Постанова

від 11.04.2024 по справі 339/444/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 339/444/23

Провадження № 22-ц/4808/545/24

Головуючий у 1 інстанції Скригун В. В.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Луганської В. М.,

Мальцевої Є. Є.,

секретаря: Гудяк Х. М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду від 23 лютого 2024 року в складі судді Скригун В. В., ухвалене в м. Болехів Івано-Франківської області, в справі за позовом ОСОБА_1 до Гузіївського ліцею Болехівської міської ради про невиплату добових за час перебування у відрядженні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувсядо судуіз позовомдо відповідача Гузіївського ліцею Болехівської міської ради про невиплату добових за час перебування у відрядженні.

Позов обґрунтовано тим, що наказом директора Гузіївського ліцею від 22 вересня 2023 року №141-ОД позивача, як керівника команди та 12 здобувачів освіти 29 вересня 2023 року відрядили для участі у грі «Джура» в м. Болехів. Однак, у вищевказаному наказі навмисно пропущено п. 3 та не вказано джерело й порядок виплати відрядних (добових) за перебування у відпустці. Позивачем та командою наказ директора Гузіївського ліцею від 22 вересня 2023 року виконано, однак добові не виплачено.

Вважає, що незабезпечення директором ліцею коштами (добовими під час відрядження) на харчування здобувачів освіти для участі в змаганнях та конкурсах, є протиправним.

Із урахуванням наведеного позивач просив зобов`язати директора Гузіївського ліцею Болехівської міської ради Івано-Франківської області внести зміни в наказ № 141-ОД від 22 вересня 2023 року про джерело та порядок виплати відрядних; зобов`язати виплатити йому та для видачі 12 учасникам команди суму добових в розмірі 3900 грн.; притягнути директора до відповідальності за невиплату добових за час перебування у відрядженні згідно чинного законодавства; вказати на неналежне виконання посадових обов`язків щодо збереження життя та здоров`я здобувачів освіти, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Болехівського міського суду від 23 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Апеляційна скаргамотивована тим,що суддійшов помилковоговисновку про те, що апелянт перебував у службовій поїздці, адже у розумінні Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 № 59. він перебував у відрядженні.

Не погоджується також з твердженням суду, про те, що апелянт після ознайомлення з наказом Гузіївського ліцею Болехівської міської ради від 22 вересня 2023 року № 141- ОД, не надав ніяких зауважень та заперечень, що не відповідає дійсності. Адже, після першого ж відрядження команди та після Гри, ним були подані усні зауваження куратору Гри.

Також, судом не надано належної правової оцінки документам, які надав відповідач. Так, у графі табелю (витягу) обліку робочого часу за вересень 2023 року вказано літеру «Р» - робота, хоча відповідно до наказу від 22 вересня 2023 року, апелянт перебував у відрядженні. Тобто потрібно було вказати літеру «В» - відрядження.

Невірним також є посилання суду на п. 3 постанови № 1355 КМ України від 23 грудня 2021 року, щодо мінімалізації витрат на відрядження. Вважає, що суд не може посилатися на положення даної постанови, коли йде мова про питання виплати добових для забезпечення повноцінного харчування дітей та збереження життя і здоров`я учасників змагань.

Що стосується згаданого в оскаржуваному рішенні, листа виконавчого комітету Болехівської міської ради від 08 грудня 2023 року, про те, що було організовано «харчування учасників» то в ньому такої інформації не має. Організаторами було закуплено солодощі: цукерки, печиво, сік, які вручалися учасникам після завершення гри, як призові, і до повноцінного харчування не належать.

Хибним є твердження суду також про те, що учасники гри брали участь в одному конкурсному змаганні, внаслідок чого у команди не було потреби робити перерву на споживання продуктів, адже згідно Положення Гри таких конкурсних змагань було дев`ять.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Гузіївського ліцею Болехівської міської ради Сеньків Наталія Борисівна зазначає, що оскаржуване рішення суду про відмову у задоволенні позову, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Болехівського міськогосуду від23лютого 2024року без змін.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 27 травня 2015 року працював на посаді вчителя музичного мистецтва з неповним тижневим навантаженням в Гузіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. (а.с. 44).

В подальшому, з 01 вересня 2021року позивач призначений викладачем курсу «Захист України» в Гузіївську загальноосвітню школу І-ІІІст., а з 01 вересня 2023 року переведений на посаду вчителя предмета «Захист України» Гузіївського ліцею (а.с. 54-55).

13 вересня 2023 року Управлінням освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради видано наказ за № 141-ОД «Про проведення дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура» (а.с. 42-43).

Додатком 1 до наказу № 141-ОД від 13 вересня 2023 року у розділі «Учасники та організаційна структура Гри» передбачено, що організаторами проведення Гри є Болехівська міська рада та уповноважений орган з питань освіти управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради (а.с. 46).

На виконання вищевказаного наказу, Гузіївським ліцеєм видано 22 вересня 2023 року наказ за № 141-ОД «Про відрядження команди Гузіївського ліцею для участі у змаганнях з дитячо-юнацької Військово-патріотичної гри «Джура». Цим наказом ОСОБА_1 призначено керівником команди. На нього та на педагога організатора ОСОБА_2 покладено відповідальність за життя та здоров`я дітей під час проїзду та проведеня змагань. Також відряджено команду Гузіївського ліцею (всього 12 учнів) 29 вересня 2023 року для участі у Грі «Джура» до м. Болехів на території міського стадіону (а.с. 7).

З наказом № 141-ОД від 22 вересня 2023 року позивач був ознайомлений без зауважень (а.с.81).

Згідно табелю обліку використання робочого часу, 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 обліковано як робочий день та нараховано заробітну плату за 3 години гурткової роботи в розмірі 389,12 грн. (а.с. 64, 66).

Правові,організаційні таекономічні засадифункціонування ірозвитку системизагальної середньоїосвітивизначені Законом України «Про повну загальну середню освіту».

Відповідно доположень ст.24Закону України«Про повнузагальну середнюосвіту» робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Конкретний перелік посадових обов`язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їхніх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої укладеним письмовим трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Педагогічна діяльністьвчителя включаєсеред іншого проведення позакласної роботи з учнями.

Відповідно до п. 1.1. положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 687 від 13 червня 2012 року та яке було чинним до 26 серпня 2021 року, Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») є системною формою позакласної роботи з військово-патріотичного та морально-етичного виховання учнівської молоді, важливим засобом формування патріотичної свідомості, спортивно-оздоровчої роботи.

Таким чином керівництво командою ліцею, яка приймає участь у змаганнях з дитячо-юнацької Військово-патріотичної гри «Джура», є позакласною роботою вчителя предмета «Захист України» та входить до його посадових обов`язків про що позивач в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував.

Позакласна робота це складова частина освітнього процесу школи і є однією з форм організації дозвілля учнів, а також сукупністю різних видів діяльності, що володіє широкими можливостями позитивної дії на учнів і є самостійною сферою навчально-виховної роботи вчителя. Це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школі і поза нею під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

Міністерство фінансів України в своєму листі від 12 січня 2016 року № 31-08030-16-10/965 роз`яснило, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 13 березня 1998 року № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Разом з тим слід зауважити: якщо працівник здійснює окремі поїздки в межах виконання своїх безпосередніх обов`язків, то, на нашу думку, такі поїздки не є службовими відрядженнями. У такому разі працівнику можуть відшкодовуватись витрати на проїзд у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1997 року № 922 «Про відшкодування окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій витрат на проїзд у пасажирському транспорті у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків».

Водночас рішення щодо оформлення поїздки працівника як службового відрядження приймається керівником виходячи з посадових обов`язків такого працівника, мети поїздки тощо.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

РішенняБолехівського міського суду від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. М. Луганська

Є. Є. Мальцева