Постанова

від 28.03.2024 по справі 910/14584/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/14584/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Палія В.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.03.2024:

від позивача: Карпович А.Р.

від відповідача: Кулик С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 04.07.2023 (повний текст складено та підписано 13.07.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва

від 01.08.2023

у справі № 910/14584/22 (суддя Шкурдова Л.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

про стягнення 4123049,56 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

про стягнення 615594,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 3576000,00 грн боргу, 64368,00 грн 3% річних, 167520,52 грн інфляційних втрат та 315161,04 грн збитків.

Первісні позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем за первісним позовом виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021, укладеним між АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" та ТОВ "Київський республіканський автоцентр", щодо здійснення оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом просив стягнути 3576000,00 грн заборгованості, 64 368,00 грн 3% річних та 25032,00 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст заперечень проти первісного позову

Відповідачу відзиві на первісний позов просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі. Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивачем за первісним позовом невірно визначено кінцеву дату оплати поставленого товару.

Короткий зміст зустрічного позову

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" про стягнення 615 594,52 грн. пені.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021, укладеним між АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" та ТОВ "Київський республіканський автоцентр", щодо здійснення поставки товару у строк, встановлений п. 3.1 договору, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути 615594,52 грн пені.

Короткий зміст заперечень проти зустрічного позову

Відповідач за зустрічним позовом вказує на відсутність доказів отримання ним від позивача за зустрічним позовом заявки на поставку товару від 29.10.2021 та повідомлення про готовність прийняти товар від 29.10.2021, тоді як відлік строку поставки товару згідно з п. 3.1 договору розпочинається з моменту їх отримання продавцем. Також відповідач за зустрічним позовом, посилаючись на введення у Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, як на обставину яка суттєво ускладнила виготовлення замовленого позивачем за зустрічним позовом обладнання та своєчасну поставку такого обладнання, вважає, що згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України наведене є підставою для звільнення ТОВ "Київський республіканський автоцентр" від відповідальності за порушення строку поставки, що сталося внаслідок непереборної сили.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 4123049,56 грн боргу задоволено частково в сумі 3807888,52 грн. (3 576 000,00 грн основного боргу, 64 368,00 грн. 3% річних, 167 520,52 грн.). Зустрічний позов Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" про стягнення 615594,52 грн пені задоволено частково в сумі 50000,00 грн. Ухвалено провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. Стягнуто з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" (02105, м. Київ. вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 21457519) заборгованість у загальному розмірі 3757888 (три мільйони сімсот п`ятдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 58 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 47908 (сорок сім тисяч дев`ятсот вісім) грн 90 коп.

Рішення суду першої інстанції за первісним позовом мотивовано наступним:

- оскільки заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом у сумі 3576000,00 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, що не заперечувалось відповідачем за первісним позовом, то вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 3576000,00 грн. заборгованості є обґрунтованою та доведеною, а відтак підлягає задоволенню;

- суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, встановив, що надані позивачем за первісним позовом розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, отже суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 64368,00 грн. 3% річних та 167520,52 грн. інфляційних втрат;

- судом не встановлено ані вини відповідача за первісним позовом у понесені позивачем за первісним позовом витрат у вигляді процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором, ані причино-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача за первісним позовом та збитками, заявленими до стягнення позивачем за первісним позовом, тобто судом не встановлено жодного елементу юридичного складу для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а тому вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 315161,04 грн збитків задоволенню не підлягає.

Рішення суду першої інстанції за зустрічним позовом мотивовано наступним:

- відповідачем за зустрічним позовом не було поставлено позивачу за зустрічним позовом товар до 27.04.2022 р. (включно), а тому з урахування ст. 253 ЦК України прострочення поставки товару має місце з 28.04.2022;

- відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахована за період з 28.04.2022 по 16.10.2022 на вартість несвоєчасно поставленого товару у сумі 5960000,00 грн., становить 613961,64 грн.;

- зважаючи на своє право щодо зменшення пені, беручи до уваги предмет договору купівлі-продажу для виготовлення якого потрібен час, та те, що дата поставки товару припала на початок повномаштабного вторгнення Російської Федерації на територію України коли багато підприємств в т.ч. підприємства контрагентів, від яких залежала поставка комплектуючих товарів, призупинили свою діяльність, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи поведінку самого позивача за зустрічним позовом, який в обумовлені договором строки та станом на час прийняття даного рішення у справі не розрахувався з відповідачем за зустрічним позовом за отриманий товар, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасну поставку товару у сумі 613961,64 грн., щодо обґрунтованості якої суд дійшов висновку, підлягає зменшенню до суми 50000,00 грн, яка і підлягає стягненню з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр".

Також, суд першої інстанції провів у даній справі в частині стягнутих сум зарахування грошових вимог по первісному та зустрічному позовах та стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" заборгованість у загальному розмірі 3757888,58 грн, що складає різницю між розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом та розміром задоволених позовних вимог за первісним позовом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на рішення та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" (09.08.2023 згідно штемпеля канцелярії суду на апеляційній скарзі, яка направлена на електронну пошту суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням уточнень), в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 64 368,00 грн. 3 % річних та 167 520,52 грн. інфляційних втрат, 47 908,90 грн. судових витрат та часткового задоволення зустрічних позовних вимог, а саме зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. від суми пені 615 594,52 грн., і просить за результатами апеляційного розгляду відмовити у задоволенні первісних позовних вимог повністю, а позовні вимоги зустрічного позову задовольнити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в оскаржуваних частинах порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано доводів позивача про те, що підставою нарахування 3% річних та інфляційних втрат стали обставини прострочення сплати основної суми заборгованості, що виникли внаслідок незалежних від відповідача обставин (непереборної сили), а саме внаслідок масштабної довготриваючої збройної агресії рф проти України, що впливає на господарську діяльність позивача. Крім того, нарахування 3% річних здійснено всупереч п. 9.2 договору, ст. 253 Цивільного кодексу України, а відповідне нарахування мало здійснюватись за період з 25.10.2022 по 30.05.2023.

Також, скаржник не погоджувався і з зменшенням розміру пені за зустрічним позовом, вказуючи, що це не відповідає принципу пропорційності та суперечить ст. 617, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Крім того, скаржник звертав увагу, що при порушенні питання нарахування пені за прострочення поставки товару здійснення остаточного розрахунку за отриманий товар не береться до уваги, оскільки умовами договору було передбачено 40% передплату в сумі 2 384 000,00 грн., відповідно до п. 9.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 23.09.2021, тобто позивач виконав повністю свої договірні зобов?язання в частині здійснення передплати і суд першої інстанції не міг піддавати сумніву поведінку позивача. Також, зменшення пені не є пропорційним для дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.

Короткий зміст відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" на апеляційну скаргу

29.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" надійшов (засобами поштового зв?язку) відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач за первісним позовом просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін з тих підстав, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено арифметично вірно, та у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 9.2 договору;

- суд першої інстанції виходячи із загальних засад цивільного законодавства (справедливості, добросовісності, розумності), враховуючи поведінку самого позивача за зустрічним позовом, який в обумовлені договором строки та станом на час прийняття відповідного рішення у справі не розрахувався з відповідачем за зустрічним позовом за отриманий товар, доказів понесення збитків не надав, з метою забезпечення балансу інтересів сторін , дійшов правомірного висновку, що пеня за несвоєчасну поставку товару підлягає зменшенню до 50 000,00 грн.

Короткий зміст відповіді на відзив

12.12.2023 та 14.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" (відповіді є ідентичними, а тому розглядаються як один документ), який прийнято судом до розгляду з огляду на приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач за первісним позовом вказував, що:

- нарахування 3% річних здійснено всупереч п. 9.2 договору, ст. 253 Цивільного кодексу України, а відповідне нарахування мало здійснюватись за період з 25.10.2022 по 30.05.2023, внаслідок чого розмір 3% річних мав складати 64 074,08 грн.;

- підставою нарахування 3% річних та інфляційних втрат стали обставини прострочення сплати основної суми заборгованості, що виникли внаслідок незалежних від відповідача обставин (непереборної сили), а саме внаслідок масштабної довготриваючої збройної агресії рф проти України, що впливає на господарську діяльність позивача;

- позивач не погоджується із зменшенням пені за зустрічним позовом, що не узгоджується з загальними засадами судочинства та не є пропорційним.

Короткий зміст додаткового рішення

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14584/22 задоволено частково, а саме:

- стягнуто з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" (02105, м. Київ. вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 21457519) 40000 (сорок тисяч) грн 28 коп. витрат на правову допомогу;

- в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано тим, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи встановлений розумний та співрозмірний з урахуванням складності цієї справи розмір, підлягає задоволенню у сумі 40000,00 грн. Суд першої інстанції також частково погодився з доводами відповідача за первісним позовом про те, що витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачем за первісним позовом, є неспівмірними із складністю справи, ціною первісного позову, розрахунок якого не є складним, при цьому вказана справа є такою, що не потребує якихось нових знань, окрім тих, що має адвокат в силу своєї професійної освіти.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на додаткове рішення та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, відповідач - Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (25.08.2023 згідно фіскальної накладної, яка долучена до апеляційної скарги) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення та постановити нове, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу на 90%.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що виходячи з правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі № 905/1795/18 у постанові від 07.11.2019, у справі № 922/2685/19 у постанові від 08.04.2020, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі витрати, понесені на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом - є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, ряд послуг, які надавалися відповідачу за первісним позовом не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків, зокрема попереднє опрацювання матеріалів та судової практики, і є невід?ємною частиною роботи по складанню позовної заяви.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/14584/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22.

20.08.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/14584/22.

Відповідно до протоколу передачі раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 29.08.2023, апеляційну Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товарситва «Об`днана гірничо-хімічна компанія» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази доплати судового збору у розмірі 90 982 (дев`яносто тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 91 коп. за оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- заяву про поновлення пропущеного процесуального строку та вказати інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22.

25.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання в якому викладено уточнення апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 04.07.2023 у справі 910/14584/22 та клопотання про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 11.09.2023, до якого долучено платіжну інструкцію № 8979 від 25.09.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 у розмірі 12 725,87 грн.

При дослідженні уточнення апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник оскаржує рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 в частині задоволених первісних вимог, а саме щодо стягнення сум 64 368,00 грн. 3 % річних та 167 520,52 грн. інфляційних втрат, 47 908,90 грн. судових витрат та часткового задоволення зустрічних позовних вимог, а саме зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. від суми пені 615 594,52 грн.

25.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22, в якому викладено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку та вказано інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22.

10.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 25.09.2023 по 28.09.2023 включно перебував у відрядженні, з 29.09.2023 по 06.10.2023 включно, з 09.10.2023 по 13.10.2023 включно, з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, з 14.10.2023 по 24.10.2023 включно перебувала у відряджені, з 25.10.2023 по 31.10.2023 включно, 01.11.2023 перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 поновлено Акціонерному товариству «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14584/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023. Призначено до розгляду справу № 910/14584/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023. Повідомлено учасників справи, що справа № 910/14584/22 розглядатиметься у судовому засіданні 14.12.2023 року о 12 год. 30 хв. у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, зал судових засідань № 16). Зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 поновлено Акціонерному товариству «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14584/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023. Об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22, в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22 призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 в судовому засіданні 14.12.2023 року о 12 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 заяву Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» про повернення судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22 задоволено. Повернуто Акціонерному товариству «Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (12110, Житомирська обл., Коростенський р-н, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 39391950, НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк», Житомирське обласне управління) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок., сплачений 25.08.2023 згідно з платіжною інструкцією № 7707 за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22.

13.12.2023 відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» надійшла заява про вступ у справу Кулик С.А. як представника відповідача у справі № 910/14584/22.

14.12.2023 відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник відповідача проходить військово-лікарську комісію згідно повістки №4/20231207/44 від 07.12.2023, через що представник відповідача увільнений від роботи згідно наказу Актціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 13.12.2023 № 356-к на період з 14.12.2023 по 18.12.2023. У зв`язку з вищевикладеним, відповідач просить суд вікласти розгляд справи на іншу дату та час.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання по справі № 910/14584/22 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався відповідними Указами і на даний час триває.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 07.06.2023 у разі оголошення сигналу «повітряна тривога», з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/14584/22 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023. Судове засідання призначено на 29.02.2024 об 11 год. 30 хв.

29.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці та у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/14584/22 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023. Судове засідання призначено на 28.03.2024 об 11 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням з 28.03.2024 по 31.03.2024 включно у відрядженні судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.03.2024, справу № 910/14584/22 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Палій В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 прийнято справу № 910/14584/22 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Палій В.В., Шаптала Є.Ю. Розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22, вирішено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 28.03.2024 об 11 год. 30 хв.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 28.03.2024 з`явились: представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» (позивач) та представник Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (відповідач).

Представник скаржника, в судовому засіданні 28.03.2024, просив задовольнити апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 64 368,00 грн. 3 % річних та 167 520,52 грн. інфляційних втрат, 47 908,90 грн. судових витрат та часткового задоволення зустрічних позовних вимог, а саме зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. від суми пені 615 594,52 грн., і відмовити у задоволенні первісних позовних вимог повністю, а позовні вимоги зустрічного позову задовольнити повністю. Також, представник скаржника просив скасувати додаткове рішення та постановити нове, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу на 90%.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2024, просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 30.07.2021 р. між Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця Електротехнічну лабораторію ЕТЛ-35К на базі автомобіля (надалі -Товар) (код: 34130000-7 Мототранспортні вантажні засоби), а покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, номенклатура, технічні характеристики, комплектація, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю зазначається у Специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється за заявкою покупця.

Сторонами договору підписано Специфікацію № 1 від 30.07.2021, якою сторони погодили поставку Електротехнічної лабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля у кількості 1 шт., вартістю 5960000,00 грн.

Пунктом 9.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 23.09.2021 до договору) сторони погодили, що оплата товару здійснюється на умовах 40% передоплати від суми заявленого товару на підставі рахунку продавця, що виставляється останнім протягом 5 календарних днів з дня отримання заявки від покупця, 60% протягом 5 банківських днів після підписання відповідної видаткової накладної та Акту приймання-передачі товару".

Договір надирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2022 (п. 15.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 29.12.2021 до договору).

29.10.2021 Філією "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" 40% передплати у сумі 2384000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 15979 від 29.10.2021 р. на суму 2384000,00 грн та банківською випискою по рахунку ТОВ "Київський республіканський автоцентр".

17.10.2022 позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу за первісним позовом електротехнічну лабораторію ЕТЛ-35 К на базі автомобіля МАЗ, що підтверджується видатковою накладною № РН-000434 від 17.10.2022 на суму 5 960 000,00 грн. та актом від 17.10.2022 приймання-передачі транспортного засобу на суму 5 960 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, здійснює розгляд справи у межах вимог апеляційних скарг Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" в частині скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 64 368,00 грн. 3 % річних та 167 520,52 грн. інфляційних втрат, 47 908,90 грн. судових витрат та часткового задоволення зустрічних позовних вимог, а саме зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. від суми пені 615 594,52 грн., та в частині скасування додаткового рішення та постановлення нового, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу на 90%.

Розглянувши доводи апеляційних скарг на рішення та додаткове рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що визначена пунктом 9.2 договору 60% вартість поставленого позивачем товару відповідачем за первісним позовом не була сплачено позивачу за первісним позовом, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 3576000,00 грн., яка присуджена до стягнення у відповідному рішенні, і в цій частині присудженої до стягнення суми боргу - учасники спору рішення суду першої інстанції не оскаржують.

Крім того, учасниками спору не оскаржується і рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення 315161,04 грн збитків.

В свою чергу, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача 64368,00 грн 3% річних та 167520,52 грн інфляційних втрат, і вимоги позивача за первісним позовом в цій частині були задоволені у повному обсязі.

В свою чергу, скаржник в апеляційній скарзі не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в цій частині, вказував, що нарахування 3% річних здійснено всупереч п. 9.2 договору, ст. 253 Цивільного кодексу України, а відповідне нарахування мало здійснюватись за період з 25.10.2022 по 30.05.2023. Також, підставою нарахування 3% річних та інфляційних втрат стали обставини прострочення сплати основної суми заборгованості, що виникли внаслідок незалежних від відповідача обставин (непереборної сили), а саме внаслідок масштабної довготриваючої збройної агресії рф проти України, що впливає на господарську діяльність позивача, посилаючись зокрема на лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 , виданий Торгово-промисловою палатою України.

Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи скаржника, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 23.09.2021 до договору) сторони погодили, що оплата товару здійснюється на умовах 40% передоплати від суми заявленого товару на підставі рахунку продавця, що виставляється останнім протягом 5 календарних днів з дня отримання заявки від покупця, 60% протягом 5 банківських днів після підписання відповідної видаткової накладної та Акту приймання-передачі товару.

Як свідчать наявні матеріали справи, 17.10.2022 позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу за первісним позовом електротехнічну лабораторію ЕТЛ-35 К на базі автомобіля МАЗ, що підтверджується видатковою накладною № РН-000434 від 17.10.2022 на суму 5 960 000,00 грн. та актом від 17.10.2022 приймання-передачі транспортного засобу на суму 5 960 000,00 грн., відповідно, 5 банківський день є 22.10.2022. При цьому, скаржником не надано доказів того, що саме у його обслуговуючому банку, або у банку, який він визначив як такий, через рахунки у якому буде проводитись оплата, відповідний день був небанківським або таким, що унеможливлював проведення розрахунку за допомогою електронних платіжних систем розрахунку, з відображенням такого розрахунку на рахунках позивача за первісним позовом.

Таким чином, позивачем за первісним позовом обгрунтовано здійснено нарахування 3% річних за період з 24.10.2022 по 30.05.2023 на суму в сумі 64 368,00 грн. і інфляційних втрат за період з 01.11.2022 по 30.04.2023 в сумі 167 520,52 грн.

Також, скаржником не надано доказів, які б підтверджувати, що порушення відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором зумовлені наявністю обставин непереборної сили., а віднесення відповідача до певної категорії підприємств, як наявність листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 , виданий Торгово-промисловою палатою України , не звільняє його від відповідальності за порушення саме грошових зобов?язань.

З огляду на викладене, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021 обгрунтовано задоволено судом першої інстанції частково та присуджено до стягнення, зокрема, в оскаржуваній частині, 64368,00 грн 3% річних та 167520,52 грн інфляційних втрат, і в цій частині підстав для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку - судом апеляційної інстанції не встановлено, а скаржником не доведено. В решті задоволених вимог за первісним позовом щодо стягнення 3576000,00 грн боргу, які і в частині відмовлених вимог щодо стягнення 315161,04 грн. збитків, рішення суду першої інстанції учасниками спору не окаржувалось, і відповідно, судом апеляційної інстанції не здійснювався вихід за межі вимог апеляційної скарги.

Щодо зустрічного позову АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до ТОВ "Київський республіканський автоцентр" про стягнення пені за затримку поставки товару за договором купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021 у розмірі 615594,52 грн, судом апеляційної інстанції становлено наступне.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що продавець зобов`язаний поставити покупцю товар відповідно до умов договору на підставі заявки покупця, протягом 180 календарних днів з моменту отримання заявки покупця та здійснення передоплати, відповідно до п. 9.2 цього договору, але в будь-якому разі не раніше отримання від покупця повідомлення про готовність прийняти товар. Продавець має право на дострокову поставку товару за погодженням з покупцем.

Згідно з п. 3.1.1 договору, заявка подається покупцем шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту продавця kvs56@ukr.net та/або шляхом надсилання оригіналу заявки в паперовому вигляді на адресу продавця.

29.10.2021 позивачем за зустрічним позовом на електронну адресу відповідача за зустрічним позовом kvs56@ukr.net направлено заявку №313/2060 від 29.10.2021, в якій повідомлялось про готовність прийняти товар.

Отримання на електронну пошту заявки № 313/2060 від 29.10.2021 з повідомленням про готовність отримання товару відповідачем за зустрічним позовом не спростовано.

Також 08.11.2021 відповідачем за зустрічним позовом було отримано заявку № 313/2060 від 29.10.2021 з повідомленням про готовність отримання товару, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1211000731131.

29.10.2021 позивачем за зустрічним позовом здійснено 40% передплати у сумі 2384000,00 грн відповідно до п. 9.2 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 23.09.2021.

Враховуючи визначений сторонами пунктом 3.1 договору, строк поставки товару, останнім днем поставки обумовленого договором товару є 27.04.2022.

Відповідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, у встановлений пунктом 3.1 договору строк товар відповідачем за зустрічним позовом не було поставлено позивачу за зустрічним позовом.

17.10.2022 відповідачем за зустрічним позовом поставлено, а позивачем за зустрічним позовом прийнято товар вартістю 5960000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-000434 від 17.10.2022 та актом від 17.10.2022 приймання-передачі транспортного засобу, в яких міститься посилання на договір купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021.

Поставка товару за вказаною видатковою накладною та Актом приймання передачі була спрямована на виконання договору купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що товар за вказаною накладною поставлено відповідачем за зустрічним позовом з порушенням строку, встановленого п. 3.1 договору.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідач за зустрічним позовом вказував на наявність підстав для звільнення ТОВ "Київський республіканський автоцентр" від відповідальності за порушення строку поставки товару, посилаючись на введення у Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, як на обставину яка суттєво ускладнила виготовлення замовленого позивачем обладнання та своєчасну поставку такого обладнання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, заявка на поставку товару та передплата за товар позивачем за зустрічним позовом здійснено 29.10.2021, і з вказаної дати у відповідача за зустрічним позовом виник обов`язок протягом 180 календарних днів виготовити і поставити товар позивачу за зустрічним позовом.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в України", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, введено в України воєнний стан.

Тобто, початок виготовлення Електротехнічної лабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля розпочалося до початку військової агресії Російської Федерації проти України, а завершення вже відбулось після, тобто після введення 24.02.2022 р. воєнного стану.

Відповідач за зустрічним позовом вказує, що виготовлення Електротехнічної лабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля було здійснено із залученням субпідрядників, виробничі потужності яких знаходяться в м. Дніпро, м. Харкові та м. Черкаси, проте військова агресія Російської Федерації проти України ускладнила виготовлення замовленого обладнання, оскільки комплектуючі матеріали (клей, фанера, пластик, тощо) не поставлялися, на підприємстві залишився неповний штат працівників та був скорочений робочий день, а у місті Харкові та його околицях велись бойові дії внаслідок чого діяльність контрагента була зупинена.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів ускладнення виконання зобов`язання з виготовлення Електротехнічної лабораторії ЕТЛ-35К на базі автомобіля, внаслідок відсутності у контрагентів ТОВ "Київський республіканський автоцентр" комплектуючих матеріалів, недостатності у штаті контрагента працівників, скорочення робочого дня, чи зупинення діяльності контрагента у місті Харкові.

Разом з цим, залучення відповідачем контрагентів для виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021 є його особистим ризиком у здійсненні господарської діяльності.

Таким чином, суду не доведено неможливість виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язання з поставки товару у визначений договором строк, внаслідок військової агресії російської федерації проти України.

Крім того, доданий до відзиву на зустрічний позов лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Матеріали справи не містять сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за договором купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021.

Таким чином, підстави для звільнення згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України відповідача за зустрічним позовом від відповідальності за порушення зобов`язання відсутні.

За порушення строку поставки товару позивачем за зустрічним позовом нараховано відповідачу за зустрічним позовом 615594,52 грн пені за період з 27.04.2022 по 16.10.2022.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 11.2 договору, у разі затримки поставки товару у строки, передбачені цим договором, покупець додатково має право на стягнення з продавця пені, у розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день такого прострочення. Нарахування пені починається з першого дня прострочення та припиняється у день виконання продавцем своїх зобов`язань.

Суд першої інстанції вірно встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, позивачем за зустрічним позовом при здійснені розрахунку пені невірно визначено початок періоду прострочення виконання зобов`язання з прострочення поставки товару, і оскільки відповідачем за зустрічним позовом не було поставлено позивачу за зустрічним позовом товар до 27.04.2022 (включно), то з урахування ст. 253 Цивільного кодексу України, прострочення поставки товару має місце з 28.04.2022.

Отже, вірною є сума пені, нарахована за період з 28.04.2022 по 16.10.2022 на вартість несвоєчасно поставленого товару у сумі 5960000,00 грн., що становить 613961,64 грн., яка судом першої інстанції була зменшена до 50000,00 грн., і з чим скаржник не погодився в апеляційній скарзі., посилаючись на те, що таке зменшення не відповідає принципу пропорційності та суперечить ст. 617, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, а позивач виконав повністю свої договірні зобов?зання в частині здійснення передплати і суд першої інстанції не міг піддавати сумніву поведінку позивача.

Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи скаржника, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 14.09.2021 у справі № 910/7256/20, від 19.08.2021 у справі № 910/11889/20.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Судом першої інстанції обгрунтовано враховано, що відповідачем за зустрічним позовом виконано зобов`язання з поставки товару, хоч і з простроченням строку на його поставку, тоді як позивачем за зустрічним позовом не виконано зобов`язання з оплати поставленого товару у повному обсязі, що було встановлено судом при розгляді первісного позову у даній справі, і залишок неоплаченої вартості товару становить 3576000,00 грн - 60 % його вартості. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує в контексті доводів скаржника, що судом першої інстанції не піддавалась сумніву поведінка скаржника, а лише проаналізовано умови та стан виконання зобов?язань за договором в контексті реалізації судом права, обумовленого ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на обумовлене ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України право суду щодо зменшення пені, беручи до уваги предмет договору купівлі-продажу для виготовлення якого потрібен час, та те, що дата поставки товару припала на початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України коли багато підприємств в т.ч. підприємства контрагентів, від яких залежала поставка комплектуючих товарів, призупинили свою діяльність, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи поведінку самого позивача за зустрічним позовом, який в обумовлені договором строки та станом на час прийняття даного рішення у справі не розрахувався з відповідачем за зустрічним позовом за отриманий товар, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується і суд першої інстанції, що пеня за несвоєчасну поставку товару у сумі 613961,64 грн., щодо обґрунтованості якої суд дійшов висновку, підлягає зменшенню до суми 50000,00 грн, яка і підлягає стягненню з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр".

Доводи скаржника в цій частині не спростовують правильних висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Також, розглянувши доводи скаржника в апеляційній скарзі на додаткове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

11.07.2023 до суду першої інстанції від ТОВ "Київський республіканський автоцентр" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14584/22, в якій просив стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" - відповідача за первісним позовом судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 56800,00 грн.

31.07.2023 до суду першої інстанції від Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому він просить зменшити розмір витрат на правову допомогу на 90%.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час розгляду справи № 910/14584/22 інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" представляв адвокат Карпович Андрій Романович на підставі довіреності від 09.01.2023, і який є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №403 від 28.05.2005.

Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

01.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" (клієнт) та Карповичем Андрієм Романовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 28, відповідно до умов якого Адвокат зобов`язується надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу та здійснити представництво Клієнта щодо стягнення з АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" суми заборгованості (штрафних санкцій, процентів чи іншої відповідальності) на користь Клієнта згідно договору купівлі-продажу №ВДТ670/-313/3-21 від 30.07.2021 р. з метою захисту прав та інтересів останнього, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та понесені фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього Договору.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що порядок обчислення розміру гонорару здійснюється наступним чином:

- за ознайомлення з ситуацією та документами, що стосуються Справи, напрацювання правової позиції на захист прав та інтересів Клієнта по Справі та підготовку позову для звернення до суду, винагорода Адвоката становить 10 000,00 грн. (без ПДВ) (пп. 4.3.1 договору);

- наступний розмір винагороди визначається в залежності від складності справи та витраченого Адвокатом часу. За представництво Клієнта у суді розмір гонорару становить 2600,00 грн. (без ПДВ) за 1 (одну) годину. Сторони погоджують, що мінімальний час для участі Адвоката в одному судовому засіданні складає не менше 3 (трьох) годин (пп. 4.2.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору, оплата гонорару здійснюється Клієнтом протягом трьох днів з моменту направлення Адвокатом рахунку.

Між Адвокатом та клієнтом підписано Акт від 07.07.2023 про надання правової допомоги, який складено до договору про надання правової допомоги № 28 від 01.12.2022, відповідно до якого Адвокатом надано, а клієнтом прийнято професійну правничу допомогу, а також здійснено представництво у господарському суді за позовом ТОВ "Київський республіканський автоцентр" до АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" у судовій справі №910/14584/22 про стягнення суми боргу, в тому числі з урахуванням зустрічного позову останнього, вартість яких склала 56800,00 грн, у тому числі:

- підготовка позовної заяви та пакету документів для звернення до суду - 10000,00 грн (фіксована оплата);

- підготовка інших процесуальних документів, в тому числі з урахування зустрічного позову, збір доказів, напрацювання правової позиції враховуючи складність справи, а також участь у судових засіданнях - 46800,00 грн із розрахунку 2600 грн/год х 18 год. (3год х 6 засідань = 18 год).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Платіжною інструкцією № 2554 від 10.07.2023 підтверджено, що Клієнтом сплачено адвокату 56800,00 грн з призначенням платежу "Оплата за надання професійної правничої допомоги згідно рах. 16 від 07.07.2023 за договором № 28 від 01.12.2022".

Водночас, як вірно враховано судом першої інстанції, позовні вимоги первісного позову на загальну суму 4123049,56 грн. рішенням Господарського суду міста Києва задоволено частково на суму 3807888,52 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, пропорційний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Київський республіканський автоцентр" за надані адвокатом Карповичем А.Р., за результатом розгляду первісного позову у даній справі становлять суму 52458,28 грн., що вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується також суд апеляційної інстанції.

В свою чергу, скаржник заперечував щодо заявленого до стягнення ТОВ «Київський республіканський автоцентр» розміру судових витрат, посилаючись на те, що заявлена ТОВ «Київський республіканський автоцентр» сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності, є надмірною та неспіврозмірною з обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, зокрема і з тих підстав, що ряд послуг, які надавалися відповідачу за первісним позовом не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків, зокрема попереднє опрацювання матеріалів та судової практики, і є невід?ємною частиною роботи по складанню позовної заяви.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними доводами скаржника, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд першої інстанції обгрунтовано частково погодився із доводами відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачем, є неспівмірними із складністю справи, ціною первісного позову, розрахунок якого не є складним, при цьому вказана справа є такою, що не потребує якихось нових знань, окрім тих, що має адвокат в силу своєї професійної освіти, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Крім того, наведений у Акті від 07.07.2023 обсяг послуг (підготовка позову та пакету документів до суду, підготовка інших процесуальних документів, збір доказів, напрацювання правової позиції, складність справи, участь у судових засіданнях) є таким, що відповідає наданим послугам і надані послуги не є такими, що не є доцільними.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи встановлений розумний та співрозмірний з урахуванням складності цієї справи розмір підлягає задоволенню у сумі 40000,00 грн., а доводи скаржника про необхідність зменшення таких витрат на 90% - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження у справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та доведеними на суму 40000,00 грн. та підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр". Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване додаткове рішення у відповідності до ст. ст. 86, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, з присудженням до стягнення з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності зменшення таких витрат на 90% - не спростовують вищенаведених висновків як суду першої інстанції у оскаржуваному додатковому рішенні, так і суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній частині рішення (в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 64 368,00 грн. 3 % річних та 167 520,52 грн. інфляційних втрат, 47 908,90 грн. судових витрат та часткового задоволення зустрічних позовних вимог, а саме зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. від суми пені 615 594,52 грн.) та додатковому рішенні, оскаржувані рішення та додаткове рішення ухвалені з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування наведених рішення (в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 64 368,00 грн. 3 % річних та 167 520,52 грн. інфляційних втрат, 47 908,90 грн. судових витрат та часткового задоволення зустрічних позовних вимог, а саме зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. від суми пені 615 594,52 грн.) та оскаржуваного додаткового рішення, за наведених скаржником доводів апеляційних скарг.

Також, оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 залишено в силі за наслідками апеляційного розгляду, а тому його дія, зупинена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 - підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22, залишається за скаржником.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22- залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22- залишити без задоволення.

4. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 у справі № 910/14584/22 - залишити без змін.

5. Судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22 залишити за скаржником.

6. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2023 у справі № 910/14584/22.

7. Матеріали справи № 910/14584/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 22.04.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Палій