Ухвала

від 22.04.2024 по справі 201/13624/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4692/24 Справа № 201/13624/23 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

УХВАЛА

про призначення справи до розгляду

22 квітня 2024 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Новікової Г.В.,

суддів Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2024 року у цивільній справі №201/13624/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 01 березня 2024 року ухвалено рішення, на яке відповідачем подано апеляційну скаргу.

Підготовчі дії по справі проведені відповідно до вимог ст. 365 ЦПК України.

Справа підлягає призначенню до розгляду апеляційним судом.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 звернувся досуду першоїінстанції ізвимогами щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, загальний розмір яких становить 34673,06 грн., тобто не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, розгляд цивільної справи у суді апеляційній інстанції у порядку спрощеного позовного провадження є загальним правилом, визначеним у ЦПК України, відповідно до якого передбачено розгляд малозначних справ із ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб без повідомлення учасників справи.

Дніпровський апеляційний суд перевіряє в межах апеляційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах апеляційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany, заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді апеляційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у суді першої інстанції. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Аксен проти Німеччини», § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino» проти Португалії»(Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення нормЦивільного кодексу.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Скаржник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що для повного та всебічного встановлення обставин справи не вбачається необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача.

Таким чином, справа підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 279, 365, 366, 369, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» про розгляд справи з повідомленням учасників справи відмовити.

Підготовчі дії у справі закінчити.

Справу призначити до розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського апеляційного суду (м. Дніпро, вул. Харківська, буд. 13) без повідомлення учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: