2023;

36.Копія митної декларації країни відправлення № 305659808110 від 12.07.2023;

37.Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA806020010818U7 18.09.2023.

Також, були надані додатково документи під час митного оформлення, на вимогу Листа від митного органу, а саме:

1) Інші некласифіковані документи Лист від Виробника б/н від 19.09.2023;

2) Інші некласифіковані документи Лист №603/1 від 19.09.2023;

Слід зауважити, що до МД 23UA806020010818U7 від 18.09.2023 разом з іншими документами був наданий Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДЗІ (ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО_АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ (ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» ЄДРПОУ 20062351) №113/668 від 08.09.2023;

Митну вартість товару Позивачем визначено за основним методом за ціною договору.

Не зважаючи на надані Позивачем документи, Відповідачем було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 806020/2023/000262 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 806020/2023/000113/2 від 20.09.2023.

Підставою для прийняття Відповідачем вказаного рішення стали висновки митного органу в карті відмови про те, що: Відділом митного оформлення №1 митного поста "Полтава" прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 20.09.2023 №UA806020/2023/000113/2, яким митну вартість товару скориговано. Таким чином, порушено вимоги ст. 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару та, відповідно до вимог ч. 6 ст. 54, ст. 256 МКУ, митна декларація не може бути оформлена».

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України у розмірі 518 675,58 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Дослідивши наявні документи, вбачається, що Позивачем, було виконано наведені умови законодавства, при наданні документів, підтверджуючих ціну та кількість товару.

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Висновок колегії КАС ВСУ від 20.09.2023 у справі №815/6803/17; Висновок колегії КАС ВСУ від 20.09.2023 у справі № 815/5783/17; Висновок колегії КАС ВСУ від 21.03.2023 у справі №815/5817/17; Висновок колегії КАС ВСУ від 15.08.2023 у справі №815/2304/16; Висновок колегії КАС ВСУ від 14.09.2023 у справі №817/1799/16; Висновок колегії КАС ВСУ від 14.09.2023 у справі №814/1262/16).

Як вже зазначалось, що відповідно до п. 1.1 наведеного Договору, Продавець продає, а Покупець купує товар (акумулятори електричні, свинцеві, для систем безперебійного живлення) в асортименті, за ціною та у кількості відповідно до Специфікацій, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.2. наведеного Договору, вартість зазначена валюті долар США.

Відповідно до п. 7.1. наведеного Договору, оплата за товар здійснюється відповідно до умов, зазначених у Специфікації.

Відповідно до Специфікації № 2 від 02.03.2023 вартість поставки становить 59 334,90 доларів США.

Відповідно до Інвойсу від 11.07.2023 (Commercial Invoce № ЕЕ023111), вартість поставки товару становить 59 334,90 доларів США.

Наведена поставка була сплачена Позивачем в повному обсязі на суму 59 334,90 доларів США, що підтверджується Платіжними інструкціями в іноземній валюті № №54 від 08.03.2023; №56 від 25.05.2023; №55 від 28.04.2023; №58 від 03.07.2023у; №57 від 12.06.2023.

Таким чином, надані документи містять інформацію про ціну на товар; повну ціну поставки товару на зазначених в контракті умовах і не потребують визначення складових митної вартості. Крім того, надані до митного органу вищенаведені документи містять інформацію про найменування товару, кількість, ціну, загальну суму до сплати.

Тобто, вказані документи містять відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Суд зазначає, що Верховний Суд у наведених Постановах неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин, Позивач надав до митного органу всі документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про неправомірність рішення суб`єкта владних повноважень та наявність підстав для його скасування.

Враховуючи викладене, оскільки Відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, що суттєво впливає на її визначення, то коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, а отже Рішення Полтавської митниці Державної Митної Служби України про коригування митної вартості товарів № UA 806020/2023/000113/2 від 20.09.2023 є незаконним та повинно бути скасоване.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями частини 2 статті 6 КАСУ передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2011 у справі "Щокін проти України" (заява N 23759/03) та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (заява N 39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Отже, неврахування Відповідачем поданих Позивачем документів та як наслідок прийняття оскаржуваного рішення №UA 806020/2023/000113/2 від 20.09.2023 та надмірно сплачено Позивачем коригування митної вартості у розмірі 518 675,58 грн. порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, при скасуванні оскаржуваного рішення контролюючого органу повинні бути поновлені права Позивача шляхом повернення йому надмірно сплачених коштів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 де зазначено, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п`ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним Рішення Полтавської митниці Державної Митної Служби України про коригування митної вартості товарів №UA 806020/2023/000113/2 від 20.09.2023 та зобов`язання Полтавську митницю Державної Митної Служби України повернути ТОВ «ОПТА ЛТД» надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 518 675,58 грн. є однією позовною вимогою.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем митної декларації, документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок відповідача про відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, як на підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного суду від 25.06.2020 (справа №826/4833/20).

Підсумовуючи наведене, Рішення Полтавської митниці Державної Митної Служби України про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000113/2 від 20.09.2023 є протиправним та як наслідок, Полтавська митниця Державної Митної Служби України зобов`язана повернути ТОВ «ОПТА ЛТД» надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 518 675,58 грн.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжним дорученням позивач сплатив судовий збір у сумі 7 780,14 грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 7 780,14 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТА ЛТД» (61033, м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 193, код ЄДРПОУ: 24669498) до Полтавська митниця Державної Митної Служби України (36022, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Кукоби Анатолія, будинок 28, код ЄДРПОУ: 43997576) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Полтавської митниці Державної Митної Служби України про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000113/2 від 20.09.2023.

Зобов?язати Полтавську митницю Державної Митної Служби України повернути ТОВ «ОПТА ЛТД» надмірно сплачені грошові кошти за Рішенням Полтавської митниці Державної Митної Служби України про коригування митної вартості товарів №UA 806020/2023/000113/2 від 20.09.2023 у розмірі 518 675,58 грн. (п`ятсот вісімнадцять тисяч шісот сімдесят п`ять гривень п`ятдесят вісім копійок).

Стягнути з Полтавської митниці Державної Митної Служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТА ЛТД» у розмірі 7 780,14 грн (сім тисяч сімсот вісімдесят гривень чотирнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2024.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА