Рішення

від 17.04.2024 по справі 520/5674/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 р. Справа № 520/5674/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Олітто О.О.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представників:

позивача - Іванової Н.О., відповідача - Панасенка Б.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд визнати протиправним дії відповідача щодо направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 08.02.2024 року; скасувати наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 08.02.2024 року №85/8.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року по справі №643/18223/21, на підстав якого відповідачем було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю не є рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії в розумінні п.п. «з» п. 2 ч. 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», оскільки позивач не був відповідачем по вказаній цивільній справі. Лист судді Московського районного суду м. Харкова від 28.12.2023 року про направлення до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копій рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції по справі №643/18223/21 для застосування до нотаріусів заходів реагування повинен був оцінений відповідачем як звернення громадян, і, як наслідок, відповідач повинен був провести у відношенні ОСОБА_1 перевірку, передбачену Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. На підставі зазначеного, вважає протиправними дії відповідача щодо направлення подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, і, як наслідок, незаконним наказ про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначає про помилковість доводів позивача, викладених в позові, зазначає, що при вчиненні оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд позовні вимоги задовольнити, пославшись на доводи викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав та мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року по цивільній справі №643/18223/21 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання недійсними договору про поділ спадщини та свідоцтв про право на спадщину задоволено.

Визнано недійсним договір про поділ спадщини від 26.03.2020, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 845.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 26.03.2020, зареєстроване в реєстрі за № 846.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 26.03.2020, зареєстроване в реєстрі за № 848.

В мотивувальній частині рішення суд зазначив: «Отже, приватний нотаріус ОСОБА_1, приймаючи довіреність в роботу та посвідчуючи договір про поділ спадкового майна не могла не знати порядку внесення змін до договору, які встановлені ЦК України та пунктами 7.1 і 7.2 Порядку і мала б вимагати у представника ОСОБА_3 надати належним чином оформлені зміни до довіреності чи нову довіреність, або відмовити в посвідченні договору про поділ спадкового майна, оскільки допис в довіреності є не виправленням арифметичної/орфографічної описки, а зміною, що розширила права представника у спосіб, не передбачений законодавством.».

Крім того, суд вказав: «Суд, ухвалюючи рішення у справі встановив певні порушення в діях нотаріусів, отже вважає необхідним після набрання рішенням законної сили направити його копію відповідним органам нотаріату з метою застосування до нотаріусів ОСОБА_6 та ОСОБА_1 заходів реагування.».

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційні скарги, в тому числі і ОСОБА_1 , залишенні без задоволення, рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року по справі №643/18223/21 залишене без змін.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції вказав: «Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено наявність порушень в діях нотаріусів, тому є необхідним після набрання рішенням законної сили направити його копію відповідним органам нотаріату з метою застосування до нотаріусів ОСОБА_6 та ОСОБА_1 заходів реагування.».

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листом Московського районного суду від 28.12.2023 року вих. № 643/18223/21/61285/2023 копії рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року по справі №643/18223/21 направлені до Міністерства юстиції України, управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для застосування до нотаріусів заходів реагування.

Листом від 15.01.2024 року №3433/10.6/27/24 Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомило позивача про необхідність надати письмові пояснення та необхідні документи і відомості, що стосуються фактів, викладених у рішенні Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року та постанові Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року по справі №643/18223/21.

Листом від 16.01.2024 року №8/01-16 позивачем надано на адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пояснення та копії документів і відомості, що стосуються фактів, викладених у вказаних судових рішеннях.

08 лютого 2024 року Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції відносно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 винесене подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», яке направлене до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Згідно приписів підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадку набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

Ключовим при вирішенні даного спору питанням є те, чи можна вважати рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року по справі №643/18223/21 рішенням суду саме про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, як підставу для винесення відповідного подання.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при перегляді у касаційній інстанції адміністративної справи №320/5840/21 у пункті 115 постанови від 04 травня 2023 року Верховним Судом сформульовані таки висновки:

«Верховний Суд із урахуванням вимог підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону №3425-XII зазначає, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України у разі набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії незалежно від того чи був нотаріус відповідачем у судових рішеннях, які набрали законної сили. Судовими рішеннями не обов`язково має бути конкретизовано яку норму права порушив нотаріус при вчиненні ним нотаріальної дії. Обов`язковою умовою для правозастосування підпункту «з» указаної норми, має бути саме рішення суду, яке набрало законної сили, з якого убачається порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 640/15026/20.

Так, у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 640/15026/20 Верховний Суд вказав наступне: «Варто відзначити, що аналіз підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» дає підстави для висновку, що судовими рішеннями не обов`язково має бути конкретизовано яку норму права порушив нотаріус при вчиненні ним нотаріальної дії. Обов`язковою умовою для правозастосування підпункту «з» указаної норми, має бути саме рішення суду, яке набрало законної сили, з якого убачається порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

Очевидно, що суд, розглядаючи спір стосовно дійсності нотаріально посвідченого договору, на підставі якого було відчужене нерухоме майна, як у цьому випадку, не зобов`язаний надавати кваліфікаційну оцінку діям нотаріуса (яку саме норму права він порушив, посвідчуючи спірний договір), адже це не входить до предмета доказування. Одночасно, в такому спорі суд надає оцінку саме правомірності вчинення такої нотаріальної дії нотаріусом за фактичних обставин, які їй передували.

Тож, покликання позивачки на те, що вона була залучена до справ №754/12148/14-ц і №761/12901/13-ц лише як третя особа, а також на те, що цими рішеннями не конкретизовано пункт, частину та статтю законодавства, яку вона порушила, посвідчуючи оспорювані у цих справах договори, Верховний Суд відхиляє, оскільки указаними судовими рішеннями достатньо встановлені фактичні обставини, які дозволяють визначити дії нотаріуса ОСОБА_1 при посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна як такі, що порушують вимоги законодавства.».

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність у Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підстав, передбачених підпунктом «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», для направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва позивача про право на заняття нотаріальною діяльністю, отже такі дії відповідача є правомірними.

Щодо доводів позивача про не дотримання відповідачем процедури внесення подання, а саме не проведення відносно позивача перевірки, передбаченої статтею 33 Закону №3425-XII та Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 року №357/5, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року по справі 520/5445/21 сформульовані наступні правові висновки: «… аналіз положень пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», які визначають підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, дозволяє виокремити дві категорії таких випадків:

випадки, які потребують повноцінної перевірки та оцінки, та підтвердження яких результатами проведеної перевірки у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат», є важливою передумовою для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (підпункти «е», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат») та;

випадки, які мають чітку юридичну основу та можуть слугувати самостійними підставами для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, без необхідності їх перевірки у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат» (підпункти «а», «б», «в», «г», «д», «є», «ж», «з», «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат»).

Встановлення наведених вище підстав Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції України можливе не лише за результатами проведеної перевірки організації діяльності нотаріуса (у тому числі за зверненнями фізичних та юридичних осіб), а і за інших обставин (у тому числі, у випадку отримання відповідних документів від органів дізнання, слідства, прокуратури, суду, пояснень самого нотаріуса тощо).

З наведеного випливає, що проведення перевірки організації діяльності нотаріуса у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про нотаріат», та складення довідки за результатами її проведення не є обов`язковою передумовою для направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за встановлення органом контролю підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г», «д», «є», «ж», «з», «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Вказані підстави, у разі їх встановлення Міністерством юстиції України, його територіальним органом, самостійно оцінюються та перевіряються органом контрою на предмет обґрунтованості таких підстав та підтвердження їх належними документами при вирішення питання про направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.».

Отже, встановлені фактичні обставини даної адміністративної справи з урахуванням вищезазначеного дозволяють дійти висновку про відсутність в діях відповідача порушень вимог діючого законодавства при формуванні та направленні подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 08.02.2024 року.

Відповідно до приписів пункту 8 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

Враховуючи те, що судовим розглядом не встановлено порушення відповідачем діючого законодавства при формуванні та направленні до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, суд не вбачає підстав для скасування наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 08.02.2024 року №85/8.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовним вимог та залишення адміністративного позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправними дій та скасування наказу - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2024 року.

Суддя Шевченко О.В.