Постанова

від 15.04.2024 по справі 908/3468/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 року м. Дніпро Справа № 908/3468/13 (908/2161/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги керуючого санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247) в особі керуючого санацією Оберемка Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача 1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

до відповідача 2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , представник адвокат Бобровник К.В., ІНФОРМАЦІЯ_3 )

до відповідача 3 - Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни ( АДРЕСА_4 , е-mаіl: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 )

до відповідача 4 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

до відповідача 5 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

до відповідача 6 - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Юнівес (вул. Велика Васильківська, буд. 72, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 32638319)

до відповідача 7 - Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 13490997)

до відповідача 8 - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (вул. Борщагівська, буд. 154, Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ; ІПН НОМЕР_5 )

про відшкодування збитків

в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод, м. Запоріжжя, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022р. керуючий санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражний керуючий Оберемко Р.А. звернувся до Господарського суду Запорізької області, в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод, з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Юнівес, Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування збитків у розмірі 915 097,78грн. внаслідок неправомірних дій відповідачів щодо незаконного продажу спірного майна - будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що арбітражний керуючий ПАТ Запорізький сталепрокатний завод Нагіх Л.К. не забезпечила виконання плану санації: борги перед кредиторами не були погашені, заплановані заходи щодо здачі в оренду приміщення магазину, баз відпочинку, водної станції, будівлі товарного цеху із залізничними вагами не були виконані. В подальшому арбітражний керуючий ПАТ Запорізький сталепрокатний завод Нагіх Л.К. розпродала вказане майно, що планувалось здавати в оренду. Однак, ні комітет кредиторів, ні суд не затверджував План санації, в якому б передбачалось продаж приміщення магазину, будівлі товарного цеху із залізничними вагами.

29.03.2021 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 908/3468/13 та визнав недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ Запорізький сталепрокатний завод, які відбулися на ТБ Херсонська універсальна товарна біржа та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415; визнав недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталу ТОВ Водна станція Дніпро, укладений між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод та ТОВ НВФ Орбіта від 10.04.2015.

Вказане рішення суду набрало законної сили 02.05.2021. Суд дійшов висновку, що проведення спірних аукціонів було здійснено з порушенням особливостей проведення аукціону відповідно до ст. ст. 65, 66 Закону про банкрутство, тому керуючись ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону були визнані в судовому порядку недійсними.

У відповідності до Договорів добровільного страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого, укладених: з Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Юнівес (надалі - ПрАТ СК Юнівес, Відповідач-6) від 08.04.2014 № 002-ОО/14/ЗП, від 07.04.2015 № 005-ОО/15/ЗП; з Приватним акціонерним товариством Українська акціонерна страхова компанія АСКА (надалі - ПрАТ УАСК АСКА, Відповідач-7) від 01.04.2015 №3111602, 01.04.2017 № 339016, від 23.03.2018 № 3424654, від 25.03.2019 № 3451964, Відповідач-1 добровільно страхувала свою незалежну професійну діяльність. Предметом договорів були майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди майновим інтересам Третій особі під час виконання ним своєї професійної діяльності. При цьому страховим випадком було законно визнаний судом факт настання відповідальності Страхувальника за шкоду, нанесену майновим інтересам Третьої особи внаслідок неумисних дій або помилок вчинених Страхувальником в межах та порядку здійснення ним незалежної професійної діяльності арбітражного керуючого під час дії цих Договорів.

Оскільки метою діяльності арбітражних керуючих ПАТ Запорізький сталепрокатний завод було не відновлення платоспроможності боржника, а лише виведення його активів, то нерухоме майно Боржника розпродавалось за безцінок пов`язаним особам. Такі правочини оформлювались приватним нотаріусом з порушенням діючих норм законодавства.

Так, за результатами аукціону від 06.04.2015 (Протокол № 3_3/060415) на других повторних відкритих торгах (аукціон) будівля магазину, (літ. Б), інв. № 790001 розташованого за адресою: АДРЕСА_8 була продана Крайній Л.В. Право власності на магазин, розташований за адресою АДРЕСА_8 , оформлювалось відповідно до вимог ст. 75 Закону про банкрутство, на підставі протоколу других повторних відкритих торгів (аукціону) № 3_3/060415 від 06.04.2015 та акту про передавання права власності на придбане нерухоме майно від 10.04.2015. На підставі вищезазначених документів Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Іриною Іванівною (надалі - Відповідач-3) видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності № 3713 від 14.04.2015 та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. До приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. 12.09.2022 був зроблений адвокатський запит, з проханням: надати із нотаріальних справ інформацію з копіями підтверджуючих документів: які первинні документи прав власності за ПАТ Запорізький сталепрокатний завод (ЄДРПОУ 00191247) на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40352523101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118, були Вам надані для реєстрації за ОСОБА_2 (і.п.н. 2681619343) та ОСОБА_3 (і.п.н. 2282516675) прав власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Як свідчать фактичні обставини справи, будівля магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40352523101), розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином №2310100000:05:008:0118 належала на праві власності ПАТ Запорізький сталепрокатний завод на підставі наступних документів: 1) Наказу ФДМУ від 11.03.1994 № 14 АТ; 2) Дублікату підтвердження права власності на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40335223101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118 від 10.08.2000. Тобто право власності на магазин за ПАТ Запорізький сталепрокатний завод було зареєстровано на підставі документів, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Однак, приватний нотаріус Вовк І.І., видаючи ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, не витребувала документи, підтверджуючі право власності АТ Запорізький сталепрокатний завод на магазин (документи із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року), чим порушила вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на вказаний магазин за ОСОБА_2 .

У відповідності до Договору добровільного страхування професійної відповідальності нотаріуса, укладеного з Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Арсенал Страхування (надалі - ПрАТ СК Арсенал Страхування, Відповідач-8) від 22.12.2014 №87/14-оо/Зп1, Відповідач-3 добровільно застрахувала свою незалежну професійну діяльність. Предметом договору є майновий інтерес Страхувальника, що не суперечить закону, і пов`язаний з зобов`язанням по відшкодуванню третім особам збитків за претензіями та/або позовами, пред`явленими Страхувальнику в зв`язку з заподіянням ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок настання випадків, передбаченими умовами договору страхування при виконанні Страхувальником нотаріальних дій, які відносяться до компетенції Закону України Про нотаріат.

05.01.2017 до суду в межах справи про банкрутство ПАТ Запорізький сталепрокатний завод (№ 908/3468/13) надійшла позовна заява кредитора ФОП Руденка А.П. від 30.12.2016, в якій він просив: Визнати недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ Запорізький сталепрокатний завод (спірний магазин), які відбулися на ТБ Херсонська універсальна товарна біржа та оформлені протоколами від 06.04.2015року за № 1_3/060415, № 3_3/060415. Знаючи про наявність спору, що розглядається в судовому порядку в межах справи про банкрутство ПАТ Запорізький сталепрокатний завод, ОСОБА_2 , яка була відповідачем у цій справі, уклала з ОСОБА_3 . Договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений 09.10.2017 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І, за реєстр. № 6868, про продаж будівлі магазину літ. Б, інв. № 790001, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Незалежної Документ сформований в системі України/Сталеварів, 47а/2, загальною площею 88, 5 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118. А наступного дня після продажу, тобто 10.10.2017 ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 (надалі - Відповідач-5) Договір найму (оренди) будівлі від 10.10.2017 № 6913, зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., у відповідності до якого будівля магазину літ. Б, інв. № 790001 була передана в оренду на 49 років за 500, 00 грн. на місяць за весь Об`єкт оренди, навіть без зазначення на кого покладається компенсація витрат на комунальні послуги. Самі по собі факти перепродажу магазину після виникнення судового процесу щодо правомірності торгів з продажу магазину, продаж магазину пов`язаним особам, які мешкають не тільки в одному будинку, але і в одній квартирі, передача майна в оренду на 49 років майже за безцінок, додатково доказує про неправомірність дій відповідачів, які були спільниками з арбітражним керуючим ПАТ Запорізький сталепрокатний завод у діях, направлених з метою виведення майна з активів Боржника. По своїй суті всі правочини, за якими права володіння, користування та розпорядження на магазин переводились на інших осіб, є фраудаторними. Судячи з поведінки учасників таких правочинів, їм було відомо про характер таких правочинів.

В подальшому, внаслідок визнання недійсним в судовому порядку результатів аукціонів з продажу майна ПАТ Запорізький сталепрокатний завод, які відбулися на ТБ Херсонська універсальна товарна біржа та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415, предметом якого було спірне у даній справі майно, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2022 у справі № 908/3468/13 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102727800) було визнано, що реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 та отримання відповідного свідоцтва відбулись без наявності на це законних підстав, тому судом були визнані недійсними правочини, якими оформлювався перехід права власності від Боржника до ОСОБА_2 , від ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

З часу набрання рішення від 05.01.2022 законної сили (10.02.2022) та станом на теперішній час ОСОБА_3 продовжує розпоряджатися спірним майном, а ОСОБА_4 ним користуватись. Арбітражним керуючим ПАТ Запорізький сталепрокатний завод Оберемко Р.А. направлена претензія з проханням передати власнику спірне нерухоме майно, однак вона залишилась без реакції.

ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 за Договором найму (оренди) від 10.10.2017 № 6913 будівлю магазину літ. Б, інв. № 790001 в оренду на 49 років за 500, 00 грн. на місяць за весь Об`єкт оренди, навіть без зазначення на кого покладається компенсація витрат на комунальні послуги. Тобто розмір орендної плати не відповідає справедливій ціні. Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку Об`єднання підприємств № 19, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 № 163, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 за № 499/3792, справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов`язання за звичайних умов на певну дату. З метою встановлення справедливої ціни для розрахунку збитків був використаний механізм розрахунку, визначений на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.04.2021 № 630 (надалі - Методика).

З метою продажу магазину на торгах булла визначена його ціна незалежним оцінщиком. Згідно із звітом про незалежну оцінку майна, ринкова вартість магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 станом на 01.03.2014 складала 157 746, 00 грн. (без ПДВ), або 189 295, 20 грн. (з ПДВ). Таким чином, розрахунок місячної орендної плати станом на 10.04.2015 (дата передавального акту від ПАТ Запорізький сталепрокатний завод до ОСОБА_2 ) наступний: 157 746, 0 + 20% = 189 295, 2 * 169, 872305 % (наростаючий індекс інфляції з 01.03.2014 по 01.05.2015) = 321 560, 12 грн.*18 % / 12 = 4 823,4 грн.

З врахуванням коригуючих індексів інфляції позивачем зроблений розрахунок орендної плати за магазин помісячно та розрахунок загальної заборгованості.

Таким чином, за твердженням позивача внаслідок неправомірної діяльності відповідачів, ПАТ Запорізький сталепрокатний завод недоотримав орендної плати за магазин за період з 01.05.2015 по 01.10.2022 на загальну суму 915 097,78 грн., що і є причиною звернення з даним позовом до господарського суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) в позові відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся керуючий санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод в особі керуючого санацією Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22):

- апеляційну скаргу керуючого санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) залишено без задоволення;

- рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) залишено без змін;

- судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покладено на керуючого санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича.

До Центрального апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним переглядом справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) призначено заяву до розгляду в судове засідання на 15.04.2024 о 17:00 год.

Представник ОСОБА_5 у судовому засіданні та у запереченнях щодо розподілу судових витрат просить апеляційний суд відмовити у задоволенні заяви ПрАТ «УАСК «АСКА» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним переглядом рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі №908/3468/13, оскільки ПрАТ «УАСК «АСКА» не подавало заяву про розподіл судових витрат в суді першої інстанції у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час ті місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши наявні матеріали справи, заяву Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, апеляційний суд дійшов висновку про наяність підстав для часткового задоволення вказаної заяви відповідача-7, виходячи з наступного.

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-7 у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, на момент направлення відзиву, які Приватне акціонерне товариство Українська акціонерна страхова компанія АСКА очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції складає 30 000 грн. Докази на підтвердження цих витрат будуть надані відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

27.03.2024р. до Центрального апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним переглядом справи, до якої долучено наступні докази, що підтверджують понесення судових витрат:

- копія договору про надання правової допомоги № 11-22 КЮО від 25 травня 2022 року;

- копія додаткової угоди від 25 березня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 11-22 КЮО від 25 травня 2022 року;

- розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 25 березня 2024 року.

Так, 25 травня 2022 року між Приватним акціонерним товариством Українська акціонерна страхова компанія АСКА (Клієнт) та Адвокатом Сокол Діаною Вікторівною (Адвокат) підписано Договір про надання правової допомоги № 11-22 КЮО (далі Договір).

В межах даного договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги в справі(ах) щодо виплати (відмови у виплаті) сум страхових відшкодувань за укладеними Клієнтом згідно діючих Ліцензій договорами добровільного та обов`язкового страхування, перестрахування, повернення безпідставно сплачених та або стягнутих сум страхових виплат за такими угодами, стягнення збитків (у тому числі в порядку регресу тощо). Перелік конкретних справ, у яких надаються адвокатські послуги, визначається у Додаткових угодах до цього Договору. (п. 1 Договору).

Відповідно до умов пунктів 5, 7 Договору Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокату у розміри та в строк, згідно цього договору. Гонорар Адвоката за цим договором оплачується по результату шляхом сплати грошових коштів у готівковій та/або безготівковій формах. Розмір винагороди адвоката визначається в детальних розрахунках робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги. Окрім гонорару, Клієнт на вимогу Адвоката зобов`язується оплачувати Адвокату обґрунтовані фактичні видатки, пов`язані із виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо).

У випадку суттєвого зростання обсягу правової допомоги, що має бути надана за цим договором, розмір гонорару за взаємною згодою сторін може переглядатись (п. 8 Договору).

Відповідно до додаткової угоди від 25 березня 2024 року до Договору про надання правової допомоги № 11-22 КЮО від 25 травня 2022 року сторони погодили, що:

- розмір гонорару за цим Договором по судовій справі № 908/3468/13 (908/2161/22) визначається згідно розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатом для надання правничої допомоги, який складається та підписується Сторонами. В детальному розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатом для надання правничої допомоги вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її загальна вартість з розрахунку вартості однієї нормогодини - 3 000,00 грн.;

- розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги, що надається Адвокатом оплачується Клієнтом в гривнях, без ПДВ шляхом безготівкового та/або готівкового розрахунку протягом 30 робочих днів (включно) з дня набрання судовим рішенням законної сили;

- оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 30 робочих днів (включно) з моменту отримання Клієнтом детального розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатом для надання правничої допомоги. Такий розрахунок за вибором Адвоката може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку Клієнта.

Згідно з наданим розрахунком робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 25 березня 2024 року в рамках розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції адвокатом Сокол Д.В. надано правову допомогу, що полягала в наступному:

- ознайомлення та правовий аналіз апеляційної скарги - 1 година роботи - сумарний розмір гонорару 3000 гривень:

- підготовка та направлення іншим учасникам та суду відзиву на апеляційну скаргу з додатками від 18.01.2024 року №190 - 4 години роботи - сумарний розмір гонорару 12 000 гривень.

Вартість наданих послуг за цим розрахунком, при вартості однієї нормогодини в розмірі 3000,00 гри., становить 15 000 гри. Ціна робіт обчислюється без ПДВ.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Оцінюючи суму судових витрат Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірною, у порівнянні з ринковими цінами, вартістю адвокатських послуг.

Аналіз ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Про адвокатуру і адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вже було зазначено зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, або з власної ініціативи суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені до стягнення відповідачем-7 витрати на правничу допомогу, зокрема, щодо ознайомлення з апеляційною скаргою позивача на рішення у даній справі, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 15 000,00 грн. є завищеними з огляду на предмет та обставини справи, приймаючи до уваги і те, що представництво інтересів відповідача здійснювалося тим самим адвокатом, позиція відповідача не змінювалась, що свідчить про вже сформовану його правову позицію щодо розгляду даної справи, обсяг документів, їх зміст, що не потребувало від адвоката значного обсягу часу та зусиль, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, розумності та неминучості, а також залишення судом апеляційної скарги керуючого санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) без задоволення.

З огляду на викладене, надаючи оцінку наведеному відповідачем-7 розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг, враховуючи принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, колегія суддів вважає обґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи у розмірі 5 000,00 грн., яка і підлягає присудженню до стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод на користь Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги керуючого санацією Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023р. у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод на користь Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з апеляційним переглядом справи № 908/3468/13 (908/2161/22), в сумі 5 000,00 грн.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та строки оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена та підписана 22.04.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз