Постанова

від 17.04.2024 по справі 280/2475/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2475/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року (суддя Мінаєва К.В., повне судове рішення складено 25 грудня 2023 року) в справі № 280/2475/21 за позовом ОСОБА_2 до Офісу Генерального прокурора, чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна», про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі Офіс), чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі кадрова комісія), Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна», в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 09 березня 2021 року №18 про неуспішне проходження атестації прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 24 березня 2021 року №454к про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;

зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру запропонувати йому рівнозначну посаду прокурора окружної прокуратури в органах Запорізької обласної прокуратури та призначити його на цю посаду;

якщо суд за результатами судового розгляду дійде висновку, по-перше, про законність визначеного Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року, (далі Порядок №221) складання прокурорами іспиту на загальні здібності та навички, по-друге, про застосовність згаданого порядку безпосередньо саме до ОСОБА_2 , по-третє, про неможливість призначення ОСОБА_2 в окружну прокуратуру без проходження всіх етапів атестації, зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру поновити його на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області та зобов`язати уповноважену на час прийняття рішення судом кадрову комісію призначити для нього новий час (дату) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відповідно до пункту 7 Порядку №221;

якщо суд за результатами судового розгляду дійде висновку лише про застосовність Порядку №221 безпосередньо до ОСОБА_2 та визнає незаконним складання іспиту на загальні здібності та навички, а також дійде висновку про неможливість призначення ОСОБА_2 в окружну прокуратуру без проходження останньою етапу атестації (співбесіди), зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру поновити його на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Запорізької області та зобов`язати уповноважену на час прийняття рішення судом кадрову комісію допустити його до проведення передбаченої Порядком №221 співбесіди;

якщо станом на день прийняття судом рішення у справі, кадрові комісії обласних прокуратур, уповноважені на проведення атестації прокурорів місцевих прокуратур припинять свою роботу, вжити всіх заходів, спрямованих на поновлення порушених прав позивача, в тому числі зобов`язати Офіс Генерального прокурора створити таку кадрову комісію та забезпечити останньою проходження ОСОБА_2 необхідних етапів атестації;

у випадку наявності розпорядчого акту, яким скорочено у штаті Запорізької обласної прокуратури посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1, яку він займав, або встановлення за результатами судового розгляду факту припинення діяльності кадрових комісій, зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру запропонувати йому рівнозначну посаду прокурора окружної прокуратури в органах Запорізької обласної прокуратури та призначити його на цю посаду;

зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення 26 березня 2021 року і до моменту фактичною поновлення на роботі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (па правах місцевих) № 18 від 09 березня 2021 року про неуспішне проходження атестації прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 ; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури № 454к від 24 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1; поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 з 27 березня 2021 року; стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 березня 2021 року по 19 серпня 2021 року у розмірі 88 722,81 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року в адміністративній справі №280/2475/21 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі №280/2475/21 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права.

Вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено, що 25 лютого 2021 року він саме після завершення тестування звернувся до членів кадрової комісії з питання некоректної роботи програмного забезпечення при проведенні тестування на загальні здібності та навички, адже про звернення до членів кадрової комісії під час тестування ним зазначається у всіх заявах.

Судом першої інстанції не досліджено це питання та зроблений безпідставний висновок про недоцільність виклику фахівців через короткостроковість проблем, не врахувавши, що тестування (1 блок) відбувалось лише 8 хвилин.

Судом першої інстанції проігноровано висновок Верховного Суду, зокрема, щодо неврахування того факту, що на момент набрання чинності Законом № 113-ІХ він не був прокурором, не працював в системі органів прокуратури, а законом не передбачена процедура звільнення особи, яка не працювала в органах прокуратури.

Просить ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 09 березня 2021 року №18 про неуспішне проходження атестації прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 24 березня 2021 року №454к про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; поновити його на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області з 24 березня 2021 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури, стягнути середню заробітну плату з 26 березня 2021 до моменту фактичного поновлення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Запорізька обласна прокуратура просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, у зв`язку з чим суд визнав за можливе провести апеляційний перегляд справи за відсутності позивача.

В судовому засіданні представник відповідача Запорізької обласної прокуратури просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представники відповідачів Офісу Генерального прокурора, кадрової комісії та представник третьої особи до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе провести апеляційний перегляд справи за відсутності цих осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Запорізької обласної прокуратури, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні фактичні обставини.

08 жовтня 2019 року ОСОБА_2 призначений на посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області згідно з наказом № 277к від 04 жовтня 2019 року.

09 жовтня 2019 року ОСОБА_3 на адресу Генерального прокурора подав заяву у встановлений Порядком термін про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

ОСОБА_3 успішно складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у зв`язку з чим його допущено до наступного етапу атестації.

25 лютого 2021 року позивач складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), за наслідками якого набрав 84 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали).

Відповідно до відомостей про результати тестування ОСОБА_3 набрав середній арифметичний бал - 84, про що він погодився та поставив особистий підпис без зауважень.

25 лютого 2021 року після завершення атестації ОСОБА_3 звернувся до кадрової комісії із заявою, в якій повідомив, що під час проходження ним атестації програмне забезпечення на відведеному йому персональному комп`ютері функціонувало некоректно, що виражалося у повільному переключенні сторінок на наступне питання. З урахуванням обмеженого часу сенсу викликати фахівців не було, оскільки дані проблеми мали місце близько п`яти секунд після кожного питання. Враховуючи вказану ситуацію, позивач почав нервуватися, що призвело до обмеження можливості у часі належним чином обмірковувати кожне питання та усвідомлювати його логічний та вербальний зміст. В результаті чого це йому завадило повноцінно здати успішно тестування.

Крім того, під час складання абстрактно-логічного тесту, відповідаючи на п`яте-сьоме питання та в деяких інших випадках, після вибору відповіді на моніторі з`являлись червоні плями, які відволікали його від концентрації уваги на суті завдання. Водночас, у декількох завданнях було по два аналогічних варіанти відповідей, що суттєво вплинуло на загальний середній бал за результатами тесту. Після складання тестування він в усній формі звернувся до присутніх членів кадрової комісії та повідомив про зазначені вище порушення, а також з проханням перевірити його робочий комп`ютер на предмет збоїв в програмному забезпеченні та складання відповідного акту. На його звернення члени кадрової комісії не змогли скласти відповідний акт у зв`язку з відсутністю технічного працівника, що позбавило його права та можливості фіксації неналежної роботи технічного обладнання, а також на неналежні умови тестування та права повторного складання іспиту. У зв`язку з чим просив призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

25 лютого 2021 року на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії (протокол №5) відмовлено, зокрема, ОСОБА_3 у повторному проходженні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку з тим, що іспит із прокурором не переривався, акт про дострокове його завершення із незалежних від членів комісії та прокурора причин не складався; зауваження та скарги від прокурора до та під час складання іспиту до членів кадрової комісії та робочої групи не надходили.

26 лютого 2021 року ОСОБА_3 направив за допомогою поштового зв`язку до кадрової комісії заяву (додатково до раніше поданої 25 лютого 2021 року), в якій посилався на ті ж самі обставини.

09 березня 2021 року на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії (протокол №7) ухвалено рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, згідно з яким ОСОБА_3 неуспішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 84 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.

09 березня 2021 року рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії №18 позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 24 березня 2021 року №254к позивача звільнено з посади прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Запорізької області відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Врахувавши, що позивач відповідно до наказу Генерального прокурора України від 04 жовтня 2019 року № 277к на підставі ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», пп. 5 п. 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, п. 9 Порядку призначення в місцеві прокуратури осіб, які на день набрання чинності Закону № 113-ІХ проходили спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 вересня 2019 року № 216, призначено на посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області з 08 жовтня 2019 року, тобто ОСОБА_2 на день набрання чинності Законом № 113-ІХ проходив спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, суд першої інстанції вважав, що переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі, окружних прокуратурах було можливе лише у разі успішного проходження ним атестації.

Крім того, оскільки 25 лютого 2021 року позивач складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), отримав результат у 84 бали, який є меншим від прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали), кадрова комісія зафіксувала ці результати у відповідній відомості, у якій ОСОБА_3 поставив особистий підпис, врахувавши, що вказаний етап атестації позивач пройшов повністю, завершив його та отримав відповідний результат (менший від прохідного балу), який у передбачений законодавством спосіб було задокументовано у відповідній відомості, яку позивач підписав особисто, відхиливши твердження позивача про повідомлення саме в процесі тестування членам комісії про некоректну роботу програмного забезпечення, оскільки такі твердження не зазначені позивачем у заяві, яку він склав одразу після завершення тестування та в заяві від 26 лютого 2021 року, а протокол засідання Чотирнадцятої кадрової комісії від 25 лютого 2021 року № 5 не містить висновку цієї комісії про те, що іспит, який складав позивач, є таким, що не відбувся, як визначено в пункті 7 розділу І Порядку №221, суд першої інстанції дійшов висновку, що чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур на підставі п. п. 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, п. 6 розділу І, п. 6? розділу? ?ІII Порядку № 221, прийнято законне і мотивоване? ? рішення від? ? 09 березня 2021 року № 18 про неуспішне проходження позивачем атестації.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звільнення позивача наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 24 березня 2021 року №254к з посади прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Запорізької області відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора України від 04 жовтня 2019 року №277к ОСОБА_2 призначений на посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Запорізької області з 08 жовтня 2019 року.

Наказ № 277к від 04 жовтня 2019 року виданий відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру», підпункту 5 пункту 21 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №113 ІХ, пункту 9 Порядку призначення в місцеві прокуратури осіб, які в день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» проходили спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури від 30 вересня 2019 року №216.

Відповідно до свідоцтва Національної академії прокуратури України (реєстраційний №000505-19) у 2019 році ОСОБА_2 успішно пройшов у цій установі спеціальну підготовку кандидата на посаду прокурора.

ОСОБА_2 09 жовтня 2019 року подав Генеральному прокурору заяву про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

ОСОБА_2 успішно складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації), у зв`язку з чим його допущено до наступного етапу атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

ОСОБА_2 25 лютого 2021 року складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), за наслідками якого набрав 84 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали).

Відповідно до відомості про результати тестування ОСОБА_2 набрав середній арифметичний бал - 84, з чим він погодився та поставив особистий підпис без зауважень.

ОСОБА_2 25 лютого 2021 року після завершення атестації звернувся до кадрової комісії із заявою, в якій повідомив, що під час проходження ним атестації програмне забезпечення на відведеному йому персональному комп`ютері функціонувало некоректно, що виражалося у повільному переключенні сторінок на наступне питання. З урахуванням обмеженого часу, сенсу викликати фахівців не було, оскільки дані проблеми мали місце близько п`яти секунд після кожного питання. Враховуючи вказану ситуацію, ОСОБА_2 почав нервуватися, що призвело до обмеження можливості у часі належним чином обмірковувати кожне питання та усвідомлювати його логічний та вербальний зміст. В результаті чого це йому завадило повноцінно та успішно пройти тестування. Крім того, під час складання абстрактно-логічного тесту, відповідаючи на п`яте-сьоме питання, та в деяких інших випадках після вибору відповіді на моніторі з`являлись червоні плями, які відволікали його від концентрації уваги на суті завдання. Водночас, у декількох завданнях було по два аналогічних варіанти відповідей, що суттєво вплинуло на загальний середній бал за результатами тесту. Крім того, після складання тестування він в усній формі звернувся до присутніх членів кадрової комісії та повідомив про зазначені вище порушення, а також з проханням перевірити його робочий комп`ютер на предмет збоїв в програмному забезпеченні та складання відповідного акту. На його звернення члени кадрової комісії не змогли скласти відповідний акт у зв`язку з відсутністю технічного працівника, що позбавило його права та можливості фіксації неналежної роботи технічного обладнання, а також на неналежні умови тестування та права повторного складання іспиту. У зв`язку з чим просив призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

25 лютого 2021 року на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії (протокол №5) відмовлено ОСОБА_2 у повторному проходженні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку з тим, що іспит із прокурором не переривався, акт про дострокове його завершення із незалежних від членів комісії та прокурора причин не складався; зауваження та скарги від прокурора до та під час складання іспиту до членів кадрової комісії та робочої групи не надходили.

26 лютого 2021 року ОСОБА_2 направив за допомогою поштового зв`язку до кадрової комісії заяву (додатково до раніше поданої 25 лютого 2021 року), в якій посилався на ті ж самі обставини. Ця заява була долучена до заяви від 25 лютого 2021 року.

09 березня 2021 року на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії (протокол №7) ухвалено рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, згідно з яким ОСОБА_2 неуспішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 84 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.

Рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії №18 від 09 березня 2021 року ОСОБА_2 визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 24 березня 2021 року №254к ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Запорізької області відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Апелянтом (позивачем) оскаржується рішення суду першої інстанції з двох підстав:

1) неврахування некоректної роботи програмного забезпечення, за допомогою якого складався іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

2) неврахування, що на момент набрання чинності Законом № 113-ІХ він не був прокурором, не працював в системі органів прокуратури, а законом не передбачена процедура звільнення особи, яка не працювала в органах прокуратури.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначав Закони України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII), яким забезпечувалися гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон № 113-IX) до Закону № 1697-VII внесені зміни.

Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

Відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 9 цього розділу визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Пунктом 10 розділу II Закону № 113-IX передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі Порядок № 221).

Вказаним Порядком встановлено, що атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації.

Розділом ІІІ Порядку № 221 регламентовано організацію проведення етапу зі складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Як вказано вище, позивачем 25 лютого 2021 року складався іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), за результатами якого позивачем отримано результат у 84 бали, який є меншим від прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали), що зафіксовано кадровою комісією у відомості, у якій ОСОБА_3 поставив особистий підпис, що вказує на те, що позивачем цей етап завершено.

Згідно з пунктом 16 розділу ІІ Закону №113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Пункт 6 розділу ІІІ Порядку №221 містить аналогічну по суті норму.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІ Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Ураховуючи набрання позивачем за наслідками другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, суд погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації та недопуск позивача до наступного її етапу.

Як вказано вище, основним доводом апелянта в цій частині є неврахування некоректної роботи програмного забезпечення, за допомогою якого складався іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 після завершення іспиту 25 лютого 2021 року звернувся до кадрової комісії із заявою (а.с. 54 т.1), в якій зазначив, що під час проходження ним іспиту програмне забезпечення на відведеному йому персональному комп`ютері функціонувало некоректно, що виражалося у повільному переключенні сторінок на наступне питання. З урахуванням обмеженого часу сенсу викликати фахівців не було, оскільки дані проблеми мали місце близько п`яти секунд після кожного питання. Враховуючи вказану ситуацію, позивач почав нервуватися, що призвело до обмеження можливості у часі належним чином обмірковувати кожне питання та усвідомлювати його логічний та вербальний зміст. В результаті чого це йому завадило повноцінно здати успішно тестування.

Крім того, під час складання абстрактно-логічного тесту, відповідаючи на п`яте-сьоме питання в деяких інших випадках, після вибору відповіді на моніторі з`являлись червоні плями, які відволікали його від концентрації уваги на суті завдання. Водночас, у декількох завданнях було по два аналогічних варіанти відповідей, що суттєво вплинуло на загальний середній бал за результатами тесту. Крім того, після складання тестування він в усній формі звернувся до присутніх членів кадрової комісії та повідомив про зазначені вище порушення, а також з проханням перевірити його робочий комп`ютер на предмет збоїв в програмному забезпеченні та складання відповідного акту. На його звернення члени кадрової комісії не змогли скласти відповідний акт у зв`язку з відсутністю технічного працівника, що позбавило його права та можливості фіксації неналежної роботи технічного обладнання, а також на неналежні умови тестування та права повторного складання іспиту. У зв`язку з чим просив призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

25 лютого 2021 року на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії (протокол №5) відмовлено ОСОБА_3 у повторному проходженні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку з тим, що іспит із прокурором не переривався, акт про дострокове його завершення із незалежних від членів комісії та прокурора не складався; зауваження та скарги від прокурора до та під час складання іспиту до членів кадрової комісії та робочої групи не надходили.

26 лютого 2021 року ОСОБА_3 направив за допомогою поштового зв`язку до кадрової комісії заяву (додатково до раніше поданої від 25 лютого 2021 року), в якій посилався на ті ж самі обставини (а.с. 55 т.1).

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача, що під час проходження тестування на загальні здібності та навички (до його завершення) він звертався до члена комісії, якому повідомив про суттєві технічні збої в роботі програми, проте йому відмовлено у складанні будь-яких документів та актів через відсутність технічної можливості й відповідальних членів комісії та запропоновано звернутись до комісії відразу після тестування, оскільки такі твердження не зазначались позивачем у складеній відразу після закінчення іспиту заяві та заяві, направленій до кадрової комісії наступного дня.

Матеріали справи не містять жодних доказів цих тверджень позивача.

Порядок №221 передбачає виключні випадки/підстави перенесення дати складання відповідного іспиту або призначення нового часу (дати) іспиту.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

За пунктом 2 розділу V Порядку №221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Отже, повторне складання іспиту є можливим, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них безпосередньо під час проходження іспиту (до його завершення). Жодних інших підстав для повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з етапів складання іспиту не передбачено.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів можливе лише у разі його переривання або у випадку, якщо воно не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.

Верховним Судом у постановах від 03 листопада 2021 року у справі № 160/5580/20, від 24 вересня 2021 року у справі № 160/6596/20, від 21 вересня 2021 року у справі № 200/5038/20-а, від 06 жовтня 2021 року у справі № 520/5064/2020, від 16 червня 2022 року у справі № 600/716/20-а, від 20 липня 2022 року у справі № 160/5202/20 та інших зроблено висновок, що сам по собі факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним не є доказом наявності таких збоїв. У разі об`єктивної наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день. Про такі обставини позивач міг зазначити також у відомості, в якій ставив підпис відразу після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат, але він цього не зробив. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відсутні, результати іспиту він не оскаржував.

Застосовуючи цю позицію до спірних правовідносин відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність тверджень позивача про наявність технічних збоїв в роботі програмного забезпечення та комп`ютерної техніки та наявності підстав для повторного складання іспиту.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 221 передбачено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Відповідно, у зв`язку з тим, що позивач за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, кадровою комісією ухвалене правомірне рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно встановлено, що 25 лютого 2021 року він саме після завершення тестування звернувся до членів кадрової комісії з питання некоректної роботи програмного забезпечення при проведенні тестування на загальні здібності та навички, адже про звернення до членів кадрової комісії під час тестування ним зазначається у всіх заявах, суд відхиляє, адже позивачем у заявах від 25 лютого 2021 року та від 26 лютого 2021 року не зазначалось про звернення до членів кадрової комісії безпосередньо під час тестування з питання некоректної роботи програмного забезпечення.

Також є безпідставними доводи апелянта про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про недоцільність виклику фахівців через короткостроковість проблем, не врахування, що тестування (1 блок) відбувалось лише 8 хвилин, адже судом першої інстанції такий висновок не робився, а процитовано доводи саме позивача, зазначені у поданих ним до кадрової комісії заявах.

Стосовно доводів позивача про неврахування судом першої інстанції, що на момент набрання чинності Законом № 113-ІХ він не був прокурором, не працював в системі органів прокуратури, а законом не передбачена процедура звільнення особи, яка не працювала в органах прокуратури на час набрання чинності цим законом, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені цим розділом, не поширюються на: 1) Генерального прокурора, а також прокурорів, яких після набрання чинності цим Законом призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру"; 2) осіб, які призначаються за результатами добору на посаду прокурора відповідно до пункту 20 цього розділу; 3) керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, його першого заступника, заступника, керівників підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, які займають свої посади станом на день набрання чинності цим Законом. Такі прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переводяться на аналогічні посади до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; 4) осіб, яких призначено на посади першого заступника, заступника Генерального прокурора у період з 30 серпня 2019 року.

Пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ (в редакції, чинній на час звільнення позивача) визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Приписами пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ в редакції, чинній на час звільнення позивача, передбачено, що на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" можуть бути звільнені лише прокурори у визначених цим пунктом випадках, які на день набрання чинності Законом №113-ІХ займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №640/25387/19, від 12 липня 2022 року у справі №640/21824/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/22969/19.

Позивач призначений на посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області наказом від 04 жовтня 2019 року №277к з 08 жовтня 2019 року.

Закон №113-ІХ набрав чинності 25 вересня 2019 року.

Тобто позивач станом на час набрання чинності Законом № 113-ІХ не займав посаду у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах.

Разом з тим, за приписами підпункту 5 пункту 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ особи, які на день набрання чинності цим Законом проходили спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, вважаються такими, що успішно завершили спеціальну підготовку без складання іспиту. Такі особи можуть бути призначені на вакантні посади прокурорів у місцеві прокуратури залежно від результатів кваліфікаційного іспиту, який вони склали перед направленням Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів для проходження спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України. Такі особи можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених статтею 27 Закону України "Про прокуратуру".

Аналізуючи приведені вище норми Закону № 113-ІХ, суд доходить наступних висновків.

Законом № 113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Спеціальною нормою Закону №113-ІХ прямо встановлене право призначення на посаду прокурора окружної прокуратури особи, яка призначена на посаду прокурора місцевої прокуратури, у разі успішного проходження ними атестації, визначеної Законом №113-ІХ.

Отже відсутність у позивача обов`язку проходження атестації є лише у разі не виявлення ним бажання бути переведеним до відповідної окружної прокуратури, проте в цьому випадку позивач таке бажання виявив.

При цьому підпунктом 5 пункту 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ чітко встановлено, що особи, які на день набрання чинності цим Законом проходили спеціальну підготовку у Національній академії прокуратури України, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених статтею 27 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи, що позивач виявив бажання бути переведеним до відповідної окружної прокуратури, він мав успішно пройти атестацію, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом, а неуспішне проходження атестації тягне за собою наслідки, встановлені Законом № 113-ІХ.

В аналогічних в цій справі обставинам Верховний Суд в постановах від 26 жовтня 2023 року в справі № 240/2118/21, від 16 вересня 2022 року в справі № 200/1031/21-а дійшов висновків, що доводи позивачів про те, що до них не можуть бути застосовані норми Закону №113-ІХ як підстава для звільнення, оскільки станом на момент набрання вказаним Законом чинності вони не працювали на посаді прокурора, а були призначені на такі посади після набрання чинності цим законом, є безпідставними саме з огляду на приписи підпункту 5 пункту 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ.

Верховним Судом вказано, що спеціальною нормою Закону №113-ІХ прямо визначено право призначення на посаду прокурора окружної прокуратури особи, яка призначена на посаду прокурора місцевої прокуратури, у разі успішного проходження ними атестації, визначеної Законом №113-ІХ, тому відсутність у позивачів обов`язку проходження атестації є лише у разі не виявлення ними бажання бути переведеним до відповідної окружної прокуратури, проте в цьому випадку позивачами таке бажання виявлено.

Приведені висновки Верховного Суду враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, суд відхиляє ці доводи апелянта.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 лютого 2024 року в справі №640/25472/19, суд визнає необґрунтованими, адже правовідносини у справі, що переглядається зараз, та в справі №640/25472/19 не є аналогічними чи подібними, адже в справі №640/25472/19 спір стосувався звільнення з посади слідчого органу прокуратури, тобто висновки Верховного Суду в справі №640/25472/19 не є застосовними до спірних в цій справі праві правовідносин.

Позивачем не приведено в апеляційній скарзі доводів у спростування інших висновків суду першої інстанції, тому судом не надається оцінка таким висновкам суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року в справі № 280/2475/21 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року в справі № 280/2475/21 за позовом ОСОБА_2 до Офісу Генерального прокурора, чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна», про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття 17 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов