Постанова

від 02.04.2024 по справі 320/48819/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/48819/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Жукова Є.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представника позивача Пампухи Л.О.

представника відповідача Косянчук Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року про відмову в забезпеченні позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року відмовлено в забезпеченні позову в даній справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «БКМ АУДИТ» подано заяву про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії спрямовані на демонтаж нежитлової будівлі загальною площею 153,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, 15-В та належить на праві приватної власності ТОВ «БКМ АУДИТ».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що на даний час наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії спрямовані на демонтаж нежитлової будівлі загальною площею 153,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, 15-В, оскільки вона належить на праві приватної власності ТОВ «БКМ АУДИТ», і існує реальність настання негативних наслідків для позивача до набрання рішенням у справі законної сили, про які зазначено у заяві.

Відповідно, апелянт вважає, як наслідок, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої до ухвалення рішення у справі. Тобто, може виникнути необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «БКМ АУДИТ», які б унеможливили захист його прав до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав.

Як зазначено представником позивача, заявлений захід забезпечення позову є складовою комплексу заходів для захисту належної на праві власності нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, 15-В.

Як зазначено в позовній заяві, 03.11.2023 року та 30.11.2023 року провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим В.Т. було виготовлено та наклеєно приписи № 2330284 та № 2334114 на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, 15-В, яка належить на праві власності ТОВ «БКМ АУДИТ».

Окрім зобов`язального характеру, вказані приписи містили попередження про те, що у разі невиконання вимог приписів будуть вжиті заходи, згідно чинного законодавства.

Позивач, вважаючи вказані приписи незаконними, звернувся до суду з позовом.

У свою чергу, підставою звернення із заявою про забезпечення позову, позивач зазначає, що існує ризик демонтажу нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, 15-В, яка належить на праві власності ТОВ «БКМ АУДИТ», до розгляду позовної заяви по суті.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що заявником, не доведено та документально не підтверджено обставини, які вказували б на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «БКМ АУДИТ», які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Крім того, до заяви не додано належних і допустимих доказів та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У свою чергу, слід зазначити, що ознаки протиправності оскаржуваних приписів не є очевидними, а фактичні обставини справи, як вже було зазначено вище, підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Отже, до початку розгляду справи по суті у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність рішень суб`єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача дією вказаних рішень.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, аргументи скаржника щодо ймовірної протиправності оскаржуваних наказів є, за своєю суттю, підставами для подання позову, надання оцінки яким може здійснюватися виключно у ході судового розгляду справи по суті на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки наявних у матеріалах справи доказів.

Між тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо порушення прав та інтересів останнього, оскільки вирішення даного питання призведе до фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань, які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 382 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року про відмову в забезпеченні позову - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 10.04.2024 року