Ухвала

від 16.04.2024 по справі 461/10654/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10654/23

Провадження № 1-кс/461/2306/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна. В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 15.03.2024 р. було винесено ухвалу про накладення арешту на готівкові кошти в національній та іноземній валюті, які містяться на банківських рахунках ОСОБА_5 , зокрема рахунку № НОМЕР_1 відкритому в AT КБ «Приватбанк» (СДРПОУ 14360570). Заявник вказує, що оскільки рахунок № НОМЕР_1 відкритий в AT КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_5 є рахунком призначеним для отримання заробітної плати, то накладення на нього арешту не відповідає вимогам КПК України та Конституції України. Перебування ОСОБА_5 в статусі підозрюваного не позбавляє його прав на зайняття трудовою діяльністю та отримання заробітної плати за неї. В даному випадку накладення арешту на рахунок призводить до того, що всі кошти, які потрапляють на нього стають арештованими. Слідчим суддею накладено арешт на майно ОСОБА_5 з метою можливого застосування такого виду покарання як конфіскація майна. Разом з тим, таке покарання не може стосуватися майна, яке ОСОБА_5 було набуто в результаті його трудової діяльності після події кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевказаного, заявник просить скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2024 р. справа №461/3141/23 на грошові кошти в національній та іноземній валюті, які містяться (зберігаються) на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в AT КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

Слідчий ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання заперечив, зазначив, що на даний час не відпала потреба у накладенні арешту на вищевказане майно.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що управлінням СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023141410000026 від 02.03.2023, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2024 року накладено арешт на грошові кошти в національній та іноземній валюті, які містяться (зберігаються) на банківських рахунках ОСОБА_5 , відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (ЄРДПОУ: 14360570), у тому числі на рахунках: НОМЕР_4 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_5 , які належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 та заборонено їх відчуження та розпорядження ними.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, саме на власника або володільця майна покладається обов`язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.

Як встановлено слідчим суддею, підставою накладення арешту було те, що у випадку визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

До матеріалів клопотання не долучено доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на вищевказане майно.

Слідчим суддею встановлено, що потреба у подальшому застосуванні арешту на теперішній час не відпала через незавершеність досудового розслідування.

Враховуючи вищенаведене, та те, що санкція кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання, зокрема, конфіскацію майна, грошові кошти, арешт на які просить скасувати заявник, відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для скасування арешту грошових коштів та задоволення клопотання, оскільки доводи заявника не спростовують подальшу доцільність у застосуванні арешту майна та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 квітня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1