Рішення

від 21.05.2024 по справі 320/48819/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Київ№ 320/48819/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ»

до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування приписів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 грудня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ» (далі позивач/ТОВ «БКМ АУДИТ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати приписи від 03.11.2023 №2330284, від 30.11.2023 №2334114.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 позовна заява розподілена судді Жуковій Є.О.

26 грудня 2023 року зазначену позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.11.2023 та 30.11.2023 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим В.Т. було виготовлено та наклеєно приписи №2330284 та №2334114 на нежитлову будівлю, загальною площею 153,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, буд.15-В. Даними приписами було зобов`язано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди за даною адресою та у разі відсутності документів, демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом 1-ої доби та відновити благоустрій. В приписі зазначено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. Вважає вказані приписи такими, що видані з порушеннями приписів законодавства, зокрема процедури, яка визначена Законом України №2807-ІV та Правилами благоустрою м. Києва (підпункт 20.2.1 пункту 20.2), без вказівки на особу, на яку він складений, без відповідного вручення власнику (користувачу). Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі відкрито провадження у справі №320/48819/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «БКМ АУДИТ» про забезпечення позову.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» від 26.12.2023 у справі №320/48819/23 доставлено до електронного кабінету Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.12.2023.

09 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позов, надісланий через систему «Електронний суд».

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що основною вимогою приписів є надання дозвільної документації на встановлення елементу благоустрою (тимчасової огорожі), а пропозиція демонтажу (власними силами чи примусово) є похідною вимогою, в залежності від виконання основної. Припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру.

Комунальне підприємство «Київблагоустрій» не розглядає надані документи на виконання вимог приписів та не наділено повноваженнями щодо прийняття рішень про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою. Відповідно до пункту 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

31 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ» надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача у відповіді зазначає, що припис від 03.11.2023 №2330284 та припис від 30.11.2023 №2334114 складені уповноваженою на те особою за своїми формою і змістом не відповідають вимогам Правил благоустрою, оскільки в приписах відповідно до вимог законодавства обов`язковим є «дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис, такі приписи підлягають скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Правом надання заперечень відповідно до вимог статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2023 року провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» Войтовим М.В. складено припис № 2330284, яким запропоновано власнику (позивачу) тимчасової споруди (невідомий на час складання припису) надати проектно-дозвільну документацію на її розміщення. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

30 листопада 2023 року провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» Войтовим М.В. складено припис №2334114, яким запропоновано власнику (позивачу) тимчасової споруди (невідомий на час складання припису) надати проектно-дозвільну документацію на її розміщення. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

01 грудня 2023 року документи, що підтверджують право власності на зазначену в приписі нежитлову будівлю, були надані з супровідним листом на електронну адресу КП «Київблагоустрій» з проханням письмово повідомити про скасування відповідних приписів. Документи позивача були зареєстровані відповідачем 04.12.2023 за вхідним №222/7991.

Не отримавши відповіді щодо розгляду наданих документів, позивач звернувся із цим позовом до суду щодо визнання протиправними та скасування приписів від 03.11.2023 №2330284, від 30.11.2023 №2334114 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини є Закон України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, пунктів 1, 9 частини другої статті 10 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб). До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Правила благоустрою міста Києва були затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою).

У відповідності до абзацу 1 пункту 13.3.1 Правил благоустрою у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Отже, інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 20.2.1 Правил благоустрою якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Дослідивши зміст приписів КП «Київблагоустрій» від 03.11.2023 №2330284 та від 30.11.2023 №2334114, суд встановив, що вони містять реквізити, передбачені абзацом 2 пункту 20.2.1 Правил благоустрою, а також складеній за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою.

Зокрема, у приписах зазначено, що вони складені інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим В.Т. і відповідно до вимог пункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, припис наклеєно на споруду та здійснено фотофіксацію. Також припис містить пропозицію щодо усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (павільйону) або його демонтажу протягом 3 днів.

Враховуючи, що приписи від 03.11.2023 №2330284 та від 30.11.2023 №2334114 складені уповноваженою на те особою, за своїми формою і змістом відповідають вимогам Правил благоустрою, суд не вбачає підстав для їх скасування.

Так, у даному випадку приписи не є рішеннями про демонтаж, не встановлюють вину певної особи у самовільному розміщенні, а вносяться з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру. Оскаржуваними приписами від 03.11.2023 №2330284 та від 30.11.2023 №2334114 позивачу запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, відповідно очевидним є те, що питання правомірності/неправомірності розміщення того чи іншого елементу благоустрою буде вирішуватись на підставі наданих документів згідно вимог приписів. Інших підстав, окрім винесення припису, для з`ясування наявності/відсутності дозвільних документів не існує.

Таким чином, оскаржуваними приписами не встановлюється факт самовільного розміщення тимчасових споруд позивача у м. Києві, а складений інспектором на виконання покладених на нього обов`язків Правилами благоустрою м. Києва №1051/1051, зокрема пунктом 20.2.1, який визначає обов`язок інспектора щодо складання припису якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою.

У той же час, оскаржувані приписи самі по собі не створюють ніяких негативних наслідків для позивача, оскільки передбачають надання до Департаменту підтверджень наявності дозвільної документації та не є рішенням про демонтаж, а відтак не можуть жодним чином порушувати права, свободи та інтереси позивача.

Відтак, підстав для їх скасування судом не вбачається.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ АУДИТ» відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.