Ухвала

від 18.04.2024 по справі 902/1115/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" квітня 2024 р. Cправа № 902/1115/22

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)

про банкрутство

за участю :

від ТОВ "Якимівський Граніт": ОСОБА_2 (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 902/1115/22 за заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Якимівський Граніт" про банкрутство.

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою від 31.01.2024 року ТОВ "Якимівський Граніт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.. Справу призначено до розгляду на 30.04.2024 року.

15.01.2024 року до суду від ТОВ "Гранрозробка" надійшла заява б/н від 15.01.2024 року (вх.№ 01-36/47/24) про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Ухвалою від 18.01.2024 року заяву ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року (вх. № 01-36/47/24) про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22, залишено без руху. Встановлено ТОВ "Гранрозробка" строк для усунення недоліків заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху. Встановлено ТОВ "Гранрозробка" спосіб усунення недоліків заяви шляхом: - відповідного визначення правової природи вимог про накладення арешту на майно та кошти, що належать ОСОБА_3 , що міститься в п. 4 прохальної частини заяви про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі №902/1115/22, із зазначенням правових підстав заявлення вимог та посиланням на положення чинного законодавства; - зазначення обставин, якими заявник обґрунтовує вимоги про накладення арешту на майно та кошти, що належать ОСОБА_3 ; - зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує вимоги про накладення арешту на майно та кошти, що належать ОСОБА_3 ..

25.01.2024 року до суду від ТОВ "Гранрозробка" надійшло уточнення до заяви б/н від 25.01.2024 року про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, в якій заявник повідомив про неактуальність заяви в частині вимог про накладення арешту на майно та кошти, що належать ОСОБА_3 та просив суд: визнати керівника ТОВ "Якимівський граніт" - ОСОБА_3 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ; покласти солідарну відповідальність на керівника ТОВ "Якимівський граніт" - ОСОБА_3 за зобов`язаннями перед кредиторами у цій справі.

Ухвалою суду від 29.01.2024 року призначено заяву ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року (вх. № 01-36/47/24) про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22 до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2024 року.

13.02.2024 року до суду від ОСОБА_3 надійшло заперечення б/н від 13.02.2024 року на заяву про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22.

27.02.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло заперечення б/н від 27.02.2024 року на заяву про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22.

29.02.2024 року до суду від ОСОБА_3 надійшло заперечення б/н від 28.02.2024 року на заяву про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22.

В подальшому, ухвалою суду від 06.03.2024 року призначено заяву ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року (вх. № 01-36/47/24) про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22 до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2024 року.

На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився представник ТОВ "Якимівський граніт". Інші учасники справи правом участі в судовому засіданні не скористались.

В судовому засіданні представник Боржника вказав про можливість проведення судового засідання за наявної явки учасників справи.

Водночас, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду справи, представник Боржника вказав, що в поданій заяві не зазначений факт та дата з якої виникла критична загроза неплатоспроможності, також зазначив, що у викладеній позиції міститься фінансовий аналіз, який був проведений в процедурі розпорядження майном, а після призначення ОСОБА_3 керівником - він вживав усіх дій задля уникнення банкрутства та відновлення платоспроможності. Також, представником Боржника повідомлено, що на замовлення ОСОБА_3 після його призначення, як керівника, для аналізу фінансового стану ТОВ "Якимівський Граніт" було проведено аудит, за результатами якого було встановлено, що розмір активу був більшим за пасив товариства, що доводить те, що відсутні підстави для притягнення керівника боржника ОСОБА_3 до солідарної відповідальності у справі, а тому заява є необгрунтованою та просив суд відмовити у її задоволенні.

Суд, розглянувши подану заяву про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, заслухавши представника Боржника та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом заяви ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року, починаючи з грудня 2020 року (сторінка 10 додатка № 2 та сторінка 2 додатка № 3 цієї заяви), ОСОБА_3 являється засновником ТОВ "Якимівський граніт", здійснює практичний контроль за юридичною особою - Боржником, а тому, як людина зацікавлена в отриманні прибутку, не могла не знати про фінансово-господарський стан останнього.

Згідно даних з ЄДР (додаток № 1 до цієї заяви), починаючи з 22 червня 2021 року, ОСОБА_3 являється керівником ТОВ "Якимівський граніт" і саме за його керівництва у тому числі, а не тільки ОСОБА_4 (колишній керівник Боржника), відбувалось активне "збанкручення" (доведення до банкрутства) Боржника.

Так, зокрема, згідно даних Звіту за результатами проведення аналізу фінансово- господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Якимівський граніт" (далі - Звіт), наданого арбітражним керуючим Демчаном О.І., встановлено, що показники чистого прибутку станом на 01.01.2022 року (2,5 тис. грн) та 01.01.2023 року (- 19,5 тис. грн) кардинально зменшились у порівнянні з показниками станом на 01.01.2021 року (183,3 тис. грн) (таблиця 2 Звіту).

Дебіторська заборгованість з 508,8 тис. грн (01.01.2021 року) втричі зросла - до 1623,00 тис. грн (01.01.2022 року та 01.01.2023 року) (таблиця 2 Звіту).

Запаси підприємства станом на 01.01.2021 року становили 1 495,1 тис. грн, у той час як станом на 01.01.2022 року вони втричі зменшились та становили вже 514,1 тис. грн, а станом на 01.01.2023 року становили критичний показник - 0,0 тис. грн (таблиця 2 Звіту).

Загалом, показники ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, аналіз оборотних та необоротних активів, основних засобів тощо свідчать виключно про погіршення фінансової ситуації Боржника.

Крім того, експертом у Звіті були зроблені висновки про те, що:

-Боржник протягом 2021-2022 років мав ознаки стійкої неплатоспроможності;

-Боржник протягом 2021-2022 років не був здатним розрахуватися за своїми зобов`язаннями за рахунок ліквідних оборотних активів;

-з початку 2021 року присутнє відхилення показника абсолютної ліквідності від граничного значення;

-основним активом ТОВ "Якимівський граніт" є дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, яку було сформовано протягом 2021 року;

-посадовими особами за період з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року було нанесено збитків ТОВ "Якимівський граніт" на суму 2 110 317,85 грн;

-присутні ознаки дій з доведення до банкрутства ТОВ "Якимівський граніт";

-присутні ознаки втрати платоспроможності.

Іншими факторами, що, знову ж таки, можуть свідчити про причетність ОСОБА_3 до вищезазначених негативних наслідків на ТОВ "Якимівський граніт" описані у Висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022020060000252 від 20.12.2022 року №7629,8192-8199/22-21 (далі - Висновок).

Так, саме за підписом ОСОБА_3 , як директором підприємства, підписувались видаткові касові ордери:

-від 04.08.2021 року щодо видачі готівкових коштів ОСОБА_4 у розмірі 1 000,00 грн на ремонт та придбання запасних частин для автотранспортних засобів (Таблиця № 7, сторінка 34 Висновку);

-від 04.08.2021 року щодо видачі готівкових коштів ОСОБА_4 у розмірі 773,00 грн на придбання палива (Таблиця № 8, сторінка 37 Висновку);

-від 14.08.2021 року щодо видачі готівкових коштів ОСОБА_4 у розмірі 420,00 грн на відрядження (Таблиця № 10, сторінка 39 Висновку);

-від 08.07.2021 року щодо видачі готівкових коштів ОСОБА_4 у розмірі 420,00 грн на відрядження (Таблиця № 10, сторінка 39 Висновку);

-від 02.07.2021 року щодо видачі готівкових коштів ОСОБА_4 у розмірі 420,00 грн на відрядження (Таблиця № 10, сторінка 39 Висновку);

-від 06.08.2021 року щодо готівкових коштів на повернення фінансової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 2 000,00 грн на відрядження (Таблиця № 12, сторінка 42 Висновку);

-від 23.06.2021 року щодо готівкових коштів на повернення фінансової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 20 000,00 грн на відрядження (Таблиця № 12, сторінка 42 Висновку);

-від 04.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 5 000,00 грн на зарплату (Таблиця № 13, сторінка 43 Висновку);

-від 13.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 4 765,00 грн в рахунок погашення боргу по з/п (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 23.09.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 000,00 грн з припискою "дозволив Мельник по доповідній примію" (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 12.07.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 4 000,00 грн на підготовку до перевірки по екології (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 02.07.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 10 000,00 грн в рахунок погашення боргу по з/п (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 08.09.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 1 040,00 грн на борги за паливо за минулі відрядження (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 01.07.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 2 120,00 грн в рахунок погашення заборгованості по з/п (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 22.09.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 4 700,00 грн на борги за минулі відрядження (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 12.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 7 772,00 грн на компенсацію за лікування (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 14.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 4 000,00 грн на "витрати на виготовлення документів по плану горного розв" (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 04.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 5 000,00 грн на зарплату (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 11.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 2 000,00 грн "в рах з/п" (Таблиця № 13, сторінка 44 Висновку);

-від 06.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів на різні цілі ОСОБА_4 у розмірі 2 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості (Таблиця № 13, сторінка 45 Висновку);

-від 24.11.2021 року щодо виплат готівкових коштів ОСОБА_4 на придбання продуктів у розмірі 600,00 грн на зарплату (Таблиця № 16, сторінка 46 Висновку);

-від 11.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (молодшому) в рахунок заробітної плати у розмірі 600,00 грн ОСОБА_4 (молодшому) на зарплату (Таблиця № 18, сторінка 47 Висновку);

-від 13.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів ОСОБА_5 в рахунок заробітної плати у розмірі 10 000,00 грн на зарплату (Таблиця № 20, сторінка 48 Висновку);

-від 11.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів ОСОБА_5 для обслуговування сервера та різні цілі у розмірі 2 000,00 грн за сервер липень-серпень (Таблиця № 21, сторінка 48 Висновку);

-від 11.08.2021 року щодо виплат готівкових коштів ОСОБА_6 на різні цілі у розмірі 2 000,00 грн "в рах з/п" (Таблиця № 23, сторінка 50 Висновку).

Значну частину прибуткових та видаткових операцій підтвердити експерту не вдалося у зв`язку з відсутністю документів.

Очевидно, що саме з 2021 року почалось погіршення матеріального стану, спад діяльності підприємства після безпосереднього очолення його ОСОБА_3 ..

ТОВ "Гранрозробка" вважає, що ОСОБА_3 на рівні з Боржником повинен солідарно відповідати за зобов`язання перед кредиторами, оскільки, за наявності об`єктивних фактів, що свідчили про фінансову неспроможність Боржника погасити борги перед своїми кредиторами, він у місячний строк не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ініціювання процедури банкрутства відбулось за ініціативи ОСОБА_1 ..

Також, до відкриття провадження у цій справі (14.03.2023 року), у Боржника існувало більше двох невиконаних зобов`язань:

-станом на 13.10.2020 року ТОВ "Якимівський граніт" мало заборгованість перед ПП "Боллід" у розмірі 154 140,00 грн (сума основного боргу без врахування 7 958,53 грн 3 відсотків річних, 23 365,08 грн інфляційних втрат) згідно договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 24.03.2020 року № 3/20. Всі фактичні обставини і докази були дослідженні, оцінені Господарським судом Вінницької області та викладенні у рішенні (справа № 902/1077/22).

-станом на 11.07.2021 року ТОВ "Якимівський граніт" мало заборгованість перед ТОВ "Гранрозробка" у розмірі 640 576,00 грн (сума основного боргу без врахування 130 002,82 грн пені, 78 301,82 грн 15 відсотків річних, 196 627,77 грн інфляційних втрат, 6 405,76 грн штрафу) згідно договору підряду від 01.04.2020 року № 01-04/20 ПЕ. 07.09.2022 року ТОВ "Гранрозробка" направляло на адресу Боржника вимогу про погашення заборгованості, яку останній отримав 14.09.2022 року, однак, після цього жодних заходів по відновленню порушених прав Кредитора керівником Боржника зроблено не було. Всі фактичні обставини і докази були дослідженні, оцінені Господарським судом Вінницької області та викладенні у рішенні (справа № 902/1152/22).

-станом на 30.08.2022 року ТОВ "Якимівський граніт" мало заборгованість (сума основного боргу без врахування 17 392,73 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 44 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії) перед АТ Комерційний Банк "Приватбанк" у розмірі 332 000,00 грн за кредитним договором від 06.10.2021 року, виконання якого було забезпечено договором поруки № POR1633517183421 від 06.10.2021 року, поручителем у якому був ОСОБА_3 . Всі фактичні обставини і докази були дослідженні, оцінені Господарським судом Вінницької області та викладенні у рішенні (справа № 902/874/22).

-станом на 02.10.2022 року ТОВ "Якимівський граніт" мало заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 400 000,00 грн згідно договору грошової позики від 02.11.2021 року. Всі фактичні обставини і докази були дослідженні, оцінені Господарським судом Вінницької області та викладенні в ухвалі (справа № 902/1115/22).

ОСОБА_3 було достеменно відомо, що для задоволення грошових вимог кредиторів майна/активів ТОВ "Якимівський граніт" недостатньо.

Згідно відзиву, що було долучено Боржником до матеріалів справи № 902/1115/22, останній повідомив, що на дату формування відзиву у ТОВ "Якимівський граніт" наявна заборгованість перед наступними підприємствами: ТОВ "Гранрозробка" за надані послуги роботи екскаватора - 640 000,00 грн; ПП "Боллід" 150 000,00 грн за послуги по перевезенню землі, гірничої маси; ТОВ "Ол Акс Україна" 80 000,00 грн. за поставлені броневі плити; АТ КБ "Приватбанк" 260 000,00 грн, тіло кредиту; заборгованість перед керівником боржника - ОСОБА_3 у розмірі 851 000,00 грн поворотної фінансової допомоги. Заборгованість перед органами ДПС та з виплати заробітної плати відсутня.

Щодо наявності у ТОВ "Якиміський граніт" майна, то будь-яке майно відсутнє, наявна лише дебіторська заборгованість підприємств в сумі 1 671 000,00 грн. Рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах відсутні. Боржник діяльність, пов`язану з державною таємницею, не веде.

Дані обставини безпосередньо досліджені та викладені у вищезгаданому Звіті та Висновку.

Доказами тяжкого матеріального становища ТОВ "Якимівський граніт", починаючи з 2021 року, є також ситуації з позичанням грошових коштів у АТ Комерційний Банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 , наявні в матеріалах справи письмові докази, викладені у формі Звіту, Висновку, звітів арбітражного керуючого, матеріалів інвентаризації матеріальних цінностей, майна та активів тощо.

Тобто, знаючи про те, що на підприємстві існують серйозні фінансові проблеми, що загрожують невиконанням взятих на себе зобов`язань, ОСОБА_3 , як засновник та керівник, не спромігся повідомити ТОВ "Гранрозробка" про таку ситуацію.

Доказів того, що ОСОБА_3 намагався мінімізувати негативний вплив (спричинений неможливістю чи, скоріше за все, небажанням виконати взяті на себе зобов`язання) на права та інтереси кредиторів матеріали цієї справи не містять, як і доказів повідомлення Кредиторів. Натомість наявна свідома бездіяльність ОСОБА_3 та неповага до своїх клієнтів, контрагентів, партнерів.

Також, відсутня будь-яка інформація, що ТОВ "Якимівський граніт" здійснювало спроби повернути грошові кошти, стягуючи дебіторську заборгованість. Деяку кредиторську заборгованість можна було зменшити за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог, переведення боргу, відступки права вимоги тощо.

На думку Заявника, стає очевидним, що керівництво ТОВ "Якимівський граніт" було не зацікавлене у покращенні фінансового стану підприємства, а, можливо, і навпаки - свідомо нарощувало борги.

Відтак, ТОВ "Гранрозробка" переконане в наявності причинного зв`язку між діями/ бездіяльністю ОСОБА_3 , як особи, яка займала та займає керівну посаду на підприємстві, та доведенням ТОВ "Якимівський граніт до банкрутства, приховуванням його стійкої фінансової неплатоспроможності.

На підставі викладеного, Заявник згідно поданого уточнення до заяви б/н від 25.01.2024 року про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, просив суд: визнати керівника ТОВ "Якимівський граніт" - ОСОБА_3 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ; покласти солідарну відповідальність на керівника ТОВ "Якимівський граніт" - ОСОБА_3 за зобов`язаннями перед кредиторами у цій справі.

Згідно заперечення ОСОБА_3 б/н від 13.02.2024 року на заяву про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі №902/1115/22,

28.09.2021 р. при спробі спалити бухгалтерські документи: видаткові касові ордера, накладні та інші, по відпуску продукції, видачі коштів, які засвідчували їх привласнення і не відображенні в бухгалтерському обліку підприємства, ОСОБА_3 , як директором ТОВ "Якивівський граніт" вказані документи вилучені. За ініціативою ОСОБА_3 по цим документам зроблений аудиторський висновок, який підтвердив факт привласнення коштів та продукції посадовими особами підприємства: в. о. директора Галас М., головний бухгалтер ОСОБА_7 , інженер по труду ОСОБА_8 (батько й син з однаковими прізвищами та ініціалами), касир Подолець О.. Загальна сума крадіжки 2 110 317,80 грн.

Разом з цим, за поданою заявою в поліцію із аудиторським висновком, була порушена кримінальна справа і призначена слідчим судово-економічна експертиза, яка підтвердила дані аудиторського висновку про привласнення коштів і продукції посадовими особами підприємства. Кошти і продукція оформлялась бухгалтерськими документами, які не проводились по бух. обліку, а знищувались після їх привласнення. ОСОБА_3 , як представника товариства визнано потерпілим, що підтверджується заявою, витягом з реєстру кримінальних справ, аудиторським висновком, висновком експерта, постановою.

Наразі заборгованість дебіторів перед ТОВ "Якивівський граніт" складає 2 110 317,80 грн, що значно перевищує суму кредиторської заборгованості.

Водночас, вказані вище посадові особи ТОВ "Якимівський граніт" привласнили кошти і майно, діяли таємно від власника, директора, державних органів у змові, зловживаючи довірою, не проводячи відповідну злочину діяльність через бухгалтерський облік, що підтверджує висновок експерта Київського Науково-дослідного Інституту Судових Експертиз від 20.12.2022 № 7629, 8192-8199/22-21 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному впроваджені № 12022020060000252, див. п. 1 ст.9-12 (висновок на 53 ст. експерта додається) та Звітом про фактичні результати узгоджених процедур на предмет їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.03.2021 року 31.10.2021 року (Аудиторський висновок, який замовив і оплатив директор ТОВ "Якимівський граніт" ОСОБА_3 ).

Крім цього, як указано в висновку експерта та в аудиторському висновку і підтверджено самими видатковими касовими ордерами жодного підпису директора ТОВ "Якимівський граніт" ОСОБА_9 на ордерах немає. Дані касові ордера (надаються) виписувалися за змовою посадових осіб товариства під керівництвом директора, в подальшому в.о. директора ОСОБА_8 таємно і не проводилися по бухгалтерському обліку, та була спроба знищення даних документів шляхом спалення. При цих обставинах і були виявлені і вилучені ці документи директором ОСОБА_10 і передані в поліцію разом із заявою (заява ОСОБА_9 та витяг з реєстру надається).

Поряд з цим, подання завідомо неправдивих, недостовірних, підроблених документів підтверджується як висновками так і наявністю видаткових касових ордерів, з яких вбачається чий підпис.

Також, у запереченні викладенні заперечення стосовно підпису і проведення по бухгалтерському обліку касових ордерів, які підписувалися директором ОСОБА_4 ..

Разом з тим, за період перебування на посаді директора ТОВ "Якимівський граніт" ОСОБА_3 зроблено наступні дії:

1) внесено безвідсоткову фінансову допомогу підприємству (аудиторський висновок ст. 30) на суму 813 000 грн, в тому числі: 240 000 грн погашення кредиту перед банком, 275000 грн - погашено кредиторську заборгованість перед ПП МВФ "Українська вагова компанія", 298 000 грн - повернуто бюджетних коштів сільським радам, 38 000 грн - оплачена зарплата робітникам. Крім цих сум в подальшому погашено 28 000 грн ТОВ "Вінницяприбор", погашений кредит в сумі 373 018,30 грн + вищевказані 240 000 грн = 613018,30 грн (виписка з банку з 01.10.2021р. на 5 арк., довідка з банку про закриття заборгованості за кредитом на 3 арк. надається);

2) погашений кредит ОСОБА_1 в сумі 400 000 грн через договір про відступлення права вимоги від 05.02.2024 р. (договір і розписка в отримані коштів надається);

3) оплачено судовий збір в сумі 7 000 грн по позовній заяві до ОСОБА_11 , за неоплачену продукцію на суму 472 000 грн, яку привласнили посадові особи під керівництвом

ОСОБА_12 заборгованість перед підприємством ТОВ "Якимівський граніт":

1) Фізична особа ОСОБА_11 472 000 грн, оплачений судовий збір, подана заява до господарського суду;

2) ТОВ "Яблуновиця" - цегляний завод - сума боргу 642 289,20 грн;

3) Приватний підприємець Лукашевич -сума боргу 218 172,05 грн;

4) ОСОБА_13 директора ТОВ "Якимівський граніт" ОСОБА_14 сума боргу 507 377,21 грн;

5) Головний бухгалтер підприємства ОСОБА_7 - сума боргу 185 120,00 грн;

6) Інженер по праці ОСОБА_14 сума боргу 111 716,00 грн;

7) Касир підприємства ОСОБА_15 - сума боргу 42 385,50 грн.

В найближчий час буде оплачений судовий збір і направлені позовні заяви до господарського суду на повернення вищевказаних заборгованостей.

Відтак, знаючи реальні обставини, посадові особи ТОВ "Гранрозробка" фальсифікують фактичну інформацію, водять суд в оману та звинувачують того хто витягує підприємство з банкрутства ОСОБА_16 , а не тих хто довів підприємство до банкрутства, а саме фігуранти кримінальної справи під керівництвом в. о. директора Галас М..

Відповідно до заперечення арбітражного керуючого Демчана О.І. б/н від 27.02.2024 року на заяву про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22, в ході здійснення процедури розпорядження майном ТОВ "Якимівський Граніт" розпорядником майна проведено відповідний аналіз, за результатами якого складено звіт від 03.10.2023, який наявний у матеріалах справи.

Як вбачається із вказаного звіту, показник поточної платоспроможності ТОВ "Якимівський Граніт" протягом 2020 року був додатнім, протягом 2021-2022 років був від`ємним, що вказує на поточну неплатоспроможність компанії. Водночас, як вбачається з вищезгаданого звіту, коефіцієнт покриття підприємства у період 2020-2022 роки не опускався нижче нормативного значення та перебував у діапазоні від 2,71 до 1,11 за вказаний період.

Аналогічно, коефіцієнт забезпечення власними засобами у вказаний період не опускався нижче нормативного значення та складав від 0,63 до 0,10.

Також, як вбачається з результатів розгляду господарським судом Вінницької області заяв із кредиторськими вимогами до ТОВ "Якимівський Граніт", дійсно, починаючи з 11.07.2021 ТОВ "Якимівський Граніт" мало заборгованість щонайменше перед двома кредиторами - ПП "Боллід" та ТОВ "Гранрозробка", вимоги яких визнані Господарським судом Вінницької області.

Водночас, згідно фінансової звітності ТОВ "Якимівський Граніт" за період 2020-2022 роки, розмір вимог кредиторів до підприємства за вказаний період не перевищував розміру його активу (балансу). Так, на кінець 2020 року актив складав 2 035,60 тис. грн, пасив - 1764,90 тис. грн, на кінець 2021 року - 2 205,5 тис. грн і 1 932,3 тис. грн та на кінець 2022 року - 1 675,0 тис. грн та 1 421,3 тис. грн відповідно.

Зокрема, за результатами інвентаризації активів та зобов`язань ТОВ "Якимівський Граніт" (документи складені за результатами інвентаризації наявні у матеріалах справи), встановлено наявність у боржника дебіторської заборгованості ПП "Яблуновиця", ОСОБА_11 , ФОП Лукашевича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на загальну суму 2 171 925,20 грн, що перевищує розмір пасиву підприємства за період з 2020 по 2022 рік. Водночас, після відкриття провадження у справі про банкрутство, кредиторами заявлено грошові вимоги до ТОВ "Якимівський Граніт" із урахуванням відповідальності за порушення грошових зобов`язань, після чого активів підприємства стало недостатньо для погашення вимог кредиторів.

Підсумовуючи, ТОВ "Якимівський Граніт" у період, коли керівником останнього був ОСОБА_3 , та до відкриття провадження у справі про банкрутство № 902/1115/22 за заявою ОСОБА_1 , в стані загрози неплатоспроможності не перебувало, погашення вимог одного із кредиторів або кількох кредиторів не призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими, оскільки, активи підприємства перевищували його пасиви.

З огляду на зазначене у ОСОБА_3 не виникло обов`язку звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно останнім вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства не порушено, що виключає можливість покладення на колишнього керівника ТОВ "ЯкимівськийГраніт" солідарної відповідальної за непогашення вимог кредиторів.

Крім того, в ході здійснення процедури розпорядження майном арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що ОСОБА_3 , який був засновником ТОВ "Якимівський Граніт", а в подальшому і його керівником, вживались дії з метою уникнення банкрутства боржника.

Зокрема, як встановлено ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 по справі №902/1115/22, якою визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Якимівський Граніт" на суму 546 650,00 грн, у зв`язку із несплатою ТОВ "Якимівський Граніт" кредитних платежів у встановленому кредитним договором порядку та строки, ОСОБА_3 в якості поручителя за вказаним кредитним договором перераховано на рахунок ТОВ "Якимівський граніт" за період з 02.11.2021 по 28.06.2022 грошові кошти у загальному розмірі 546 650,00 грн із призначенням платежу "повернення кредиту", що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк".

Крім того, до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_3 вживались заходи з метою встановлення факту протиправної діяльності посадових осіб товариства з привласнення його майна та коштів, зокрема за власний рахунок замовлено проведення аудиту окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, а також вчинено дії з метою відкриття кримінального провадження № 120220200600000252, в межах якого було проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 20.12.2022 (копії аудиторського звіту та висновку експертизи наявні в матеріалах справи). Зазначеними документами підтверджується неможливість підтвердити документально сплату коштів контрагентами за поставлений товар, а також підстави отримання посадовими особами підприємства коштів від ТОВ "Якимівський Граніт".

Арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що на підставі зазначених відомостей ОСОБА_3 вживались дії з метою стягнення з осіб, які незаконно набули майно та кошти боржника, відповідної заборгованості. Так, як вбачається з отриманих від керівника боржника документів, ОСОБА_3 направлено на адреси ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ПП "Яблуновиця" вимоги про сплату заборгованості.

В подальшому, ТОВ "Якимівський Граніт" в особі керівника ОСОБА_3 подано до ОСОБА_11 позовну заяву про стягнення 472 188,30 грн, за якою ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.02.2024 по справі № 902/1115/22(902/115/24) відкрито провадження та призначено судове засідання на 11.03.2024 о 14:30 год.. Судовий збір за подання цієї позовної заяви у розмірі 7 082,82 грн сплачено ОСОБА_3 особисто.

Підсумовуючи, після призначення ОСОБА_3 керівником підприємства, та встановлення останнім скрутного фінансового становища підприємства, останнім вживались заходи з метою уникнення банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт", зокрема шляхом надання останньому фінансування за власний рахунок, в тому числі шляхом погашення наявної заборгованості перед кредиторами, та вжиття заходів з метою стягнення з осіб, якими привласнено активи підприємства, відповідних сум заборгованості.

Таким чином, у діях ОСОБА_3 відсутні ознаки порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку із чим, заява ТОВ "Гранрозробка" про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, ліквідатор боржника просить суд у задоволенні заяви ТОВ "Гранрозробка" про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності відмовити.

За змістом заперечення ОСОБА_3 б/н від 28.02.2024 року на заяву про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі №902/1115/22, в аудиторському висновку надано аналіз даних видаткових касових ордерів, ким вони виписувались, хто по них отримував кошти, і що вони не проведенні по бухгалтерському обліку.

Також, ОСОБА_3 як керівник підприємства не міг знати про злочин посадових осіб ТОВ "Якимівський граніт", які привласнили кошти і майно так, як вони діяли таємно, в зговорі, зловживаючи довірою, не проводячи дану діяльність через бухгалтерський облік, що підтверджує висновок експерта Київського Науково-дослідного Інституту Судових Експертиз від 20.12.2022 № 7629,8192-8199/22-21 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному впроваджені № 12022020060000252 та Звітом про фактичні результати узгоджених процедур на предмет їх здійснення вимогам чинного законодавства.

Крім того, ТОВ "Гранрозробка'' під керівництвом ОСОБА_17 надає послуги ТОВ "Якимівський граніт" та ДП ПВКП "Укрпостач".

Водночас, на початку вересня 2021 року у ТОВ "Якимівський граніт" була заборгованість в сумі 640 000, 00грн, а у ДП ПВКП "Укрпостач" 975 000,00 грн.

За цих обставин, ОСОБА_3 та керівник ТОВ "Гранрозробка'' погодили план дій щодо погашення заборгованості, а саме: ТОВ "Якимівський граніт" бере кредит в банку в сумі 500 000,00 грн та цими коштами викупляє гірничу масу у ДП ПВКП "Укрпостач", а останнє оплачує послуги по взриву ТОВ "Гранрозробка" в сумі 340 000 грн та погашає борг за 2019 рік в сумі 161 000, 00 грн. При цьому, ТОВ "Якимівський граніт" переробляє горну масу на щебеневу продукцію, реалізує її та розраховується з банком за кредитним договором. Однак, почалась війна і реалізація продукції зупинилась.

Водночас, описані вище дії були зроблені в жовтні, листопаді, грудні 2021 року, крім повернення кредитних коштів, які ОСОБА_3 повернув як фізична особа через товариство, які вносив як директор та власник через безвідсоткову зворотню фінансову допомогу.

Разом з тим, за фактом введення в оману суду через подання завідомо неправдивої, недостовірної, сфальсифікованої інформації та документів, вказаних в висновках судового експерта та аудитора, ОСОБА_3 написана заява в поліцію, яка разом з підтверджуючими документами долучена до кримінальної справи (копія заяви, повідомлення про долучення надається).

Також, протягом всього періоду діяльності підприємства, зі сторони ОСОБА_3 вівся контроль і облік продукції та коштів. Звіти передавались в кінці кожного робочого дня в Київ для ОСОБА_3 та бухгалтеру ОСОБА_18 , а саме: скільки продукції вироблено - дані надавав директор в подальшому в.о. директора Галас М.; скільки реалізовано - завсклад ОСОБА_15 ; скільки коштів поступило в касу і на рахунок - ОСОБА_7 ; ОСОБА_19 звіряла проводки по бух. обліку з гол. бухгалтером Єгоровою Т..

Однак, як з`ясувалось та підтверджено: виявленими бухгалтерськими документами: Аудиторським висновком і Висновком судово-економічної експертизи, посадові особи Товариства, в. о. директора Галас М., гл. бух. ОСОБА_7 , інженер по праці ОСОБА_8 , касир ОСОБА_15 діяли у змові, давали попередньо узгоджену між собою інформацію і вели подвійну бухгалтерію.

Відносно вище вказаних посадових осіб Товариства, які діяли під керівництвом в.о. директора ОСОБА_8 , по заяві ОСОБА_3 як директора і власника, ОВС порушена кримінальна справа № 120 220 200 000 000 252 від 26.08.2022 року за ч. 3 ст. 191 КК України, а Товариство визнано потерпілим від указаних осіб (заява, витяг з реєстру кримінальних справ надається).

Водночас, як вбачається з наданих документів: Аудиторського висновку, виписки з розрахункового рахунку підприємства про рух коштів за період 01.10.21 року по 10.08.22 року; та висновку судово-економічної експертизи, ОСОБА_3 , як директором і власником не погіршено матеріального та фінансового стану підприємства, а навпаки надана допомога підприємству.

На даний час в своєму активі ТОВ "Якимівський граніт" має дебіторську заборгованість в сумі 2 179 059,00 грн, якої достатньо для розрахунку з кредиторами.

Окрім цього, по виявлених ОСОБА_3 фактах розкрадання продукції та коштів підприємства, а потім вдруге по факту порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ "Якимівський граніт", ОСОБА_3 повідомляв керівника ТОВ ''Гранрозробка" та надсилав йому підтверджуючі документи через WhatsApp та в усній формі при двох зустрічах (підписання акту звірки) в жовтні-листопаді 2021 року при свідках.

На підставі вказаного, ОСОБА_3 просить суд прийняти справедливе рішення по справі.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Як встановлено судом, заява ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі, зокрема, мотивована тим, що починаючи з 22.06.2021 року, ОСОБА_3 являється керівником ТОВ "Якимівський граніт" і саме за його керівництва у тому числі, а не тільки ОСОБА_4 (колишній керівник Боржника), відбувалось активне "збанкручення" (доведення до банкрутства) Боржника. Саме з 2021 року почалось погіршення матеріального стану, спад діяльності підприємства після безпосереднього очолення його ОСОБА_3 .. При цьому, можливість причетності ОСОБА_3 до вказаних негативних наслідків на ТОВ "Якимівський граніт" описано у Висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022020060000252 від 20.12.2022 року № 7629,8192-8199/22-21. Також, до відкриття провадження у цій справі (14.03.2023 року), у Боржника існувало більше двох невиконаних зобов`язань.

Так, згідно матеріалами справи з 22.06.2021 року, ОСОБА_3 був керівником ТОВ "Якимівський граніт", що підтверджується наявною у справі копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (долучений до заяви б/н від 15.01.2024 року).

Водночас, як вказувалося вище, постановою від 31.01.2024 року ТОВ "Якимівський Граніт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І..

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Отже, предметом розгляду поданої заяви ТОВ "Гранрозробка" у цій справі є встановлення чи було допущено ОСОБА_3 у період виконання ним повноважень керівника ТОВ "Якимівський граніт" приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ та покладення на нього солідарної відповідальності за зобов`язаннями перед кредиторами у цій справі.

Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 4 КУзПБ, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

У відповідності до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Згідно ч. ч. 1-6 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2023 року у справі № 918/573/21, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Будь-яких інших підстав для притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

Щодо правил покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за частиною шостою статті 34 КУзПБ, то Суд зазначає про таке.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.

Крім цього суб`єктом солідарної відповідальності (одноосібним або колективним) також може бути особа (особи), що за законом, статутом, рішенням власників тощо виконує обов`язки керівника (органів управління) та, відповідно, діє від імені Боржника у правовідносинах з третіми особами. При цьому, належний суб`єкт солідарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ визначається тією особою (особами), яка була або одноосібним керівником, або які були у складі колегіального органу управління як на момент виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника, так і протягом періоду, коли ці обставини залишались незмінними стосовно боржника, зокрема, до моменту, коли справа про банкрутство була ініційована кредитором (або боржником з порушенням встановленого частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2023 року у справі № 911/293/21 (911/682/22), сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Загроза неплатоспроможності відповідно до КУзПБ настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною 6 статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому з огляду на положення частини 6 статті 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) зобов`язання боржника перед кредитором не має містити в своїй суті спору про право між кредитором та боржником.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, а також від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19 (на які посилається ОСОБА_1 в касаційній скарзі).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою суду від 14.03.2023 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.. Визнано вимоги кредитора - ОСОБА_1 до ТОВ "Якимівський Граніт" в розмірі 400 000,00 грн - заборгованості; 24 810,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 60 300,00 грн - авансування на депозитний рахунок суду грошової винагороди арбітражного керуючого.

Також, ухвалою суду від 08.08.2023 року визнано вимоги ТОВ "Гранрозробка" до ТОВ "Якимівський Граніт" в розмірі 1 100 809,39 грн, з яких: 964 400,81 грн (четверта черга задоволення), 136 408,58 грн (шоста черга задоволення); та 5 368,00 грн витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).

Із змісту ухвали від 14.03.2023 року вбачається, що в порушення умов договору грошової позики № 02.11.21 від 02.11.2021 року, ТОВ "Якимівський Граніт" у визначений договором строк грошові кошти ОСОБА_1 не повернув, в зв`язку з чим, заборгував останній 400 000,00 грн.

Згідно ухвали від 08.08.2023 року рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.02.2023 року позовні вимоги ТОВ "Гранрозробка" до ТОВ "Якимівський граніт" у справі № 902/1152/22 було задоволено частково, стягнуто на користь кредитора 640 576,00 грн. основного боргу, 130 002,82 грн. пені, 78 301,82 грн. 15% річних, 196 627,77 грн. інфляційних втрат, 6 405,76 грн. штрафу; 18 904,22 грн. витрат на сплату судового збору та 29 991,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Всього - 1 100 809,39 грн.

Зазначена заборгованість боржника перед кредитором утворилась внаслідок невиконання ТОВ "Якимівський граніт" умов договору підряду № 01-04/20 ПЕ від 01.04.2020 року та підтверджується належними первинними документами, що були досліджені Господарським судом Вінницької області в ході розгляду справи № 902/1152/22.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року визнано грошові вимоги ПП "Боллід" до ТОВ "Якимівський Граніт" в розмірі 196648,96 грн (четверта черга задоволення); а також 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення) у справі №902/1115/22.

Відповідно до ухвали від 05.12.2023 року рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.03.2023 року у справі № 902/1077/22 частково задоволено позов ПП "Боллід" до ТОВ "Якимівський граніт", та ухвалено стягнути з ТОВ "Якимівський граніт" на користь ПП "Боллід" 185 463,61 гривень, у тому числі: 154 140,00 гривень основного боргу, 23 365,08 гривень інфляційних втрат, 7 958,53 гривень 3% річних; 2782,15 гривень витрат на сплату судового збору та 8 403,20 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Предметом спору у вказаній справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 3/20 від 24.03.2020 року в сумі 286 938,25 гривень, у тому числі 154140,00 гривень заборгованості, 112 030,92 гривень заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 20 767,33 гривень заборгованості з урахуванням 3% річних.

Отже, за результатами розгляду судом у справі № 902/1115/22 кредиторських вимог до ТОВ "Якимівський Граніт", вбачається, що у період виконання ОСОБА_3 повноважень керівника ТОВ "Якимівський граніт", останнє мало заборгованість перед трьома кредиторами - ОСОБА_1 , ПП "Боллід" та ТОВ "Гранрозробка", вимоги яких визнані Господарським судом Вінницької області.

За змістом п. 4 (Розділу I), п. 2.2.5. (Розділу III) Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженого Наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14, активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Джерелом інформації для здійснення аналізу кредиторської заборгованості є третій і четвертий розділи пасиву балансу підприємства.

Згідно наявної у справі фінансової звітності ТОВ "Якимівський Граніт" за період 2020-2022 роки, на кінець 2020 року актив складав 2 035,60 тис. грн, пасив - 1 764,90 тис. грн; на кінець 2021 року - 2 205,5 тис. грн і 1 932,3 тис. грн; на кінець 2022 року - 1675,0 тис. грн та 1 421,3 тис. грн відповідно (том 5, а.с. 74-78) .

Відтак, розмір вимог кредиторів до підприємства за вказаний вище період не перевищував розміру його активу (балансу).

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів стосовно результатів позапланової інвентаризації матеріальних цінностей, майна та активів ТОВ "Якимівський Граніт" станом на 01.04.2023 року (том 2, а.с. 27-47), вбачається наявність у боржника дебіторської заборгованості ПП "Яблуновиця", ОСОБА_11 , ФОП Лукашевича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на загальну суму 2 171 925,20 грн, що перевищує розмір пасиву підприємства за період з 2020 по 2022 рік (акт № 4 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 01.04.2023 року).

Однак, як повідомлено ліквідатором боржника у запереченні, після відкриття провадження у справі про банкрутство, кредиторами заявлено грошові вимоги до ТОВ "Якимівський Граніт" із урахуванням відповідальності за порушення грошових зобов`язань, після чого активів підприємства стало недостатньо для погашення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Якимівський Граніт" у період, коли керівником останнього був ОСОБА_3 , та до відкриття провадження у справі про банкрутство № 902/1115/22 за заявою ОСОБА_1 , в стані загрози неплатоспроможності не перебувало, погашення вимог одного з кредиторів або кількох кредиторів не призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, оскільки, активи підприємства перевищували його пасиви (доказів протилежного Заявником не надано).

Крім того, суд зважає на те, що згідно ч. 3 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, під час здійснення процедури розпорядження майном боржника, розпорядником майна - арбітражним керуючим Демчаном О.І. було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Якимівський Граніт", про що складено відповідний звіт від 03.10.2023 року (наявний у справі, том 3, а.с. 174-216).

У цьому звіті викладені, серед іншого наступні обставини та висновки :

Поточна кредиторська заборгованість протягом досліджуваного періоду, включала в себе наступні статті: "Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими зобов`язаннями; за товари, роботи, послуги; за розрахунками з бюджетом; за розрахунками зі страхування; за розрахунками з оплати праці", "Інші поточні зобов`язання". Питома вага поточних зобов`язань в загальному обсязі пасивів станом на початок 2020 року була рівною 36,9% (39,6 тис. грн), на кінець 2022 року - 84,9% (1421,3 тис. грн). Тенденція збільшення поточних зобов`язань загалом є негативною та вказує на зменшення фінансової стійкості компанії.

Величина коефіцієнта покриття показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов`язань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов`язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов`язання, підприємство вважається ліквідним. Для ТОВ "Якимівський Граніт" величина даного коефіцієнта на початок 2020 року була рівною 2,71 та 1,14 на кінець 2022 року (нормативне значення >1,0), що вказує достатність оборотних активів ТОВ "Якимівський Граніт" для погашення поточних зобов`язань станом на кінець 2022 року.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами відноситься до групи показників фінансової стійкості та є індикатором здатності компанії фінансувати оборотний капітал за рахунок власних оборотних коштів. Коефіцієнт розраховується як співвідношення власних оборотних коштів до оборотних активів. Значення показника демонструє частку власних оборотних коштів у сумі оборотних активів компанії. Граничне значення - 0,1. Для ТОВ "Якимівський Граніт" даний показник на початок 2020 року та кінець 2022 року мав значення 0,63 та 0,12 відповідно.

Коефіцієнт покриття протягом 2020-2022 років був вищим граничного значення (1,0).

Значення показника рентабельності продукції протягом періоду 2020-2022 років мало тенденцію до зменшення та за результатами 2022 року було від`ємним по причині отримання валового збитку.

Показник забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами на кінець 2022 року був вищим граничного значення 1,0.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" було відкрито за заявою ОСОБА_1 .

Врахувавши рівень показників, які враховуються в процесі виявлення ознак фіктивного банкрутства та результати аналізу, можна зробити висновок про відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт".

Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Якимівський Граніт" розпорядником майна було надано наступні документи:

1) Звіт про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський Граніт" за період з 01.03.2021 по 31.10.2021;

2) Заява засновника та керівника ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_3 про вчинення злочину згідно ч. 5 ст. 191 КК України;

3) Повідомлення НПУ ГУ НП у Вінницькій області Вінницького РУП ГУНИ ВП №4 про початок досудового розслідування;

4) Висновок експерта № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022020060000252.

На вирішення судової експертизи було поставлено питання документального підтвердження/спростування висновків, які було відображено у Звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський Граніт" за період з 01.03.2021 по 31.10.2021 рр..

В ході проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022020060000252 було виявлено фінансові операції, які згідно наявних касових документів не мали документального підтвердження, а саме:

1) Відвантаження готової продукції ФО ОСОБА_11 на суму 417396,3 грн.;

2) Внесення готівки ФО ОСОБА_11 за отриману продукцію на загальну суму 390000,0 грн.;

3) Відвантаження готової продукції ПП "ЯБЛУНОВИЦЯ" на суму 574748,5 грн.;

4) Внесення готівки ПП "ЯБЛУНОВИЦЯ" за отриману продукцію на загальну суму 190000,0 грн.;

5) Відвантаження готової продукції ФОП Лукашевичу О.Р. на загальну суму 17666,9 грн.;

6) Внесення готівки ФОП Лукашевичем О.Р. за отриману продукцію на загальну суму 218172,05 грн.;

7) Видача готівкових коштів директору виробництва ОСОБА_4 на здійснення витрат пов`язаних з ремонтом, придбанням запасних частин до автотранспортних засобів на суму 52102,6 грн.;

8) Видача готівкових коштів директору виробництва ОСОБА_4 на здійснення витрат пов`язаних на придбання палива на суму 5622,0 грн.;

9) Видача готівкових коштів на відрядження ОСОБА_4 на суму 5470,0 грн.;

10) Виплачена фінансова допомога ОСОБА_4 в розмірі 102297,0 тис. грн.;

11) Витрати працівників ТОВ "Якимівський Граніт" за різним призначенням на суму 136 842,5 грн.

Підсумовуючи результати судової економічної експертизи можна зробити висновок про те, що посадовими особами ТОВ "Якимівський Граніт" в результаті своєї діяльності за період з 01.03.2021 по 31.10.2021 було нанесено збитків ТОВ "Якимівський Граніт" на суму 2110317,85 грн..

Зважаючи на те, що на кінець 2021 року 75% оборотних активів та 73,6% активу балансу ТОВ "Якимівський Граніт" складала дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також на те, що в штаті компанії числилась тільки 1 особа, можна зробити висновок про фактичне припинення діяльності ТОВ "Якимівський Граніт" починаючи з кінця 2021 року.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги ТОВ "Якимівський Граніт" в сумі 1623,0 тис. грн була сформована в 2021 році за керівництва директора ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5 , які є фігурантами в кримінальному провадженні №12022020060000252. Станом на сьогодні претензійно-позовної роботи по поверненню даної заборгованості не ведеться, що вказує на низьку ліквідність даного активу.

Керуючись "Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства" та результатами проведеного аналізу можна зробити висновок про наявність дій з доведення до банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт" протягом періоду 01.03.2021-31.10.2021 рр..

За результатами аналізу даних для виявлення ознак втрати платоспроможності ТОВ "Якимівський Граніт" станом на дату відкриття процедури банкрутства встановлено ознаки фінансової неспроможності, а саме: результатом діяльності підприємства є збиток; з початку 2021 року присутнє відхилення показника абсолютної ліквідності від граничного значення (нормативне значення якого 0,2-0,35); основним активом ТОВ "Якимівський Граніт", що становить 100% оборотних активів та 96,4% активу балансу є дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги в розмірі 1623,0 тис. грн., яку було сформовано протягом 2021 року, величина якої не змінювалась з кінця 2021 року, що вказує на її низьку ліквідність.

Відповідно до результатів судової економічної експертизи посадовими особами ТОВ "Якимівський Граніт" в результаті своєї діяльності за період з 01.03.2021 по 31.10.2021 було нанесено збитків ТОВ "Якимівський Граніт" на суму 2 110 317,85 грн., що на кінець 2021 року становило 95,7% валюти балансу.

На підставі отриманих даних, обчислення коефіцієнтів та показників, які характеризують фінансово-господарську діяльність ТОВ "Якимівський Граніт" можна зробити висновки про те, що: відсутні ознаки фіктивного банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт"; присутні ознаки дій з доведення до банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт"; відсутні ознаки дій з приховування банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт"; присутні ознаки втрати платоспроможності ТОВ "Якимівський Граніт".

Результати діяльності ТОВ "Якимівський Граніт" протягом періоду 2020-2022, його майновий та фінансовий стан вказують на те, що задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Суд зважає на те, що згідно наявної у справі копії Висновку експерта № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022020060000252 (том 3, а.с. 248-274), за результатами дослідження наявних в матеріалах справи видаткових касових ордерів щодо видачі готівкових коштів працівниками товариства за різним призначенням, а саме: директору з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_4 , інженеру з праці ОСОБА_4 , головному бухгалтеру ОСОБА_5 та касиру ОСОБА_6 підтверджується на загальну суму 229 709,00 грн (105 265,00 + 22 798,00 + 10139,00 + 2 925,00 + 1 470,00 + 13000,00 + 35 000,00 + 12 420,00 + 3 500,00 + 23 192,00).

Отже, висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині здійснення витрат працівниками товариства за різним призначенням, згідно наявних касових ордерів підтверджуються на загальну суму 229 709,00 грн, на суму 136 842,50 грн. документально підтвердити не видається за можливе.

Водночас, суд зважає на те, що у вказаному Висновку експерта не зазначено, що відповідні видаткові касові ордери видавалися саме за підписом ОСОБА_3 ..

При цьому, ОСОБА_3 у запереченні повідомлено, що згідно висновку експерта та аудиторського висновку, видаткові касові ордери не містять жодного підпису директора ТОВ "Якимівський граніт" А. Мельника. Такі касові ордери виписувалися за змовою посадових осіб товариства під керівництвом директора, в подальшому таємно в. о. директора Галас М. і не проводилися по бухгалтерському обліку, та була спроба знищення цих документів шляхом спалення. За цих обставинах, були виявлені і вилучені вказані документи директором ОСОБА_3 і передані в поліцію разом із заявою, що підтверджується заявами ОСОБА_3 про вчинення злочину від 26.08.2022 року, від 13.02.2024 року та Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.08.2022 року (кримінальне провадження № 12022020060000252).

Крім того, згідно постанови про визнання та залучення представником юридичної особи, яка є потерпілим від 02.09.2022 року, визнано ОСОБА_3 , представником юридичної особи, що є потерпілим по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020060000252.

З огляду викладене, суд дійшов висновку, що викладені у заяві ТОВ "Гранрозробка" твердження про те, що саме за підписом ОСОБА_3 , як директором підприємства, підписувались перелічені у заяві видаткові касові ордери є припущеннями Заявника та не підтвердженні жодними доказами.

Також, за наведених вище обставин, твердження Заявника про причетність ОСОБА_3 до негативних наслідків для ТОВ "Якимівський граніт", описано у Висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022020060000252 від 20.12.2022 року № 7629,8192-8199/22-21, є припущенням ТОВ "Гранрозробка", яке не ґрунтується на наявних у цій справі доказах.

Окрім цього, згідно матеріалів справи, ухвалою суду від 31.10.2023 року було визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до ТОВ "Якимівський Граніт" в загальному розмірі 546 650,00 грн - регресні вимоги солідарного боржника, який виконав зобов`язання боржника за кредитним договором від 06.10.2021, укладеного шляхом приєднання до умов розділу 1.1. "Загальні положення", підрозділу 3.2.2. "Умови та правила надання послуг "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на веб-сайті банку (четверта черга задоволення).

Вказаною ухвалою встановлено, факт перерахуванням ОСОБА_3 на рахунок ТОВ "Якимівський Граніт" грошових коштів у загальному розмірі 546 650,00 грн в якості повернення кредиту, а тому у ОСОБА_3 , згідно наведених норм законодавства, виникло право на зворотну вимогу (регрес) до боржника - ТОВ "Якимівський Граніт" в розмірі 546650,00 грн, які заявлені Заявником у цій справі до визнання.

Також, судом встановлено, що згідно наявного у справі звіту ТОВ аудиторська фірма "Успіх аудит" від 21.10.2022 року про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01 березня 2021 року по 31 жовтня 2021 року (том, а.с. 233-247), директором (власником) Товариства ОСОБА_3 було надано безвідсоткову позику на поворотній основі у сумі 813 000,00 грн. Суму позики зараховано на поточний рахунок Товариства № НОМЕР_2 у Вінницькій філії АТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ 43158417 (до перевірки нам надано договір між директором (власником) Товариства ОСОБА_3 та Товариством ПДФ № 2 від 20.01.2021 р. "Про надання безвідсоткової поворотньо - фінансової допомоги". Загальна сума поворотної фінансової допомоги, згідно вказаного договору, становить 1 000 000,00 грн).

Також, вказаним звітом встановлено, що використання цих позикових коштів здійснено наступним чином:

-в рахунок погашення кредиту, наданого Товариству Вінницькою філією АТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ 43158417 перераховано 240 000,00 грн;

-ПП МВФ "Українська вагова компанія", ЄДРПОУ 36457567, за ваги автомобільні перераховано 275 000,00 грн;

-повернуто коштів сільським радам за не відвантажену Товариством готову продукцію у розмірі 298 000,00 грн. Тобто, сільськими радами були здійснені авансовими платежі за готову продукцію, яку фактично в подальшому відвантажено Товариством на їх адресу не було, що призвело до виникнення кредиторської заборгованості Товариства перед цими контрагентами. Це підтверджує висловлену нами думку у висновку до розділу № 1 дійсного Звіту, що Товариство "закривало" заборгованості перед одними контрагентами грошовими коштами, отриманими від інших контрагентів.

Крім того директором (власником) Товариства ОСОБА_3 в касу Товариства було внесено 38 000,00 грн на виплату заробітної плати працівникам Товариства.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 погашено кредит в сумі 373018,30 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2021 року по 10.08.2022 року та довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 04.04.2023 року (копії наявні у справі).

Також, ОСОБА_3 погашено кредит ОСОБА_1 в сумі 400000 грн на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.02.2024 р., що підтверджується розпискою від 06.02.2024 року (копія наявна у справі).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2024 року до суду від ТОВ "Якимівський Граніт" за підписом директора ОСОБА_3 надійшла позовна заява б/н від 16.01.2024 року до ОСОБА_11 про стягнення 472 188,30 грн. вартості поставленого товару.

Ухвалою від 02.02.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1115/22 (902/115/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_11 про стягнення 472 188,30 грн., в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт". Розгляд справи на даний час триває.

Відтак, наведені вище обставини у їх сукупності свідчать про те, що в період після призначення ОСОБА_3 керівником підприємства та встановлення ним обставин щодо скрутного фінансового становища підприємства, ОСОБА_3 вживались заходи, спрямовані на уникнення банкрутства ТОВ "Якимівський Граніт", в тому рахунку, щодо погашення кредиторської заборгованості підприємства перед контрагентами та кредиторами та щодо повернення дебіторської заборгованості, що в свою чергу, на переконання суду, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_3 ознак порушення вимог ч.6 ст. 34 КУ з процедур банкрутства.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відтак, оскільки Заявником не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, які могли б слугувати підставою для визнання керівника ТОВ "Якимівський граніт" - ОСОБА_3 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ та покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "Якимівський граніт" - Мельника А.М. за зобов`язаннями перед кредиторами у цій справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність заявлених вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення таких вимог у цій справі.

Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року (вх.№ 01-36/47/24) про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22, з мотивів наведених вище.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 34, 58-61 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Гранрозробка" б/н від 15.01.2024 року (вх.№ 01-36/47/24) про розгляд питання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності у справі № 902/1115/22, повністю.

2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: арбітражному керуючому Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ТОВ "Якимівський Граніт" - керівнику Мельнику А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ТОВ "Гранрозробка" - julia.legal2012@gmail.com; представнику ПП "Боллід" - адвокату Резнік К.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Мельнику А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи