Ухвала

від 23.04.2024 по справі 918/1141/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"23" квітня 2024 р. Справа № 918/1141/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., дослідивши матеріали апеляційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 20.03.2024 суддею Церковною Н.Ф. у м. Рівне (повний текст рішення складено 27.03.2024) у справі № 918/1141/22

за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Фізичної особи - підприємця Яковецького Івана Опанасовича

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі № 918/1141/22 у задоволенні позову керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до ФОП Яковецького І.О. про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Апеляційна скарга надіслана 12.04.2024 (згідно відмітки пошти на конверті) та надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 15.04.2024.

Листом від 16.04.2024 справу витребувано у Господарського суду Рівненської області.

18.04.2024 матеріали справи № 918/1141/22 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про те, що остання не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з огляду на таке.

Положеннями ст. 258 ГПК України, визначено форму та зміст апеляційної скарги, а також перелік документів, що додаються до скарги.

Згідно з п. 2 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн.

З матеріалів даної справи вбачається, що прокурором у суді першої інстанції було заявлено вимогу про витребування з незаконного володіння ФОП Яковецького І.О. на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційне укриття площею 106,6 кв.м, що розташоване за адресою: Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Соборна, 36.

Судом зазначається, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19).

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

З метою сплати судового збору у встановленому законом розмірі, позивач має визначати розмір судового збору виходячи із вартості майна, право власності на яке є предметом позовних вимог, оскільки саме вартість майна є найбільш точним показником цінності такого майна для особи, що звертається з вищевказаними позовними вимогами. При цьому, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

З огляду на викладене, позовна вимога прокурора про витребування майна з чужого незаконного володіння має вартісну оцінку, носить майновий характер, а відтак розмір судового збору за відповідну вимогу визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи зі ставок судового збору за позовну вимогу майнового характеру.

В силу ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", уразі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу від 27.12.2005, укладеного між ТзОВ "Побутсервіс" та ОСОБА_1 , вартість будинку побуту під номером АДРЕСА_1 , становить 17977 грн. (витяг № 9301623 від 15.12.2005).

Відтак, ставка судового збору за вказану вимогу складає 2481 грн. (17977 х 1,5% = 269, 66 грн., що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову).

Згідно п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, органу прокуратури необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3721, 50 грн. (2481 грн.*150%).

Натомість, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, прокуратурою не додано доказів сплати судового збору на рішення суду у даній справі.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі № 918/1141/22 - залишити без руху.

2. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: подати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі у розмірі 3721, 50 грн. протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Тимошенко О.М.