Рішення

від 23.04.2024 по справі 243/6681/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/21/2024

Номер справи 243/6681/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

23 квітня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді - Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гур`єва Людмила Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа - Андріївська сільська рада Краматорського району Донецької області, Служба у справах дітей Краматорської міської Ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулася адвокат Гурьєва Л.М. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Андріївська сільська рада Краматорського району Донецької області, Служба у справах дітей Краматорської міської Ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З моменту народження сина відносини між позивачкою та відповідачем почали погіршуватися. Син відповідача не цікавив, він не приділяв йому жодної уваги. Тому увесь догляд за новонародженою дитиною ліг на позивачку особисто. Працювати та утримувати позивачку з дитиною відповідач не бажав. Зловживав алкогольними напоями. Родина відповідача взагалі не цікавила. Через два місяці після народження дитини відповідач залишив позивачку одну з дитиною.

З того часу відповідач не цікавиться життям сина, не відвідує його вдома, протягом того часу як не став проживати разом з ними, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не турбується про його духовний і фізичний розвиток, не цікавиться станом здоров`я, не проявляє батьківського піклування, відмовляється від його виховання.

Просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки доходів.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гур`єва Л.М. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив, шляхом публікації оголошень на офіційному порталі «Судова влада» та надсилання на адресу мешкання відповідача судових викликів, однак, в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, жодних клопотань, пояснень або відзиву від відповідача не надходило, з огляду на що, враховуючи згоду позивача, суд на підставі п. п. 3, 4, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Від третьої особи Андріївська сільська рада Краматорського району Донецької області на адресу клопотань не надходило.

Від третьої особи Служба у справах дітей Краматорської міської Ради Донецької області на адресу суду надійшло клопотання з проханням розглядати справу без участі їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують та Рішення просили ухвалити з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Зі свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорську, Донецької області, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області 16 вересня 2009 року складено відповідний Актовий запис № 1372, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Мирового судді у Таганрогському судовому районі Ростовської області, ділянка № 8 від 15.02.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стали мешкати в АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації ОСОБА_1

03.11.2020 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 243/12289/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу реєстрації проживання неповнолітньої дитини разом з матір`ю без згоди батька, задоволені та вирішено надати дозвіл на реєстрацію проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 без згоди батька.

Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та говорить про те, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

З довідки опорного закладу загальної середньої освіти імені В.Стуса Краматорської міської Ради Донецької області, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учнем 8-А класу опорного закладу загальної середньої освіти імені В.Стуса Краматорської міської Ради Донецької області, його батько участі у вихованні дитини не бере, успіхами дитини не цікавиться та не відвідує батьківські збори.

З Висновку органу опіки та піклування Краматорської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , вбачається, що Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно його неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був розглянутий на комісії із захисту прав дитини. Враховуючи інтереси неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постанову Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Як передбачає ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідач не цікавиться життям свого сина ОСОБА_3 , не приймає участі в його вихованні та утриманні, не спілкується з ним, добровільної матеріальної допомоги не надає, суд доходить до висновку, що це свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення його батьківський прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надані позивачем докази на підтвердження вищенаведених обставин, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З іншого боку, відповідачем в судове засідання не надано доказів, що спростовують зазначені обставини.

Таким чином, суд, на підставі наявних у справі доказів, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Що стосується вимог про стягнення аліментів, то суд приходить до переконання, що в цій частині вимоги позивача також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як зазначено у ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, у зв`язку з тим, що дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю ОСОБА_1 , знаходяться на її утриманні, а відповідач є батьком дитини, відносно якої прийнято рішення про позбавлення його батьківських прав, та з останнього належить стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Отже, з огляду на повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гур`єва Людмила Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа - Андріївська сільська рада Краматорського району Донецької області, Служба у справах дітей Краматорської міської Ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 24 листопада 2023 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 23 квітня 2024 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва