Постанова

від 13.08.2024 по справі 320/48819/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/48819/23 Суддя першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,

суддів - - Голяшкіна О.В., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ Аудит» на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ Аудит» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БКМ Аудит» (далі - Позивач, ТОВ «БКМ Аудит») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач, КП «Київблагоустрій») про визнання протиправними та скасування видані 03.11.2023 та 30.11.2023 КП «Київблагоустрій» приписи №2330284 та №2334114.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані приписи містять всі необхідні реквізити та відповідають нормативно встановленій формі, а тому, враховуючи, що вони не є рішеннями про демонтаж, не встановлюють вину особи у самовільному розміщенні, а відтак не створюють будь-яких негативних наслідків для особи, останні не підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було надано оцінку тому, що, по-перше, припис від 03.11.2023 №2330284 складено на неналежну особу, оскільки ТОВ «БКМ Аудит» не є власником тимчасової споруди, на якій його розміщено та у подальшому невідомо ким демонтовано, по-друге, з метою скасування спірних приписів Позивачем направлено Відповідачу відповідну заяву із документацією на нерухоме майно, яка залишена без відповіді, по-третє, інспектором КП «Київблагоустрій» порушено процедуру складання приписів, не вручивши їх власнику майна, відомості про що наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, по-четверте, повноваження інспектора не охоплюють винесення приписів на капітальні споруди, які є нерухомим майном та щодо яких встановлений інший порядок знесення аніж демонтаж.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційне скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 02.08.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Київблагоустрій» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що у випадку виявлення тимчасової споруди, власник якої створив причини та умови, які можуть спричини порушення благоустрою, інспектор КП «Київблагоустрій» зобов`язаний скласти і видати припис, який є обов`язковим для виконання, та в якому питання щодо демонтажу є похідним у випадку відсутності дозвільних документів на встановлення елементу благоустрою. При цьому доказів, що Департаменту територіального контрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано ТОВ «БКМ Аудит» дозвільні документи, матеріали справи не містять, а відтак в інспектора не було підстав вважати тимчасову споруду нерухомим майном. Крім того, зауважує, що суд правильно наголосив на тому, що припис не є рішенням про демонтаж чи документом, що встановлює самовільне розміщення об`єкта, а відтак не є таким, що порушує права Позивача. Окремо зауважує, що будівля за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 15-В, хоча й зареєстрована як об`єкт нерухомості, однак візуально не містить ознак такого та має іншу, відмінну від наявного у матеріалах справи технічного паспорту, форму.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 03.11.2023 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим М.В. винесено припис №2330284, яким встановлено порушення п. 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, за адресою: Дніпровський р-н., вул. Кибальчича, 13а-15. Указаним приписом запропоновано власнику тимчасової споруди усунути порушення шляхом подання дозвільної документації на розміщення такої споруди. У разі відсутності документів приписано демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом однієї доби та відновити благоустрій. Також попереджено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства (а.с. 9).

Крім того, 30.11.2023 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим М.В. винесено припис №2334114, яким встановлено порушення п. 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, за адресою: Дніпровський р-н., вул. Кибальчича, 15. Указаним приписом запропоновано власнику тимчасової споруди усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення такої споруди. У разі відсутності документів приписано демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом однієї доби та відновити благоустрій. Також попереджено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства (а.с. 10).

Матеріали справи свідчать, що 01.12.2023 ТОВ «БКМ Аудит» звернулося до т.в.о. директора КП «Київблагоустрій» із заявою №2/33, в якій зазначено, що приписи наклеєні на двері будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 15-В, а капітальна будівля є нерухомим майном, яке зареєстроване в реєстрі речових прав. У зв`язку з чим підприємство просило повідомити про скасування згаданих приписів (а.с. 19-28).

Разом з тим, не отримавши відповіді за наслідками розгляду вказаної заяви, Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши аналіз приписів ст. ст. 1, 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон), затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 Правил благоустрою міста Києва (далі - Правила), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржувані приписи винесені у відповідності до вимог чинного законодавства за наявних на те правових підстав, а доказів, що саме ними порушені права Позивача матеріали справи не містять.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.

Закон України «Про благоустрій населений пунктів» визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до ст. 1 Закону благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону передбачають, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до п. 13.1.1 Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 13.3.1 Правил благоустрою передбачено, що демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких невідомі, здійснюються Головним управлінням контролю за благоустроєм та районними в місті Києві державними адміністраціями за кошти міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником тимчасової споруди, винним у порушенні благоустрою.

Відповідно до абз. 1 п. 13.3.1 Правил у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Положеннями п. 19.1.1 Правил передбачено, що 19.1.1. Контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 № 246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, яка наділена повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та виносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд.

За нормами п. 20.2.1 Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Отже, положенням згаданих Правил чітко встановлено умови складання інспектором з благоустрою припису, відомості, які останній має включати, а також спосіб повідомлення власника про складання такого припису.

Аналіз змісту оскаржуваних у цій справі приписів від 03.11.2023 №2330284 та від 30.11.2023 №2334114 свідчать, що вони містять дату і місце складання , посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис (власник тимчасової споруди не зазначений з огляду на відсутність відомостей про нього на час складання приписів), та пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Крім того, як було зазначено вище, Правилами передбачено наступні способи повідомлення особи про складення припису:

- вручення особисто присутньому власнику (користувачу);

- надсилання власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності);

- фотофіксація наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми) із долученням матеріалів фотофіксації до припису, про що в останньому робиться відповідний запис.

Як свідчить зміст спірних у цій справі приписів, у них містяться відомості про те, що останні наклеєні на тимчасові споруди, про що зроблена фотофіксація (а.с. 79-82).

Викладеним, на переконання судової колегії, спростовується посилання Апелянта на те, що інспектором КП «Київблагоустрій» було порушено порядок повідомлення особи про складання приписів, адже належних і допустимих доказів, які б у межах Правил дозволяли уповноваженій особі Відповідача ідентифікувати належність об`єктів Позивачу, матеріали справи не містять.

Посилання ТОВ «БКМ Аудит» на положення Правил, які регламентують питання набуття тимчасовою спорудою статусу знахідка, в якості підстав стверджувати про порушення Відповідачем порядку складання приписів та неповідомлення міліції про виявлення такої споруди, судова колегія вважає помилковим у межах цього спору, оскільки у ньому предметом оскарження є правомірність прийнятих інспектором з контролю за дотримання правил благоустрою приписів, а не дії останнього щодо неповідомлення правоохоронних органів про виявлення безхазяйного майна.

Надаючи оцінку доводам Апелянта про те, що припис від 30.11.2023 №2334114 винесений Відповідачем безпідставно з огляду на те, що він розміщений на об`єкті, який є капітальною спорудою та належить до об`єктів нерухомого майна, що підтверджується копіями технічного паспорту від 27.04.2016 (а.с. 22-26), витягу з Державного реєстру речових прав від 19.06.2023 №336166175 (а.с. 11), а також витягу з наказу Департаменту містобудування та архітектури від 03.03.2017 №119 «Про присвоєння адреси об`єкту нерухомості у місті Києві» (а.с. 27), а також фотографією об`єкта з адресною табличкою (а.с. 28), судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Аналіз змісту наявних у матеріалах справи фотознімків, наданих учасниками справи, дає підстави погодитися з твердженням Відповідача про те, що об`єкт, місцезнаходження якого визначене інспектором з благоустрою як вул. Миколи Кибальчича, 15, візуально дає підстави вважати його тимчасовою спорудою. А відтак з урахуванням наведених вище положень Правил у провідного інспектора були правові підстави для винесення оскаржуваного у цій справі припису від 30.11.2023 №2334114. При цьому, надані Позивачем до матеріалів справи документи у спірному випадку з огляду на долучені Відповідачем фотознімки не дають безумовних підстав стверджувати, що на них розміщений один й той самий об`єкт, який з огляду на надані ТОВ «БКМ Аудит» документи є об`єктом нерухомості.

Що стосується припису від 03.11.2023 №2330284, суд апеляційної інстанції зазначає, що Позивачем фактично заперечується належність йому на будь-якому праві тимчасової споруди, зафіксованої на фотографіях, що є додатками до вказаного припису (а.с. 81-82), у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати, що цим приписом порушуються його права чи інтереси. Доказів, що цей припис складений саме на ТОВ «БКМ Аудит», всупереч доводів Позивача, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як правильно зауважено судом першої інстанції, у спірному випадку приписи не є рішеннями про демонтаж, не встановлюють вину певної особи у самовільному розміщенні, а винесені з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру.

Оскаржуваними приписами Позивачу запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасових споруд, відповідно очевидним є те, що питання правомірності/неправомірності розміщення того чи іншого елементу благоустрою буде вирішуватись на підставі наданих документів згідно вимог приписів. Інших підстав, окрім винесення припису, для з`ясування наявності/відсутності дозвільних документів, законодавством не передбачено.

Таким чином, оскаржуваними приписами не встановлюється факт самовільного розміщення тимчасових споруд ТОВ «БКМ Аудит» у місті Києві, а складені провідним інспектором на виконання покладених на нього Правилами благоустрою міста Києва обов`язків №1051/1051.

Натомість, спірні приписи самі по собі не створюють ніяких негативних наслідків для Позивача, оскільки передбачають надання до Департаменту територіального контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а не, як помилково вважає Позивач, КП «Київблагоустрій», підтверджень наявності дозвільної документації та не є рішеннями про демонтаж, а відтак не можуть жодним чином порушувати права та інтереси ТОВ «БКМ Аудит».

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БКМ Аудит» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

В.П. Мельничук

Повний текст постанови складено 13 серпня 2024 року.