Ухвала

від 15.04.2024 по справі 577/4706/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №577/4706/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/603/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_10 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останнього разу

- 24.09.2019 вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області за ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 261, 69, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 01.07.2020,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, відносно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.2 ст. 185 КК України та відносно

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_10 в яких:

- прокурор не опорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та правильності правової кваліфікації дій обвинувачених просив вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023, змінити в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання. Прокурор просив дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 та ухвалити відносно ОСОБА_8 новий вирок, яким призначити більш суворе покарння.

Вподальшому прокурор в порядку ст.403 КПК України відмовився від поданої апеляційної скаги.

- обвинувачений ОСОБА_8 просив призначити йому покарання нижче мінімально визначеного законом терміну, а бо ж на розсуд суду, просив призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просила вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023, скасувати, просила закрити кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_11 і призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд;

- потерпіла просила вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 переглянути і кримінальне провадження за ч. 1 ст. 357 та ч.2 ст. 185 КК України просила закрити у зв`язку з відмовою від її обвинувачення відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .

Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиенні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

- ч.2 за ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 , до вступу вироку в законну силу, залишено раніше застосований - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з дня затримання, а саме: з 26.10.2021. В строк відбування покарання за правилами, передбаченими ч.5 ст. 72 КК України, зараховано час попереднього ув`язнення з 26.10.2021 до вступу вироку в законну силу.

Також цим же вироком суду ОСОБА_11 визнано винним у вчиенні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_11 остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки та з покладенням на ОСОБА_11 таких обов`язків як:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Також цим же вироком суду ОСОБА_12 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України і призначено покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_12 остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишено раніше застосований - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_12 визначено рахувати з дня затримання, а саме: з 01.07.2022. В строк відбування покарання за правилами, передбаченими ч.5 ст. 72 КК України, ОСОБА_12 зараховано час попереднього ув`язнення з 01.07.2022 до вступу вироку в законну силу.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_10 закрито.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПТ Ломбард Свіжа копійка 2 279,78 грн матеріальних збитків.

Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в солідарному порядку на користь держави процесуальні витрати в розмірі 686,48 грн.

Стягнуто з ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 566,34 грн.

Скасовано накладені ухвалами слідчих суддів арешти на майно в даному кримінальному провадженні, а долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 просив рахувати те, що потерпілій ОСОБА_10 повністю відшкодована шкода за вчинені злочини і вона звернулась до суд з клопотанням про відмову від підтримання обвинувачення і про закриття кримінального провадження. Обвинувачений наголошував, що повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та має доньку 8 років. Також обвинувачений ОСОБА_8 зазначав, що з іншим потерпілим він не зміг розрахуватись і примиритись, оскільки той помер. Вказані обставини на переконання обвинуваченого мали бути враховані судом і це повинно було стати підставою для призначення йому більш м`якого покарання та для закриття кримінального провадження із зазначених вище підстав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 зазначала, що обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв у розкритті злочинів, відшкодував шкоду, усвідомив скоєнє і має неповнолітню доньку. Крім цього, захисник зауважувала, що потерпіла ОСОБА_10 подала до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою від усіх обвинувачень. Тому, підтримуючи клопотання потерпілої, захисник зауважувала і що і вона зверталась до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України, мотивуючи його клопотанням потерпілої та вимогами ч. 1 ст. 477, п. 7 ч.1, 7 ст. 284 КПК України, п. 30, 47 Постанови Великої палати Верховного Суду України від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к.

Однак, 22.08.2023 ухвалою суду в задоволенні клопотання захиснику було відмовлено, з чим адвокат не погоджувалась і вважала, що в суду були всі підстави для закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 в частині заявлених нею вимог.

Потерпіла зазначала, що завдана їй шкода обвинуваченими відшкодована в повному обсязі, претензій вона не має і просила суд не карати обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Крім цього, потерпіла зауважувала, що зверталася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку з її відмовою від обвинувачення.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

На апеляційну скаргу прокурора обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником адвокатом ОСОБА_7 подано заперечення в яких вони просили відмовити прокурору в задоволенні вимог його скарги, а обвинувачений ОСОБА_8 просив для себе покарання у виді 3 років позбавлення волі (а.с. 31,36 т.5).

Як встановлено судом першої інстанції в ніч з 26 серпня на 27 серпня 2021 року, точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_8 , рухаючись по пр. Миру в м. Конотоп у напрямку магазину «АТБ» на тротуарі біля будинку № 35 знайшли жіночу сумку, в якій виявили наступні речі: ключі, косметичку, з приводу яких потерпіла ОСОБА_10 не має жодних претензій, мобільний телефон марки «Самсунг А51», гаманець, в якому була банківська карта «Приват банку» № НОМЕР_1 .

В подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_8 забрали мобільний телефон марки «Самсунг А51» та банківську карту «Приватбанку» з номером № НОМЕР_1 з метою зняття грошових коштів, а інші речі, з приводу яких потерпіла не пред`являє жодних претензій, викинули на вул. Лісового м. Конотоп.

У подальшому, переслідуючи на меті зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_13 , за допомогою знайденого мобільного телефону через гарячу лінію НОМЕР_2 змінили пін - код до банківської карти потерпілої, таким чином отримавши вільний доступ до банківського рахунку. Продовжуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у банкоматі «ПриватБанку», який знаходиться за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 2, 27 серпня 2021 року о 04 год. 31 хв. зняли грошові кошти у сумі 2000 грн., при цьому комісія становить 80 грн.; о 04 год. 31 хв. зняли грошові кошти у сумі 3000 грн., при цьому комісія становить 120 грн.; о 04 год. 32 хв. зняли грошові кошти у сумі 5000 грн., при цьому комісія становить 200 грн.; о 04 год. 33 хв. зняли грошові кошти у сумі 1000 грн., при цьому комісія становить 47 грн.; о 04 год. 40 хв. зняли грошові кошти у сумі 5000 грн., при цьому комісія становить 200 грн. Зняті з банківської карти потерпілої кошти на загальну суму 16000 грн. поділили між собою.

Продовжуючи свій злочинний намір, маючи єдиний спільний умисел на таємне викрадення грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_11 та ОСОБА_8 27 серпня 2021 року прибули до магазину «Продукти» за адресою: АДРЕСА_5 , де о 08 год. 06 хв. здійснили покупку товару на суму 310 грн. Продовжуючи свій злочинний намір, маючи єдиний спільний умисел на таємне викрадення грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_11 та ОСОБА_8

27 серпня 2021 року прибули до магазину «Мобіл зона» за адресою: м. Конотоп, вул. Лазаревського, 12, де здійснили покупку трьох мобільних телефонів марки «Ксіомі Редмі 9Т» 4/128 Гб за 5799 грн., «Ксіомі Редмі 8А 4/64» за 3499 грн. та «Самсінг А325Ф Гелексі АЗ2» 4/64 Гб за 7299 грн. та аксесуарів до вказаних телефонів на суму 618 грн.

Продовжуючи свій злочинний намір, маючи єдиний спільний умисел на таємне викрадення грошових коштів з банківської карти потерпілої, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 27 серпня 2021 року прибули до магазину за адресою: АДРЕСА_6 , де о 09 год. 07 хв. придбали золотий ланцюжок за 3756 грн. Придбаними за рахунок коштів з банківської карти потерпілої речами ОСОБА_8 та ОСОБА_11 розпорядилися на власний розсуд. Загальна сума завданих ОСОБА_11 та ОСОБА_8 збитків потерпілій ОСОБА_10 становить 37 928 грн.

Крім того, 11 жовтня 2021 року ОСОБА_8 , який має не зняті та не погашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, знаючи що за місцем мешкання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_7 є грошові кошти, діючи повторно, вирішив ними таємно заволодіти, при цьому знаючи, що останній інвалід, має фізичну ваду - сліпоту і зовсім нічого не бачить.

Таким чином 11 жовтня 2021 року близько 20 год. 00 хв. зустрівшись по пр. Миру в м. Конотоп біля магазину ТОВ «АТБ-маркет» (район «Колієпровіда») зі своїм знайомим ОСОБА_12 , ОСОБА_8 запропонував йому здійснити крадіжку грошей з будинку ОСОБА_14 , при цьому попередивши, що останній абсолютно сліпий, а отже їх протиправних дій не помітить. Про вчинення крадіжки, вони домовилися між собою, що у випадку, коли господар виявиться в будинку, то ОСОБА_12 буде його відволікати розмовою, в той час, коли ОСОБА_8 непомітно для ОСОБА_14 проникне до будинку та таємно викраде грошові кошти, які потім планували з ОСОБА_12 розділити між собою у рівних долях. Узгодивши свої дії та виконуючи спільний корисливий умисел направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, 11 жовтня 2021 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_12 прибули до необгородженого будинку АДРЕСА_7 , вхідні двері до якого виявилися замкнені з середини. На місці, вирішивши проникнути до будинку через вікно у веранді, ОСОБА_12 відігнув цвяхи, якими було зафіксоване скло у віконній рамі та таким чином вийняв з вікна дві невеликі шибки, після чого взявшись за раму руками, шляхом різкого ривка, вийняв її з віконного отвору, через який далі проник до приміщення веранди та відчинив вхідні двері з середини, впустивши ОСОБА_8 . В подальшому, діючи спільно за узгодженим планом, ОСОБА_12 зустрів господаря ОСОБА_14 в будинку та представившись його знайомим на ім`я ОСОБА_15 , став відволікати розмовою, при цьому не застосовуючи жодної фізичної сили до останнього та не погрожуючи її застосуванням, а ОСОБА_8 . цим часом непомітно для ОСОБА_14 , слідом проник до будинку за ним та в одній з кімнат (залі) став шукати гроші. Підійшовши до курток, що висіли на шафі в цій кімнаті, ОСОБА_8 руками став прощупувати кишені курток та зрозумівши, що в середині є гроші, просунув руку спочатку у нижню ліву кишеню камуфляжної куртки звідки вийняв 7000 грн., купюрами номіналом по 200 грн., після чого з верхньої кишені цієї ж куртки, що застібалася на липучку, вийняв згорток грошових купюр номіналом у 200 грн. в загальній сумі 8000 грн. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , не зупинившись на скоєному, в цей же час став перевіряти кишені ще однієї куртки темного кольору, що висіла поруч та таємно заволодів з її нижньої кишені грошовими коштами в сумі 4800 грн., а з верхньої кишені цієї ж куртки - грошовими коштами в сумі 10 000 грн. Всі вищезазначені грошові кошти в загальній сумі 29 800 грн. ОСОБА_8 сховав по кишенях свого верхнього одягу та коли виходив з кімнати, дав знак кивком ОСОБА_12 , який в цей час постійно знаходився біля ОСОБА_14 та відволікав його розмовою, щоб той також покидав будинок. Опинившись на вулиці ОСОБА_8 зачекав на ОСОБА_12 , який вийшов з будинку вслід за ним та потім разом пішли в напрямку району «Колієпровіду». Дорогою ОСОБА_8 віддав ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1600 грн., а решту в сумі 28 200 грн. ОСОБА_8 залишив собі, повідомивши ОСОБА_12 що викрав лише 3 200 грн. Викраденими, таким чином, грошовими коштами в подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_12 розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 29 800 грн.

Крім того, 18 червня 2022 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_12 , маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння корисливого злочину, повторно, перебуваючи в гостях у квартирі своєї знайомої ОСОБА_16 по АДРЕСА_8 у серванті побачив золоту каблучку та вирішив нею заволодіти. Реалізуючи свій злочинний корисливий намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року (затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX), продовженого згідно з Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ) до 25.04.2022 та продовженого згідно з Указом Президента України від 17 травня №341/2022 (затвердженим Законом України від 22.05.2022 року № № 2263-ІХ) до 25.08.2022 року. ОСОБА_12 переконався, що за його діями господарі квартири не спостерігають, пройшов до кімнати квартири та повторно таємно викрав із серванту каблучку із золота 585 проби вагою 0,88 г, вартістю згідно з висновком експерта № СЕ-19/119-22/6451-ТВ від 24.06.2022 року - 1635,13 грн., що належить ОСОБА_16 . З викраденим майном ОСОБА_12 залишив місце вчинення злочину, а у подальшому заклав каблучку до відділення ломбарду № НОМЕР_3 ПТ «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю АДРЕСА_9 .

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_17 , яка відмову прокурора від апеляційної скарги підтримала, щодо інших апеляційних скарг то проти їх задоволення заперечила, просила вирок суду першої інстанції залишити без зміни, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали свої апеляційні скарги, щодо апеляційної скарги потерпілої то її підтримали, а щодо відмови прокурора від своєї апеляційної скарги - не заперечували, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів дійшла такого висновку.

Так, з матеріалів справи слідує, що вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржений чотирма учасниками, зокрема:

- прокурором, який до початку апеляційного перегляду справи від своєї апеляційної скарги відмовився, що узгоджується зі ст. 403 КПК України,а тому з урахуванням ст. 404 КПК Уккраїни до її аналізу колегія судідв не вдається;

- обвинуваченим ОСОБА_8 , який просив призначити йому покарання нижче мінімально визначеного законом терміну, а бо ж на розсуд суду, просив призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд;

- захисником ОСОБА_7 , яка просила вирок, скасувати і закрити кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_11 і призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд;

- потерпілою ОСОБА_10 , яка просила вирок переглянути і кримінальне провадження за ч. 1 ст. 357 та ч.2 ст. 185 КК України просила закрити у зв`язку з відмовою від її обвинувачення відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Аналізуючи вимоги апелянтів колегія суддів встановила, що фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність правовової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інкримінованих їм злочинах ніхто з учасників справи не оскаржує.

Також ніхто з апелянтів не оскаржує і вид та міру призначеного обвинуваченим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 покарання.

Тобто, єдиним, що піддається апеляційному перегляду це міра і вид призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання та щодо існування підстав по закриттю кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_11 у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_10 від пред`явленого їм обвинувачення за ч. 1 ст. 357 та ч.2 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення в повній мірі відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.

Так, згідно зі ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, у кожному конкретному випадку суд повинен дотримуватися вимог кримінального закону і враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Як слідує з матеріалів справи призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, обставину, що пом`якшує покарання добровільне відшкодування збитків, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 - рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

Також, судом перої інстанції було враховано і досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_8 , складену Конотопським районним відділом з питань пробації, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк неможеливе і може становити дуже високу небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, застосування до обвинуваченого соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 просили врахувати, що ОСОБА_8 вину визнав, щиро розкаявся, сприяв слідству у розкритті злочинів, шкоду потерпілій відшкодував та має доньку 8 років, а тому в суду існували підстави для призначення йому більш м`якого покарання ніж визначено в санкціях частин статтей кримінальних правопорушень за які його визнано винним.

Аналізуючи такі доводи апелянтів колегія суддів звертає увагу на те, що відшкодування потерпілій ОСОБА_10 шкоди судом першої інстанції визнано як пом`якшуючу покарання обставину і враховано при призначенні обвинуваченому покарання. Щодо визнання вини в інкримінованих злочинах, щирого каяття та сприяння слідству у розкритті злочинів, то до цих доводів апеляційни суд відноситься критично, оскільки з матеріалів спраив слідує, що вину обвинувачений визнав лише по одному з епізодів інкримінованих йому злочинів, щирого каяття як такого не демонстрував і в ході судового розгляду справи було досілджено всі докази сторони обвинувачення щодо встановлення вини обвинуваченого. Більше того, як вбачається з вирок суду, обвинувачений ОСОБА_8 поясненя свої кардинально змінював не пояснюючи такої позиції. Щодо існування в ОСОБА_8 дитини, то матеріали справи не містять відомостей про участь останнього у її вихованні та забезпеченні.

Тому, враховуючи всі встановлені обставини справи, в тому числі і наявність лише однієї пом`якшуючої покарання обвинуваченого обставини, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, і пом`якшення призначеного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Апеляційній суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за умисні, корисливі злочини, за що відбував покарання реально, однак висновків для себе не зробив і по відбуттю попереднього покарання, знову вчинив декілька умисних і корисливих злочинів проти власності осіб.

Виходячи з викладеного, колегія суддів в задоволенні вимог апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , в частині призначеного обвинуваченому покарання, відмовляє за необґрунтованістю.

Щодо вимог апелянтів: обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_10 , про зариття кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 357 та ч.2 ст. 185 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 477 КПК України визначає вичерпних перелік кримінальних правопорушень за якими кримінальне провадження визнається у формі приватного обвинувачення і яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

При цьому, ні на дату вчинення обвинуваченими ОСОБА_8 і ОСОБА_11 злочинів за ч. 2 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України, ні на дату перегляду справи апеляційним судом ч. 1 ст. 477 КПК України таких кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України) не містить.

Слід зауважити, що зідно п.3 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальні правопорушення за ст. 185 і ст. 357 КК України були такими, що відносились до форми приватного обвинувачення, однак за умови, що злочини в них були вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім`ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого. В подальшому вказаний пункт частини статті 477 КПК України Законом № 2227-VIII від 06.12.2017, який набрав чинності 12.01.2018 (в окремій частині) та 11.01.2019 був виключений.

А тому, з урахуванням дати вчинення обвинуваченими злочинів відносно потерпілої ОСОБА_10 (ніч з 26 на 27 серпня 2021 року), а також те, що обвинувачені з потерпілою не були родичами і не були її найманими працівниками, колегія суддів не вбачає жодних підстав для задоволення вимог апелянтів і в частині задовлення їх вимог про закриття кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у зв`язку з відмовою потерпілої від пред`явленого їм обвинувачення.

В ході апеляційного перегляду кримінального провадження колегією суддів істотних порушень вимог кримінального процесуального закону для скасування вироку суду та призначення в суді першої інстанції нового судового розгляду, як того також просили апелянти, не встановлено, вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 вимогам ст. 370 КПК України відповідає, а тому його слід залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого, захисника і потерпілої на цей вирок без задоволення за необґрунтованістю їх вимог.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_10 на цей вирок, без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення їм її копії.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4