Постанова

від 23.04.2024 по справі 908/3411/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року м. Дніпро Справа № 908/3411/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023р. (суддя Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 14.12.2023р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транслегіон-Альфа, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод, м. Запоріжжя

про стягнення 101 317 грн 27 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Транслегіон-Альфа звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод, про стягнення заборгованості за договором надання послуг № 8/2021/390 від 01.08.2021р., у загальній сумі 101 317,27 грн., станом на 30.10.2023р., в тому числі: заборгованість за надані послуги 80 359,80 грн.; інфляційні втрати 17 081,70 грн. та 3% річних 3 875,77 грн..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023р. у справі № 908/3411/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транслегіон-Альфа заборгованість за надані послуги в розмірі 80359 грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 17 081 грн. 70 коп., 3% річних в розмірі 3875 грн. 77 коп. та 2 684 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод, в якій просить суд рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023 у справі № 908/3144/23 скасувати повністю і ухвалити нове рішення в якому у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі були з`ясовані обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджені докази, надані сторонами по справі, а відтак порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано позиції та аргументів Відповідача наведених у його відзиві на позов.

Зокрема, Скаржник посилається на те, що Позивачем у своєму позові не доведено факт надання послуг Відповідачу, крім того, Позивач надав до суду лише копії первинних документів, без будь яких доказів направлення їх на адресу Відповідача, також до позову не додано нарядів Відповідача та іншої інформації передбаченої Договором, що в свою чергу також доводить факт не надання спірних послуг та не настання обов`язку у Відповідача зі сплати.

Скаржник вказує на те, що Позивач не доводить того, факту, що Відповідач отримував спірні акти виконаних робіт, оскільки відсутні будь які докази направлення рахунків, актів виконаних робіт на адресу Відповідача. Позивач також до позову не надає належним чином зареєстровані податкові накладні, що в свою чергу також вказує на спірність надання зазначених послуг.

Скаржник вказує на те, що Позивач не надає до суду колійних листів відповідно до вимог п. 3.5. Договору, проте саме ці листи, на думку Скаржника, є підставою для нарахування оплати за договором.

Тобто, Скаржник наголошує, інформація визначена в п. 3.5., 2.2.1., 2.2.3. Договору, проте судом зазначене не враховано.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3411/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод, м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023р. у справі № 908/3411/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 908/3411/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

01.08.2021р. між ТОВ Транслегіон-Альфа (позивачем, Виконавцем) та ТОВ Запорізький ливарно-механічний завод (відповідачем, Замовником) укладений договір надання послуг № 8/2021/390 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору сторони узгодили, що Замовник доручає Виконавцю здійснювати внутрішньозаводське перевезення вантажів автомобільним транспортом, на підставі переліку (Додаток № 1), згідно заявки від Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити на умовах дійсного договору (якщо інше не узгоджено додатками дійсного договору) надані послуги.

Відповідно до п. 1.4 Договору, порядок, обсяги, терміни початку та закінчення надання послуг, вид та кількість техніки, необхідної для надання послуг, обумовлюються в кожному конкретному випадку окремо та вказуються у нарядах Замовника.

Пунктом 2.1.1 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язаний своєчасно та якісно надавати послуги за цим Договором, та наприкінці робочої зміни здати Замовнику дорожні листи з відміткою уповноважених осіб, так само Товарно-транспортні накладні по перевезеному вантажу за відпрацьовану зміну.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору визначено, що Замовник зобов`язаний сплачувати послуги, на умовах та в порядку, передбачених дійсним договором.

Згідно з пунктом 2.2.3. Договору, Замовник зобов`язаний приймати від Виконавця послуги з акту здачі-приймання наданих послуг, що надаються згідно з цим Договором у відповідність до нарядів Замовника.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що кількість відпрацьованих годин технікою Виконавця вказується в дорожніх листах або інших облікових документах відповідно до транспортного законодавства. Кількість відпрацьованих годин технікою Виконавця заповнюються у колійних листах представниками ТОВ ЗЛМЗ при здійсненні та є підставою для нарахування оплати за договором. Дорожні листи приймаються лише з підписами та відмітками уповноважених представників ТОВ ЗЛМЗ на об`єктах надання послуг та зданим до кінця робочої зміни.

Згідно з п. 3.6. Договору передбачено, послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками Сторін акта наданих послуг, що складається Виконавцем та надсилається Замовнику разом із рахунком на оплату послуг.

Відповідно до п. 7.3. Договору сторонами узгоджено, що дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 липня 2022 року, а відносно розрахунків та відповідальності сторін - до повного виконання своїх зобов`язань за Договором.

Згідно Додатку до договору - Специфікація № 1 сторонами було узгоджено: 1. Виконавець надає послуги, а Замовник приймає та оплачує наступні послуги: сідельний тягач г/п 20 т з причепом, відкритий 1 одиниця; орієнтована кількість маш/ год - 900; вартість за маш/год без ПДВ, грн. - 399,80; сума без ПДВ, грн. - 359820,00 грн. Загальна вартість з ПДВ - 431 784,00 грн. 4. Умови оплати наданих послуг: Оплата 100% протягом 30 (тридцяти) календарних днів по факту наданих послуг від дати підписання акту наданих послуг. Датою оплати послуг вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника.

Сторонами були підписані наступні акти наданих послуг № 264 від 15.02.2022 року: вартість наданих послуг - 48215,88 грн та № 333 від 28.02.2022 року: вартість наданих послуг - 32143,92 грн.

Згідно з п. 3.6. Договору сторонами було узгоджено, що Послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками Сторін акта наданих послуг, який складає Виконавець та направляє Замовнику разом з рахунком на оплату послуг.

Згідно позовних вимог, з урахуванням умов Договору та Специфікації, кінцевий термін оплати: за актом № 264 - до 17 березня 2022 р., за актом № 333 - до 30 березня 2022 р.. На момент подання позову до суду оплата за актами № 264 та № 333, у загальній сумі 80 359,80 грн. не здійснена.

Позивачем направлялась претензія про сплату боргу за актом № 264 від 15.02.2022р..

Наявність простроченої заборгованості за Договором відповідача перед позивачем стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою для захисту свого порушеного права.

За наслідками розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю Транслегіон-Альфа господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати послуг з внутрішньозаводського перевезення вантажів автомобільним транспортом за договором надання послуг № 8/2021/390 від 01.08.2021р. та нарахованих на суму виниклої заборгованості 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транслегіон-Альфа заборгованість за надані послуги. в розмірі 80359 грн .80 коп., інфляційні втрати, в сумі 17 081 грн. 70 коп., 3% річних, в розмірі 3875 грн. 77 коп..

В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, оскільки підписані сторонами та скріплені їх печатками акти наданих послуг є належними та достовірними доказами в підтвердження надання послуг Відповідачу, а отже відповідно до п. 2.2.2 договору є достатньою правовою підставою для здійснення розрахунків за поставлений за ними товар.

Колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно зазначив суд першої інстанції - укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у Позивача та Відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося раніше, 01.08.2021р. між ТОВ Транслегіон-Альфа (Виконавцем) та ТОВ Запорізький ливарно-механічний завод (Замовником) укладений договір надання послуг № 8/2021/390, за умовами п. 1.1. якого, сторони узгодили, що Замовник доручає Виконавцю здійснювати внутрішньозаводське перевезення вантажів автомобільним транспортом, на підставі переліку (Додаток № 1), згідно заявки від Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити на умовах дійсного договору (якщо інше не узгоджено додатками дійсного договору) надані послуги.

Відповідно до п. 1.4 Договору, порядок, обсяги, терміни початку та закінчення надання послуг, вид та кількість техніки, необхідної для надання послуг, обумовлюються в кожному конкретному випадку окремо та вказуються у нарядах Замовника.

Згідно з п. 3.6. Договору передбачено, послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками Сторін акта наданих послуг, що складається Виконавцем та надсилається Замовнику разом із рахунком на оплату послуг.

Згідно з Додатком до договору - Специфікація № 1 сторонами було узгоджено: 1. Виконавець надає послуги, а Замовник приймає та оплачує наступні послуги: сідельний тягач г/п 20 т з причипом, відкритий 1 одиниця; орієнтована кількість маш/ год - 900; вартість за маш/год без ПДВ, грн. - 399,80; сума без ПДВ, грн. 359 820,00 грн. Загальна вартість з ПДВ - 431 784,00 грн. 4. Умови оплати наданих послуг: Оплата 100% протягом 30 (тридцяти) календарних днів по факту наданих послуг від дати підписання акту наданих послуг. Датою оплати послуг вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, факт надання Позивачем передбачених Договором послуг підтверджується відповідними Актами наданих послуг за Договором № 264 від 15.02.2022 р. та № 333 від 28.02.2022 р., згідно з якими загальна вартість робіт (послуг) становить 80 359,80 грн. ( 48 215,88 грн. та 32143,92 грн., відповідно). До матеріалів справи також надані дорожні листи вантажного автомобіля.

Зі змісту вказаних актів наданих послуг № 264 від 15.02.2022р. та № 333 від 28.02.2022р. вбачається, що вони містять посилання на Договір між сторонами та рахунки, а також підписані без претензій обома сторонами та скріплені печатками з обох сторін.

Отже, з урахуванням підписаних уповноваженими особами актів наданих послуг та скріплення їх печатками підприємств, послуги вважаються наданими.

За таких обставин, посилання Скаржника на те, що вказані акти наданих послуг не були направлені Позивачем на його адресу колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки враховуючи факт підписання відповідачем Актів наданих послуг № 264 від 15.02.2022р. та № 333 від 28.02.2022р., з посиланням на відповідні рахунки, відсутні підстави вважати, що відповідачем відповідні акти та рахунки не отримувались.

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, доказів оскарження відповідачем дійсності актів наданих послуг матеріали справи також не містять.

Доводи Скаржника про не надання Позивачем податкових накладних не спростовують факту надання Позивачем та отримання Відповідачем відповідних послуг за Договором та актами наданих послуг № 264 та № 333, оскільки, за умовами п. 3.6 Договору та п. 4 Специфкації № 1 до Договору, яка є його невід`ємною частиною, послуги вважаються наданими після підписання уповноваженими представниками Сторін акту наданих послуг.

Факт надання послуг також підтверджується, передбаченими умовами п. 3.5 договору, дорожними листами вантажного автомобіля, в яких відображено кількість відпрацьованих годин технікою Виконавця, підпис та відмітки уповноважених представників ТОВ ЗЛМЗ на об`єктах надання послуг.

Отже, доводи Скаржника про те, що Позивачем не додано до позовної заяви колійні листи, колегія суддів відхиляє, як безпідставні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи умови Договору та Специфікації № 1 (п. 4 - 100% оплата протягом 30 календарних днів по факту надання послуг від дати підписання акта наданих послуг), кінцевий термін оплати: за актом № 264 - до 17.03.2022р., за актом № 333 - до 30.03.2022р..

Таким чином, прострочення з оплати акту № 264 виникло з 18.03.2022р., а з оплати акту № 333 з 31.03.2022р..

Для дотримання вимог чинного законодавства Позивачем в адрес Відповідача було направлено претензію від 15.02.2023 р. вих. №9, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та з якого вбачається, що претензію Відповідач отримав 20.02.2023р.. Відповідач ніякої відповіді Позивачу не надав, грошові зобов`язання перед Позивачем не виконав.

Доказів на підтвердження оплати Відповідачем вартості послуг за актами № 264 та № 333, у сумі 80359,80 грн. матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки факт заборгованості Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, а матеріали справи не містять доказів повної сплати Відповідачем 80 359,80 грн. вартості наданих послуг за Договором, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, Позивач правомірно звернувся за захистом свого права та в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

Інші доводи скаржника не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом про наявність підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи вищевикладене, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023 у справі № 908/3411/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький ливарно-механічний завод.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В.Чус

СуддяМ.О.Дармін