Ухвала

від 19.04.2024 по справі 580/4819/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4819/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 квітня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамічна Цегла" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №580/4819/23.

16 лютого 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - апелянт) на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, яка надіслана на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року апелянтом надавалася квитанція про часткову сплату судового збору у розмірі 500 грн, заявлялося клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилався на тривалий процес виділення коштів, що виходив за рамки наданого строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року в задоволенні клопотання Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення від сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамічна Цегла" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - повернуто апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем 17 квітня 2024 року подано повторну апеляційну скаргу про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою і скасування тієї ж ухвали суду першої інстанції від 13 лютого 2024 року, ухвалення нового рішення про поновлення строку на подання виконавчого документу. Клопотання обґрунтовано тим, що первісну апеляційну скаргу було подано своєчасно, проте без сплати судового збору за її подання.

Згідно частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збора є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У свою чергу, судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких позивач, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи протягом встановленого законом строку для сплати судового збору, проте не було вчинено жодних дій.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року по справі № 640/16836/21.

Суд приходить до висновку про недостатність правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 11 березня 2024 року, з огляду на неповажність зазначених підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Матеріали апеляційної скарги свідчать, що апелянтом не було надано доказів надсилання іншим учасникам справи апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів усім учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, за змістом якої, у разі якщо апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п`яти днів з дня подання апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, зазначаючи недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали:

- вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документів на підтвердження цих обставин;

- доказів надсилання іншим учасникам справи апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів усім учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 295 - 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамічна Цегла" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без руху.

Надати Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман